mogno vse

Провалена місія НААУ, або Чого чекають адвокати від органів самоврядування

advokatura

 
На сьогодні немає підтриманого РАУ консолідованого проекту Закону «Про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо реформування адвокатури України, який може бути спрямований суб’єкту законодавчої ініціативи. У парламент знову будуть направлені різні провладні законопроекти про адвокатуру.


Принцип незалежності адвокатської діяльності

Самоврядування є характерною ознакою адвокатури в Європі. Концептуально воно повинно розглядатися як природний результат її незалежності. Самоврядування забезпечує колективну незалежність представників адвокатської професії. Це не що інше, як структурована гарантія незалежності кожного окремого адвоката, яка вимагає від адвоката бути вільним від будь-якого впливу, зокрема від того, який викликаний його особистими інтересами або зовнішнім тиском. Фундаментальними основами діяльності адвокатури мають бути: самоврядування, незалежність від державних органів, дотримання моральних вимог професії, законність.

Міжнародні документи

Ключовим принципом адвокатської діяльності на сьогодні є принцип незалежності. Цей принцип закріплений у міжнародних та європейських нормативно-правових документах.

Рекомендація Ради Європи Rec (2000) 21 про свободу здійснення адвокатської діяльності передбачає наступне: «Принцип V – Асоціації 1. Адвокатам має бути дозволено і їх слід заохочувати створювати і вступати в професійні асоціації на місцевому, національному та міжнародному рівнях, які самостійно або разом з іншими утвореннями виконують завдання щодо зміцнення професійних стандартів і забезпечення незалежності та інтересів адвокатів. 2. Асоціації адвокатів та інші професійні юридичні об’єднання повинні бути самоврядними утвореннями, незалежними від влади і громадськості (…)».

Основні принципи Організації Об’єднаних Націй про роль юристів: «24. Юристи мають право створювати і бути членами самостійних професійних асоціацій, що представляють їхні інтереси, сприяють їх безперервній освіті та підготовці, й захищають їхні професійні інтереси. Виконавчий орган професійних асоціацій обирається її членами й виконує свої функції без зовнішнього втручання».

Хартія основоположних принципів діяльності європейських адвокатів РЄ також у тому числі містить принцип самоврядування: «Існують засадничі принципи, які є загальними для всіх європейських адвокатів, хоча ці принципи і формулюються дещо по-різному в різних країнах. Основоположні принципи закріплені в різних національних і міжнародних кодексах, що регулюють поведінку адвокатів. Європейські адвокати сповідують ці принципи, які необхідні для належного відправлення правосуддя, забезпечення доступу до правосуддя та права на справедливий суд відповідно до вимог Європейської конвенції з прав людини. Асоціації адвокатів та юридичні союзи, суди, законодавці, уряди і міжнародні організації повинні підтримувати й захищати засадничі принципи в інтересах суспільства». До основоположних принципів належать, зокрема, (…) (j) самоврядування адвокатів. У коментарі до Хартії РЄ визначено: «Рада переконана, що лише міцне самоврядування може гарантувати професійну незалежність адвокатів у відносинах з державою, і без забезпечення незалежності адвокати не зможуть виконувати свої професійні та юридичні функції».

Відповідно до Стандартів незалежності юридичної професії Міжнародної асоціації юристів незалежність адвокатури є найважливішою гарантією захисту прав людини і є необхідною умовою для ефективного й адекватного доступу до юридичних послуг. Для встановлення і підтримки правопорядку адвокатура має бути незалежною при виконанні своїх професійних обов’язків, тобто без неправомірних обмежень, прямого або непрямого тиску чи втручання.

Цей принцип встановлюють й інші міжнародно-правові акти (Основні положення про роль адвокатів; Загальний кодекс правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства тощо), а саме: завдання, що виконуються адвокатом у процесі професійної діяльності, вимагають його абсолютної незалежності й відсутності будь-якого впливу на нього, пов’язаного із зовнішнім тиском. Незалежне становище адвоката сприяє зміцненню в суспільстві довіри до процедур правосуддя і неупередженості суддів. Адвокату варто уникати будь-яких утисків власної незалежності й не поступатися принципами обов’язку заради інтересів інших осіб.

Реформування адвокатури: українська практика

В українській адвокатурі одним із ключових принципів на сьогодні також є принцип незалежності від держави. Це визначено як законодавцем, так і науковою доктриною. Зокрема, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» серед основоположних засад здійснення адвокатської діяльності визначає принцип незалежності. Органи влади України та інші зацікавлені сторони мають проаналізувати будь-які сумніви щодо можливих порушень цього принципу та вжити всіх заходів, необхідних для забезпечення незалежності адвокатів. Принцип незалежності — це діяльність адвокатури в правовому просторі, який унеможливлює будь-які позаправові обмеження щодо адвоката під час виконання останнім своїх обов’язків з надання правової допомоги.

Після Революції Гідності була затверджена нова Програма діяльності КМУ, яка передбачала, зокрема реформування найближчим часом адвокатури України. Й однією з перших ініціатив уряду в березні 2014-го було саме ініціювання питання розробки нової редакції закону про адвокатуру та змін до всіх процесуальних кодексів, щоб привести цей правовий інститут до європейських стандартів. У квітні цього року проект змін до закону мав бути поданий на розгляд парламенту.

Тоді ж, у березні 2014 року, при Міністерстві юстиції України сформовано робочу групу з підготовки проекту Закону «Про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». До її складу було включено представників громадських організацій, представників юридичної наукової спільноти, адвокатів тощо. Мова про таких відомих правників, як: Микола Сірий, Петро Бойко, Денис Бугай, Ольга Дмитрієва, Катерина Коваль, Тетяна Козаченко, Дмитро Кухнюк, Павло Луцюк, Юрій Михальський, Інна Рафальська, Олег Чернобай, Олександра Яновська, Андрій Вишневський та ін.

Додамо також, що вказана робоча група провела чотири засідання – 20 березня, 26 березня, 28 березня та 2 квітня. Загалом же робота над цим законопроектом тривала понад півроку.

За підсумками діяльності робочої групи було напрацьовано проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». І ця робота триває.

Разом із цим окрему робочу групу було створено і при Національній асоціації адвокатів України щодо розробки законопроекту «Про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Нею було підготовлено власний варіант законопроекту.

23–25 квітня Рада адвокатів України на своєму засіданні (за пропозицією міністра юстиції України) розглянула обидва документи й об’єднала їх в єдиний законопроект, який 26 квітня було винесено на розгляд позачергового з’їзду адвокатів України, проте він не знайшов підтримки більшості делегатів. Попри те законопроект було направлено до Міністерства юстиції для його подальшого внесення на розгляд Кабінету Міністрів України.

А 8 грудня в Будинку уряду відбувся брифінг заступника голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України Валентина Гвоздія та радника міністра юстиції України Ігоря Алексєєва. Присвячений він був питанням завершення спільної роботи Міністерства юстиції та НААУ над проектом щодо внесення змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», робота над яким перебуває вже на завершальній стадії, про що заявив радник міністра юстиції України Ігор Алексєєв.

Проект, якого адвокати й не бачили

Усе було б нічого, якби не одне «але»: РАУ не уповноважувала пана Гвоздія представляти від імені НААУ даний законопроект, оскільки він не пройшов обговорення в адвокатських колективах та органах самоврядування. На моє цілком вмотивоване запитання, де той документ, хто його підтримав (регіональні ради чи адвокати), відповіді досі немає. І на сайті Мін’юсту відсутня будь-яка інформація щодо обговорення даного законопроекту, і згадана робоча група під головуванням Миколи Сірого все ще працює.

А тим часом Міністерство юстиції поспіхом невідомо який текст законопроекту вже направило до Ради Європи для отримання відповідних експертних висновків. При тому, що в ньому містяться положення обмеження права участі адвокатів у самоврядуванні – конференціях регіону та з’їзді адвокатів – в залежності від сплати або несплати щорічних внесків на утримання органів адвокатського самоврядування. Документ встановлює штрафи для адвокатів на користь органів самоврядування – як види дисциплінарних стягнень. Хоча зазначені вище положення законопроекту, як і інші, що містяться в ньому щодо організації та взаємодії самоврядування, не відповідають міжнародним стандартам професії, тим не менше, вже в кінці листопада Рада Європи зробила попередній висновок і в цілому позитивно оцінила законопроект Мін’юсту.

Відомо також, що наразі за ініціативи глави держави в Адміністрації Президента працює робоча група з підготовки стратегії реформування судоустрою та судочинства, інших суміжних правових інститутів, розробляється план дій щодо її впровадження. В цих рамках також здійснюється опрацювання й згаданого законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення адвокатської діяльності» на виконання розділу V стратегії «Адвокатура. Прокуратура. Безоплатна правова допомога». Як не дивно, але до складу робочої групи не увійшов жоден представник НААУ.

Адвокати вправі самі визначити майбутнє професії

Як на мою думку, позиція РАУ в питаннях реформування має бути висловлена публічно. Вона складається з концептуальних принципів, напрацьованих протягом багатьох років і неодноразово обговорюваних адвокатською спільнотою, рецензованих міжнародними експертами. Тож на сьогодні місія НААУ щодо незалежності адвокатури України від впливу влади не виконана. А новий з’їзд адвокатів (проходив у листопаді в м. Мукачеве) лише підтвердив «розбалансованість» адвокатури й небажання НААУ об’єднувати адвокатську спільноту різних регіонів, навіть якщо вони мають різні погляди на майбутнє професії.

Тож саме активізація цієї роботи, залучення адвокатів до процесу формування стратегії розвитку адвокатури є одним із головних завдань, які стоять перед органами самоврядування сьогодні. Здійснити це можливо, зробивши процес прийняття їх рішень максимально прозорим і публічним. А ухваленню таких важливих для адвокатів рішень має передувати широке обговорення. Кожен адвокат має розуміти філософію рішень корпорації, яку ті, що прийдуть після нас, розвиватимуть і збагачуватимуть далі.

Адвокатура має стати взірцем для всього суспільства. Замовчування сьогоднішніх її проблем створює нові проблеми для всієї адвокатської спільноти.

На мою думку, зараз адвокатурі України, усім нам потрібен серйозний, неупереджений і критичний аналіз ситуації, що склалася, чесне викриття причин помилок та невдач, визначення нагальних потреб асоціації, справжніх цілей і завдань її стратегічного розвитку, а також вибір найкращих засобів і методів для їх здійснення. І при цьому маємо пам’ятати — головним для всіх нас має бути право і саме право.

Катерина КОВАЛЬ,
заступник голови Союзу юристів України,
заступник голови Національної асоціації адвокатів України

Джерело: lawyersunion.org.ua



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Загалом, минулої доби, ворог провів 20 прицільних обстрілів. Один український воїн загинув, троє захисників було поранено, один отримав бойове травмування

подробнее

Опрос

Что принесет Украине закон о реинтеграции Донбасса?

pp
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.