Хамство як визначальний фактор по...

Хамство як визначальний фактор політики

Подробиці

Опубліковано 16.05.2010 11:18

Автор:

Все, що було принишкле за минуле двадцятиріччя української незалежності, все, що потроху розбухало ненавистю до, здавалось би, вже навіки знищеного «антісовєтцького українського буржуазного націоналізму», враз вивергнулось каламутним потоком соціального бруду. І в тій каламутній водоверті закружляло із злорадним реготом табачникоподібне, відвертовітренківське , затулінське-путінське хамство. У Київському палаці ветеранів вирвалось воно прямо з кабінету директора Г.Глєбова, ввірвалось до актового залу, де відбувались заходи, присвячені поминальним роковинам більшовицької бійні, знаної як «Биківнянська трагедія», і під незаперечним доказом «я тут директор!» непрохано вмостилось на сцені, перебиваючи ведучого криком про власний військовий досвід (ніби він і справді був у ще далеко не старої керівної особи). «Больше я вам не пазволю пріходіть сюда! Тут молодиє люді – воєнниє курсанти слушают вас!». І то правда: знати майбутнім українським офіцерам правду про скоєні комуністичними вождями злочини небезпечно: ану, як знову доведеться наказувати виконати масові розстріли, а український офіцер зробить так, як загін «альфа» у Москві під час ГКЧП – відмовиться стріляти у натовп?!

Як можна демонструвати уривок з фільму Анжея Вайди «Катинь» з документальним відтворенням технології убивства тисяч беззбройних людей мирних професій - польських офіцерів - мобілізованих вчителів, лікарів, інженерів на захист батьківщини від двох нападників – Гітлера і Сталіна? Не допустити, за всяку ціну не допустити «паплюження совєцької історії» фільмом канадського виробництва «Між Гітлером і Сталіним» в той час, як комуністичними злочинцями повертається у бронзі міжнародній злочинець Джугашвіллі - Сталін до ще недостріляних, недокатованих народів «Союзу» під зловтішні садистські заклики покінчити з незалежністю України! Благородним гнівом скипає серце директора палацу Г.Глєбова від «паплюження історії», коли ведучий вечора зачитує лист Генеральної прокуратури за підписом В.І.Парового про тисячі розстріляних у в’язницях Києва, Рівного, Дубна, Станіславова, Чернігова, Умані, Тарнополя, Харкова!

Провокаторська поведінка директора враз була зупинена присутніми: позбавили мікрофона комуністичного «унтера Пришибеєва» і випровадили хама-директора із зали до коридору, де він, прагнучи розвинути ситуацію аж до виклику міліції, провокував до зіткнення котрогось з ветеранів «Ану, іді сюда!». Охочих не знайшлося. Довелось налаштовувати програміста, що забезпечував показ фільмів, на термінову подачу «докладной» про неможливість працювати у нестерпимому середовищі, де, за словами того ж програміста, «моглі і ножа в бік встромити». Так за зазвичай колись розпочинався совєцько-комуністичний шабаш «с мєрой соціальной защіти» за 58 статтею – «контрреволюція». Настав довгоочікуваний час, коли замість положення Конституції України про заборону цензури можна поновити лозунг «Пролетарі всіх країн, єднайтесь!», а в.о. начальнику Управління соціального захисту населення при КМДА Т.Костюренко можна не лише на зборах ветеранів, а на всю УРСР (де взялася оця «незалежна Україна»?!) гукнути на повні більшовицькі легені «Я – комуністка і пишаюсь цим!», покінчивши разом з явною «буржуазною» (за Леніним) деполітизацією державних установ! І вже не соромлячись гнати ветеранів-державникві з Палацу, де постійно на більшовицькі свята правлять хмільні оргії начальники концтаборів, продзагонів та офіційні державні стукачі із «особих отдєлов», що з кожним роком збільшують і без того зростаючі «ряди фронтовиків». Директору Палацу ветеранів Г.Глєбову і справді здається, що «час розплати настав», бо за особистою участю партдепутата ВР тов. Цибенка він, правда безуспішно, намагався силою заблокувати некомуністичним ветеранам вхід до Палацу. Але, якщо навіть заступнику голови КМДА Черновецького І.Кільчицькій видається цілком правомірним застосування сили до ветеранів-державників з одночасним «осудом» відповідного силового захисту своїх прав з боку останніх, то ветерани – державники вважають своїм правом хамській «силі» протиставити законодавство України та свої відповідні заходи, щоб про це не думала вчорашня партноменклатура у державних органах влади.

І чи взагалі не передчасна хамська ейфорія, щоб бува не повторити відомих за останнім часом подій, коли народ у країнах «близького зарубіжжя» роз’яснив владі на практиці наслідки порушення громадянських прав?

Олесь ГРИБ, голова Печерського районного відділення всеукраїнського об’єднання ветранів

Наступна стаття »