mogno vse

Аналіз НЕБЕЗПЕК законопроекту про НЕсвободу протестів в Україні

svoboda zibrannya

 
Нагадуємо, що нещодавно, 18.04.2013, прес-служба Президента України Віктора Януковича повідомила, що допоміжний орган при Президентові України – “Координаційна рада з питань розвитку громадянського суспільства” – схвалив текст пропозицій щодо проекту спеціального закону про протести в Україні та звернувся до Представника Президента у Верховній Раді Юрія Мірошниченка та інших депутатів з проханням внести цей проект на розгляд парламенту. За словами Радника Президента та Голови “Координаційної ради” Марини Ставнійчук, законопроект розроблений безпосередньо “Координаційною радою”, а також є “підготовленим громадськістю” і “продуктом консенсусу між владою та громадянським суспільством”.


Текст нового проекту майже не відрізнявся від скандального законопроекту №2450, спроби ухвалення якого неодноразово викликали масові протести громадських організацій та профспілок по всій Україні. Пізніше, після бездіяльності міліції під час побиття журналістів на акції протесту політичної опозиції, 21.05.2013 Міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко закликав парламентарів повернутися до розгляду і прийняти законопроект №2450 про протести. Пізніше, 05.06.2013, під час засідання Комітету Верховної Ради з прав людини за реєстрацію і ухвалення розробленого “Координаційною радою з питань розвитку громадянського суспільства” при Президентові України тексту спеціального закону про протести виступили представники МВС, Вищого адмінсуду, Мінюсту та декілька депутатів. А вже 05.06.2013 Президент України Віктор Янукович у своєму щорічному посланні до парламенту заявив про необхідність прийняття спеціального закону про протести в Україні.

“Закон Януковича-Захарченка-Ставнійчук” про протести в Україні, у разі його ухвалення українським парламентом, призведе до різкого збільшення неправосудних судових заборон мирних протестів та масових випадків кримінального переслідування протестувальників. А також призведе до ухвалення нових антиконституційних рішень місцевих органів влади, покликаних обмежити свободу мирних зібрань – тепер відповідно до “закону Януковича-Захарченка-Ставнійчук”

СУД проти ПРОТЕСТУВАЛЬНИКІВ:

По-перше, дійсно небажані для влади в політичному чи економічному плані мітинги суд заборонятиме набагато легше, ніж зараз, оскільки проект пропонує узаконити обов’язок повідомляти владу про протести за два дні до їх початку (ч.1 ст.7 проекту). Нагадуємо, зараз конкретних строків повідомлення в законодавстві не встановлено. Але як показує вітчизняна судова практика, навіть двох днів достатньо, щоб підконтрольні владі судді під будь-яким приводом забороняли проводити мирні зібрання. Зокрема, торік суди обмежили право на протест у 84,3% від загальної кількості таких справ. Тобто суд забороняє, якщо встигає заборонити. Тому як ст.17 проекту, яка покликана обмежити простір для фантазії адміністративних судів, не прописуй, але судді, як і зараз, матимуть шаблонні рішення про заборону – мовляв, зібрання загрожує інтересам національної безпеки чи громадського порядку, і там, на думку влади, буде застосовуватися фізична сила, зброя та інші небезпечні засоби (ст.17 проекту).

Надії на апеляцію в сьогочасній Україні також немає – законодавча можливість апеляційного оскарження судових заборон мирних зібрань сама по собі не гарантує успішної практики застосування цієї можливості. Як свідчать дані з Єдиного державного реєстру судових рішень України, у 2009 році кількість рішень на користь органів державної влади за результатами перегляду рішень судів першої інстанції становила 38%, у 2010 році – 66% справ у апеляційній інстанції, у 2011 – 72,6%, у 2012 – 81%… Тому не дивно, що можливість апеляційного оскарження судових заборон непопулярна серед населення України. На початку квітня 2012 року Фонд “Демократичні ініціативи” та соціологічна служба Центру Разумкова провели опитування, яке показало, що 69% громадян негативно оцінюють діяльність судів, 19% впевнені, що у наших умовах самосуд (незаконна розправа з дійсним або передбачуваним злочинцем, без звернення до державних органів) – це єдиний спосіб здійснити правосуддя, а 35%, що самосуд загалом неприпустимий, але в окремих випадках може бути виправданим. Тобто судам в Україні не довіряють, і на те є причини.

МІЛІЦІЯ і СУД проти ПРОТЕСТУВАЛЬНИКІВ:

По-друге, якщо протестувальники все ж не злякаються і вирішать проводити спонтанне зібрання без повідомлення влади, то ризикують або потрапити у в’язницю на строк до трьох років, або все ж відкупитися від ув’язнення, сплативши штраф розміром від 8500 до 17000 гривень. В наш час про дійсно масові чи політично небажані мітинги влада взнає з соцмереж, ЗМІ та “оперативних даних“ міліції. До того ж, законопроект пропонує, щоб неподання або несвоєчасне подання повідомлення про протест саме зумовлювало його заборону в суді (ч.7 ст.17 проекту). Тому “дискусія“ про те, чи дійсно спонтанним є зібрання, в протестувальників відбуватиметься прямо на вулиці безпосередньо з судовим виконавцем і “беркутом”, продовжиться в автозаці, а потім – в залі суду. І поки людей будуть судити за кримінальний злочин (ст.382 Кримінального кодексу – невиконання рішення суду), самим людям необхідно буде довести судді, що письмово повідомити про протест за два дні було саме “неможливо“ і що протест був саме “невідкладним“ (п.5 ч.1 ст.1 проекту), а також, що про спонтанний (!) протест влада була “невідкладно” попереджена хоча б усно (ч.1 ст.15 проекту). Не доведуть – тюрма, або демотивуючий штраф.

Під ударом, перш за все, – масові мирні акції, небезпечні для влади мирні акції в політичному чи економічному плані. Тобто, в тому числі акції політичної опозиції типу “Вставай, Україно!” Під ударом і неполітичні акції на соціально-економічну тематику (щодо проблем з роботою, зарплатою, стипендіями, пільгами), яких у невиборчі роки близько 60% від усіх протестів в Україні.

Підкреслюємо, що ця безумовно вбивча для свободи зібрань в Україні схема буде можливою і через дійсно прогресивну норму законопроекту – скасування чинної, проте антиконституційної адмінвідповідальності за “порушення встановленого порядку організації або проведення“ мирних зібрань (ст.185-1 Кодексу про адмінправопорушення), яка зазвичай є підставою для міліцейських затримань під час протестів зараз. Проте дана норма в комбінації з обов’язком повідомляти за два дні та неспонтанними “спонтанними“ зібраннями законопроекту лише призведе до різкого збільшення неправосудних судових заборон мирних протестів та відкриє шлях масового кримінального переслідування протестувальників в Україні.

Актуалізація “законом Януковича-Захарченка-Ставнійчук” застосування кримінальних штрафів за невиконання рішення суду може також призвести до розвитку “російського сценарію” в Україні. Російські правозахисники кажуть, що минулорічні поправки в Кодекс Російської Федерації про адміністративні правопорушення були покликані для того, щоб демотивувати людей виходити на протести. Депутати ГосДуми тоді збільшили практично в 50 разів “мітингові” штрафи – для порушників російських правил проведення мітингів адміністративні штрафи тепер становлять: для громадян – 300000 руб. (75000 грн.), для посадовців – 600000 руб. (150000 грн.), для юридичних осіб – 1000000 руб. (250000 грн.). В Україні через “закон Януковича-Захарченка-Ставнійчук” штрафи за невиконання рішення суду можуть зрости також в 10-50 разів. Звісно, якщо суд відмовиться запроторювати протестувальників у в’язницю…

МІЛІЦІЯ проти ПРОТЕСТУВАЛЬНИКІВ:

Щодо нечисельних спонтанних акцій будуть як і сьогодні застосовуватися міліцейські репресії згідно п.5 ст.11 Закону “Про міліцію” (затримання) та інших статей Кодексу про адміністративні правопорушення і Кримінального кодексу. Зокрема, ст.185 КУпАП (“злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції”) та ст.173 (“дрібне хуліганство”) вже зараз використовуються для міліцейських затримань під час мирних зібрань. До того ж, найбільш репресивні санкції ст.185 та ст.173 КУпАП, як і ст.185-1 КУпАП, – 15 діб адмінарешту… За даними моніторингу Центру дослідження суспільства – організації-учасниці Всеукраїнської ініціативи “За мирний протест!” – торік відбулося мінімум 425 негативних реакцій на протести за участю правоохоронних органів. В той час, як, за інформацією Міністерства внутрішніх справ, до адміністративної відповідальності в 2012 році за статтею 185-1 було притягнуто 124 особи. Тобто міліцейські репресії щодо нечисельних спонтанних акцій все одно будуть як в рамках українського законодавства, так і не в його рамках.

МІСЦЕВА ВЛАДА проти ПРОТЕСТУВАЛЬНИКІВ:

“Законопроект Януковича-Захарченка-Ставнійчук” також передбачає можливість ухвалювати нові антиконституційні “фільчині грамоти” місцевих органів влади, покликані в неконституційний спосіб обмежити свободу мирних зібрань – тепер “відповідно до закону про свободу мирних зібрань” (ч.2 п.4 та ч.5 розділу “Прикінцеві і перехідні положення” проекту). Зазначимо, що Закон “Про місцеве самоврядування” і зараз не дозволяє місцевим органам влади ухвалювати такі “фільчині грамоти”. Проте, за інформацією інформаційного центру “Майдан-Моніторинг”, в 17,4% усіх адміністративних центрів України такі ”фільчині грамоти” в різний час таки були ухвалені. Серед цих міст – шість обласних центрів. Не в усіх містах вони реально заважають проводити мирні зібрання – зокрема, там, де місцеві активісти, правозахисники чи політики ще не добилися відміни таких антиконституційних рішень влади, люди такі “фільчині грамоти” роками ігнорують і проводять мирні зібрання. Наприклад, так відбувається в Києві та Харкові. Наголошуємо, що ухвалення “закону Януковича-Захарченка-Ставнійчук” призведе до погіршення існуючої ситуації з “фільчиними грамотами” та призведе до розвитку “російського сценарію” в Україні. Минулорічні поправки в і так драконівський спеціальний закон про протести Російської Федерації, по-перше, легалізували певну кількість існуючих регіональних законів про протести (аналогів українських “фільчиних грамот”), і, по-друге, призвели до того, що до початку 2013 року геть усі регіональні парламенти такі регіональні закони ухвалили…

Текст “законопроекту Януковича-Захарченка-Ставнійчук” версії від 03.06.2013, наданий депутатами Комітету Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, можна завантажити тут - http://bit.ly/11p7evx.

Текст “законопроекту Януковича-Захарченка-Ставнійчук” версії від 18.04.2013, наданий керівником Головного управління забезпечення доступу до публічної інформації Адміністрації Президента Денисом Іванеско, можна завантажити тут – http://bit.ly/11stJ2Q.

Таблиця “еволюції” окремих положень законопроекту 2450 в “законопроект Януковича-Захарченка-Ставнійчук”: http://bit.ly/118HzaP.

Аналіз здійснено експертами Всеукраїнської ініціативи "За мирний протест!"



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Загалом, минулої доби, ворог провів 12 прицільних обстрілів. Унаслідок бойових дій агресора загинув один український воїн, троє поранені, ще одного бійця було травмовано

подробнее

Опрос

Что принесет Украине закон о реинтеграции Донбасса?

pp
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.