mogno vse

Наталія Новак: Більшість нинішніх політиків не цікавить програма розвитку країни та її майбутнє

Демократія в Україні вже давно існує лише на папері. Інколи слово «демократія» влада навіть вживає у своєму лексиконі. Але одна річ – говорити, а інша – діяти за правилами демократії.
 
Щодо дій, то вже уся світова спільнота визнала, що Україна перетворилась на тоталітарну державу, у якій володарює лише партія влади. Свою ходу проти демократичних цінностей Партія регіонів знахабніло розпочала з Києва – позбавивши, по суті, місто місцевого самоврядування. І хоча партія влади на усіх рівнях і в Європі наголошує на європейських цінностях та пріоритетах, її дії доводять абсолютно протилежне. Проте влада переконана, що якщо довго говорити слово «їжа», то навколо усі будуть ситими. А тому і продовжує свою політику знахабнілого знищення демократії і узаконеного рекетирства.
 
Тому нині в Україні вже ніхто при здоровому глузді не хоче мати бізнес, оскільки братки, що дірвались до влади, і дотепер проводять своє рекетирство, якому навчились у кримінальних 90 роках минулого століття. Але якщо у той час правоохоронні органи з ними боролись, то тепер братки при владі використовують правоохоронців для втілення своїх цілей: отримання відсотків з бізнесу.
 
Раніше за це світила кримінальна стаття, а нині бізнесмени безсилі протидіяти цьому зухвальству, оскільки братки, коли їм відмовляються віддати 30, а то й 50% прибутку, насилають на бізнес «Беркут» і «Омон» разом з податковою і СБУ. І тоді, прикриваючись державними інтересами, або знищують бізнес, або змушують бізнесменів працювали з владою, лякаючи їх якщо не втратою доходів, то відкриттям кримінальної справи. І останнє маски-шоу, яке влада влаштувала в будівельному супермаркеті «Епіцентр», ще раз доводить: братки від влади не зупиняться ні перед чим. Щоправда, пані Герега через ЗМІ заперечувала і причетність її до бізнесу, і до того, що влада зайнялася відкритим рейдерством. Проте, вона не зможе приховати правди, оскільки така постраждала вона не одна.
 
То ж на що чекати Україні? Як розвиватиметься самоврядування у Києві і чи дійсно влада у такий спосіб знищує бізнес опозиційних й не підконтрольних депутатів? Про це та багато іншого «Конфлікти і закони» поспілкувались з заступником голови фракції «УДАР» у Київраді Наталією Новак.
 
Пані Наталю, після літа відбулась перша сесія Київради. Але за декілька тижнів до її початку Україна бачила, як влада лютувала в супермаркеті «Епіцентр», що належить родині пані Гереги – секретарю Київради. То що, Партія Регіонів, розуміючи, що отримати чемну перемогу у Києві їй не вдасться, вже почала залякувати інших непокірних, показуючи їм і суспільству, що, використовуючи силові структури, змусить їх бути слухняними і ділитись прибутком від бізнесу?
 
Питання дуже складне. Але, враховуючи, що цей випадок набув широкого резонансу, його не замовчати. Тож мушу зазначити, що такі дії влади, м’яко кажучи, є некоректними. Адже якщо насправді потрібно провести перевірку підприємства, то це можна зробити без усяких озброєних правоохоронців, просто підключивши податкову. А те, що побачила вся держава, підриває авторитет як центральної, так і міської влади.
 
Ймовірно, це був певний тиск на господаря супермаркету. І виникає питання: з якою метою влада це робить? Говорячи про пані Герегу, можна акцентувати увагу на поєднанні бізнесу і політики.
 
Знаючи реалії сьогодення, ми розуміємо, що бізнес, не маючи можливості себе захистити від свавілля влади та усіляких перевіряючих органів, змушений йти у політику. Проте усі також розуміють, що такий підхід – неправильний. Адже тоді політик дає можливість владі впливати на нього. Навряд чи він зможе до кінця відстоювати свою політичну лінію, не боячись втратити свій бізнес. Тому у випадку з пані Герегою, дійсно, можна говорити про елемент політичного тиску. На жаль, такі випадки непоодинокі. І вони створюють недовіру з боку вітчизняних та іноземних інвесторів до країни в цілому й міста, зокрема.
 
То це перший дзвіночок від влади, яким вона повідомляє непокірним і опозиційним політикам-бізнесменам про свою вседозволеність?
 
Чому перший? Ні, ми вже мали подібні прецеденти, й вони будуть продовжуватись надалі. І тут питання не в пані Герезі безпосередньо, акценти потрібно розставляти інакше. Адже не важливо, чи задовольняє нинішній секретар Київради Попова та вищу владу країни. Влада хоче отримати чужий бізнес і мати вплив на депутатів. І говорити про боротьбу з корупцією у таких випадках – недоцільно.
 
Ми бачимо процес над Тимошенко – її звинувачують в економічному злочині. Але при цьому у нас перед очами стоїть приклад Черновецького, якого з трибуни Київради Олександр Попов звинуватив у нанесенні збитків територіальній громаді міста на 70 мільярдів бюджетних коштів.
 
Однак співаючий мер досі на свободі! Партія регіонів усунула його від влади і він мирно собі існує, формально очолюючи Київську міську Раду. І хоча не всім подобається теза про те, що Партія регіонів провела рейдерське захоплення Києва, але інакше це не назвеш. Вони пішли за схемою: не можемо виграти вибори, то змінимо під себе законодавство.
 
А потім представники діючої влади пішли ще далі – намагаються сьогодні перетягнути на себе навіть окремі повноваження Київради. Принаймні, вже підготовлені проекти рішень, згідно яких столичним майном розпоряджатиметься не міська рада, а адміністрація. А хто буде підписувати ті ж договори оренди? По закону – власник, тобто Київська рада. Але голови Київради наразі немає на робочому місці, а секретар не має права підписувати такі документи. За таких умов постає питання: навіщо тоді обирати міську раду, коли можна буде і так призначати потрібних людей на потрібні посади?
 
Змушена наголосити на тому, що ми крок за кроком втрачаємо самоврядування, хоча Київ іще з середньовіччя користувався Магдебурзьким правом. Переконана, що самоврядування в столиці повинно бути еталоном для всієї країни. Однак на практиці ми бачимо, що місто уже позбавлене низки своїх самоврядних функцій.
 
Тож Партія регіонів і надалі буде тиснути на опозиційних політиків через їхній бізнес?
 
На жаль, це - сьогоденна реальність. Питання стосується не лише опозиційних політиків, але й усіх представників бізнесу в Україні.
 
Як бачимо, участь у політичній діяльності, з одного боку, начебто дозволяє деяким депутатам вирішити свої бізнесові питання, але з іншого – їх ставлять в такі умови, коли ті змушені обирати між бізнесом і своїми політичними уподобаннями. Бізнес є тим механізмом, за допомогою якого влада може тиснути на політиків. Тож ми повинні запозичувати європейський досвід.
 
На Заході бізнес теж підтримує політиків, але самі бізнесмени в політику, як правило, не йдуть. В Україні ж лише мандат депутата ВР з депутатською недоторканістю є гарантією стабільності розвитку твоїх підприємств. Саме тому нинішніх політиків і не цікавить програма розвитку країни та її майбутнє – вони прийшли в політику захищати і розвивати власні бізнес-інтереси. І їм все одно від якої партії та з якою ідеологією йти до влади, оскільки справжньої ідеології у них немає. Через це, до речі, ми й спостерігаємо, як бізнесмени сьогодні бігають з однієї правлячої партії до іншої.
 
Пані Наталю, а що взагалі відбувається в політичних реаліях Києва? Чому опозиційні депутати дозволяють так нехтувати законодавством? Адже згідно законів, вибори мера та ради повинні були вже відбутись, проте навіть «Донецький» Конституційний суд України, який абсолютно незаконно взяв на себе повноваження змінювати Конституцію, наразі вирішив, що не має права визначатись з датою виборів у столиці?
 
Ми виходимо з того, що всі політичні партії повинні до кінця використовувати законні методи боротьби. Це – нормальна європейська практика. Звичайно, «УДАР» також бере участь у мітингах, організовує акції протесту, звертається до правоохоронних органів. І я розумію виборців, які інколи наголошують на застосуванні сили, натякаючи на міць нашого лідера.
 
Але потрібно усвідомлювати, що в будь-якій цивілізованій державі законним способом відстоювання своїх прав є позов до суду. І фракція «УДАР» у Київраді – єдина сила, яка вже не один рік відстоює інтереси киян у судах.
 
Проте треба брати до уваги специфіку українських судів. Коли, наприклад, Віталій Кличко позивався з приводу розбазарювання київських земель за рішенням міської ради від 1 жовтня 2007 року, то йому було відмовлено у розгляді позову, оскільки рішення Ради, начебто, не зачіпали його особистих інтересів, як громадянина. Але це ж нонсенс! Тоді правоохоронні органи відписувались, що не вбачають якихось порушень у рішеннях щодо роздачі земельних наділів. А сьогодні, коли необхідно показати нібито ефективність влади в поверненні награбованого, прокуратура звертається до судів, які по цих же питаннях приймають позитивні рішення. Й така подвійна мораль застосовується владою в усіх сферах життя суспільства.
 
За таких умов більшу активність повинні проявляти прості кияни. На жаль, нерідко для багатьох із них захист громадянських прав обмежується площею власної квартири. Тому ми з великою повагою ставимось до тих людей і громадських організацій, котрі відстоюють інтереси міста, виступаючи проти незаконних забудов, знищення архітектурних пам’яток, парків та скверів тощо.
 
Але влада робить все можливе, щоб залякати громадян, аби вони не виходили навіть на мирні акції протесту. От і наразі ми усі знаємо про законопроект Колесніченка, за яким він пропонує усіх мітингуючих саджати за грати на декілька років ув’язнення. А Ви наголошуєте на підтримці суспільства ваших дій. То ж як бути?
 
Так, ми дійсно бачимо наступ влади на демократичні права і свободи громадян. Але в який спосіб люди ще можуть висловити своє обурення діями влади, якщо не мирними протестами? Тож поява подібних законопроектів є небезпечною тенденцією, яка направлена саме на залякування суспільства, аби люди навіть і не думали в якийсь спосіб протестувати і боротись проти ганебних явищ порушення їхніх прав, яких з кожним днем стає дедалі більше.
 
Пані Наталю, а яке ваше враження від першої сесії Київради? Чи відчувається вплив і тиск влади на її роботу?
 
Те, що відбувалося в сесійній залі, не відповідало принципам місцевого самоврядування та українського законодавства.
 
Влада говорила про перегляд регуляторних актів, які мають полегшити життя підприємцям. Але ж ні про яке полегшення насправді не йшлося! Порядок денний сформували в останній момент, депутати навіть не мали змогу ознайомитися з проектами рішень та внести свої пропозиції, хоча відповідний термін встановили до 29 вересня. Лише незначна частина питань була розглянута у профільних комісіях. Рішення підготували хаотично, вони дублювались та суперечили одне одному.
 
Такий поспіх чиновників викликаний лише одним – вони просто боялися втратити свої посади. Адже Закон Про прискорений перегляд регуляторних актів був прийнятий ще в грудні 2010 року. Увесь цей час КМДА займалася невідомо чим, хоча повинна була переглянути ці акти протягом 90 днів. І лише згодом, коли центральна влада поставила завдання прийняти відповідні рішення до 15 вересня, чиновники почали імітувати активну діяльність. Але чому Київрада має підтримувати штанці керівництву адміністрації?
 
Ця сесія – іще один доказ того, що Київська міська рада виконує функцію не представницького органу всієї громади, а перетворилась на виконавчий орган Київської міської адміністрації.
 
Але ж це – порушення закону, оскільки саме рада має право керувати адміністрацією, а не навпаки. Виходить, що Ви констатували смерть київського самоврядування як такого… Чому ж депутати не протестують проти такого свавілля влади?
 
Дійсно, сьогодні склалася ситуація, як у відомій приказці, коли хвіст крутить собакою. На жаль, тих, хто хоче дотримуватись букви закону і логіки в усіх українських радах – меншість. І протистояти провладній більшості дуже не легко. Однак ми все ж таки робимо певні кроки у цьому напрямку та досягаємо поставлених цілей.
 
Але треба пам’ятати, що група Попова, це – та ж група Черновецького, яка лягла під іншого, призначеного владою керівника. І, на жаль, усі, хто прийшов з мером раніше, сьогодні зацікавлені співпрацювати з новою владою, оскільки вони прийшли захищати не інтереси киян, а власні. Тому всі рішення, що пропонуються владою, опозиція вивчає дуже ретельно. Адже, по суті, чиновники сьогодні продовжують політику Леоніда Черновецького. До речі, варто зазначити, що час від часу нам таки вдається перешкодити таким незаконним діям.
 
Виходить, що Київська адміністрація займається шулерством?
 
Ми вже маємо досвід вивчення документів від Київської адміністрації і викриття певних махінацій. Так, наприклад, на передостанній сесії протягували проекти рішень, коли вільні земельні ділянки відводили певним фірмам і вказували, що на їх території розташовано майно. Але коли відводиться 3, 5 гектарів, то, вибачте, яку ж площу воно займає? Невже всі 3,5 гектари? Тож, можливо, називати дії адміністрації шулерством буде певним перебільшенням, але ми дійсно стикаємось з порушеннями. Тому сьогодні жоден депутат повинен не вірити на слово представникам влади, а проводити фаховий аналіз тих рішень, які ними пропонуються.
 
Пані Наталю, що Ви, як депутат Київради, можете сказати з приводу проведення виборів як до Київради, так і виборів мера? Влада і надалі буде керувати через опричників, чи все ж змушена буде повернутись до демократії і запустити у Києві виборчий процес?
 
Ми знаємо, що в цьому питанні є багато нюансів. Адже Київрада обиралася за однією Конституцією, а сьогодні вже діє інша. В багатьох політиків є своя думка з цього приводу. І влада, на жаль, дозволяє собі вільно трактувати закони. Вона дивиться на призначення дати виборів, керуючись лише політичною доцільністю. Але ж такий підхід є неприйнятним! В ідеалі вона повинна спиратися на норми закону та діяти, звертаючи увагу на інтереси киян.
 
Не треба займатися юридичною казуїстикою. І мер, і провладна більшість Київради неодноразово обвинувачувалися в корупції. До такого висновку прийшла навіть спеціальна комісія Верховної Ради, і парламент, до речі, проголосував за її звіт більшістю голосів. Тому сьогодні є всі підстави оголосити дострокові вибори мера та Київради.
 
Але керівництву держави вони не вигідні. Та політична доцільність не може підміняти демократію! Шкода, що нинішня влада живе за принципом: закон – законом, а ми діємо так, як нам зручніше.
 
Розмову вела Оксана КОТОМКІНА


Комментарии

  +0 #1 так 24 сент. 2011 г., 23:53:59
наталя молодець 5+ -в ядро-попала

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Вже декілька днів поспіль бандити ведуть вогонь по наших позиціях без часових обмежень, використовуючи все частіше важке озброєння

подробнее

Опрос

Как Вы относитесь к лишению украинского гражданства Саакашвили?

pp
Конфликты и законы © 2008-2017.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.