mogno vse

Заслужений юрист України: якщо суспільство аморфно сприймає знущання над законом і Конституцією, отже його це – влаштовує

Коли говорить закон, зброя мовчить. А от коли закон перестає діяти, або ж його застосування є обов’язковим лише для суспільства, але аж ніяк не для тих, хто, назвавшись владою, породжує корупцію, порушення законів і прав людини, зброя починає говорити. Це доводить і історія. Проте нинішня українська влада історії не знає. А тому, без огляду на історичні приклади, нині повністю ігнорує законодавство і Конституцію України, не забуваючи зомбувати українців і європейське суспільство, що в Україні діє Верховенство права, наївно думаючи, що ті, кому вони роблять такі посилання, є невігласами. Хоча, з іншого боку, українське суспільство і українські юристи – мовчать. Але - не усі. «Конфлікти і закони» звернулись до заслуженого юриста України Валерія Карпунцова, аби він прокоментував ситуацію, що склалася в Україні. І він погодився дати відповіді на питання, яких більшість експертів уникає…
 
- Пане Валеріє, як Ви прокоментуєте той факт, що з 30 вересня 2010 року і до цього часу у Верховній Раді України відсутній конституційний склад, оскільки всі народні депутати України були обрані строком не на чотири роки (як вимагає Конституція), а на п’ять років. Тож, за таких умов Верховна Рада України не могла приймати жодного рішення?
 
-Дійсно, певний час депутати ВР працювали поза правовим полем. Але на сьогоднішній день вони вже внесли зміни до Конституції України і подовжили свої повноваження. І останні роки в Україні багато подібних юридичних колізій. В тому числі - пов’язаних і з відміною самої політичної реформи 2004 року. А от чи пішло це на користь державі, буде зрозуміло лише з часом. Принаймні, наступні вибори нададуть оцінку подібним діям депутатів. Лише українці через вибори зможуть сказати, чи підтримують вони подібні рішення парламенту. Ну, а те, що подібні дії законотворців  призвели до порушення конституційних прав громадян, то це – не вперше. Аналогічна ситуація склалась і з місцевими виборами.
 
- Якщо ж це – порушення юридичних норм, то чи можна впливати на владу через певні юридичні міжнародні спільноти, аби в Україні не порушували Верховенства права як такого?
 
- Венеціанська комісія зробила свої застереження стосовно дії в часі відносно Конституції, і стосовно зворотності дії Конституції, і довільного тлумачення Конституції (за принципом - кому як вигідно, так і тлумачать). Так, наприклад, для депутатів Верховної ради зміни до Конституції не мають зворотної сили, а от у Києві, при призначені голови адміністрації та заступників, зміни до конституції – мали саме зворотну силу. Тобто: в державі відбувається певна правова вакханалія. І мені, як юристу, болісно за цим спостерігати. Особливо, коли народні депутати, що очолювали регламентний комітет, або керують іншими напрямками в парламенті, свідомо говорять про те, що вони порушують Конституцію, тому що так комусь потрібно (особливо в питанні депутатів-сумісників, аргументуючи свої рішення тим, що якщо сумісник втратить посаду вже не будучи депутатом, то - втратить і мандат). Наразі в парламенті розглядають питання депутатів-сумісників. Адже зміни до Конституції проголосували, тож факт депутатства вже не такий важливий. Тож хочу нагадати, що за конституцією 2004 року, якщо сумісник за 10 днів не написав заяву про зняття депутатства, то позбавити його мандата могла ВР, провівши голосування. А за новими змінами до Конституції тепер факт сумісництва спочатку розглядає регламентний комітет, потому комітет направляє документи Голові Верховної Ради, а той, в свою чергу, розглядає ці документи, і якщо має зауваження, повертає документи до комітету, а якщо не має, то дає доручення на підготовку позову до суду. Потому – звертається до суду. Суд відкриває судове впровадження і лише потім сумісник позбавляється депутатського мандату.
 
- Тож про яке Верховенства права в Україні можна говорити?
 
- Наразі Верховенство права в Україні – відсутнє. І на це потрібно звертати увагу керівництва держави, аби воно поставило за мету – відновлення поваги до Конституції. Оскільки вимагати від народу і чиновників нижчої ланки судових приписів і законів, не подаючи власного прикладу, виглядає не логічним і аморальним.
 
- Як Ви вважаєте, чи відповідає законності той факт, що автоматичне відновлення КС України дії Конституції України 1996 року фактично мало наслідком ще одну подію «автоматичної» дії, на яку ніхто у державі не звертає уваги: дострокове припинення повноважень Верховної Ради України VI скликання?
 
- Як я вже зазначав, нині в Україні кожен трактує право по-своєму. Потрібно – зміни до Конституції мають звороту силу, не вигідно – не мають. Але я вважаю, що певне рішення Конституційного суду, яким зобов’язували ВР внести зміни до Конституції, а не узаконювати їх саме Конституційним судом, є вірним. Адже, якщо, наприклад, відмінити Цивільний кодекс України, то що - автоматично діятиме Цивільний кодекс СРСР? Ні. Потрібно приймати новий кодекс взамін відміненого. І якщо в даному випадку КС визнав певні норми неконституційними (тобто вилучив певні норми з тіла Конституції), то на їхнє місце потрібно було прийняти нові. Але законотворець погодився з цим фактом, а КС – пішов іншим шляхом. І наразі виправити виниклу ситуацію не можливо. І жоден суд не прийме іншого рішення, оскільки рішення КС є визначальним у нашій державі в системі конституційної юрисдикції.
 
- Проте суспільство має факти, коли КС одну й ту ж конституційну норму в різні часи і при різних владах трактував по-різному, прийнявши два різних рішення. Тож як можна довіряти КС України, якщо в суспільстві його вже давно називають донецький конституційний суд України?
 
- Це питання – дискусійне. Фахівці у галузі права і громадяни України можуть по різному оцінювати рішення КС. Але рішення Конституційного Суду є, і його потрібно виконувати. Принаймні, якщо ми – поважаємо Закон. І якщо хтось не поважає Закон, це не означає, що усі повинні наслідувати його приклад. І чим більше в Україні буде людей, які поважатимуть закони, тим менше законодавство порушуватиметься.
 
- Проте Ви вже зазначили, що якщо люди бачать приклади того, як представники влади і законотворці порушують і норми Конституції, і закони, то вони починають наслідувати приклад влади, оскільки більшість українців вважає, що якщо держава їм нічого не винна і нічого реально не гарантує, а лише декларує зобов’язання, то й вони їй теж нічого не зобов’язані, а отже теж будуть робити все можливе, аби задля власних потреб порушувати закони, оскільки на сьогоднішній день для деяких українців дотримання закону це - втрата бізнесу, або погодження з тим, що суд випустив вбивцю на свободу…
 
- Звісно, що в таких випадках потрібно апелювати до безпосередніх форм демократії. Іншого виходу немає. Будь-який законодавчий акт може бути скасований на референдумі.
 
- Але ми маємо факт, коли українці ініціювали референдум про недовіру Януковичу, а їм заборонили його проводити…
 
- Річ у тому, що діючий Закон «Про референдум» від 1991 року. А новий законопроект (до речі, не поганий законопроект Портнова), вже проголосований в другому читанні, але не прийнятий в цілому, свідомо чи не свідомо, не приймається, оскільки кожній владі зручний саме старий законопроект, оскільки ані помаранчевій владі, ані сьогоднішній не вигідно легалізувати безпосередню форму демократії.
 
- Пане Валерію, а як Ви вважаєте, чи існують шанси оскарження змін до Конституції у Конституційному суді України?
 
- Звичайно, завжди існують шанси на оскарження. Тим паче, що сьогодні регламент ВР є законом і існують інші законодавчі акти, які в своєму тілі містять посилання на ті чи інші дії законотворчого органу - Верховної ради. Тож можна оскаржити будь-яку дію. Але які будуть наслідки і коли буде рішення суду? Рішення може бути і після виборів 2012 року. І що далі? Мені здається, що в даному випадку потрібно діяти інакше. Можливо, робити пряму дію на кожного з депутатів, апелювати судовими позовами по безпосередніх фактах. Насправді, на сьогоднішній день існує багато механізмів впливу. В Україні - не диктатура. У нас не обмежені масові заходи. Та й ЗМІ більш вільні і не мають жорсткої цензури. Але якщо суспільство аморфно сприймає знущання над законом і Конституцією, отже - громадян це влаштовує. На мою думку, якщо, наприклад, у Києві, постійно піднімають тарифи на ЖКХ і люди мовчки платять, виходить, що їх проблема тарифів не турбує. Адже нині ці тарифи ніхто в судах не оспорює, окрім Блоку Кличка і свідомих громадян. А от якби усі кияни звернулись до судів, то, повірте, реакція влади була б інакшою. На жаль, в Україні не дуже правосвідоме суспільство. Якщо воно не протестує, отже йому все байдуже.
 
- Ви теж знаєте про скандал, що відбувся у ВР з депутатськими картками для голосування. Скажіть, чи може громадськість якось вплинути на нардепів у рамках правового поля, аби вони дотримувались законів і Конституції, в якій вказано, що депутати повинні голосувати кожен сам за себе? І чи можливо на підставі сюжетів каналу Рада довести фальсифікації (коли сто депутатів голосують за більшість) і відмінити закони, за які замість більшості реально проголосувала лише певна кількість нардепів, що були присутні у сесійній залі?
 
- На жаль, жодним чином вплинути на цей факт - не реально. Повірте, зацікавлені партії вже пробували щось змінити. Єдине, як може реагувати громада, це – відслідковувати, яка політична сила як відноситься до своїх обов’язків щодо голосування у ВР. Іншого виходу немає. Якщо люди на наступних виборах викажуть нинішнім депутатам ВР свою недовіру, ось це і буде впливом на їхню діяльність як законотворців. Хоча, якщо прописати в Законі, що у ВР повинно проходити особисте голосування підняттям рук, то тоді – інша справа. А автоматизовані системи для голосування існують сьогодні у багатьох радах лише для того, щоб спростити життя тим, хто керує депутатами. Адже легше зібрати картки і проголосувати за когось, аніж дати можливість людині самостійно голосувати, оскільки тоді голосування може бути непередбаченим, позаяк особисте сумління, або якісь інші чинники можуть вплинути на людину і остаточно вона проголосує не так, як потрібно більшості.
 
- Але ж голосування, навіть картками, повинно відбуватись особисто. Це – пряма норма Конституції… А отже якщо карткою голосує хтось інший, він порушує ту ж Конституцію України?
 
- Вже існувало декілька роз’яснень Конституційного суду, які зазначали, що голосування повинно дійсно проводитись особисто. А Арсеній Яценюк, коли був спікером ВР, навіть робив спробу вести спеціалізовану систему, яка ідентифікувала б депутатів особисто. Але йому не вдалося запровадити нові системи для голосування, хоча проблем для її запровадження немає. Існує інша проблема: система голосування, яка б ідентифікувала депутатів, нинішньому депутатському корпусу не потрібна. На подібні нововведення потрібна політична воля. На жаль, в Україні немає особистостей на кшталт Бальцеровича (польського реформатора), які б провели реформи і красиво пішли б від влади, взявши на себе відповідальність за свої дії.
 
Оксана КОТОМКІНА


Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Вже декілька днів поспіль бандити ведуть вогонь по наших позиціях без часових обмежень, використовуючи все частіше важке озброєння

подробнее

Опрос

Как Вы относитесь к лишению украинского гражданства Саакашвили?

pp
Конфликты и законы © 2008-2017.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.