mogno vse

Навіщо ЗМІ? Потрібен рупор!

 
Події останніх місяців ще раз доводять: Янукович, Азаров і Ко, а також Анна Герман, робитимуть все від них залежне, аби вільна українська журналістика зникала, а на заміну їй з’являлись профільні рупори, що красномовно б писали про досягнення соціалістичних зобов’язань.
 
Так, саме соціалістичних, оскільки те, у що вони хочуть перетворити українські засоби масової інформації, журналістикою назвати буде важко. Мабуть, багато хто ще пам’ятають відомі соціалістичні газети «ТРУД», «Правда» та інші? Це були рупори, на які покладено було доносити «правду» про загниваючий капіталізм і про досягнення чергового генсека. Все, що я пам’ятаю з дитинства про ці газети, то це те, що тато стопками діставав їх з поштової скрині і віддавав мені для складання на балконі (позаяк у школі треба було здавати макулатуру). Коли ж я, подорослішав, поцікавилась, а навіщо тато виписує таку кількість газет, у відповідь отримала чесне – змушують.
 
Мій тато, на відміну від тодішньої влади, не брехав. Він чесно мені казав, що легенда про Павлика Морозова (незважаючи на те - правда це чи ні) є аморальною, оскільки діти не повинні зраджувати своїх батьків. Тато вчив мене любити Україну і не довіряти владі, роз’яснюючи, що те, що пишуть в газетах, не зовсім відповідає дійсності. І я справді не розуміла, чому, коли економіка сильна, а підприємства працюють і випускають силу-силенну товару, люди змушені діставати більшість товарів з під поли, а моя мама (як і багато інших громадян) повинна щодня після роботи їздити відмічатись у чергу то за килим, то за меблі тощо. Навіть купити класні джинси у магазині тоді не можна було Але рупори кричали, що в державі все чудово.
 
От і сьогодні представники влади хочуть бачити такі рупори. Щоправда, нині нема соціалізму. І ніхто з влади не знає, як його жити на мінімальну пенсію чи зарплату. Та їх це не зовсім обходить. Вони хочуть скласти ілюзію в суспільстві, що працюють на благо. А щоб вішати локшину на вуха, її потрібно розповсюджувати. Звісно, тому і не дивує, що вже існує негласне правило заборонити писати журналістам про достаток представників влади та про те, скільки грошей вони витрачають за кордоном і як в черговий раз придбали собі нове авто вартістю п’яти двокімнатних квартир. Їм не потрібно, щоб люди були освічені і виховані. Їм потрібне бидло, яке буде ходити на вибори по-соціалістичному (як це вже сталося в Донецьку, коли обирали голову Донецької обласної ради і в бюлетені стояло одне прізвище). Позаяк демократії начебто дотримались, оскільки інший представник на посаду відмовився добровільно, але виборці знають, як тиснули на них звідусіль, аби Андрій Шишацький посів таку потрібну посаду.
 
І, звісно, тим, хто фальсифікує, залякує та говорить про великі власні досягнення, про те, що суспільство вже почало жити краще (в той час, коли більшість українців не доїдають, а про лікування навіть не згадують, оскільки легше людину поховати, аніж вилікувати), не потрібна вільна журналістика, яка проводитиме зріз, зазначаючи, що запроваджуваний ними капіталізм (а в країні багато олігархів, підолігархів і олігарчиків) більше нагадує рабовласницький устрій, а запропонований представниками влади новий Трудовий кодекс – узаконене рабство, що з усіх сторін порушує право людина на працю, відпочинок і профспілковий захист.
 
Владі потрібен рупор, який буде наголошувати, що в тяжкі економічні часи, заради світлого майбутнього, люди повинні працювати по 12 годин за безцінь, а на пенсію виходити у 70 років. Це – заради підняття економіки. Такій владі не потрібна журналістика, яка констатуватиме, що вже й сьогодні велика кількість громадян не доживають до нинішнього пенсійного віку. Їй не потрібна журналістика, яка чесно говоритиме, що більшість нинішніх депутатів ВР – працюють на уряд іншої країни, а тому і не перейматимуться українськими реаліями і проблемами. Їй не потрібна журналістика, яка звірятиме подані чиновниками і представниками влади декларації про доходи з їх реальними витратами. Їй не потрібна журналістка, яка проводитиме журналістські розслідування і викриватиме чорні справи (вказуючи, як віртуозно урядовці, і усі, кого поставили на фінансові потоки, відмивають гроші з такого мізерного українського бюджету). Їм потрібна влада грошей, влада страху і болю, замішана на зраді.
 
І слава Богу, що журналісти СТБ, 1 1 та «ВІКОН» вже зараз стали на захист свободи слова. І щоб не говорила проплачена Герман, (яка, незважаючи на загибель сина, так нічого і не усвідомила з того, як все ж таки треба поводитись з людьми), журналістика все одно буде існувати. Навіть,якщо влада поробить на усіх канал темники, люди дивитимуться ВВС, а потому все одно поширюватимуть правдиву інформацію. Ну, а якщо влада прибере з ефіру іноземні канали і щось зробить з інтернетом, люди подістають приймачі і знову слухатимуть вночі радіо Свобода.
 
Так що, як би не залякували, щоб не робили, але свободу не спинити. А свободу слова – тим паче. І нехай влада вважає людей за бидло. Все одно люди їй доведуть протилежне. Їм лишень треба засвоїти, що свободу не дають, її потрібно відбирати.
 
Оксана КОТОМКІНА
 


Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Терористи 22 рази обстріляли позиції ЗСУ, 1 український воїн загинув, 5 отримали поранення

подробнее

Опрос

Что даст Украине встреча президентов Трампа и Порошенко?

pp
Конфликты и законы © 2008-2017.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.