mogno vse

Конституційна вакханалія

gn=center>

Чи можлива деспотія однієї з гілок влади? До цього запитання можна б було додати ще й термін «незалежної», але автори «нічної» Конституції України питання незалежності трьох гілок влади чомусь обминули.

Здавалось би зрозумілим що, поділ влади на три гілки втрачає будь-який сенс без самостійності, оскільки надає можливості за певних обставин підпорядковувати котрусь з них. В суспільстві, де ще й дос ідержавні і громадські механізми не позбулися елементів тоталітаризму, перспектива поглинання однією з гілок влади другої або й обох не позбавлена реальності. Пригадаймо, чому у європейському та й у суспільстві молодих ще на ту пору Сполучених Штатів Північної Америки виникла ідея поділу влади саме на самостійні гілки?Світ необмеженої деспотії королів та герцогів у країнах феодальної Європи дійшов краю. Деспотія унеможливлювала виробництво і торгівлю, що призводило до економічного занепаду і зубожіння народу. Свавілля заступало закони суспільного розвитку. Щоб розвиватись економічно та культурно, потрібна була свобода.

Людство на власному досвіді переконалось, що посідання влади однією особою або групою людей призводить до корупції, шахрайства, незаконного збагачення владоможців за рахунок обдирання свого ж народу.Тоталітарній владі, щоб утримати розкіш і віжки правління, необхідно було насильство. Саме ця обставина примусила революції силою покінчити з неконтрольованим всевладдям, створити і зафіксувати у спеціальному документі, який почали звати «конституцією», метод поділу на незалежні, але збалансовані гілки влади: законодавчу, виконавчу та судову. Від тоді абсолютизму настав кінець. А щоб незалежні гілки влади не сварились поміж собою, вирішено було скликати Національні збори для створення обов’язкового для всіх документу – конституції -, яка встановлювала певний соціальний лад і передбачала напрямок прийняття відповідних до конституції законів.

Конституцію, прийняту спеціальними зборами, почали називати «Основним законом». Похідні від нього закони доручено було створювати Законодавчим зборам, що на сьогодні мають назву Парламенту, Конгресу, Державної думи, Верховної ради та ін. Революційні реформатори не тільки передбачили право прийняття конституції виключно всенаціональними зборами, але, як це сталось у революційній Франції 1789 року, ще й суворо встановили: депутати Національних зборів, відповідальних за створення і прийняття конституції, не мають право обиратись до Законодавчого корпусу /Парламент, Дума,Рада і т.д./, щоб уникнути можливості одних і тих же депутатів створювати закони« під себе».

Отже, депутати, як би ми сьогодні сказали, - Парламентів, Дум та Рад, - не мали права не лише встановлювати самим собі всілякі «пільги», але, навіть, і рівень зарплати. Так, суворий геній революції Максиміліан Робесп’єр, який брав участь у створенні конституції революційної Франції, був позбавлений можливості балотуватись до Законодавчих зборів. Сумні випадки історії, в тому числі і української, засвідчили мудру пересторогу громадян, які жили майже три століття тому. Але поділ влади маві  негативну перспективу повного сепаратизму і постання ворожнечі поміж собою. З цією метою поряд з розмежуванням було встановлено принцип «балансувлади»: так, для прикладу, виконавча гілка влади США мала виключні повноваження на призначення посадових осібв, погодженні з Конгресом, або ж відмовлятись від власних кандидатур за його вмотивованим запереченням. Конгрес в свою чергу не мав права не лише на призначення будь-кого, але, головне, йому було заборонено втручатись до дій виконавчої гілки влади. Лише «погодження», як у наведеному прикладі, ставало отим перехідним містком збалансування. А щоб конгрес або президент не порушували конституцію, було утворено ще й сенат.

Маючи ненависть до деспотизму королів, царів та всіляких великих і малих герцогів, творці американської конституції створили колективний орган управління з трьома гілками влади, але з часом переконались, що вести поточні справи неможливо колективно. Так виникла потреба в президенті - голові виконавчої влади. Один із засновників інституту президентства США записав у своєму щоденнику приблизно таке: сьогодні настав для США великий день - запроваджена посада голови виконавчої влади - президента, який в порядку «баланса влади» дістав право на «вето» щодо рішення конгресу.

Унеможливлена диктатура законодавчої гілки !А щоб не допустити у майбутньому хоч якусь надію на самодержавство першої особи країни, яку обирала вся нація, конгресу було надано право анулювати президентське «вето» двома третинами голосів. Оскільки кожного разу скликати Національні збори для можливих поправок до конституції було важко, вирішено було вносити поправки виключно на референдумі нації, коли для обговорення та прийняття рішення про зміни та доповнення бодай однієї статті конституції, надавалось щось біля року.

Творці французькоїі конституції США прекрасно розуміли, що допускати до змін конституції якусь із трьох гілок влади - поодинці або колективно - небезпечно, інакше настане конституційна вакханалія з дикою міжпартійною боротьбою у власних інтересах. Оскільки парламент будь-якої країни є місцем зіткнення протилежних поглядів і партій, перемога однієї політичної сили над іншою надасть можливість переможцю в першу чергу запускати руку в конституцію, перекроюючи її статті «під себе», а в другу – в державну казну.

А тепер спробуймо чисто віртуально здійснити розвал випробуваної трьома століттями конституції СполученихШтатів:

1. Для початку надамо правовиконавчій гілці влади -у нас це - Кабінет міністрів - одночасно із законодавчою - у нашому випадку Верховною радою - права на призначення посадових осіб, а щоб довести поняття «збалансованості» до повного абсурду, надамо це ж право і Президенту країни, який, хоч і обирається всенародно, обмежується красивим евфемізмом «глава держави» з туманним правом «гаранта Конституції», по суті з повноваженнями четвертого колеса у трьохколісній владі. Війна поміж гілками влади гарантована. Що чекало б на народ США, якби президент – голова виконавчої влади - пропонував би свого кандидата, а законодавча - свого? Що президент висуне свою кандидатуру, то конгрес тут же її і «завалить» без будь якої мотивації, тільки на підставі безглуздого права призначення посадових осіб всім «скопом». Подібний «баланс влади» збурить всю країну, виведе на площі міст натовпи, які і собі почнуть вирішувати, хто із запропонованих кандидатур кращий. Закінчиться ця вакханалія вимогами розпустити конгрес та оголосити імпічмент президенту. Не від економічних проблем болітиме трьохголова голова влади, а інтриганство та політичний сором посядуть перші місця в країні. Це і буде «конституційне поле» України сьогодні.

2. Залишилась ще судова гілка влади, яка з незалежної у ряді штатів Америки і виборна народом, обернеться на звичайну схему обслуговування двох інших гілок влади, які за такою ж мудрою конституцією, як наша, будуть разом з президентом і конгресом наввипередки призначати /« обирати» /суддів всіх рівнів, призначати їм зарплати, надавати житлову площу і забезпечувати їхню незалежність залежністю від самих себе, одним словом, аналогія за українською дійсністю забезпечена.

Пороте є і істотна відмінність: президента США обирає народ, а в Україні ця функція буде, як намагаються запровадити конституційними змінами депутати ВР від «регіонів та Бюту /не всі!/, передана парламенту. Ще й на додачу подібні депутати дорікають народу, посилаючись на досвід тих країн, де здійснюється подібна практика: от бачите, як у сусідів!

Але не будьмо занадто вразливими, не сприймаймо докорів великорозумних партдепутатів:приклад обирання Президента не народом, а парламентом, доводить лише те, що наша нація не найдурніша.

Олесь ГРИБ, голова Печерського відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів

Наступна стаття »



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Последние новости

Загалом, минулої доби, противник 13 разів порушував режим припинення вогню. Унаслідок ворожих обстрілів позицій Збройних Сил України не постраждав жоден український захисник

подробнее

Опрос

Что принесет Украине закон о реинтеграции Донбасса?

pp
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.