Справа «провокаторів 14 жовтня»: помста судді Царевич

Я бачив процес політичної розправи над незаконно затриманими учасниками масових заходів на честь УПА біля Верховної Ради. Гнітючі враження від недобитків режиму януковича.

Закінчилося це о 4 години 15 хв. Прізвища призначених якимось падлюкою «провокаторів» - Стемковський, Олійник, Прудкий, Стрижка та інші. Частина з них - це люди, які воювали за цю державу, дехто був у час провокацій міліції біля Руслана Андрійка і мене біля машини з озвучкою далеко від місця нападу міліції на людей.

Головний виконавець розправи слідчі МВС, прокурори і суддя Печерського суду Царевич Оксана. Київ-1 лжесвідчив, слідчі брехали у протоколах, прокурори цинічно оббріхували людей на засіданні, суддя Царевич весело сміялася і підтримувала брехню МВС і прокуратури. Хороша каральна трійка відправили невинних і зокрема героїв війни під варту «іменем України».

Всі відловлені каральним батальйоном Київ-1 для принесення в жертву стабільності Порошенка навмання: схопили першого, кого побачили на відході від парламенту.

Всі звинувачення містяться у рапортах учасників карбату Київ-1. У них ідеться смішні навіть для судді Царевич свідчення, що саме відловлені кидали каміння, петарди та билися. «Учасник масових зібрань привернув до себе увагу тим, що вагався одягти маску чи кидати каміння», - з одного рапорта. Всі рапорти містять опис людей, під який може підійти будь-хто з молоді в Києві. Як за одягом, так і за зростом та тілобудовою.

Протоколи затримання слідчими складені у порушення КПК за часом, за вказаною кваліфікацією звинувачення. Що визнала навіть суддя Царевич. І навіть звільняла з-за грат відловлених на час судового засідання.

Всі клопотання про поруку від народного депутата Мирного Олександра, мене і депутата міськради Руслана Андрійка суддя Царевич визнала не потрібними, як і просили прокурори.

Прокурори у жодному випадку не навели доказів, навіть опосередкованих (!!!), чому відловлені особи можуть ховатися від слідства та впливати на слідство. Це легко доводили адвокати. Але вони наполягали для усіх на триманні їх під вартою: як неповнолітнього Стрижка, так і інваліда Олійника.

У підсумку - всі пішли або під домашній арешт, або були взяті під варту. Ні поручительство, ні розбиті у щент протоколи про затримання, ні відсутність доказів у здійсненні порушень не перешкодили у такому рішенні судді Царевич.

Інтернет показав хто така весела суддя Царевич.

«Оксана Ігорівна Царевич призначена на посаду судді у межах п’ятирічного строку Указом Президента України від 19.11.2010 року», - пише і-медіа vikna.if.ua. янукович став Президентом 25 лютого 2010 р. За вірність режиму отримала від Яника квартиру, повідомляє sprotiv.org та Українська правда тут.

Вона спеціаліст із посадки політиків та тиску на громадських активістів і перешкоджання гласності суду:

- автомайданівців (забирала за протести в Межигір'ї права на шість місяців): «Оксана Царевич - суддя Печерського суду. Забрала права за Межигір’я у людини, яка не була місці порушення», запис від 16 січня тут і тут.

- Юрія Луценка та Юлії Тимошенко. Європейським судом із прав людини рішення Царевич проти Луценко визнано незаконним, про що текст тут.

- Ігоря Діденка. Цитата із Главкома: «Действовал в интересах государственной компании «Нефтогаз Украины», хотел улучшить ее материальное положение и, таким образом, действовал во вред частной компании «РосУкрЭнерго», — такой приговор Оксаны Царевич Игорю Диденко в свое время поверг в шок журналистов.

- керувала Беркутом для перешкоджання присутності народних депутатів на процесі проти Тимошенко.

- любитель накладати штраф у розмірі 1,7 тис грн за будь-яке слово без її дозволу і видаляти із зали суду: http://tyzhden.ua/Politics/72267

«Суддя влаштувала особисту помсту перед закінченням своєї услужливої кар'єри перед люстрацією», - так сказала мати одного із відловлених і призначених винним. А прокурор Ткач - це ткач домислів і брехні. Огидний брехун і влаштовувач посадки людей.

Мене розсмішили слова одного працівника Грифона, який сказав про одного працівника суду: «можна сказати, що вона веселе падло». Я думаю, що не личить працівнику МВС підважувати авторитет суду в Україні.

Як казав один діяч: «вони нас судять судом народним, ми їх будемо судити польовим». Поетична форма думки. Соціальна значущість якої турбує все більше і більше. Особливо мене - прихильника стабільності.

Висновок один: справа «провокаторів» - це політичне замовлення. Система правоохоронних органів - одна назва, все, як у старі «добрі» часи януковича.

5-30 - я завершив писати цей блог.

Юрій НОЄВИЙ, заступник Голови Київської обласної ради, активіст ВО «Свобода»