mogno vse

Правовой акцент

За останні роки правління Черновецького кияни натерпілись чимало. І хоча він, не криючись, неодноразово порушував закон, а також права самих киян, жодної відповідальності за свої дії так і не поніс. І „Конфлікти і закони” вирішили поцікавитись, чому ж Черновецькому все так легко сходить з рук і чи є надія, що у місті коли-небудь таки буде наведено порядок. Аби з’ясувати ситуацію з правовими моментами діяльності Київської ради та адміністрації, а також допомогти киянам у деяких моментах юридичних нюансів спілкування з владою, „Конфлікти і закони” звернулись за певними роз’ясненнями до Валерія Карпунцова, заслуженого юриста України та депутата Київської міської ради від Блоку Віталія Кличка.     - Пане Валерію, як Ви, як заслужений юрист України, а також депутат Київради, оцінюєте роботу депутатського корпусу і адміністрації загалом?   - На жаль, негативно. Щоправда, це вже давно не секрет, що на усіх порушеннях, які допускаються і в роботі міської ради, і київської адміністрації я вже наголошую давно - ще з моменту обрання мене депутатом Київради. Як не прикро це визнавати, але всі сесії, і заходи, що пов’язані із роботою міськради чи адміністрації, супроводжуються великим негативом і порушеннями. І не лише у фахових питаннях, а й взагалі у всій діяльності цих структур. Адже і донині усі питання, які вирішуються і міськрадою, і київською адміністрацією, не відповідають основним принципам місцевого самоврядування. Вони не вирішуються в інтересах киян, і найгірше - не містять в собі ані принципів гласності, ані принципів рівності. Навпаки, вся діяльність цих двох структур утаємничена і спрямована на збагачення команди Черновецького, або провладної команди, що знаходиться на верхівці керування чи то адміністрації, чи то ради. І мене, як юриста, турбує, що і Київська міська рада, і Київська міська адміністрація не виконують своїх функцій – самоврядних інституцій, що діяли б в інтересах киян.   - Якщо все так погано, то чому уряди, незалежно чи Азарова, чи Тимошенко, не реагували і не реагують на бездіяльність Київської влади?   - Нинішній уряд на початку своєї каденції начебто робить спробу якось реагувати на певні зухвалості київського мера. І найяскравіший приклад реагування - заперечення Черновецьким існування розпорядження про підняття тарифів на комунальні послуги. Хоча цей документ було опубліковано в муніципальному засобі масової інформації. Але лишень команда Януковича зазначила, що підняття тарифів у Києві не відповідає реаліям сьогодення. Черновецький заявив, що публікацію документу було організовано для обговорення. Хоча розпорядження на підняття тарифів на комунальні послуги підписано.   - А хіба можна заперечувати існування реального розпорядження, та ще й такого, яке було опубліковано? Це ж документ, що проходить певну реєстрацію, його підписують, йому присвоюється номер…   - Ну, нині представники Черновецького говорять про помилковість появи такого документу, і що насправді його начебто не існує. Взагалі треба зазначити, що наразі команда мера дещо притихла, оскільки намагається здати новій владі певні позиції, аби уже в команді Януковича знайти людей, з якими вони зможуть провертати свої темні справи комфортно. Так було і при інших урядах. Так, наприклад, Тимошенко публічно розвінчувала діяльність Черновецького, хоча на ділі ніколи не вживала жодних санкцій, які мала б застосовувати як прем’єр-міністр. Нинішній уряд, принаймні, дещо робить. Хоча б у питаннях, негативне вирішення яких може призвести до суттєвої втрати електорального поля. Команда Януковича не зацікавлена у тому, щоб рейтинг партії ставав нижчим, а тому усі питання, які на сьогоднішній день є болючими для киян, не будуть вирішуватись так, аби у киян погіршувалось життя. І так ще триватиме певний період часу, але згодом Черновецький все одно досягне своєї мети, оскільки у нього є певний дар – пристосовуватись і домовлятись між вищим керівництвом (давши кожній сестрі по сережці, аби усі лишились задоволені) і лишитись непокараним.   - Пане Валерію, поясніть, як заслужений юрист України, чому пан Черновецький постійно уникає будь-якої відповідальності, незважаючи на те, що усі уряди офіційно визнають і певні витрати коштів (як на новорічну ялинку), і порушення законів (як при влаштуванні перегонів на київському іподромі), і застосування самоуправства?   - Я вже частково дав вам відповідь на це питання, коли зазначав про вміння Черновецького знаходити з усіма потрібними людьми спільну мову. Але існує і ще дещо. Так, наприклад, він вдало використовує можливість корупційних схем, які пов’язані з київською правоохоронною системою. Не секрет, що у нас діють бюджетні програми, за якими з бюджету виділяють кошти і на суди, і на прокуратуру, і на міліцію (що, взагалі-то, заборонено бюджетним кодексом, оскільки ці структури повинні фінансуватися з загальнодержавного бюджету). Але під виглядом програм, розрахованих на фінансову підтримку цих структур, кошти таки надаються. А ще і суддям, і прокурорам, і міліціонерам виділяються і квартири, і земельні ділянки. Тож у відповідь від цих структур Черновецький отримує подяку у вигляді прояву лояльності до своїх махінацій. І, завдячуючи такій узаконеній корупції, йому вдається уникати відповідальності.   Щоправда, Київській прокуратурі треба віддати належне: вона завжди реагує і на запити депутатів Київради, і на заяви громадян щодо незаконних дій Черновецького. Київська прокуратура і виносить свої протести, і навіть подає до суду. Але в суді справа розвалюється: юридична команда мера все влаштовує у такий спосіб, що в суді скасовують постанову про порушення кримінальної справи. На тому все закінчується.   І таких фактів вже існує багато, коли проти певного чиновника КМДА порушували кримінальну справу, а потому її закривали в суді. І повинен зазначити, що десятки порушених кримінальних справ по діяльності команди Черновецького були закриті судами.   - Але ж це абсурд. На такі речі повинна реагувати вища влада…   - Ну от зараз, можливо, вища влада і буде реагувати. І хотілося б вірити, що вона наводить порядок не по інерції, аби показати свою діяльність, аби згодом все знову було б так, як сьогодні. Хотілося б, щоб у Києві таки було наведено певний лад. І, наскільки мені відомо, нині говорять, що проти молодої команди Черновецького порушено чи то 36, чи то 50 кримінальних справ. Проте якщо представники влади когось і притягнуть до відповідальності, то не Черновецького, а от когось із тих „Корейків” – підпільних мільйонерів, які самі крали і допомагали робити це усій молодій команді. І, я думаю, що декого з київських чиновників таки потрусять і зроблять із мультимільйонерів простих мільйонерів. Побачимо, що буде далі, але хотілося б, щоб такі дії пішли на користь державі і, зокрема, київській громаді.   - Обираючи депутатів Київради, кияни розраховують на їхню повноцінну діяльність, проте наразі ми бачимо, що більшість депутатів вирішують власні проблеми бізнесу і займаються розбазарюванням київських земель. Чи є у київської громади шанс притягнути де кого з цих осіб до кримінальної відповідальності?   - Єдиний шанс громади щось змінити, це – виходити на акції протесту. На жаль, інакше вони не мають можливості вплинути на діяльність депутатського корпусу.   - А чому так?   - Тому що нині існує така система обрання.   - Ну а кияни можуть відізвати депутатів, наприклад, тих же від блоку Черновецького…   - Не можуть. При існуючій системі обрання депутатів за партійними списками ніхто нікого не може відізвати. Якби ще існувала система обрання 50 на 50, за якою б 50% депутатського корпусу обиралось по мажоритарній системі, а 50% - за партійними списками, і на додачу ще б існувала відрегульована система відкликання депутатів, то тоді ще можна було б говорити про вплив громади на депутатський корпус. А та система, яка існує нині, позбавляє громаду права впливу на діяльність депутатського корпусу   - Ми з Вами обговорювали проблеми тарифів. І ось про що хотілось би запитати: як показує практика, якщо можновладці починають обговорювати проблеми тарифів і постійно зазначають, що їх не підвищуватимуть, то приблизно через півроку комунальні тарифи таки зростають. Як би Ви це прокоментували?   - Насправді, я думаю, до виборів тарифи не підніматимуть. А от після вони таки зростуть, і суттєво. Адже за рахунок кого поповнювати бюджет? За рахунок громадян. А як його масово поповнити? Введенням нових тарифів, зборів, податків…   - Але ж на сьогоднішній день, при такій кризовій ситуації в державі, у людей немає можливостей платити такі високі тарифи. Одразу ж почнуть катастрофічно зростати борги за комунальні послуги…   -У більшості наших людей такий менталітет, що вони платитимуть будь-які тарифи. Але навіть коли свого часу Блок Кличка за допомогою акції протесту відстояв старі тарифи, офіційно влада з цим погодилась, проте потому у платіжках людям виставляли завищенні тарифи. Допоки менталітет не зміниться і люди не усвідомлять, що повинні протестувати проти свавілля у тій же тарифній політиці на комунальні послуги, доти нічого не зміниться.   - Як Ви вважаєте, якою повинна бути тарифна політика на житлово-комунальні послуги?   - Вона повинна бути відкритою, а вже принцип відкритості покаже, чи ці тарифи справедливі, чи ні. У Києві ж ця тарифна політика є закритою. У нас взагалі немає надання повного спектру послуг, а також не існує нормальних цивілізованих договірних відносин між постачальником і споживачем.  Ну і, звичайно, це те, що навіть депутат Київради, як громадянин, не знає, як формується складова тарифу чи то на гарячу воду, чи то на опалення, чи то на обслуговування території. Для того щоб дізнатися цю інформацію, потрібно витратити дуже багато часу і нервів. А от якби було відомо, що влада закладає в тарифи, тоді б було простіше. А так виходить, що нинішня київська влада заклала в нинішні тарифи зарплату юристів на судові позови проти громадян, святкування корпоративно нового року, купівлю 20 машин, а також вартість бензину, який ці машини будуть використовувати. Тобто у складову тарифів на комунальні послуги ідуть ті витрати, які не повинні йти.   - Вибачте, пане Валерію, а ті витрати, що Ви перерахували, вони дійсно входять в тариф ЖКГ?   - За тією інформацією, яку вдалося отримати з приводу формування тарифів, з’ясовувалось, що так.   - А як би Ви прокоментували прийнятий бюджет Києва і чи не несе він загрозу київській громаді?   - Насправді, бюджет поганий. Скажу більше: не прийнятий, а продавлений молодою командою Черновецького. В ньому не відображено взагалі жодної позиції, які б йшли знизу, тобто пропозицій від районів. Так, наприклад, Блок Кличка мав чимало пропозицій, але нас ніхто не слухав. Нас поставили перед фактом – ось вам бюджет, і ми його голосуємо. Вранці роздали, через дві години проголосували.   Але це бюджет провальний, позаяк у ньому не передбачено коштів на розвиток міста, а також на усунення можливих наслідків щодо попередження тих чи інших техногенних аварій (а та ж комунальна система у Києві зовсім зношена).   Конфлікти і закони

Наступна стаття »

  28 травня 2010 р. у Шевченківському районному у м.Києві суді відбулося судове засідання по справі "руйнаторів Леніна" - Миколи Коханівського, Олександра Задорожного, Андрія Тарасенка, Івана Срібного та Богдана Франта, які 30 червня 2009 р. пошкодили пам’ятник Леніну на Бесарабці.   В результаті призначене нове судове засідання - на 17 червня, статус хлопців змінено з обвинувачуваних на підсудних, але вони залишені на волі - на підписці про невиїзд.   Весь час, поки тривало засідання, за ворітьми у двір суду (ближче не підпустила міліція) тривав пікет "Свободи" і КУНу на підтримку хлопців. Вони тримали плакати "Ленін - ідеолог і практик геноциду!", "На чиєму боці суд - українців чи терориста Леніна?", "Під суд комуністів, а не патріотів!", скандували "Геть Леніна з Києва!", "Свободу Коханівському".   Адвокат Сидір КІЗІН:   - Сьогодні суд прийняв справу до розгляду. Статус хлопців змінили з обвинувачуваних на підсудних. Справа призначена до розгляду на 17 червня, на 15 годину. Слава Богу, міру запобіжного заходу залишили попередню - підписку про невиїзд. Відхилили моє клопотання про зупинення розгляду справи до вирішення апеляційним судом моєї скарги на постанову про порушення кримінальної справи по епізоду між Коханівським і Вороніним. Таке процесуальне було засідання. Справа тепер уже в суді. Надалі у нас є всі підстави довести, що хлопці не можуть бути засуджені за статтею хуліганство, оскільки діяли з ідейних, а не хуліганських мотивів.   По епізоду ж з Вороніним ми будемо доводити, що тут взагалі немає складу злочину, щоб цю справу закрити.     Виступаючи перед пікетувальниками, Микола КОХАНІВСЬКИЙ сказав:   - Якихось ілюзій я собі не будую. Можуть і закрити. І, власне, я цього не боюся. Тому що ця влада - мій особистий ворог і ворог всіх українців. А раз ворог - вона має нас карати. Бо ми її не визнаємо і ніколи не визнаємо. Ми будемо з нею боротися. Тому може бути і покарання.   В Україні настали нелегкі часи, але добре, що завжди є люди, готові за неї боротися. Ця влада апріорі ворожа українцям, це режим внутрішньої окупації. Мій заклик простий і зрозумілий: по-перше, подяка всім небайдужим, по-друге, нам необхідно підсилювати свої зусилля у боротьбі з цим окупаційним режимом. Відступати нам нікуди. Це наша країна, наша держава і наша земля. Те, що у них там є засоби тиску, заводи, фабрики і пароходи - нас не мусить лякати, бо за нами правда. А де правда, там і Бог, а Бога побороти не вдасться. Цей режим не протримається довго, як би він не намагався нас залякати. Ми повстанемо і скинемо їх рано чи пізно. Хай їдуть у свою Москву, якщо вони так її люблять. Ні - опиняться за гратами. Нам нічого боятися, українці позбулися страху, і це головне.   Заступник голови ВО "Свобода" Андрій МОХНИК сказав, що мотивами хлопців було не хуліганство, "а помста, свята помста за українців, які загинули в час московсько-більшовицької окупації, а це понад 20 млн. українців".   Ще він сказав таку цікаву річ: мовляв, нам кажуть, що немає значення, кому стоять пам’ятники і чиїми іменами названі вулиці і міста.   "Вони говорять, що символи - це неважливо, але зараз намагаються повернути на українську землю ті символи, які були викинуті навіть самими комуністами. В Запоріжжі встановлено бюст Сталіна, і нащадки окупантів кажуть, що встановлять такі монументи по всій Україні. І протидіють тому, щоб українці відновлювали свої символи.   Зараз в Україні точиться війна символів. І чиї символи переможуть, того буде і реальна перемога. Допоки в центрі столиці стоїть Владімір Ленін, символ московсько-більшовицької окупації, доти Україна є підлеглою Москві, доти в Україні при владі сидять люди, які є по суті окупаційною адміністрацією, нав’язаною Москвою.   Якщо ми програємо цю війну символів - ми програємо реальну Україну. І сьогодні завдання кожного українця - утверджувати українські символи і руйнувати окупаційні".     Вікторія ОМЕЛЬЧЕНКО:   Хлопці є нашими живими героями, і славити їх треба живими. Вони позбавляють Україну від ідола комуністичного режиму, який зробив дуже хитру і злісну річ проти українського народу. Зруйнувавши віру, зруйнувавши церкви, комуністична партія насправді заснувала нову віру - антилюдську, комуністичну, якій надали всі атрибути релігії. Вони намалювали "святу трійцю" - Маркса, Енгельса і Леніна, вони створили собі "Ветхий завіт" - "Капітал" і "новий завіт" - праці Леніна. Вони в кожному містечку і селиці поставили ідолів своєї віри.   На сьогодні ця віра і тримається на цих ідолах. Чому ми не можемо їх залишати? Тому, що ці ідоли показують насправді кордони Совка, кордони російської імперії. На Західній Україні це було зроблено ще 20 років тому, там ідолів Леніна немає. На сьогоднішній день кордони Совка підійшли до Києва, і саме зараз ми ці кордони зносимо, і вони будуть посуватися на схід. Так поступово буде звільнена вся Україна.   Також Вікторія нагадала про нещодавнє вбивство студента у міліції і закликала присутніх не допустити арешту хлопців. Дякувати Богові, вони залишилися на волі.     І дякувати Богові, що з приходом нової влади люди не поховалися по кухнях. Скільки ще справ і боротьби попереду...   Олена БІЛОЗЕРСЬКА, фото, відео і текст автора

Наступна стаття »

  Он знает о теплицах все, однако сам «тепличным руководителем» не является. Он - украинский предприниматель. Ему вредили чиновники, его бизнес поджигали бандиты – какая уж тут тепличность…   И все же ему казалось: произвол, вместе с 90-ми, остался в прошлом. Он ошибался - и понял это, когда услышал от конкурента: «Тебя, сука, еще не били тут? Мы не будем говорить, мы будем бить нах…й». А чуть позже, когда не отступил: «Сам не боишься? О детях подумай…» Угрожавший ему человек не пытался спрятать лицо или скрыть имя. И не скрывал целей: отнять имущество, бизнес, вытеснить с рынка.   Владимир Разумовский – создатель Фабрики Декоративных Растений. Как всякий человек, для которого увлечение стало бизнесом, рассказывает о нем со страстью. Похоже, забыв на время, что бизнес могут отнять. Немного теряется, когда рассказывает, какие районы города помогала озеленять Фабрика: бульвар Пушкина, парк Щербакова, сквер у Белого Лебедя, а еще - область… слишком много, чтобы назвать все.   Даже зимой эти места красивы, летом в сравнении с ними бледнеют тропики. Сотрудникам «Фабрики» понадобились знания ученых, дерзость исследователей, крестьянское трудолюбие, чтобы все это вырастить. А точнее: чтобы все это отыскать в разных уголках мира, акклиматизировать, и затем уж - вырастить и, наконец, высадить в газоны и клумбы города. Приходилось не только сидеть за книгами, переписываться с коллегами и организовывать работу Фабрики. Разумовский вспоминает, как сам, вместе с рабочими, приводил в европейский вид бульвар имени Пушкина. И всегдаУдивляется вопросу: «Почему сам?»   «Как иначе? – отвечает Владимир. - Город не успевал, просил о помощи - искать рабочих времени не было».   То, что создала Фабрика - нереально красиво, однако - не бессмысленной красотой бабочки. В индустриальном центре растения играют роль терапевтов: они лечат круглые сутки, бесплатно и эффективно. Лечат не только морально: большая часть Донецкой области - зона экологических катастроф. Зелень нужна ей, чтоб выжить. Какие враги могут быть у предприятия, занятого ТАКОЙ работой?! Что им нужно от Фабрики?   «Сама Фабрика»,- говорит Владимир. Он вынимает из портфеля диск и поясняет: «Мне удалось записать это, когда я понял, насколько серьезно происходящее». Вставляет диск и нажимает play.   Первое впечатление – шок. От того, что сказано, и от того, как.   Вымогатели, изображенные в фильмах, в сравнении выглядят благородными, высоколобыми интеллектуалами. Человек в кадре лягается и мерзко бранится. Он угрожает, не опасаясь свидетелей. Когда прозвучало «Тебя, сука, еще не били тут? Мы не будем говорить, мы будем бить нах…й!!», Разумовский остановил запись, и рассказал следующее.   «На видео - Групский А.Н., директор ООО ТЭК, соседнего с Фабрикой предприятия, также занятого выращиванием растений». Он представляется бывшим сотрудником правоохранительных органов, бахвалится связями в этой области и как- то сообщил Владимиру: «Ты ж понимаешь, однажды мент - на всю жизнь остается ментом».   Что значит в его понимании это почетное звание, и какие оно дает льготы, Групский показал, захватив часть арендованной Разумовским земли, и огородив ее своим забором. Собственно, на этой территории, превращенной ООО ТЭК в свалку, и состоялась встреча с Групским, которую удалось записать на видео. К этому времени Разумовскому было ясно: на захвате земли соседи не остановятся, для них это- всего лишь начало.   Встрече предшествовал другой случай, более всего похожий на преступление. Покрывать которое неожиданно взялись государственные органы…   Ночью 4 февраля 2009 года Владимиру сообщили: на принадлежащем ему водоводе, закрытом для проведения ремонтно-технических работ, случилась авария. Какие- то люди произвели пуск воды под недопустимо высоким давлением. Результат: многочисленные порывы труб. Водовод полностью вышел из строя.   Для растений отсутствие воды значит гибель; кроме этого, вода из разорванных труб лила с такой силой, что оказаться затопленным рисковал весь поселок. Разумовский бросился на место аварии, чтобы перекрыть воду. Его ждала картина разрушения и… ее авторы. Похоже, они не боялись ответственности и не спешили скрыться - Владимир успел их сфотографировать.   Машина и лица преступников были ему знакомы: все они имели отношение к ООО ТЭК. Быстро перекрыть воду оказалось невозможно: совершившие аварию люди установили новый замок колодца, срезав старый с помощью сварочной техники. Иначе говоря - объявили водовод собственным! Когда колодец был, наконец, вскрыт, вода остановлена, удалось предварительно оценить масштаб ущерба, нанесенного Фабрике Декоративных Растений. Один миллион шестьсот тридцать три тысячи шестьсот семьдесят шесть гривен: такую сумму назвали эксперты. Потеря полторы тысячи кубов воды в сравнении с ней - пустяк. Нужны годы работы растениеводов, чтобы вернуть такие потери.   Остановить воду оказалось легче, чем восстановить справедливость. Для краткости развитие истории можно изложить пунктиром, хотя на преодоление каждого пункта Разумовский потратил недели и месяцы – как водится в борьбе с чиновниками.   Первое действие растениевода после диверсии на принадлежащем ему водоводе - обращение в Куйбышевский райотдел милиции. Статья 194 часть 2 УК Украины: по ней должны отвечать за содеянное люди, которые произвели аварию. Ведь причиненный ею ущерб куда больше 250 минимальных доходов граждан.   И что, казалось бы, может спасти преступников? Кроме заявления потерпевшего, у милиции были фото виновных, и даже - объяснительная записка Групского, в которой он признавал, что совершили аварию - его люди. Однако что- то смогло спасти.   Разумовский вынимает из папки и кладет рядом два документа. Первый - фотокопия той самой записки. Фактически, признание Гурского. Второй- бумага из Куйбышевского райотдела в ответ на заявление о возбуждении уголовного дела по факту аварии. В ней черным по белому написано: «… установить свидетелей, очевидцев, а также лиц, причастных к произошедшему, не представилось возможным».   Именно так: установить лиц, чьи фото и имена находятся у них в руках, не представилось милиционерам возможным. А потому, сообщает официальный бланк – «в возбуждении уголовного дела отказано».   Владимиру не пришлось гадать, чтобы узнать, что помешало милиции выполнять долг: «Мне стало известно об этом от должностных лиц РО. На них оказывают давление из вышестоящих органов и из органов прокуратуры, требуя скрыть преступление».   Обращение в Куйбышевский суд с жалобой на органы дознания: таким был следующий шаг предпринимателя. Суд констатировал очевидное. Он отменил постановление Куйбышевского РО и «направил материалы для дополнительной проверки». Но вместо нее проверки посыпались на самого заявителя - из всех возможных инстанций.   Еще до того, как водовод был исправлен, предпринимателю стали звонить люди из исполкома, требуя, в нарушение закона, чтобы он прекратил реагировать на неправомерные действия Групского и начал поставлять воду на его предприятие, что, по сути, приведет фабрику к банкротству, потому что поставляемые объемы воды - это сотни тысяч гривен .   Затем на территории Фабрики Декоративных растений появились представители Донецкой областной санитарно-эпидемиологической станции. У СЭС не было оснований для проверки, а если бы были, то по закону ей следовало уведомить о ней предприятие заранее; это сделано не было.  Составленный проверяющими акт содержал грубые нарушения.   По странным причинам санитарные врачи расширили свои полномочия – и потребовали от Разумовского документы на использование товарного знака «Фабрики Декоративных Растений». Как будто перед ними стояла задача «хоть что- то найти»…   Ничего не нашлось.   Тогда к нарушениям они прибавили ложь. В акте указали на использование Фабрикой в технологических процессах «вредных веществ», которых в ходе проверки не видели и не могли видеть!   Работая с европейцами, по их технологиям, Фабрика Декоративных Растений все растения выращивает экологически чистым способом. Она гордится этим. Это знают ее клиенты. Не удивительно, что Разумовский обжаловал акт.   Понимая, что за нарушения придется ответить, Донецкая областная СЭС в спешке его отменила - даже не дожидаясь принятия судом решения! Но одновременно - направила копии ОТМЕНЕННОГО акта в прокуратуру и в управление внутренних дел, с требованием привлечь Разумовского к ответственности!   К этому моменту в его отношениях с проверяющими органами выстроилась странная закономерность, хорошо известная украинским предпринимателям: каждая победа в борьбе с чиновничьим произволом увеличивала число нападающих.   Вслед за проверкой из СЭС на территории Фабрики декоративных растений оказались представитель Куйбышевской прокуратуры в сопровождении милиционеров. Зашли, как к себе домой, без разрешительных документов. Зачем? «Для проверки соблюдения Разумовским трудового законодательства». В прокуратуру поступил донос, который сообщал о нарушении им закона, о «нелегальных рабочих» на Фабрике …   Однако закон в очередной раз нарушили сами проверяющие. К процессуальным нарушениям прибавилась уже привычная некомпетентность. От Разумовского, назвав его в предписании «директором ФДР», потребовали предоставления учредительных документов и приказов о приеме на работу сотрудников, не озаботившись уточнением: Владимир Директором Фабрики не является, он - физическое лицо- предприниматель, и в этом качестве в соответствии с КЗоТом Украины оформляет отношения с наемными работниками путем заключения письменного договора, без изданий приказов…   Как бы то ни было: уличить в чем- либо Владимира Разумовского снова не удалось, а вот парализовать в очередной раз работу предприятия вышло. А затем – легко отмахнуться от очередной жалобы. «Нарушения действующего законодательства со стороны работников милиции не установлено»,- ответили из управления МВД Украины в Донецкой области.   Спустя короткое время пришло время Государственной налоговой инспекции в Куйбышевском районе вмешаться в конфликт предпринимателей. По указанию прокуратуры Куйбышевского района - и в нарушение Закона Украины «О прокуратуре». Форма привычная: «внеплановая проверка». На этот раз - уплаты предпринимателем арендной платы за землю.   Снова - проверка с нарушениями законодательства, но результат, на этот раз - не только прерванная работа, но и – прямой материальный ущерб. Семьдесят восемь тысяч двести восемьдесят четыре гривны: такую арендную плату и штрафные санкции доначислил предприятию инспектор, используя в качестве основания договора аренды, которые Разумовский … никогда не заключал!   Сейчас фантасмагория продолжается: справедливости Владимир все еще не добился. И бороться за нее становится все труднее - слишком много против Фабрики играет нападающих.   В ответ на осторожный вопрос: «А есть ли убедительные доказательства того, что именно Групский направляет действия должностных лиц?», Разумовский опять нажимает play.   В кадре снова директор ООО ТЭЦ. Он произносит с глумливой уверенностью: «Пока у тя в мозгу не появится тяма, вас будут проверять постоянно».   Сказано с интонацией человека, привыкшего «решать судьбы» - и привыкшего к безнаказанности. Да и то: человек этот на той же записи, таким образом, описывает свою встречу с представителем прокуратуры: «Я говорю, хули ты мне тыкаешь? Я щас в рыло дам. Ты хто, б…ь? Я с природоохранной прокуратуры Титаренко. Я говорю - ты че, ох...л, б…я? И я набираю прокурора».   Боится ли такой человек «правосудия»? Вряд ли.   Исполком, милиция, прокуратура, налоговая, санстанция: прессинг на предприятие крепнет, и как долго еще продержится Разумовский - не ясно. Рабочий ритм на предприятии сломан. Сотрудники волнуются за свое будущее, готовятся протестовать, не понимая уже - куда адресовать протест, кому есть дело до их проблем…   В том, что происходящее - рейдерская атака, организованная директором ООО ТЭК – у Владимира Разумовского нет сомнений.   Цель? «Захват имущества, получение контроля над бизнесом и устранение меня как конкурента на рынке сельскохозяйственных производителей», - говорит Разумовский.   Зарубежные партнеры предлагают Владимиру помощь - в Европе для человека с его опытом всегда найдется работа. Предприниматель не исключает, что страх за семью заставит его оставить родину.   Однако – продолжает надеяться…   Владимир Разумовский – член совета предпринимателей при кабинете министров Украины, член общественной коллегии государственного комитета Украины по вопросам регуляторной политики и предпринимательства, почетный президент Всеукраинского союза производителей посадочных материалов, растениевод, известный на родине и за рубежом, организатор международных конференций, автор множества публикаций в специальной прессе, победитель международных выставок, награжденный послами, губернаторами, мэрами и церквями, помогавший детским домам и школам…   Тяжело представить, что человек с таким статусом может потерять свой бизнес лишь потому, что бизнес этот приглянулся соседу.   Представить то, что грозит в Украине человеку с меньшей известностью - тяжело вдвойне.   Ссылки на видео:   http://www.youtube.com/watch?v=ZSG4jG82NkA          часть 1 http://www.youtube.com/watch?v=_zrTqIh1L9M             часть 2 http://www.youtube.com/watch?v=B0lKhOvQ_n4           часть3 http://www.youtube.com/watch?v=UhI7vmvWQBQ         часть4   Следующая статья »

 

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Последние новости

Ситуація в районі проведення операції Об’єднаних сил залишається складною. Упродовж минулої доби, 22 травня, російско-окупаційні війська 49 разів порушили режим припинення вогню

подробнее

Опрос

Публикация пленок Онищенко изменила Ваше отношение к Порошенко?

pp
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.