mogno vse

Ціна пропущеного слова

Фото
«Конфлікти і закони»

Порушувати права людини можна шляхом зневажання справедливих законів, а можна і шляхом створення несправедливих, що буде подвійною несправедливістю. Порушувати закони можна брутально, нахабно, тоталітарно, а можна хитромудро з домішкою гуманізму під демократичними вивісками.

У другому випадку злочинцями є самі законотворці.
 
Жити за такими законами можуть не всі. Ті, що наживаються на безглузді суспільного устрою, задоволені: де ще вони так могли б обдирати власний народ?
 
Що робити решті?
 
Вихід один - спробувати створити справедливі правила співжиття, що звуться в усьому світі конституцією.
 
І це буде завершенням суспільного процесу?
 
Ні, тільки початком.
 
Але подолавши суперечливі закони, можна відкрити дорогу до їх виконання. Брехливі ж закони самі стають підґрунтям для соціальної брехні. (У І.Франка – «конвенціональна брехня», тобто офіційна брехня за домовленістю).
 
Відкрийте 6 статтю чинної Конституції України: владу поділено на три гілки за традицією конституції Сполучених Північно-Американських штатів трьохсотрічної давності. Приймаймо, бо – це надійні ліки від авторитаризму старої ще феодальної Європи, але, як виявилось, і від новітніх кривавих диктаторів сучасності.
 
Але що це?
 
Пропущено слово «незалежні».
 
Випадково? Ні, не випадково. Якщо трьом гілкам влади не гарантувати незалежності, в першу чергу, однієї від другої, одна з отих самих гілок обов’язково підкорить собі дві інших, або дві інших підімнуть під себе третю. Почнеться виснажлива фракційна боротьба з втягування до неї вулиці. В суспільстві, яке лишень вирвалось з-під всеосяжної влади комуністичної сваволі, замішеної на злочинній «диктатурі пролетаріату», небезпека очевидна: ще не всі гени насильства, убивства і брехні приспані.
 
«Пропущене слово» забезпечує підпорядкування однієї з гілок влади – судової – двом іншим: ст.85 , пункт №27 надає право законодавчій гілці влади - Верховній раді - «обирання суддів» та ще й безстроково, при чому – не бачивши жодного судді в очі. Судді, які залежать від інших гілок влади власним призначенням, заочними виборами в стінах Верховної ради, зарплатами, квартирами та просуванням по службі, обов’язково вірно служитимуть своїм благодійникам, що вони і роблять: спробуйте подати позов проти державної установи і побачити реалізацію пропущеного слова.
 
Довершує панування законодавчої гілки влади над судовою ще й 106 ст. Конституції, за якою Президентові надається право утворювати суди, напевно, за логікою і ліквідовувати їх в разі потреби. Ось коментарі правознавців з інтернету, які надійно заплутують ситуацію: «Судова влада – незалежна влада, що охороняє право». Дивно, де вони прочитали «пропущено слово» - «незалежні»? І тут же без тіні сумніву: «Верховна рада України разом із Президентом беруть участь у формуванні судової системи - призначенні судів». І, наче виправдовуючись, поспішно додають: «Але суди їм не підвладні».
 
А що ж «суверен влади» - народ? Це ж він уповноважений обирати владу у формі її трьох гілок? Йому, як і годиться, відведена роль, згадана О.Пушкіним у фіналі «Бориса Годунова» - «народ безмолвствуєт». І не треба дивуватись – «нічну» Конституцію часів Л.Кучми «творили» колишні комуністичні функціонери, котрі діяли «від імені народу і для народу» з відомими наслідками.
 
Тому зовсім невипадковою є заява прес-секретаря Президента Ванникової: «Президент бачить логіку судової реформи в тому, щоб суд повернувся обличчям до людей, замість обслуговування політичних сил, як це відбувається останніх три роки».
 
Логічно, як і те, що подібна антиправова ситуація закладена в самій Конституції і діє не лише «останні три роки».
 
Але все залишиться по-старому, якщо розв’язувати це правове питання розподілу влади у межах «нічної» (прийнятою у стінах Верховної ради) Конституції, до якої «суверен» не має жодного відношення. Далі пані Ванникова признається у загальновідомому факті – фактичному конституційному підпорядкуванні судової гілки влади двом останнім; «…переважна частина відповідальності за критичну ситуацію у судочинстві лежить на парламентській фракції БЮТ». Насправді, справа не в БЮТ - будь-яка фракція-переможець зробить те саме, що їй і гарантує чинна Конституція України – розпочне заочне «призначення» суддів у формі карикатурних «виборів» партдепутатами Верховної ради.
 
Вихід один – створити нову Конституцію виключно народними представниками до Національних зборів, які узаконять слово «незалежні» при визначенні терміну «три гілки влади», заборонивши раз і назавжди Верховій Раді разом з усіма її фракціями запускати руку в Конституцію Народу України. А щоб не кортіло створювати Конституцію «під себе», заборонити делегатам Національних зборів – творців Нової Народньої Конституції - обиратися до складу Верховної ради, функція якої полягатиме у прийнятті відповідних до Конституції похідних законів, а не у постійному латанні Основного Закону.
 
Олесь ГРИБ

Наступна стаття »



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Последние новости

Загалом, минулої доби, противник 13 разів порушував режим припинення вогню. Унаслідок ворожих обстрілів позицій Збройних Сил України не постраждав жоден український захисник

подробнее

Опрос

Что принесет Украине закон о реинтеграции Донбасса?

pp
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.