Антирейтинг «Вороги преси-2016» очолили Наталія Поклонська, Віктор Шокін, Антон Геращенко, Ринат Ахметов, Дмитро Фірташ та Сергій Льовочкін

Інститут масової інформації та Незалежна медіа-профспілка України назвали імена фігурантів щорічного антирейтингу «Вороги преси». Про це «Конфліктам і законам» повідомили у прес-службі Незалежної медіа-профспілки України (НМПУ).

Упродовж квітня працівники мас-медіа подавали кандидатури посадовців, які за останній рік порушували право на свободу слова та перешкоджали діяльності журналістів. Серед запропонованих претендентів було сформовано топ-20 антирейтингу «Ворогів преси», які найчастіше та найгрубіше порушували права журналістів.

Понад тридцять експертів медіагалузі анонімно голосували за претендентів. За результатом експертного голосування, перше місце в антирейтингу посіла голова окупаційної прокуратури Криму – Наталія Поклонська за системний тиск і переслідування журналістів в окупованому Криму, відкриття кримінальних справ проти українських журналістів, заборону вживання слів «Меджліс» і «Меджліс кримськотатарського народу» в медіа і т. д., друге місце – екс-генеральний прокурор України Віктор Шокін, який був номінований до антирейтингу за систематичну бездіяльність у розслідуванні справ щодо нападів на журналістів (в т. ч. побиттів на Майдані). Депутат Антон Геращенко, медіавласники Рінат Ахметов, Дмитро Фірташ, Сергій Льовочкін набрали однакову кількість балів, і фактично посіли одне і те саме третє місце. Також, десяте місце розділили між собою чиновники Вінницької і Дніпропетровської міських рад.

До десятки претендентів увійшли:

1. Наталія Поклонська – голова окупаційної прокуратури Криму, за системний тиск і переслідування журналістів в окупованому Криму, відкриття кримінальних справ проти українських журналістів, заборону вживання слів «Меджліс» і «Меджліс кримськотатарського народу» в медіа, та інші численні порушення свободи слова на окупованій території Криму.

2. Віктор Шокін, Генпрокурор України (2015-2016 роки), який був номінований до антирейтингу за систематичну бездіяльність у розслідуванні справ щодо нападів на журналістів (в т. ч. побиттів на Майдані).

3. Третє місце розділили:

– Антон Геращенко, народний депутат від фракції «Народний фронт»: за підтримку публікації особистих даних журналістів під соусом «співпраці з терористами», завуальовані заклики ввести цензуру в медіа.

– Рінат Ахметов, власник медіа-групи «Україна»: за цензуру і джинсу у ЗМІ холдингу, де він є власником.

– Дмитро Фірташ, Сергій Льовочкін, власники телеканалу «Інтер»: за перетворення новинної служби каналу «Інтер» в піар-службу Опозиційного блоку, корпоративну джинсу інтересів власників, проросійську пропаганду в розважально-серіальному контенті, а також

4. Ігор Коломойський, власник медіа-холдингу «1+1»: за цензуру і джинсу у ЗМІ холдингу, де він є власником.

5. Сергій Курченко, власник медіа-холдингу UMH: за цензуру і джинсу у ЗМІ холдингу, де він є власником.

6. Віталій Богданов, голова фракції «УКРОП» у Херсонській міській раді: за недопуск із застосуванням фізичної сили невигідних журналістів на засідання комісій Херсонської міськради.

7. Віталій Гончаров, в. о. начальника управління Національної поліції України у Миколаївській області: за бездіяльність правоохоронних органів у справах перешкоджання журналістам у Миколаєві.

8. Ігор Палиця, голова Волинської обласної ради: за незаконні обшуки журналістів під час сесії облради.

9. Костянтин Бриль, голова Запорізької ОДА: за використання ЗМІ у війнах з опонентами, створення інформаційних кампаній проти нелояльних медіа.

10. Десяте місце розділили:

– Ірина Єлізарова, начальник відділу звернень апарату Вінницької міської ради та її виконкому: за приховування імен людей в опублікованих рішеннях сесій та виконкому, які отримали бюджетні кошти, прикриваючись нібито конфіденційністю цих даних;

– Олександр Санжаров, заступник міського голови Дніпропетровська, за те, що він, як керівник апарату міської ради, створив умови, що перешкоджають доступу до інформації. Реагування на запити ЗМІ стало ще більш забюрократизованим, а в запитах на публічну інформацію стали бачити звернення громадян і затягувати надання інформації.