mogno vse

Український патріотизм суд визнає хуліганством

Микола Коханівськи - справедливий руйнувач скульптури Леніна

Після триразового переносу справи, суд щодо розгляду скарги адвоката відносно постанови на відкриття кримінальних справ проти хлопців, що розбили Леніну носа, бажаючи демонтажу скульптури, таки відбувся. Тридцятого жовтня 2009 року засідання Шевченківського районного суду м. Києва пройшло, і цього разу - за усіма правилами і канонами, коли і адвокат, і прокурор, і звинувачені мали можливість розказати свою точку зору на ситуацію з пошкодженням вищезгаданого монументу.

Адвокат, звертаючись до суду, у своїй промові ще раз зазначив, що демонтаж скульптури відбувався о четвертій ранку (а отже не міг зашкодити громадянам, що, вірогідно, могли відпочивати біля цього місця) і що жодних хуліганських мотивів (з явної неповаги до суспільства) у своїх діях хлопці не планували. Більше того: двоє з хлопців (Іван Срібний та Богдана Франт) , що проходять у цій справі, взагалі не брали участі у акції, а, ставши свідками, чомусь перетворились на підозрюваних і проти них теж відкрили кримінальну справу.
 
Усі обвинувачені підтримали скаргу адвоката, а Микола Коханівський навіть спробував виступити з заявою щодо мотивів своїх дій. Проте суддя обірвав його на півслові, зазначивши, що у суді – жодної політики.
 
Цинічним був і виступ прокурора, який наполягав на хуліганських мотивах обвинувачених і на тому, що кримінальні справи за статтями.298 (ч.2) та 296 (ч.2) Кримінального кодексу України відкриті зовсім не безпідставно. Хоча, заперечуючи його слова, адвокат і посилався на відеозапис (та інші докази невинуватості звинувачених), які є у справі, в цілому це не справило враження на суд.
 
Та все ж, як не крути, справа українських патріотів – суто політична. І хоча на минулому засіданні суд відмовив у долучені до матеріалів справи звернень Світового конгресу українців, відомих політв’язнів та 43 народних депутатів, це не означає, що ці люди відмовляться від власних заяв і не стануть на захист юнаків, які своїм вчинком ще раз хотіли довести, що Україна повинна бути незалежною і не вшановувати осіб, які нищили український народ за часів більшовизму.
 
Суддя Кирило Кормушин лише частково задовольнив скаргу з захисту

Щоправда, і суддя, і прокурор не вбачають у цій справі політичного підтексту. І те, що Суддя Кирило Кормушин лише частково задовольнив скаргу адвоката обвинувачених, скасувавши постанову про порушення кримінальної справи щодо Миколи Коханівського, Андрія Тарасенка, Олександра Задорожного, Івана Срібного та Богдана Франта, порушену слідчим Шевченківського РУГУ лише за ч.2 ст.298 КК України (незаконне пошкодженням пам`ятки національного значення, що передбачало покарання до п’яти років позбавлення волі), є ще одним підтвердженням того, що гілки влади, які існують в Україні, працюють не на її незалежність, а на систему, яка підтримує такий собі нейтралітет до усього ворожо налаштованого до України і щирих патріотів.
 
Звинувачені отримали можливість пояснити судді мотиви своїх дій 

Звісно, що суд не міг не взяти до уваги той факт, що скульптура Леніна ніколи не вносилась до Державного реєстру пам'яток національного значення. Крім того, на даний час згідно з Постановою Кабміну № 928 від 03.09.2009 року її взагалі знято з обліку і вона не підлягає охороні державою. А тому звинувачення у незаконному пошкодженні пам`ятки національного значення вже ніяк не може бути інкриміновано українським патріотам, оскільки з таким же запалом можна було б приписати до «пам`ятки національного значення» будь-який пошкоджений паркан. Проте все ж суд залишив у силі постанову слідчого про порушення кримінальної справи за ч.2 ст. 296 КК України за хуліганство. І хоча і адвокат, і звинувачені у власних промовах наголошували на відсутності у вчинку демонтажу будь-якої неповаги до суспільства, суд їхні доводи до уваги не взяв.
 
Адвокат Сидір Кізін вже заявив про намір подати апеляційну скаргу на рішення суду, оскільки в суді все ж було доведено, що обвинувачені діяли саме з ідейних мотивів, а демонтаж цього пам’ятника передбачений трьома Указами Президента.
 
Але національно свідоме суспільство вкотре може зробити висновок: усі владні інституції нині працюють не на Україну і українців. І допоки до влади не прийдуть ті, хто справді любить цю землю, хто піклуватиметься про її народ та незалежність, ми не побачимо жодних змін до покращення життя в українській державі.
 
Оксана КОТОМКІНА
 
Фото Руслана ЛЮБЧЕНКО, «Конфлітки та закони»
 

 



Комментарии

  +0 #1 Alex 01 нояб. 2009 г., 16:20:27
Не важно, кому памятник, но важны методы. 80 лет назад тоже физически уничтожали памятники прошлых лет. Вы хотите, чтобы вместо красного террора был жёлто-голубой?
  +0 #2 DVN 02 нояб. 2009 г., 23:12:56
Дуже добре, хлопці!! Потрібно виконувати Укази Президента України! Тим більше Свою Державу потрібно захищати і методами і способами.
  +0 #3 Qwer 10 нояб. 2009 г., 16:26:47
Не статья, а полный бред. Люди в центре города скульптуры ломают (не важно кого), а автор их героями представляет...

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Після вогневого нальоту із застосуванням артилерії та мінометів, ворог намагався оволодіти нашими опорними пунктами, що знаходяться на околицях Новотошківки

подробнее

Опрос

Как вы считаете, в Украине вообще кто-то борется с коррупцией?

pp
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.