Андрій Циганков: Профільні державні установи самоусунулись від процесу державотворення

tsigankov24 02 2012

 

Кожен з українців майже щодня стикається з масою документів, якими оперують чиновники і законотворці. І, здавалося б, що ті самі закони повинні бути виписані у такий спосіб, аби були зрозумілими кожному, хто їх бере опановувати. Проте практика доводить інше. Законотворці, виписуючи «шедеври» законів, такою проблемою не опікуються. Як, між іншим, і Інститут української мови, що розташований на Грушевського, 4 у Києві.


Так, наприклад, прийнятий цього року Кримінально-процесуальний кодекс має велику кількість мовних шедеврів, які і зрозуміти важко.

Проте, ще до прийняття КПК у другому читанні, «Конфлікти і закони», а також адвокат Андрій Циганков, звертались до Інституту української мови з проханням провести аналіз цього документу. Але у відповідь отримали доволі хамську відписку. Потому адвокатом Андрієм Циганковим було зроблено повторний запит. Відповідь, що надійшла від мовників – вразила. Такого невігластва від вчених, здавалося, годі й очікувати. Проте, кожен може прочитати цю відповідь, з якою ми вас ознайомлюємо.

Аби розібратись в ситуації, «Конфлікти і закони» попросили адвоката Андрія Циганкова прокоментувати надіслану з Інституту української мови відповідь:

KZ: Андрію, коли редакція «Конфлікти і закони» разом з Вами робили перший запит до Інституту української мови, то наголошували, що КПК потребує їхньої експертизи, оскільки цей документ має багато мовних незрозумілих норм, а ті, хто ним користуватиметься, навряд чи без підказки зрозуміють, що передбачалось тією чи іншою статтею КПК. Проте відповідь з Інституту української мови була неординарною…

Що стосується нового КПК, то він дуже важкий для сприйняття саме в зв’язку з тим, що, на мій погляд, мова викладення у документі доволі специфічна. І навіть якщо тлумачити назву, то необхідно було з’ясувати всі питання щодо мови відносно цього законопроекту. І моя пропозиція, що вилилась у звернення до Інституту української мови, аби інститут, як державна установа, проявив ініціативу з цього питання, а його працівники застосували свої професійні знання з метою приведення цього закону до мовних вимог. Але коли ми зробили перше звернення, то отримали з інституту доволі цинічну відповідь, суть якої зводилась до того, що яке право мав адвокат звертатись до інституту, як державної установи, і зазначати, що повинні робити його працівники.

KZ: Але друга відповідь була взагалі аж занадто інформаційно насиченою?

Проблема в тому, що чільник цієї установи проявив себе не як держслужбовець, а як невихована особа, яка вирішила, що має право писати в листах-відповідях грубощі на адресу адвоката. Проте суть питання, з якого до нього звернулись, його не зацікавила. В даному випадку байдужість осіб, що очолюють державні установи, призводить до того, що ці державні установи ухиляються від процесу державотворення.

KZ: Як Ви вважаєте, які можуть бути наслідки для суспільства через те, що певні структури, які повинні брати безпосередню участь у дослідженні документів на предмет стилістки та мовних структур, ухиляються від того, аби долучатись до розробки державотворчих документів?

Наслідки будуть погані. Адже структури, які створені саме для того, аби досліджувати питання української мови, не виконують покладених на них функцій. А точніше – не бажають їх виконувати. А все це призводить до того, що прийняті закони потому дуже часто коригуються і потребують тлумачення.

KZ: Тож, виходить, що не встигне КПК набрати чинності, як його почнуть корегувати та видавати до нього додаткові закони, що будуть роз’яснювати ту чи іншу статтю?

Саме так, адже він є незрозумілим навіть для тих, хто працює в правоохоронних органах. А все через те, що профільні державні установи самоусунулись від процесу державотворення і не бажають брати на себе зобов’язання працювати з тими ж законами, що готуються парламентарями. Саме тому в Україні й існує велика кількість законодавчих актів, які важко зрозуміти. А все, що потрібно, - аби Інститут української мови проявив ініціативу і долучився до процесу державотворення, перевіряючи усі законодавчі акти на предмет якості мови, її викладення та зрозумілості для тих, хто ці закони читатиме.

KZ: І що далі? Адже відповіді з Інституту української мови красномовно доводять, що науковців цього закладу такі проблеми, як правильність написання мови у законах, не цікавлять?

Я вже підготував звернення до Президента…

І на яку відповідь очікуєте? Якщо ж і інститут Президента не відреагує на ваше звернення?

Тоді стане зрозумілим, що питання якості викладення мови в законодавчих актах не є державною прерогативою.

Лист-відповідь Інституту української мови:

institut 



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Этой ночью рашисты провели 10-часовую «шахедную» атаку по Украине - всего 13 «шахедов» было выпущено противником, все 13 БпЛА сбиты силами ПВО

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.