mogno vse

Кличко – в МЕР (и)

klichko22

 

Якщо по всій країні другий тур виборів пройшов нормально, довівши, що він є тим важелем, що насправді спрацює на вибір людей, то у Києві ситуація дещо інша.


Ще задовго до першого туру виборів журналісти та політологи знали: у Києві планують провернути технологію «Кучма-Симоненко», за якою у другий тур виборів разом з Кличко мав пройти кандидат, що не сприймався б електоратом.

На жаль, для влади Порошенко вибори, як і Майдан, це – технологія. І якщо Майданом Порошенко керувати так і не зміг (а тодішнє відео на тракторі доводить, що народ знає, куди послати олігарха), то з виборами допоки Порошенко і його команда справляється. Точніш, не з виборами, а їхньою імітацією.

Прийшовши до влади, команда Порошенко почала думати, у який спосіб узурпувати владу. Не винайшовши нічого кращого, люди президента почали думати про зміну закону «Про місцеві вибори» та Конституції. Звісно, закон про вибори до місцевих рад треба було змінювати. І введення другого туру для обрання мера довело, що такий підхід – правильний. Адже раніше (і це - не секрет) вибори мерів (як і мажоритарників) влаштовували так, аби разом з кандидатом, на якого поставили, як на коняку на іподромі, реєструвалась велика кількість технічних кандидатів, які б розпорошували голоси виборців. А той, на якого поставили, працював за технологією підкупу, адміністративного ресурсу та multilevel marketing (багаторівневого маркетингу), запровадженого ще Черновецьким, і отримав потрібний результат.

Мultilevel marketig пішов від схеми Понзі, схеми, що дозволяє одній або декільком особам збагачуватись за рахунок довірливих людей, які приводили інших, які б віддавали свої гроші. Така собі піраміда. Проте Черновецький, завдячуючи Аделаджі, який за подібною схемою організував церкву, вивів ще один вид MLM. Його винахід був простим: знайти у кожному будинку людину, яка організує підкуп виборців за гроші, рознесе гречку та гроші, а також – агітуватиме за Черновецького. Головне – вчасно оплатити послуги такої людини, аби вона потому за принципом багаторівневого маркетингу, теж агітувала інших, а тих, яких вона переконала, вже лишень за продуктовий набір переконували б сусідів, що брати набір – добре, і що той, хто його роздає – найкращий.

При Черновецькому були складені списки осіб, які з виборів до виборів почали ходити до штабів людей Черновецького. Там з’явились сотники та десятники, коли перші контролюють других, а оплата була доброю за гарний результат. Сотники давали настанови десятникам, а десятники вже працювали з людьми у будинках.

Ці списки дістались у спадок Кличку. Він, зливши партію УДАР в унітаз, і викинувши зі своєї команди людей, які цю партію будували, вирішив отримувати з Києва дивіденди, але аж ніяк не покращувати життя киян.

Наразі Кличко працює з людьми Черновецького. Він провів їх до Київради, а також прилаштував працювати у київській адміністрації. Ці люди налаштували все так, що Кличко отримує свій зиск від того, що хтось несе відкати. Як, наприклад, наразі зазначають господарі МАФів, що встановлені законно і оформлені, від них за не знесення малої архітектурної форми нині вимагають відкат у 75% від доходу за місяць. І так – в усьому. Кличко виявився байдужим до проблем міста. Його нездатність керувати містом довело багато фактів. Це і незмога (точніш, небажання) протистояти Ахметову, захистивши киян від знахабнілих тарифів Київенерго (хоча бувши в опозиції, Кличко судився за тарифи з Черновецьким), а також відстоювання не зменшення, а збільшення пільгової кількості подачі кВт електроенергії на одне помешкання, адже в одній квартирі у Києві інколи мешкає дві, а то й три родини. Це питання через небайдужих депутатів-мажоритарників навіть піднімалось на комісії ЖКХ у Київраді минулого скликання, проте Кличко, як і його шеф Порошенко, знає: обіцяти, не означає одружуватись. Що вже казати про колапс з колектором, коли Київ на три дні лишився без води. Тоді київська влада (як, загалом, і центральна) показала імітацію турботи про киян і випустила на один район міста аж ТРИ водовозки. Є і багато інших проблем міста, які Кличко не хотів і не міг вирішити.

Тим не менш, таке слухняне велике ведмежатко дуже вигідне центральній владі Порошенко заради контролю над Києвом. Тож Кличко і почали знову сватати у мери міста Києва. Звісно, що верхівка чудово усвідомлювала, що на фоні реальних претендентів Кличко пролітає, як фанера над Парижем. Саме тому і було запущено декілька технологій заради імітації виборів, аби легалізувати Кличка у кріслі мера.

Перша, як вже й зазначалось вище, технологія «Кучма-Симоненко», коли народу пропонують обирати з двох хвойд, одна з яких більш пристойна. Заради такої технології було витягнуто з нафталіну колишнього мера Києва - Омельченка, та вирішено запустити такого блазня як Береза, а також велику кількість технічних кандидатів, які б у першому турі відтягнули більшість голосів на себе, а маркетингова стратегія з бабцями та адміністративний ресурс вивів би на перше місце Кличка.

Аби легалізувати Мultilevel marketig – другу технологію, ще до виборів Київрадою минулого скликання, у якій у Кличка була більшість, було протягнуто РІШЕННЯ від 9 жовтня 2014 року N 284/284 «Про уповноважену особу багатоквартирного будинку з питань житлово-комунального господарства». Якщо це рішення почитати, то, начебто, нічого ганебного у такій ініціативі немає. Але, як завжди в Україні буває, будь-яке рішення або закон, покладені на українські реалії, можуть бути дуже шкідливими. У цьому ж випадку уповноваженими особами багатоквартирного будинку з питань житлово-комунального господарства стали саме оті десятники, яких пригодували у штабах колишніх Черновецьких. І, звісно, ніхто в будинках ніяких зборів з приводу їх призначення не проводив, а от такі пані та пани наразі існують і вони себе гордо називають «головними по будинку». Коли автор цих рядків запитав у пані зі своєї багатоповерхівки, хто ж цю пані обрав, а також наголосив, що настане час, коли таких як вона все ж притягатимуть до кримінальної відповідальності за допомогу у підкупі виборців, а також сприянні у фальсифікаціях виборів, пані – втекла. Проте нині таких осіб насаджають у кожній багатоповерхівці міста. Вони виконують роль сексотів, констатуючи лояльних чи не лояльних до пана Кличка, складають списки хворих та немічних, а також проводять агітацію за тих (наприклад, депутатів), імена яких їм озвучили у штабі головного фінансиста, де роздають кошти.

Десятники та сотники у першому турі виборів відпрацювали добре. І Кличко таки став фаворитом. Також до Київради протягнули людей Омельченко, а сама тактика полягала у тому, що ставши другим фаворитом виборів, Омельченко віддає свої голоси Кличко і другого туру – не відбувається. Але Олександр Олександрович – хитрий лис. В якийсь момент він вирішив для себе, що чому б і не взяти участь у другому турі. І тоді маніпулятори від кличковецьких (Кличко+черновецькі) – злякались, адже виходило, що сотники та десятники працювали на електоральному полі, яке пам’ятає, як Омельченко робив доплати вчителям і медикам (а це – адмінресурс, на який Кличко теж покладався), а також доплачував пенсіонерам і інвалідам (а тут поле сотників та десятників). Тож, в останню мить було вирішено не виводити Омельченка на друге місце після Кличка, адже у нього з’явилась можливість перемогти мера, який не має реальної підтримки киян.

Реально (якщо справді перерахувати бюлетені один раз і швидко, а не так, як рахували два тижні), конкурентом Кличка повинен був стати Бондаренко від «Батьківщини», або Гусовський від «Самопомочі». Але це люди, з якими можна і не домовитись. Тож два тижні маніпуляцій показали, що більшого блазня, аніж Береза, від якого відхрестився і Правий сектор, не знайдеш. Тому і вивели у другий тур особу, партія якого до Київради не пройшла (а її і не тягнули, ставили ж бо на Омельченка).

Кияни ж доволі добре розбираються у політиці та методах голосування. Одна річ проголосувати за кандидата (як було по мажоритарці) і не підтримати політичну партію, від якої він йшов. Інша – голосування за мера, у якого будуть важелі, лише якщо там буде команда. Тож і логіка доводить: якщо не проголосували за партію, то, звісна річ, і за кандидата в мери.

Однак технологи і маніпулятори від кличковецьких вирішили проігнорувати волю киян і виставили у другому турі проти Кличка блазня Березу. Кияни одразу ж зрозуміли, що правило: головне не як голосують, а як рахують, - знову працює. А тому без жалю вирішили проігнорувати другий тур виборів, аби не вибирати поміж двох хвойд. Низька явка киян на вибори мера у другому турі, це не те, як зазначив Яценюк, коли люди не розібрались, що є другий тур. Другий тур в інших містах довів, що коли не існує технічних кандидатів, що розпорошують голоси (а їх реєстрацією завжди опікується той, хто підкуповує виборця і бажає у суперника відтягнути електорат на начебто інших достойників), то виграє і справді народний обранець.

Однак низька явка киян на вибори та велика кількість зіпсованих бюлетенів налякала кличковецьких і вони порадили маріонетці Кличко зробити заяву, що, буцімто, другого туру і не потрібно для обрання мера, адже він був лідером вже в першому (неначе кияни не розуміють, що Кличко у першому турі виборів став лідером лише через велику кількість технічних кандидатів).

Звісно, якби підрахунки відбулися чесно, і у другий тур пройшли б або Гусовський, або Бондаренко, то не виключено, що і явка киян на дільниці була б іншою. І, зважаючи на активність киян відстоювати своє право вибору, навіть могли виникнути протести людей, як у Кривому Розі, адже кияни б не стерпіли, аби їм як у 2005 підсунули не того, за кого вони проголосували. А в тім, саме тому киянам вибору і не дали. Адже обирати поміж двох хвойд кращу, то краще – не обирати. Кияни відреагували адекватно, показавши низьку явку на вибори і довівши, що Кличко знову посів крісло мера лише через застосування адміністративного ресурсу та Мultilevel marketig. Ось це і є ті реальні 66,49% відсотків від тих реальних 20 відсотків (хоча ЦВК намалювало 34%), що прийшли на вибори.

Хоч Кличко формально і закріпив себе у кріслі мера, але кияни знають, що він – весільний генерал. Він не легалізував себе в очах киян мером і наразі сприймається киянами як непорозуміння, яке доведеться терпіти. Наразі він асоціюється з колишнім весільним генералом Поповим, який керував Києвом при януковичу і виконував суто маріонеточну функцію розрізання стрічечок на відкритті закладів та станцій метро.

Кличко для киян давно перестав бути особою, яка може захистити місто. Хоча він ніколи і не старався стати гарним мером Києва. В перший раз посаду мера він отримав як відкупне від Фірташа-Порошенко за злиття партії УДАР. Вдруге – його протягнули, скориставшись низькою явкою киян ще у першому турі (про другий вже й і згадувати не треба). У головах киян, які на своїх плечах винесли два Майдани, Кличко чітко асоціюється з продажністю, корупцією та зрадою. Адже свого часу багато киян повірили у партію УДАР, проголосували за неї. Велика кількість з них, будучи прихильниками партії, стояли на Майдані поруч з членами цієї партії. А потому кияни побачили, як Кличко з легкістю зрадив людей, які цю партію йому у Києві будували, як він злився з черновецькими і владою. Тож, звісно, наразі мешканці Києва знають йому ціну. І як би він собі ціну не набивав і скільки б реклами не робив, але люди – розумні. Вони не куплять підробку, що імітує справжність.

Для киян, тих, хто виходили на Майдан, Кличко – вМЕР. Немає більше героя. Своєю зрадою українців (після того, як він тричі стукав кулаком по столу, що йде в президенти, а потому продався Фірташу за тридцять срібняків), своїм відреченням від людей (які йому повірили і під нього збудували партію, віддаючи на партійне будівництво не лише гроші і час, а й серце, оскільки люди повірили, що проєвропейський Кличко знає, як живе та ж Німеччина, обов’язково принесе зміни і до українського суспільства), своєю продажністю та брехнею (а Кличко проявив себе, свого часу, не розплатившись з людьми у штабах під час виборів), а наразі зрадою киян заради кличковецьких, він довів, що владні повноваження та матеріальний зиск від них для нього набагато важливіші за долю киян і міста Києва. Тож для киян він – не мер. Кличко – ВМЕР. Лишилася маріонетка, яку тягнуть за ниточки, але яка задоволена тим, що їй виділили краще місце без пилу у коробці Карабаса-Барабаса Порошенко. І подібне – довго не протягнеться. Кривий Ріг довів, що люди вже навчились за себе стояти. А кияни куди більше схожі на бочку з бензином, аніж мешканці Кривого Рогу. Просто наразі ще не підпалили гніт, або шину…

Оксана КОТОМКІНА, «Конфлікти і закони»



Комментарии

  +0 #1 Юрий 21 нояб. 2015 г., 23:52:24
"На жаль, для влади Порошенко вибори, як і Майдан, це – технологія. І якщо Майданом Порошенко керувати так і не зміг (а тодішнє відео на тракторі доводить, що народ знає, куди послати олігарха), то з виборами допоки Порошенко і його команда справляється. Точніш, не з виборами, а їхньою імітацією".

Можно критиковать всю статью - поводов, хоть отбавляй. о достаточно одной приведённой цитаты, которая определяет тон всей статьи.
Продолжение следует...
  +0 #2 Юрий 21 нояб. 2015 г., 23:53:20
Окончание...
Да, оказалось, что народ-таки знает, куда нужно было послать Порошенко, и он дружно послал его ...в президенты. Мол, Майданом командовать мы тебе не дадим, покомандуй всей Украиной. Из всех возможных вариантов народ выбрал наихудший и уже не впервые. Достаточно вспомнить предыдущих президентов, чтобы увидеть, - все они плохие, но каждый следующий хуже предыдущего.
Называть же "Удар" партией могут только очень наивные люди. Тот сброд, который наскоро сколотили под лицо шоу-чемпиона ради его участия в потешной "оппозиции" при Януковиче, никогда партией не был.

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Відзначалося напруження на Маріупольському напрямку. По позиціях наших військових в районі населеного пункту Чермалик противник відкривав вогонь з гранатометів різних систем

подробнее

Опрос

Поддерживаете ли Вы введение военного положения в Украине?

pp
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.