mogno vse

Микола Оніщук: Призначення головою КМДА особи, не обраної мером, суперечливе з точки зору його конституційності

Влада, прикриваючись юридичною казуїстикою, проводить багато кроків до знищення законності та відбирання у людей права на самоврядування. Владі не потрібні активні громадяни, а також суб’єкти, які в структурі самоврядування заважатимуть їй нахабніти і надалі. Вона боїться народовладдя, і всього, що від нього зростає. І, саме через подібний переляк партія регіонів позбавила Київ Магдебурзького права, ввівши в столиці ручне маніпулювання владою через призначення голови КМДА та позбавлення киян права обирати мера, який повинен бути і головою Київради і КМДА.
 
Цю суперечливу ситуацію «Конфліктам і законам» пояснив президент Інституту правової політики, екс-міністр юстиції Микола Оніщук.
 
– За Конституцією України громади міста, селища і села є громадами базового рівня. І на рівні цих громад органом виконавчої влади місцевого самоврядування є сільський, селищний чи міський голова. Це означає, що кияни, обираючи міського голову, одночасно вибирають собі керівника виконавчої влади в місті. Виконавчу владу уособлює міський голова. І дійсно, складається досить дивна ситуація, коли кияни обирають мера, і це право гарантовано їм Конституцією (навіть не законом), а при цьому на практиці виконавчу владу здійснює голова КМДА, що призначається Президентом.
 
Іншими словами: призначення указом глави держави головою Київської міської адміністрації особи, не обраної мером, суперечливе з точки зору його конституційності. І зміни до Закону «Про столицю» і Закону «Про місцеве самоврядування» нічого не змінили в правовому регулюванні цих відносин.
 
Можливо, не усі це помітили, але для того, щоб виправдати цей крок, додатково було введено статтю 10-1, що є повністю автентичною і в редакційному, і в змістовному сенсі п. 2 розділу VII Прикінцевих положень цього ж закону, які свого часу тлумачились КСУ. Тлумачачи ці перехідні положення, Конституційний суд дійшов висновку, що голова Київської міської адміністрації може бути призначений виключно з числа осіб, обраних мером. Натомість, цю статтю було відтворено як статтю 10-1 Закону, що дало можливість апологетам цього політичного та правового рішення наголосити, що КСУ не тлумачив статтю 10-1, оскільки тоді її ще не існувало, а те, що КСУ тлумачив перехідні положення цього закону, то вони вже втратили силу, оскільки тепер їх зробили положенням окремої статті. А тому, мовляв, рішення КСУ вже не застосовується.
 
Але є абсолютно очевидним, що КСУ тлумачив саме відповідні змістовні положення. Тобто розкрив суть правового регулювання цих відносин незалежно від того, у якому законі і з яким номером статті вони присутні у чинному законодавстві. Таким чином, був використаний прийом на рівні правової казуїстики, який нічого спільного з принципами правової визначеності та правової сталості не має.
 
По суті, у спосіб призначення голови КМДА не з числа обраних мером сьогодні вихолощено зміст посади Київського міського голови. Більше того: цим рішенням закладена міна уповільненої дії, тому що під час проведення наступних чергових виборів (чи позачергових) органів самоврядування міста Києва обов’язково постане питання щодо того, з якими повноваженнями кияни обиратимуть мера. Та й взагалі: чи потрібно обирати мера міста, якщо до його компетенції входить лише головування на засіданнях ради? Адже немає жодної потреби проводити вибори у столиці, аби обрати головуючого для засідань Київради. За потребою рада сама обере собі спікера, тобто – ведучого засідання. Так само, як це відбувається у Верховній Раді, коли парламент обирає собі голову для того, аби він проводив засідання і організовував роботу парламенту.
 
Тож автори цього рішення тепер не зможуть пояснити суспільству і, зокрема, київській громаді, який сенс у проведенні виборів Київського міського голови, коли він не є Київським міським головою, по-суті, і не має жодних повноважень виконавчого характеру. І цікаво буде спостерігати за цією юридичною увертюрою, з якої владі тепер необхідно вибратись, надавши публічні і зрозумілі суспільству пояснення. Адже Конституція гарантує київській громаді право обирати собі раду і мера. Мера, як керівника виконавчої влади, обирають у всіх європейських столицях: від Рима, Парижа до Варшави.
 
І хоча Конституція України говорить про те, що особливості організації влади у Києві визначаються законом, проте закон не може вступати в протиріччя з базовими засадами Конституції, яка встановлює і гарантує місцеве самоврядування на рівні громад. Тому-то ситуація, що склалась у Києві з призначенням владою голови КМДА, це – черговий доказ жонглювання правом, який не має нічого спільного із дотриманням принципу конституційності, верховенства Основного закону і принципами правової держави.


Комментарии

  +0 #1 кіллер 25 марта 2011 г., 16:16:19
Пане екс-міністре, а чому Ви не сприяли тому, аби Ківалов потрапив за грати за фальсифікації, а Янукович - за сепаратизм? сьгодні б все було інакше

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Минулої доби російсько-окупаційні війська зосередили основні вогневі зусилля на Маріупольському та Донецькому напрямках. Один український військовий зазнав поранень

подробнее
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.