mogno vse

Арбітраж в Україні: нищити не можна розвивати?

16.11.2011 – Нині в Україні питання судочинства обговорюється на кожному кроці. Навіть правозахисники не приховують, що судді, які працюють в державних судах – підконтрольні і упередженні. Тож, здавалося б, з деяких конфліктних питань громадянам та представникам бізнесу можна було б звертатись до третейських судів. Але держава за останній час знову звузила повноваження арбітражу, оскільки влада бажає контролювати не лише державний сектор, а й усі інші структури. Проте представники третейського судочинства все ж думають про майбутнє і мають надію, що все ще не так погано.
 
Саме про це йшлося під час круглого столу «Питання та перспективи розвитку третейського судочинства в Україні», який проводився Українським Національним комітетом Міжнародної Торгової Палати та Третейським судом спільно з Третейською палатою України за підтримки Дипломатичної академії України.
 
Під час круглого столу піднімалось декілька цікавих питань. Одним з них було питання медіації, запровадження якої в Україні дозволяло б зменшити кількість судових позовів та звернень і до державного суду, і до арбітражу. Проте, як зазначила Світлана Хеда, голова медіаційного центру Третейського суду України національного комітету Міжнародної Торгової Палати, нині більшість громадян медіація лякає, хоча, за міжнародною статистикою, 90% конфліктних справ у цивілізованих країнах вирішуються саме за допомогою медіації. І, на думку Світлани Хеди, запровадження медіації в Україні повинно зацікавити бізнес, оскільки медіація – гнучкий підхід до вирішення конфліктної ситуації, а також економія як фінансів, так і часу.
 
Погодилась з нею і медіатор Галина Єремеєнко, яка зазначила, що запровадження медіації в Україні – це значне зрушення, яке може призвести до дуже позитивних результатів при вирішенні конфліктних ситуацій, оскільки медіатор, працюючи з інтересами сторін, у такий спосіб вирішує конфлікт. Проте таж пані Єремеєнко зазначила, що незважаючи на те, що медіація в Україні розвивається майже двадцять років, в нашій державі вона практично не застосовується. Хоча саме до наших медіаторів приїжджають на консультації і навчання медіатори з деяких інших країн.
 
Другим гострим питанням, що піднімалось під час дискусії, було питання виживання арбітражу в Україні. І хоча більшість присутніх доволі райдужно дивились на перспективи розвитку третейського судочинства в Україні, дехто з присутніх все ж наголошував, що наразі знаходиться на похованні арбітражу як такого.
 
Звісно, що не усі присутні поділили думку Геннадія Пампухи, але все ж з вуст виступаючих лунали вислови про те, що держава, яка вже взяла під контроль державне судочинство, тепер бажає контролювати і арбітраж.
 
Але, з іншого боку, виступаючі наголошували, що розвиток третейського судочинства в Україні є нагальним для залучення інвестицій та інновацій в економіку України. І що саме застосування третейського судочинства зменшує корупційні та інші правові ризики.
 
Та все ж, зважаючи на те, що запрошені народні депутати на захід не завітали навіть з великим запізненням, можна зробити не дуже втішний висновок: розвиток арбітражу, як альтернативи державному судочинству, владі не вигідний. Тим паче, що після підняття судового збору, влада, скоріш за все, і на цьому зробить «бізнес», а суди так і будуть незабезпеченими і проситимуть приносити конверти і марки. Проте «Конфлікти і закони» поцікавились думкою фахівців з приводу проведеного заходу.
 
Голова Третейської палати України Юрій Михальський:
 
Будь-який захід, що проводиться з метою пропагування альтернативних способів вирішення спорів, є позитивним. І це потрібно вітати. Держава, дійсно, часто змінюючи законодавство (а в законодавство про третейські суди з моменту його прийняття в 2004р. було внесено багато змін), робить спробу впливати на арбітраж. Проте вигадувати щось в цій царині вже давно не потрібно, оскільки в основу закону про третейське судочинство покладено типовий закон рівності прав ООН та світовий досвід. Щоправда, враховуючи менталітет осіб, які хочуть розглядати третейські спори, та щодо процедури підбору суддів, дійсно, потрібно наводити порядок. Для цього і повинен існувати вищий орган самоврядування, як це передбачено законом, – Третейська палата з певними важелями впливу на тих третейських суддів, що приймають завідомо незаконні рішення. А для цього потрібно створення умов для самоврядування третейських суддів. І під час круглого столу наголошувалось, що Третейська палата України повинна мати статус юридичної особи хоча б для того, щоб акумулювати певні кошти для проведення потрібних заходів. В тому числі - з’їздів. На сьогоднішній день такого статусу Третейська палата не має.
 
Актуальним є і питання щодо обов’язкового членства третейських суддів постійно діючих третейських судів у Третейській палаті. На кшталт того, як це запропоновано у новому законопроекті про адвокатуру (мова про єдине членство усіх адвокатів в одній організації). І створення таких умов дозволить проведення Третейською палатою України усіх необхідних заходів. А рішення цього вищого органу самоврядування надасть можливість впроваджувати певні методи впливу, виносити конструктивні питання щодо необхідних змін у законодавстві, що регулює арбітражні спори, а також питання про підвищення кваліфікації осіб, що займаються третейськими розглядами.
 
Що ж до проведення заходів, подібних до вищезгаданого круглого столу, то їх потрібно проводити частіше. Більше того: детально доносити до населення і бізнесових структур інформацію про позитивність третейського розгляду. А враховуючи те, що в державі офіційно піднято плату за судовий збір, то я переконаний, що кількість розгляду спорів у третейських судах буде лише збільшуватись. Все ж рішення третейського суду є остаточним, оскарженню не підлягає і є обов’язковим для виконання сторонами, які звернулись до третейського суду. Звісно, існують механізми оскарження рішення третейського суду, але вони більш лояльні і займають менше часу, ніж процедури у державному судочинстві. Адже не секрет, що звернення до державного суду – першої інстанції, апеляційної, касаційної чи Верховного суду, це – чергова сплата судового збору, сума якого в цілому може бути чималою, особливо якщо мова йде про майновий спір. Тож отримання рішення третейського суду - це і з точки зору фінансів буде дешевше, та й у часовому вимірі – вигідніше, оскільки справа розглядається набагато швидше.
 
Голова постійно діючого третейського суду при Українському національному комітеті Міжнародної торгової палати Тарас Шепель:
 
Я вважаю, що захід пройшов вдало, незважаючи на те, що з об’єктивних причин багато хто не встиг на нього потрапити. Та, незважаючи на це, кількість учасників становила більше 60 осіб, які взяли участь у дискусії з приводу актуальних для арбітражу питань. І стало очевидним, що зацікавленість до теми існує, адже ті пропозиції, які лунали і з приводу скликання з’їзду, і подальшої організації заходів, присвячених проблемам третейського судочинства, доводять, що подібна тематика є актуальною.
 
Що ж до резолюцій за наслідками круглого столу, то повинен зазначити, що цей захід – перша спроба третейського суду при Національному комітеті Міжнародної Торгової палати визначення зацікавленості серед фахівців проблемами арбітражу. Проведення заходу довело, що подібна зацікавленість - існує. І наразі ми усвідомлюємо, що наша мета - це вирівняти повноваження третейських судів в Україні до рівня міжнародного третейського судочинства. Законодавство України уніфікується. Той факт, що третейські суди України обмежені в повноваженнях у порівнянні с третейськими судами більшості інших країн, звісно, не на користь нашій країні. І це потрібно виправляти. Але це – справа часу. Це - обов’язково відбудеться. І нині ми вже бачимо, що попит на третейське судочинство існує.


Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Последние новости

Загалом, минулої доби, противник 13 разів порушував режим припинення вогню. Унаслідок ворожих обстрілів позицій Збройних Сил України не постраждав жоден український захисник

подробнее

Опрос

Что принесет Украине закон о реинтеграции Донбасса?

pp
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.