Проводьте реформи, а не куріть «крек» під час «ринкового обгрунтування» тарифів

tarifi tsini

 
А тим часом ми продовжуємо «зарізалово» священних корів нашого політикуму, і підбираємось до іще однієї болючої теми - тарифів. Звучить ця теза приблизно так:


- всі проблеми в Україні від того, що наші громадяни платять за тарифи не ринкову ціну. А от як тільки почнуть платити ринкові ціни - тут же все і різко покращає і стане як в Європі.

Для початку напишіть на стелі дві тези. Перша - ринкову ціну визначає тільки ринок, основним інструментом якого виступають біржі та аукціони. А не державні контори із малозрозумілими абревіатурами НКРЕКУ, в якій мені особисто вбачається слово «крек» - так наркота зветься, яку вони, очевидно, періодично покурюють. В нормальних країнах ці контори готують звіт для антимонопольних структур і збирають докази картельних змов, а не встановлюють ціни «а-ля Держплан СРСР».

І друга річ. Ніде в світі тарифи не поділяються за кількістю спожитого продукту. Ніде в світі не буває, щоб гуртова ціна була більшою за роздрібну. Тарифи завжди поділяються за двома розрізами: а) соціальним рівнем споживачів; б) походження товару. Категорії штибу «до 150 кВт» (чи зараз уже «до 100») існують лише в умовах катастрофічного дефіциту продукту, коли необхідна жорстка економія.

Я неодноразово показував, що ресурси в Україні є, тому на це місце витрачати не буду. Натомість зосереджусь на понятті походження товару. Запам'ятайте на все життя - товари з різним походженням, навіть якщо вони ідентичні до останнього атому - це різні товари і різні цінові категорії. Нікому не приходить в голову просити за картошку з поля стільки, скільки коштує теплична, правда? А великі компанії чомусь, типу там «Фольксвагена» чи «Дженерал моторс», люблять відкривати окремі лінії виробництва ближче до споживачів, чи взагалі де-небудь в Китаї - нащо це, якщо виробництво «там» і «тут» дає одну і ту саму ціну. Чи все-таки різні?

А у нас чомусь вважають за норму, коли газ українського походження коштує стільки ж, скільки імпортний. І ще й аргументують, мовляв, якщо вони будуть коштувати однаково, то зникне корупція. Хоча нікуди вона не зникне, а просто легалізується - адже при однаковій ціні на товар складніше встановити його походження, а раз так - то схопити за руку за накрутки в 200% і 300% від собівартості навіть теоретично неможливо. Тому такі штучки в нормальному світі звуться «картельними змовами», і за це можна позбутись не тільки грошей, а й свободи.

Зрештою, можете самі порахувати обсяги надприбутків, які генеруються за подібною схемою. Мінімальна собівартість українського газу - 60 доларів за тисячу кубів. Мінімальна продажна ціна українського газу - 80 доларів за тисячу кубів. А «ринково обгрунтована ціна» від «комісії креку» становить 319 доларів. Порахуйте самі прибуток. А це вам для нагадування, за якими цінами «Нафтогаз» купував (і купує) газ у видобувника. Ціни, по яких постачають газорозподільчі мережі споживачам, можете у себе піддивитись в платіжці і порахувати на куркуляторі. А потім задати простеньке питання - а чому ж «Нафтогаз» збитковий при таких-то колосальних нормативах прибутків http://www.epravda.com.ua/news/2012/03/16/318772/.

Та сама ситуація із електроенергією. Мінімальна вартість електрики в Україні становить 2 центи (50 копійок) - стільки коштує атомна електроенергія. Максимальна вартість електроенергії - 20 центів (5 гривень) - стільки коштує сонячна електроенергія. Порахуйте, будь-ласка, в стовпчик, скільки грошей викачується з галузі, взявши до уваги, що Україна є експортером електроенергії - тобто, наша продажна ціна менша, ніж у наших сусідів.

Таким чином, перш ніж варнякати про необхідність платити ринкову ціну, необхідно створити цей самий ринок. Товари різного походження повинні постачатись на нього роздільно - а споживач повинен обирати самостійно, чий саме продукт йому постачається. А не купувати кота в мішку і платити стільки, скільки сказав дядя в спінжаку і в краватці.

До цього питання зазвичай «паровозиком» клеїться наступне, яке звучить приблизно так:

- ми не повинні перетворювати економіку на економіку подачок, нам необхідна економіка економічно продуктивних громадян.

Повернемось до того питання, яке ми уже розглядали пару днів тому - до питання «балансу платоспроможності» aka неможливості здерти з людини платежів більше, ніж вона приносить додому.

Згідно з нашим законодавством, якщо людина нездатна заплатити повну ціну, бо має недостатній прибуток, їй положена субсидія. І тут виникає цікавий парадокс. Якщо ціни піднімаються до «ринково обгрунтованого рівня» із замороженим рівнем зарплат, то якраз і виникає ситуація, коли працююча людина - підкреслю, працююча - нездатна сплатити таку вартість і починає претендувати на субсидію. Тобто людина, яка іще недавно приносила державі прибуток, стає приносити збитки - і щоб не допустити, аби ця людина взяла дубця і пішла бити морди, держава починає - правильно, підкидати їй подачки в формі субсидії. Оцінка, що після підвищення тарифів на субсидію буде претендувати 80% населення України, навіть дуже оптимістична. Вже зараз на них претендує 17 мільйонів. Після збільшення тарифів це число зросте в півтора рази, а то й вдвоє.

Виходить, що країну на «економіку подачок» перетворює якраз карколомне підвищення цін, а зовсім не «продажа нижче ринково обгрунтованої ціни».

Виходи тут рівно два: а) скасувати субсидії як такі. Результат - вал неплатежів (як ми уже знаємо, здерти більше платежів, ніж є прибутку, не можна) і крах галузі - насамперед через корупцію, бо субсидії обов'язково будуть використані як спосіб поділу населення на «агнців» та «козліщ» і плата за лояльність чи правильне голосування тощо; б) забезпечення різкого зростання прибутків громадян, щоб вони могли сплачувати підвищені тарифи.

Другий варіант повертає нас до необхідності «швидкого» запуску внутрішнього ринку, який тільки і може створити достатню кількість робочих місць і попиту на роботу, щоб людина могла собі знайти заробіток.

Таким чином, хочете, щоб країна не стала «економікою подачок» - проводьте реформи, а не куріть «крек» під час «ринкового обгрунтування».

(Знову далі буде, бо іще не все виклав)

Вячеслав Ільченко, facebook.com



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Унаслідок ворожого вогню двоє наших героїв отримали поранення, несумісні з життям. Окрім цього, четверо воїнів були поранені, ще один оборонець отримав бойове травмування

подробнее
Конфликты и законы © 2008-2019.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.