​Важливі висновки з рішення КСУ щодо неконституційності повноважень слідчих ДКВС, або «Куди по помитому пішли!!!»

24 квітня 2018 року КСУ постановив рішення за поданням Уповноваженого з прав людини Лутковської В.В., визнавши неконституційними положення частини шостої статті 216 КПК. Так, відповідно до вказаних положень розслідування злочинів, вчинених на території або в приміщенні служби, здійснюють слідчі Державної кримінально-виконавчої служби.


З точки зору правозастосування це рішення цікаве наступним.

1) КСУ знову підтвердив свою позицію щодо необхідності тлумачення та застосування конституційних положень з урахуванням міжнародних стандартів . Це означає, що алгоритм аналізу Європейським судом з прав людини дотримання Конвенції з прав людини може використовуватись для визначення, чи є прийнятий або застосований у справі закон конституційним.

2) У продовження позиції рішення 2-рп/2016 КСУ послідовно вказує, що Конституція України поряд з негативними зобов’язаннями передбачає й позитивні зобов’язання держави. Іншими словами, держава має не тільки не втручатись в гарантовані Конституцією права, але й вживати всіх заходів для створення умов, механізмів, засобів для повної їх реалізації. Структурно позитивні зобов’язання «зашиті» в положеннях статті 3 Конституції.

3) Крок 1. Поєднуючи статтю 3 з іншими статтями, ми маємо висновок про наявність позитивних обов’язків держави щодо відповідного права. У даному випадку поєднання статті 3 із статтями 27 (право на життя) та 28 (право на повагу до гідності людини) згенерувало висновок про наявність не тільки негативних зобов’язань держави (не вбивати, не катувати – не вчиняти дій, які призводять до порушення вказаних прав), але й позитивних (створювати належне законодавство, яке б забезпечувало ефективне розслідування випадків смерті або неналежного поводження). Тобто, використовуючи принцип дружнього ставлення до міжнародного права, КСУ тлумачить положення Конституції аналогічно з тлумаченням ЄСПЛ положень Конвенції з прав людини.

4) Крок 2. КСУ визначає, що за своєю суттю є ефективне розслідування відповідних випадків. Тут КСУ знову бере напрацьовані позиції ЄСПЛ і доходить висновку, що однією з гарантій ефективного розслідування є незалежність слідчих від тих осіб, які могли бути залучені до вчинення злочину.

5) Крок 3. КСУ здійснює аналіз відповідного законодавства і доходить висновку, що ієрархічна підпорядкованість слідчих служби вищим посадовим особам Міністерства юстиції не здатна забезпечити незалежне розслідування злочинів, вчинених на території або в приміщеннях служби. Це, в свою чергу, УМОЖЛИВЛЮЄ зловживання з боку працівників пенітенціарних установ, неналежне поводження з особами, які перебувають в СІЗО та в установах виконання покарань, приховування вчинених злочинів та безкарність посадових осіб.

Важливо!

1) Той, хто знає практику ЄСПЛ, зможе успішно оскаржувати неконституційність законів, застосованих судами при розгляді справ. Тому вкрай важливо підвищувати рівень знань адвокатів та правозахисників з питань Конвенції з прав людини.

2) Необхідно слідкувати за подальшими змінами до законодавства, оскільки через три місяці після постановлення вказаного рішення КСУ жодний слідчий служби не має право здійснювати досудове розслідування щодо вказаної категорії справ.

3) Насправді структура, за якою КСУ визнав положення частини шостої статті 216 КПК, є настільки проста і прогнозована, що складно допустити незнання ризиків впровадження такої норми її авторами та всіма, хто був залучений до її прийняття. Тобто, влада свідомо приймала норму, яка УМОЖЛИВЛЮЄ порушення двох найважливіших прав людини, яка ще й до того знаходиться під повним контролем держави… Чесно, хочеться знати прізвища цієї більшості, яка може ось так регулювати наше життя, щоб, не дай Боже, за цих людей більше не голосувати.

4) Якщо допустити, що влада це робила несвідомо, тобто не знала, які наслідки можуть бути від такого регулювання, виникає величезне питання щодо її … ну назвемо це рівнем знань. Позиція КСУ по суті є повторенням позиції ЄСПЛ в безлічі рішень проти України щодо порушення статті 3 та статті 2 Конвенції з прав людини. Україна платила з державного бюджету величезні суми сатисфакції заявникам за те, що їх скарги на катування або нелюдське поводження не розслідувались в зв’язку з відсутністю незалежності слідчих органів від осіб, які здійснювали такі дії.

Ми не просто не виконали цих рішень ЄСПЛ, ми ще й додали нових підстав для аналогічних порушень.

Тут два варіанти: або ті, хто приймали цю норму - випадкові люди, які не розуміють наслідків своєї діяльності, або вони свідомо забезпечували, щоб посадові особи, які здійснюють катування і вчиняють нелюдське поводження щодо осіб, які перебувають під повним їх контролем, залишались безкарними. Як перші, так й другі є небезпечними для життя людини в Україні.

5) І наостанок ще одне питання має виникнути у платників податків. Цікаво, скільки з державного бюджету пішло коштів на передачу повноважень слідчим служби, працевлаштування людей на відповідні нові посади, створення умов їх діяльності … І скільки ще буде витрачено з державного бюджету на повернення стану правової системи, в якому вона перебувала до цієї блискучої реформи. Хоча нас можуть чекати нові блискучі ідеї, і, можливо, КСУ ще не один раз розгляне аналогічне питання… Скільки не говори, що по помитій підлозі ходити не можна, все одно…

Так, наприклад, неспроможність парламенту зрозуміти позицію КСУ була продемонстрована під час спроби виконати рішення 2-рп/2016, така спроба закінчилась ще одним конституційним поданням Уповноваженого з прав людини Лутковської В.В., але це вже інша історія…

http://www.ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/3-p.pdf

Джерело: Український інститут з прав людини

Фото «Конфлікти і закони»



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Враг продолжает атаковать нашу страну по ночам ракетами, шахедами, а также обстреливать ракетными системами залпового огня

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.