mogno vse

Українців знищують урки в краватках та гопники у погонах

 
Українському народові нині живеться важко. Люди, які приречені на виживання, з останніх сил змушені викручуватись і шукати можливості якось прогодувати дітей. Але державу і її чільників це не обходить, позаяк вони і прийшли до влади, аби знищити цей народ.
 
Влада нині торжествує. Застосовуючи апарат примусу, вона, як вправний шулер, дістає з рукава тузи обіцянок, а потому без будь-якого застереження обкрадає суспільство, зазначаючи, що виграло чесно.
 
Хоча чи є потреба дивуватись такому ставленню до людей? Зважаючи на біографії тих, хто нині при владі, – не дуже. Урки, що повлізали у костюми відомих модельєрів та понатягали на себе краватки, від цього своєї сутності не змінили. І нині вони вже нічого не бояться, оскільки взяли під контроль не лише владу, а й правоохоронні органи та суди.
 
Наразі бандитизм з інших країн з заздрістю дивиться у бік України: те, про що вони мріяли у своїх снах, втілилось в одній пришелепуватій країні, де обраний на Майдані президент, аби помститись людям, які не хотіли бачити його у цьому кріслі знову, передав владу персонам, які давно зрослись з криміналом в єдине ціле. І він знав про це, але йому так хотілося відомстити народу, що він без вагань вирішив: «якщо не мені, то не діставайся ти нікому, окрім криміналу». А нині Ющенко робить заяви щодо неукраїнськості нинішньої влади. Не часті такі, через раз, але подає голос, що відлунює наче з льоху.
 
А чи цікавлять когось його заяви чи заяви опозиції? Ось опозиція БЮТ заявила, що надала можливість своїм депутатам визначитись з ким вони - опозицією чи з коаліцією? Але як бути з народом, який голосував за той же БЮТ, що привів цих депутатів до ВР? Якщо народ обрав цих осіб у складі того ж БЮТ або НУНС, то, за логікою, як роботодавець (а у нас за Конституцією народ є джерелом влади) має право звільнити поганих працівників. Але в Україні демократія усвідомлюється лише як поняття вседозволеності, а тому ці парламентські найманці запровадили закони, згідно яких народ, як роботодавець, не може звільнити народних обранців від виконання обов’язків.
 
Чи можете уявити, що прийшовши працювати в установу чи на підприємство, робітники прописують у колективному договорі, що роботодавець не має права їх звільняти протягом п’яти років, а сам працівник при цьому йде працювати на іншого роботодавця, вимагаючи оплату за роботу і з того, і з іншого? Такого абсурду жоден роботодавець не допустить. А народ України, як роботодавець, що найняв депутатів і дав їм повноваження, змушений терпіти їхнє невігластво і хамство і при цьому не має можливості їх відізвати, тобто звільнити з роботи.
 
А до влади дорвались ті, хто дуже гарно порозумівся з кримінальним світом, і має за плечима не одну судимість за кримінальні злочини. І от вони мають задоволення знущатись над законами, переписуючи їх під себе та проводячи судову реформу, що дозволить контролювати суддів у будь-який спосіб. Та про таке щастя криміналітет міг раніше лише мріяти. А тепер він показує народу України, хто в домі господар.
 
Ну а що роблять правоохоронні органи? Вони куди дивляться?
 
Щоправда, треба усвідомлювати, що правоохоронна система України своїм корінням ще й досі живиться з системи, що колись існувала в СРСР. В той час правоохоронці заохочували кримінальних авторитетів та усіляких злодюжок працювати на систему. І так вони з ними переплелися, що на сьогоднішній день правоохоронці вже не є охоронцями ПРАВА як такого. Вони, вдягнувши форму і прикрившись кодексами, тепер теж працюють проти народу України (хоча існують за рахунок податків, які цей народ сплачує).
 
Проте така «дрібниця» перевертнів у погонах не обходить. Вони наразі і є тією системою примусу, за допомогою якого кримінальні авторитети знущаються над українцями. А тому-то міліція без будь-яких емоцій споглядає, як братки б’ють людей, що стають на захист парку чи дитячого майданчику, проводять тортури до затриманих у будь-яких злочинах, підкидають наркотики і навіть вбивають у своїх відділках ні в чому невинних громадян. А люди змушені за цим усім спостерігати.
 
Чи все ж не змушені? Чи все ж мають право виявляти свій супротив проти свавілля, яке їм нав’язують? Право то вони мають, але кримінальна влада вже заявила, що вона хоче, аби громадяни проводили свої акції протестів десь у закритих зонах. А отже влада вже сьогодні думає про обмеження і так невеликих свобод українців. Тож нам тепер потрібно замислюватись над тим, як себе захищати.
 
І як тут не згадати сюжет з фільму «Ворошилівський стрілець»? Чи є у народу ще якийсь механізм супротиву? І не має значення, де живе людина - у західній чи східній Україні, чи у Києві. Коли кримінал наступає на твоє життя, коли правоохоронці усіх областей знущаються над затриманими і вбивають громадян у відділках, то тут вже не до поділів на своїх і чужих, оскільки ця система знищує громадян в усіх областях України (і як тут не згадати харків’ян,на яких кримінальна влада, а усі знають, що той же Кернес був двічі судимий, а в радянській армії не служив, бо мав діагноз шизофренія, нацьковує і міліцію, і братків).
 
Ліна ТИХА
 


Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Вже декілька днів поспіль бандити ведуть вогонь по наших позиціях без часових обмежень, використовуючи все частіше важке озброєння

подробнее

Опрос

Как Вы относитесь к лишению украинского гражданства Саакашвили?

pp
Конфликты и законы © 2008-2017.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.