mogno vse

Прокурори Київщини кришують рейдерів

Журналістське розслідування

Фото pkorupciya-edik.ucoz.ru 
 
Авторський колектив всесвітньовідомого академіка Віктора Трефілова розробив технологію виготовлення одноразових медичних інструментів. Але лікарні не отримали необхідної хворим продукції.
Якось, ще п'ятнадцять років тому, українські чиновники захопились  благородною метою підтримки вітчизняної науки і вчених. Було вирішено  створити Державний фонд інновацій , який би вкладав кошти у перспективні вітчизняні наукові розробки.
 
Першим інноваційним проектом новоствореного Держіннофонду  стало виробництво вітчизняних одноразових медичних інструментів, які були у п’ять-шість разів дешевше імпортних.
 
- Лікарям тоді край потрібні були вітчизняні атравматичні голки, одноразові шприци, шовні нитки, - згадує Володимир Сергєєв, директор Науково-дослідної лабораторії базальтової нитки при київському Інституті проблем матеріалознавства. – І ми вирішили створити сучасну вітчизняну технологію виготовлення одноразових медичних інструментів.
 
- Володимир Петрович Сергєєв у 33 роки став лауреатом Державної премії СРСР в галузі ракетобудування. Потім були роки успішної роботи в Інституті матеріалознавства, співпраця із вченим зі світовим ім’ям, нині покійним Вітором Трефіловим, видатним організатором промисловості порошкової металургії Олексієм Большеченко. Корифеї української науки стали співавторами інноваційного проекту по виробництву одноразових медичних інструментів, керівником якого обрали Володимира Сергєєва, автора новітньої технології.
 
При Інституті проблем матеріалознавства було створено науково-виробничу фірму «Ноосфера» для впровадження наукових розробок в промислове виробництво.
 
- Мені не складно було взяти мільйон доларів кредиту у Держінофонді, - продовжує Володимир Петрович. –  Адже фінансувався перший в історії України державний інноваційний проект, який край потрібний був для Міністерства охорони здоров’я. Тоді нам, вченим, були створені всі умови для успішної роботи.
 
Для реалізації інноваційного проекту вчені в 1993 році створили закрите акціонерне товариство «Десна». Засновниками його стали лабораторія Сергєєва, Броварські заводи  порошкової металургії і будівельних конструкції, УВС Київщини. Міліціонери Київщини співпрацювали із вченими, допомагали транспортом, будівельними матеріалами.
 
Під Києвом, в селищі Калинівка Броварського району, було виділено під будівництво півтора гектари землі. За три роки тут виріс сучасний майновий комплекс із так званими «чистими» цехами, адмінкорпусом майже на дві тисячі квадратних метрів , гаражами, очисними спорудами із полями фільтрації, глибокою свердловиною та власною електропідстанцією.
 
- Імпортна упаковка атравматичних голок коштує до 5 доларів, - продовжує Володимир Петрович. – Ми виготовляли такі ж самі за ціною менше долара.
 
В 1997 році акціонери розрахувались за кредит, наданий Держіннофондом. Домовились із Кабміном і за спеціальною постановою в рахунок сплати боргу забезпечили на рік одноразовими атравматичними голками всі українські лікарні.
 
Для успішного науковця і бізнесмена Сергєєва ніщо не передбачало майбутніх бід. Із кредитом розрахувався, виробництво налагодив, Все начеб-то в порядку - тільки працювати. Та не так склалось, як гадалось.
 
- Як тільки  розрахувались із Держіннофондом, одразу ж один із засновників ЗАТ «Десна» - броварське державне об’єднання «Теплицятехмонтаж» разом з Броварським ЗБК збирають щось на вигляд загальних зборів акціонерів, -  зітхає Сергєєв. – В результаті чого науково-дослідну лабораторію та НПФ «Ноосферу» виключають із числа засновників товариства «Десна», а мене звільняють з посади директора… Акції підприємства, створеного вченими, переходять до нікому не відомого ТОВ НІМФА «Рідан».
 
В результаті реорганізації ЗАТ «Десна» постраждали не тільки вчені.
 
Перший інноваційний проект, який було реалізовано – чим могла пишатись держава - було знецінено і зруйновано. Унікальні виробничі приміщення використовуються як склади. Вкрай необхідна лікарням медична продукція до лікарень не дійшла.
 
Натомість шахраями, а саме НІМФА «Рідан» був задіяний механізм незаконного привласнення створеного у Калинівці майнового комплексу, а потім  і банкрутства створеного вченими підприємства.  НІМФА «Рідан» отримало право розпоряджатись майже 75 відсотками статутного фонду новоствореного підприємства.
 
- За шахраями тоді стояв колишній губернатор Київщини Анатолій Засуха, - пояснює Володимир Петрович. – Тому  ця незаконна фінансова оборудка і стала можливою.
 
Обурені вчені пішли до Президента НАНУ Бориса Патона і той звернувся з листом до тодішнього Президента країни Леоніда Кучми. Одночасно з позовом щодо неправомірних дій нового керівництва «Десни» вчені звернулись до суду і 10 січня 2000 року Арбітражний суд Черкаської області скасував незаконну перереєстрацію  установчих документів ЗАТ «Десна».
 
- Броварська райдержадміністрація виконала рішення суду і скасувала державну реєстрацію незаконних установчих документів, що повернуло право законних власників на управління товариством. Але всупереч рішення суду, рейдери захоплений об’єкт не повернули. Навпаки, зініціювали штучне банкрутство ЗАТ «Десна».
 
- Врешті-решт, прокуратура Київської області в 2005 році порушила кримінальну справу по факту доведення ЗАТ «Десна» до банкрутства. За кримінальним кодексом України це злочин.
 
- Але попри все це акціонери та законні власники ЗАТ «Десна», в тому числі і держава, не можуть розпочати виробництво вкрай необхідної медичної продукції. Охорона рейдерів не пускає власників на територію калинівського підприємства.
 
У грудні 2008 року Постанова суду про банкрутство «Десни» була скасована. Але незважаючи на це, Броварське бюро технічної інвентаризації… переєструвало майовий комплекс у Калинівці на ТОВ МФК «Рідан-Інжинірінг». Власники НІМФА «Рідан» і МФК «Рідан Інжиніринг» - ті ж самі фізичні особи – Вишневська та Хейлумський.
 
- Броварське БТІ незаконно переєструвало право власності на майновий комплекс ЗАТ «Десна» на користь МФК«Рідан-Інжинірінг», незважаючи на те, що комплекс був у податковій заставі і на нього було накладено арешт, - обурюється Сергєєв.
 
Звернення Сергєєва  до Броварської прокуратури про порушення кримінальної справи проти посадових осіб БТІ – Пащенко та Патрушевої стосовно незаконної реєстрації права власності Броварською міжрайонною прокуратурою ігнорується.
 
Сьогодні Сергєєв знову судиться.
 
- В прокуратуру Броварів і області ходжу як на роботу, – скаржиться
Володимир Петрович. – Тричі постанова прокуратури про відмову в порушенні кримінальної справи проти працівників БТІ була оскаржена. Але прокурори знову й знову безпідставно відмовляють у порушенні кримінальної справи проти рейдерів. Мабуть, інтереси рейдерів прокурорам ближчі, ніж законних акціонерів та держави.
 
Олена ТАЛАЄВА, правозахисник
 


Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Минулої доби російсько-окупаційні війська зосередили основні вогневі зусилля на Маріупольському та Донецькому напрямках. Один український військовий зазнав поранень

подробнее
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.