mogno vse

Кличко – в МЕР (и)

klichko22

 

Якщо по всій країні другий тур виборів пройшов нормально, довівши, що він є тим важелем, що насправді спрацює на вибір людей, то у Києві ситуація дещо інша.


Ще задовго до першого туру виборів журналісти та політологи знали: у Києві планують провернути технологію «Кучма-Симоненко», за якою у другий тур виборів разом з Кличко мав пройти кандидат, що не сприймався б електоратом.

На жаль, для влади Порошенко вибори, як і Майдан, це – технологія. І якщо Майданом Порошенко керувати так і не зміг (а тодішнє відео на тракторі доводить, що народ знає, куди послати олігарха), то з виборами допоки Порошенко і його команда справляється. Точніш, не з виборами, а їхньою імітацією.

Прийшовши до влади, команда Порошенко почала думати, у який спосіб узурпувати владу. Не винайшовши нічого кращого, люди президента почали думати про зміну закону «Про місцеві вибори» та Конституції. Звісно, закон про вибори до місцевих рад треба було змінювати. І введення другого туру для обрання мера довело, що такий підхід – правильний. Адже раніше (і це - не секрет) вибори мерів (як і мажоритарників) влаштовували так, аби разом з кандидатом, на якого поставили, як на коняку на іподромі, реєструвалась велика кількість технічних кандидатів, які б розпорошували голоси виборців. А той, на якого поставили, працював за технологією підкупу, адміністративного ресурсу та multilevel marketing (багаторівневого маркетингу), запровадженого ще Черновецьким, і отримав потрібний результат.

Мultilevel marketig пішов від схеми Понзі, схеми, що дозволяє одній або декільком особам збагачуватись за рахунок довірливих людей, які приводили інших, які б віддавали свої гроші. Така собі піраміда. Проте Черновецький, завдячуючи Аделаджі, який за подібною схемою організував церкву, вивів ще один вид MLM. Його винахід був простим: знайти у кожному будинку людину, яка організує підкуп виборців за гроші, рознесе гречку та гроші, а також – агітуватиме за Черновецького. Головне – вчасно оплатити послуги такої людини, аби вона потому за принципом багаторівневого маркетингу, теж агітувала інших, а тих, яких вона переконала, вже лишень за продуктовий набір переконували б сусідів, що брати набір – добре, і що той, хто його роздає – найкращий.

При Черновецькому були складені списки осіб, які з виборів до виборів почали ходити до штабів людей Черновецького. Там з’явились сотники та десятники, коли перші контролюють других, а оплата була доброю за гарний результат. Сотники давали настанови десятникам, а десятники вже працювали з людьми у будинках.

Ці списки дістались у спадок Кличку. Він, зливши партію УДАР в унітаз, і викинувши зі своєї команди людей, які цю партію будували, вирішив отримувати з Києва дивіденди, але аж ніяк не покращувати життя киян.

Наразі Кличко працює з людьми Черновецького. Він провів їх до Київради, а також прилаштував працювати у київській адміністрації. Ці люди налаштували все так, що Кличко отримує свій зиск від того, що хтось несе відкати. Як, наприклад, наразі зазначають господарі МАФів, що встановлені законно і оформлені, від них за не знесення малої архітектурної форми нині вимагають відкат у 75% від доходу за місяць. І так – в усьому. Кличко виявився байдужим до проблем міста. Його нездатність керувати містом довело багато фактів. Це і незмога (точніш, небажання) протистояти Ахметову, захистивши киян від знахабнілих тарифів Київенерго (хоча бувши в опозиції, Кличко судився за тарифи з Черновецьким), а також відстоювання не зменшення, а збільшення пільгової кількості подачі кВт електроенергії на одне помешкання, адже в одній квартирі у Києві інколи мешкає дві, а то й три родини. Це питання через небайдужих депутатів-мажоритарників навіть піднімалось на комісії ЖКХ у Київраді минулого скликання, проте Кличко, як і його шеф Порошенко, знає: обіцяти, не означає одружуватись. Що вже казати про колапс з колектором, коли Київ на три дні лишився без води. Тоді київська влада (як, загалом, і центральна) показала імітацію турботи про киян і випустила на один район міста аж ТРИ водовозки. Є і багато інших проблем міста, які Кличко не хотів і не міг вирішити.

Тим не менш, таке слухняне велике ведмежатко дуже вигідне центральній владі Порошенко заради контролю над Києвом. Тож Кличко і почали знову сватати у мери міста Києва. Звісно, що верхівка чудово усвідомлювала, що на фоні реальних претендентів Кличко пролітає, як фанера над Парижем. Саме тому і було запущено декілька технологій заради імітації виборів, аби легалізувати Кличка у кріслі мера.

Перша, як вже й зазначалось вище, технологія «Кучма-Симоненко», коли народу пропонують обирати з двох хвойд, одна з яких більш пристойна. Заради такої технології було витягнуто з нафталіну колишнього мера Києва - Омельченка, та вирішено запустити такого блазня як Береза, а також велику кількість технічних кандидатів, які б у першому турі відтягнули більшість голосів на себе, а маркетингова стратегія з бабцями та адміністративний ресурс вивів би на перше місце Кличка.

Аби легалізувати Мultilevel marketig – другу технологію, ще до виборів Київрадою минулого скликання, у якій у Кличка була більшість, було протягнуто РІШЕННЯ від 9 жовтня 2014 року N 284/284 «Про уповноважену особу багатоквартирного будинку з питань житлово-комунального господарства». Якщо це рішення почитати, то, начебто, нічого ганебного у такій ініціативі немає. Але, як завжди в Україні буває, будь-яке рішення або закон, покладені на українські реалії, можуть бути дуже шкідливими. У цьому ж випадку уповноваженими особами багатоквартирного будинку з питань житлово-комунального господарства стали саме оті десятники, яких пригодували у штабах колишніх Черновецьких. І, звісно, ніхто в будинках ніяких зборів з приводу їх призначення не проводив, а от такі пані та пани наразі існують і вони себе гордо називають «головними по будинку». Коли автор цих рядків запитав у пані зі своєї багатоповерхівки, хто ж цю пані обрав, а також наголосив, що настане час, коли таких як вона все ж притягатимуть до кримінальної відповідальності за допомогу у підкупі виборців, а також сприянні у фальсифікаціях виборів, пані – втекла. Проте нині таких осіб насаджають у кожній багатоповерхівці міста. Вони виконують роль сексотів, констатуючи лояльних чи не лояльних до пана Кличка, складають списки хворих та немічних, а також проводять агітацію за тих (наприклад, депутатів), імена яких їм озвучили у штабі головного фінансиста, де роздають кошти.

Десятники та сотники у першому турі виборів відпрацювали добре. І Кличко таки став фаворитом. Також до Київради протягнули людей Омельченко, а сама тактика полягала у тому, що ставши другим фаворитом виборів, Омельченко віддає свої голоси Кличко і другого туру – не відбувається. Але Олександр Олександрович – хитрий лис. В якийсь момент він вирішив для себе, що чому б і не взяти участь у другому турі. І тоді маніпулятори від кличковецьких (Кличко+черновецькі) – злякались, адже виходило, що сотники та десятники працювали на електоральному полі, яке пам’ятає, як Омельченко робив доплати вчителям і медикам (а це – адмінресурс, на який Кличко теж покладався), а також доплачував пенсіонерам і інвалідам (а тут поле сотників та десятників). Тож, в останню мить було вирішено не виводити Омельченка на друге місце після Кличка, адже у нього з’явилась можливість перемогти мера, який не має реальної підтримки киян.

Реально (якщо справді перерахувати бюлетені один раз і швидко, а не так, як рахували два тижні), конкурентом Кличка повинен був стати Бондаренко від «Батьківщини», або Гусовський від «Самопомочі». Але це люди, з якими можна і не домовитись. Тож два тижні маніпуляцій показали, що більшого блазня, аніж Береза, від якого відхрестився і Правий сектор, не знайдеш. Тому і вивели у другий тур особу, партія якого до Київради не пройшла (а її і не тягнули, ставили ж бо на Омельченка).

Кияни ж доволі добре розбираються у політиці та методах голосування. Одна річ проголосувати за кандидата (як було по мажоритарці) і не підтримати політичну партію, від якої він йшов. Інша – голосування за мера, у якого будуть важелі, лише якщо там буде команда. Тож і логіка доводить: якщо не проголосували за партію, то, звісна річ, і за кандидата в мери.

Однак технологи і маніпулятори від кличковецьких вирішили проігнорувати волю киян і виставили у другому турі проти Кличка блазня Березу. Кияни одразу ж зрозуміли, що правило: головне не як голосують, а як рахують, - знову працює. А тому без жалю вирішили проігнорувати другий тур виборів, аби не вибирати поміж двох хвойд. Низька явка киян на вибори мера у другому турі, це не те, як зазначив Яценюк, коли люди не розібрались, що є другий тур. Другий тур в інших містах довів, що коли не існує технічних кандидатів, що розпорошують голоси (а їх реєстрацією завжди опікується той, хто підкуповує виборця і бажає у суперника відтягнути електорат на начебто інших достойників), то виграє і справді народний обранець.

Однак низька явка киян на вибори та велика кількість зіпсованих бюлетенів налякала кличковецьких і вони порадили маріонетці Кличко зробити заяву, що, буцімто, другого туру і не потрібно для обрання мера, адже він був лідером вже в першому (неначе кияни не розуміють, що Кличко у першому турі виборів став лідером лише через велику кількість технічних кандидатів).

Звісно, якби підрахунки відбулися чесно, і у другий тур пройшли б або Гусовський, або Бондаренко, то не виключено, що і явка киян на дільниці була б іншою. І, зважаючи на активність киян відстоювати своє право вибору, навіть могли виникнути протести людей, як у Кривому Розі, адже кияни б не стерпіли, аби їм як у 2005 підсунули не того, за кого вони проголосували. А в тім, саме тому киянам вибору і не дали. Адже обирати поміж двох хвойд кращу, то краще – не обирати. Кияни відреагували адекватно, показавши низьку явку на вибори і довівши, що Кличко знову посів крісло мера лише через застосування адміністративного ресурсу та Мultilevel marketig. Ось це і є ті реальні 66,49% відсотків від тих реальних 20 відсотків (хоча ЦВК намалювало 34%), що прийшли на вибори.

Хоч Кличко формально і закріпив себе у кріслі мера, але кияни знають, що він – весільний генерал. Він не легалізував себе в очах киян мером і наразі сприймається киянами як непорозуміння, яке доведеться терпіти. Наразі він асоціюється з колишнім весільним генералом Поповим, який керував Києвом при януковичу і виконував суто маріонеточну функцію розрізання стрічечок на відкритті закладів та станцій метро.

Кличко для киян давно перестав бути особою, яка може захистити місто. Хоча він ніколи і не старався стати гарним мером Києва. В перший раз посаду мера він отримав як відкупне від Фірташа-Порошенко за злиття партії УДАР. Вдруге – його протягнули, скориставшись низькою явкою киян ще у першому турі (про другий вже й і згадувати не треба). У головах киян, які на своїх плечах винесли два Майдани, Кличко чітко асоціюється з продажністю, корупцією та зрадою. Адже свого часу багато киян повірили у партію УДАР, проголосували за неї. Велика кількість з них, будучи прихильниками партії, стояли на Майдані поруч з членами цієї партії. А потому кияни побачили, як Кличко з легкістю зрадив людей, які цю партію йому у Києві будували, як він злився з черновецькими і владою. Тож, звісно, наразі мешканці Києва знають йому ціну. І як би він собі ціну не набивав і скільки б реклами не робив, але люди – розумні. Вони не куплять підробку, що імітує справжність.

Для киян, тих, хто виходили на Майдан, Кличко – вМЕР. Немає більше героя. Своєю зрадою українців (після того, як він тричі стукав кулаком по столу, що йде в президенти, а потому продався Фірташу за тридцять срібняків), своїм відреченням від людей (які йому повірили і під нього збудували партію, віддаючи на партійне будівництво не лише гроші і час, а й серце, оскільки люди повірили, що проєвропейський Кличко знає, як живе та ж Німеччина, обов’язково принесе зміни і до українського суспільства), своєю продажністю та брехнею (а Кличко проявив себе, свого часу, не розплатившись з людьми у штабах під час виборів), а наразі зрадою киян заради кличковецьких, він довів, що владні повноваження та матеріальний зиск від них для нього набагато важливіші за долю киян і міста Києва. Тож для киян він – не мер. Кличко – ВМЕР. Лишилася маріонетка, яку тягнуть за ниточки, але яка задоволена тим, що їй виділили краще місце без пилу у коробці Карабаса-Барабаса Порошенко. І подібне – довго не протягнеться. Кривий Ріг довів, що люди вже навчились за себе стояти. А кияни куди більше схожі на бочку з бензином, аніж мешканці Кривого Рогу. Просто наразі ще не підпалили гніт, або шину…

Оксана КОТОМКІНА, «Конфлікти і закони»



Комментарии

  +0 #1 Юрий 21 нояб. 2015 г., 23:52:24
"На жаль, для влади Порошенко вибори, як і Майдан, це – технологія. І якщо Майданом Порошенко керувати так і не зміг (а тодішнє відео на тракторі доводить, що народ знає, куди послати олігарха), то з виборами допоки Порошенко і його команда справляється. Точніш, не з виборами, а їхньою імітацією".

Можно критиковать всю статью - поводов, хоть отбавляй. о достаточно одной приведённой цитаты, которая определяет тон всей статьи.
Продолжение следует...
  +0 #2 Юрий 21 нояб. 2015 г., 23:53:20
Окончание...
Да, оказалось, что народ-таки знает, куда нужно было послать Порошенко, и он дружно послал его ...в президенты. Мол, Майданом командовать мы тебе не дадим, покомандуй всей Украиной. Из всех возможных вариантов народ выбрал наихудший и уже не впервые. Достаточно вспомнить предыдущих президентов, чтобы увидеть, - все они плохие, но каждый следующий хуже предыдущего.
Называть же "Удар" партией могут только очень наивные люди. Тот сброд, который наскоро сколотили под лицо шоу-чемпиона ради его участия в потешной "оппозиции" при Януковиче, никогда партией не был.

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Вже декілька днів поспіль бандити ведуть вогонь по наших позиціях без часових обмежень, використовуючи все частіше важке озброєння

подробнее

Опрос

Как Вы относитесь к лишению украинского гражданства Саакашвили?

pp
Конфликты и законы © 2008-2017.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.