mogno vse

Секс, звукозапис та правосуддя

Малюнок infoporn.org.uaЯ розумію, що назва цієї статті спричинить у читача появу цілком логічного питання: а зв'язок який між цими словами, га? А дуже прямий зв'язок. Хоча ні, давайте змінимо "секс" на "подружні стосунки". Чи краще на "родинні стосунки"? Стоп, так цьому вже є назва. Отже, нехай стаття називається так: "Кумівство, звукозапис та правосуддя".Не так скандально, як хотілося б, але, відверто кажучи, все одно наші стосунки з правосуддям часто-густо нагадують мені секс. При чому, наша статева роль якась не дуже активна, а іноді і зовсім сумна та болюча. Ой, ледве не забув сказати, що я не суддя, а адвокат, і саме такий процесуальний статус зумовлює цю паскудну пасивну роль. Ну добре, досить про секс. Зараз я розповім вам справжню історію з адвокатського (але не мого) життя, і все стане зрозуміло.

Спершу, доведеться пояснити, що в Україні є різні види судів: загальні суди, де судяться громадяни між собою (цивільні, сімейні суперечки та ін.), а також розглядаються кримінальні справи; господарські суди, у яких сперечаються між собою підприємства та приватні підприємці; і адміністративні суди, у яких, зазвичай, вирішуються справи проти державних органів. Дещо примітивне пояснення, вибачте, але щоб зрозуміти цю статтю – цього цілком достатньо.

Додам ще таке: за загальним правилом, в усіх судах є майже обов'язковий триступеневий розгляд справи: перша (найнижча) інстанція, друга – апеляційний суд (частіше всього, це обласний суд), а третя інстанція називається "касаційна" – це або Верховний суд (палата у цивільних чи палата кримінальних справах), або Вищий господарський суд, або Вищий адміністративний суд. Для прикладу скажу, що першою інстанцією загального суду може бути Дарницький суд міста Києва, другою – Апеляційний суд міста Києва (замість обласного, тому що Київ є великим містом), ну і Верховний суд, зрозуміло, виконуватиме функцію касаційної інстанції. Це також неповне та дуже загальне визначення, але боюся набриднути читачу вже у третьому абзаці.

Отже, почнемо фактичне викладення з того, що у всіх українських судах законом встановлено обов'язковий звукозапис судового процесу, якщо цього вимагає будь-яка із сторін (позивач чи відповідач, третя особа), або за ініціативою суду. Під час розгляду цивільних та адміністративних справ навіть клопотання сторін не потрібно, суд у будь-якому випадку повинен забезпечити звукозапис. Для чого це потрібно, думаю, пояснювати немає необхідності. Звісно, судді не завжди задоволені цим правилом, бо для них набагато зручніше, коли замість непідкупного технічного пристрою протокол пише слухняна секретарка судового засідання.

Але з цього правила є винятки. Під час розгляду господарських справ у господарських судах та у кримінальному процесі звукозапис передбачений виключно для перших двох інстанцій: для першої та для апеляційної. Під час касаційного перегляду господарської справи у Вищому господарському суді та кримінальної справи у Верховному суді законом не передбачено ніяких вимог щодо фіксування судового процесу технічними звукозаписувальними пристроями. Ані за вимогою сторін, ані за ініціативою суду. Трохи дивно, так?

Дивно нам, а суддям – зручно. Ну мають же бути хоч якісь привілеї для вищих та верховних суддів, чи не так? Навіщо звукозапис, раптом сановний суддя щось не теє вимовить? Як далі жити?

На жаль, викладена нижче історія підтверджує цю мою гіпотезу. Ось що розповів мені колега, який у травні цього 2009 року представляв інтереси відповідача у Вищому господарському суді України:

Справу розглядала колегія трьох суддів під головуванням судді Божок Валентини Степанівни. Фабула справи не має значення. Важливо те, що рішенням першої інстанції (господарським судом) позивачу було відмовлено у задоволенні його вимог, а апеляційний господарський суд залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Мій колега як адвокат відповідача цим, зрозуміло, був задоволений. Звісно, його опонент (позивач) подав касаційну скаргу до Вищого господарського суду України (скорочено - ВГСУ), яка і розглядалася колегією під головуванням В.С Божок. Так от, зазвичай, одразу після розгляду справи судді оголошують сторонам вступну та резолютивну частини рішення, тобто хто програв і хто виграв. А потім вже рішення складається та підписується суддями у повному обсязі з мотивувальною частиною (з обґрунтуванням). І цього разу Валентина Степанівна, як головуючий суддя, оголосила сторонам, що колегія суддів ВГСУ постановила касаційну скаргу позивача відхилити, залишити рішення судів двох попередніх інстанцій в силі. Мій задоволений колега пішов святкувати з клієнтами остаточну перемогу, продемонструвавши їм як доказ перемоги неофіційний запис оголошеного рішення на власний диктофон. А тепер спробуйте уявити їх здивування, коли вони через певний час отримали повний текст рішення Вищого господарського суду, у якому все було викладено навпаки: скаргу відповідача задовольнити, рішення нижчого та апеляційного судів скасувати.

А що? Запису немає і за законом не потрібно. Ну передумала пані суддя, з ким не буває. Забув сказати, що за відсутності звукозапису необхідним є ведення протоколу судового засідання. Але це не допомогло б, оскільки за законом протокол підписується суддею та секретарем судового засідання у триденний строк, а не негайно після засідання. Закон надає право сторонам знайомитися з протоколами і протягом п'яти днів після їх підписання та подавати письмові зауваження. Таким чином, відсутність у законі вимоги щодо обов'язковості фіксування засідання звукозаписуючим пристроєм дає суддям реальну можливість піддатися будь-якому впливу та "перевирішати" справу на інший бік. І нічого не доведеш.

Я спитав свого обманутого колегу, чи буде він скаржитися на суддю Божок за таке нахабне порушення закону. І знаєте, що він мені відповів? Зараз спробую обережно переказати його слова, без матюків та грубощів, бо ми плавно переходимо від питань правосуддя у площину сексу, тобто родинних зв'язків. Справа в тому, що скаржитися на суддю Вищого спеціалізованого суду треба до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яку очолює Віталій Федорович Бойко. А син цієї судді Валентини Степанівни Божок Роман Янковський одружений з молодшою дочкою Віталія Федоровича Бойко. Спробуйте вгадати, яке рішення прийме комісія, очолювана сватом, щодо свахи?

Але я не здавався у порадах колезі. Запропонував йому написати скаргу до Верховного суду, до його палати у господарських справах. Є така можливість за законом: у окремих випадках Верховний суд, як виняткова четверта інстанція, може втрутитися у судовий процес навіть після постановлення рішення Вищим господарським судом. Ой, мамо, що я знов почув. Коротенько кажучи, у Віталія Федоровича Бойка є ще одна старша дочка, яка теж одружена. Ні, дивно не те що вона одружена, дивно що одружена вона з суддею з цієї палати у господарських справах Верховного суду Потильчаком Олександром Івановичем, який є одночасно членом Президії Верховного суду. Мексиканський чи то бразильський серіал, хіба не так? Ну, тут я принишк. Через такі близькі родинні стосунки вірогідність того, що Верховний суд хоч щось зробить для скасування рішення судді Божок близиться до нуля. Залишилося мені лише поспівчувати колезі, поплескати його по плечу, сказати якусь банальність на кшталт "не переймайся, ти ж добре знаєш, яка в нас чудова судова система".

Але сам-то я не заспокоївся. Бентежать мене сумні думки. Ні, ну скажіть мені, чого ці суддівські дочки заміж за суддівських синів ходять? А може, їм батьки шлюби влаштовують? Виключно зі своїми, щоб сторонні особи до суддівської касти не потрапляли, щоб кров аристократичну не псували. А з іншого боку, що такого протизаконного чи неприродного у цих шлюбах (ну, крім кровозмішування)? Як боротися з цим явищем?

Втім, є в мене рецепт. Знайшов я просте рішення, як запобігти кумівству та зменшити вплив родинних зв'язків не лише на правосуддя, а й взагалі на державну політику. Треба заборонити всім найвищим чиновникам розмножуватися. А що такого? Хочеш прислужитися батьківщині – треба чимось пожертвувати, а отже, ласкаво просимо пана на стерилізацію (вазектомію?). Так, років через п'ятдесят, може і позбавимось суддівських та інших династій.

Отож, виносимо пропозицію на всенародний референдум? Чомусь мені здається, що народ із задоволенням підтримає нововведення. Не лише тому, що це може бути корисним для держави, а просто щоб знали, падлюки!..

Джерело: infoporn.org.ua



Комментарии

  +0 #1 Махно 06 февр. 2010 г., 1:41:53
Майже всі судді видри...

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Последние новости

Окупанти не полишають спроб створити напругу на Попаснянському напрямку. Протягом минулої доби противник двічі відкривав вогонь по позиціях Об'єднаних сил поблизу Катеринівки

подробнее
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.