mogno vse

Суд незаконно заборонив протестувати в центрі Києва, - правозахисники

lebed

 
ЗАЯВА ІНСТИТУТУ «РЕСПУБЛІКА» ЩОДО НЕПРАВОСУДНИХ СУДОВИХ ЗАБОРОН ЗБИРАТИСЯ НА ЦЕНТРАЛЬНИХ ВУЛИЦЯХ КИЄВА


Як відомо, 25 липня 2013 року о 17:21 Окружний адміністративний суд міста Києва в особі судді Гарника К.Ю. заборонив проводити фактично будь-які заходи «…іншим суб’єктам, які реалізують право на мирні зібрання, проведення заходів та встановлення малих архітектурних форм у вигляді наметів, кіосків, навісів у тому числі тимчасових та пересувних, а також використовування гучномовців з 26 по 28 липня 2013 року у місті Києві на вул. Лаврська, вул. Грушевського, парк «Володимирська гірка», вул. Хрещатик, Європейська площа, вул. Інститутська, площа Михайлівська та Софіївська, вул. Велика Васильківська». Раніше, 19 липня 2013 року, Окружний адміністративний суд міста Києва в особі судді Саніна Б.В. аналогічно заборонив проводити будь-які заходи «іншим суб’єктам» з 20 по 31 липня 2013 року на Майдані Незалежності та «прилеглій території». Раніше, 13 червня 2013 року, той же Окружний адміністративний суд міста Києва в особі судді Келеберди В.І. аналогічно заборонив проводити будь-які заходи «іншим суб’єктам» з 14 червня по 31 грудня 2013 року на вулиці Лютеранській та Банковій. Таким чином, дані та інші аналогічні обмеження Окружний адміністративний суд міста Києва встановив, образно кажучи, для всіх мертвих, живих і ненароджених.

Проте всупереч автоматичним судовим заборонам мирних зібрань як позапартійні, так і партійні протести все одно відбуваються. Міліція часто не затримує жодного учасника акції та не складає жодного протоколу про правопорушення.

Щоправда, в окремих випадках працівники міліції всупереч ст.4 Закону «Про державну виконавчу службу», п.11 та п.30 ст.10 Закону «Про міліцію» чомусь виконують роль судових виконавців, зачитують судові рішення про заборону мирних зібрань та незаконно складають на протестувальників протоколи про адміністративні правопорушення за ст.185-1 КУпАП, або ж навіть незаконно затримують частину протестувальників. Так на декілька годин була затримана частина учасників ініційованої Автономною спілкою трудящих антиклерикальної акції на вул. Лаврській 26 липня, а також частина учасників акції проти сваволі органів влади на Майдані Незалежності 27 липня. А 22 липня суддя Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєв А.І. взагалі незаконно засудив ініціатора Врадіївської ходи Василя Любарця до адміністративного арешту на 10 діб відповідно до ч.2 ст.185-1 КУпАП.

У правозахисній організації Інститут «Республіка», організації-учасниці Всеукраїнські ініціативі «За мирний протест!», вважають рішення Окружного адміністративного суду міста Києва №826/11420/13-a, №826/11837/13-a, №826/9127/13-а та інші аналогічні рішення, ухвалені за поданням Київської міської державної адміністрації та Головного управління МВС у Києві, неправосудними, незаконними та необґрунтованими, такими, що порушують конституційне право громадян на свободу мирних зібрань. Тому згадані рішення необхідно оскаржити у Київському адміністративному апеляційному суді.

А поки триватиме судова тяганина, члени правозахисної організації радять протестувальникам:

1). Не боятися виходити на протести всупереч таким автоматичним судовим заборонам мирних зібрань, коли суди неправосудно забороняють проводити зібрання геть усім на певній території на певний час. Такі заборони є апріорі неправосудними, незаконними та необґрунтованими.

2). Організатори такого мирного зібрання мають бути додатково захищені від міліцейських і судових репресій силами правозахисників, юристів чи народних депутатів. Зокрема, кваліфіковану допомогу можуть надати експерти Всеукраїнської ініціативи «За мирний протест!».

3). Протестувальників має бути багато – це зменшує ймовірність незаконних дій з боку міліції.

Інститут «Республіка» наголошує, що Окружний адміністративний суд Києва встановлює обмеження свободи мирних зібрань шляхом заборони не тільки щодо відповідачів у справі, а й щодо невизначеного переліку суб’єктів. Таким чином дані обмеження встановлено, образно кажучи, для всіх мертвих, живих і ненароджених. Апелянтів не було належним чином поінформовано ні про відкриття провадження, ні про призначення судового засідання. Таким чином, апелянти були позбавлені прав, гарантованих ст. ст. 10, 11, 16, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС). Апелянти були позбавлені можливості бути присутніми на судовому процесі, за результатом якого їх обмежено в праві на свободу мирних зібрань. Таким чином, було порушено принцип змагальності сторін і конституційне право рівності учасників судового процесу перед законом (ст.129 Конституції України). Окружний адміністративний суд Києва порушив право апелянтів на справедливий суд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Інститут «Республіка» також зазначає, що в мотиваційних частинах рішень №826/11420/13-a та №826/11837/13-a Окружний адміністративний суд міста Києва також посилається на антиконституційне Рішення Київської міської ради від 24.06.1999 №317/418, яке, зокрема, встановлює 10-денний термін повідомлення про мирні зібрання. Проте Інститут «Республіка» наголошує, що ч.1 ст.92 Конституції встановлює: «Виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов’язки громадянина». Таким чином, нормативно-правові акти, ухвалені місцевими органами влади, не мають статусу закону і не можуть визначати реалізацію громадянами їх прав та обов’язків, зокрема, права на мирні зібрання. Київська міська рада не є законодавчим органом, а її рішення не є законодавчими актами, тому Київська міська рада не має жодних конституційних повноважень регулювати питання встановлення наметів під час мирних зібрань.

Тому правозахисна організація Інститут «Республіка» та Всеукраїнська ініціатива «За мирний протест!» радять мешканцям та гостям міста і надалі ігнорувати подібні «фільчині грамоти» органів місцевої влади та не боятися проводити мирні зібрання, як це багато років поспіль систематично роблять люди в таких обласних центрах, як Київ, Харків, Рівне, Дніпропетровськ, Суми, та Полтава, де місцеві активісти та правозахисники ще не встигли оскаржити аналогічні антиконституційні «рішення». Також ми радимо мешканцям міста захищати право на мирні зібрання за прикладом лучан та черкащан – за допомогою протестів. Нагадуємо, що протести мешканців Луцька та Черкас на початку цього року змусили місцеві ради скасувати подібні «фільчині грамоти» міськвиконкомів. У Черкасах активісти задля цього штурмували міскраду.

Інститут «Республіка» також наголошує, що зазначені дії працівників міліції, які перешкоджають реалізації людьми своїх прав і свобод, є перевищенням службових повноважень та незаконним виконанням злочинних наказів.

Згідно ч.2 ст.6 Конституції України «органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів». На працівників МВС України покладено позитивний обов’язок захищати мирні зібрання згідно законодавства та міжнародних угод і зобов’язань України. Виконання явно злочинних наказів або розпоряджень та незаконне перешкоджання організації або проведенню мирних зібрань є порушенням не тільки прав та свобод, а й є кримінальним злочином.

Працівники міліції не мають права виконувати рішення суду самовільно, всупереч ст.4 Закону «Про державну виконавчу службу», п.11 та п.30 ст.10 Закону «Про міліцію». Працівники міліції, згідно Закону «Про міліцію», мають реагувати лише на кримінальні чи адміністративні правопорушення під час мирних зібрань. Проте Європейський суд з прав людини у своєму Рішенні у справі «Вєренцов проти України» зазначає, що покарання за порушення неіснуючого «порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій»", про який згадується в ст.185-1 Кодексу про адмінправопорушення, суперечить ст.7 та ст.11 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Отже, сьогодні, за відсутності закону, який би визначав порядок організації і проведення мирних зібрань, застосування в Україні ст.185-1 КУпАП, в тому числі затримання і застосування адміністративних стягнень до організаторів та учасників мирних зібрань, не передбачене законом і таким чином порушує норми Конвенції. До того ж, ст.185-1 КУпАП за своєю природою є антиконституційною, бо фактично встановлює відповідальність не за протиправні діяння, які б порушували права та свободи інших осіб (право на життя, власність), а за невиконання навіть не встановлених законом процедур, які самі по собі порушують Конституцію України.

Таким чином, дії працівників київської міліції, які перешкоджають проведенню мирних зібрань, прикриваючись неправосудними автоматичними судовими заборонами, мають бути кваліфіковані за ст.340 («незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій») та ст.365 («перевищення влади або службових повноваженьЙ) та ст.41 Кримінального кодексу України («виконання явно злочинного наказу або розпорядження»).

Інститут «Республіка» також звертає увагу ЗМІ та громадськості України, що для законодавчої боротьби з автоматичними судовими заборонами варто, щоб Верховна Рада України внесла зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС), де слід прописати, що обмеження свободи зібрань має встановлюватися виключно щодо відповідачів, які були належним чином повідомлені про судове засідання в справі, а позовну заяву, яка стосується невизначеного переліку відповідачів, суд має залишити без розгляду. Водночас Інститут «Республіка» застерігає від ухвалення прoекту спеціального закону про протести №2508а, який, навпаки, призведе до різкого збільшення неправосудних судових заборон мирних протестів та масових випадків кримінального та адміністративного переслідування протестувальників. Інститут «Республіка» зазначає, що КАС і зараз не дозволяє судам встановлювати автоматичні судові заборони. Також наголошує, що зміни до КАС є лише теоретичним порятунком від автоматичних судових заборон. В сьогочасній Україні свободу зібрань потрібно виборювати безпосередньо на вулиці.

Інститут «Республіка» звертає увагу ЗМІ та громадськості на необхідності ухвалення Верховною Радою України змін до закону «Про місцеве самоврядування», які б унеможливили ухвалення подібних до Київської міської ради неконституційних рішень місцевими владами щодо свободи зібрань у майбутньому. Відповідний законопроект вже підготовлений представниками українських громадських організацій. Зазначимо, що Закон «Про місцеве самоврядування» і зараз не дозволяє місцевим органам влади ухвалювати такі «фільчині грамоти», проте варто в зазначений Закон вписати і пряму заборону на такі антиконституційні дії. Нажаль, обидва проекти спеціального закону про протести №2508а і №2508а-1 передбачають можливість ухвалювати нові антиконституційні «фільчині грамоти» місцевих органів влади, покликані в неконституційний спосіб обмежити свободу мирних зібрань – тепер відповідно до нового закону.

Інститут «Республіка» звертає увагу ЗМІ та громадськості на необхідності ухвалення Верховною Радою України змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме – скасувати ст. 185-1 КУпАП. Водночас Інститут «Республіка» застерігає від ухвалення прoекту спеціального закону про протести №2508а, який навпаки актуалізує репресивне використання cт.382 Кримінального кодексу («умисне невиконання рішення суду»).

Михайло ЛЕБЕДЬ, член правління Інституту «Республіка»

28.07.2013

ВІДЕОдокази:



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Последние новости

Довкола Луганського російські окупанти п’ять годин обстрілювали позиції Збройних Сил України зі 120-ти та 82-мм мінометів, озброєння БМП, гранатометів і кулеметів

подробнее

Опрос

Что принесет Украине закон о реинтеграции Донбасса?

pp
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.