mogno vse

​Не зефіром єдиним сита людина - зефірний тест для України

У 1970-му році професор Стенфордського університету, психолог Волтер Мішель та і Еббі Еббесен, у рамках наукових досліджень поведінки людини, вперше провели свій знаменитий «зефірний тест». У цьому експерименті дітям був запропонований вибір між однією нагородою за умови її негайного отримання або двома нагородами (нагородою слугував зефір), якщо дитина могла їх дочекатись протягом короткого періоду (приблизно 15 хвилин, під час яких тестер залишав дітей самих у кімнаті з зефіриною на столі, а потім повертався). Експеримент був проведений в дитячому садку Бінг, розташованому в Стенфордському університеті, з дітьми віком від 4 до 6 років. Вчені тоді зробили висновок, що діти, які здатні втримати себе від бажання схопити меншу нагороду одразу, заради можливості отримати більшу в майбутньому, досягають більших успіхів у подальшому житті (подальше життя дітей - учасників експерименту відстежувалось продовж наступних 40 років).


У 2012-му році Університет Рочестера змінив експеримент, розділивши дітей на дві групи: одна група отримала правдиву обіцянку перед «зефірним тестом», а друга група отримала брехливу обіцянку, яка потім не була виконана дорослими... Серія таких експериментів показала, що обдурена група наступного разу чекає можливості отримати більшу винагороду в чотири рази менше часу, ніж група, яку не обдурювали.

Автори зробили висновок, що самоконтроль і вибір людиною ефективного варіанту поведінки має бути адекватним тому світу, в якому діє людина. Самоконтроль повинен передбачати вміння чекати та не чекати, коли це дійсно має сенс, а не завжди, в будь-якому випадку і незважаючи на реальний стан речей.

Спочатку більшовики, потім Сталін і радянські лідери, потім Кравчук, Кучма, Ющенко, Янукович і Порошенко - всі обдурили українців! Ніхто з них не дав обіцяної винагороди у вигляді заможного життя на своїй землі за рахунок власної чесної праці.

Як наслідок, маємо українців - учасників обдуреної групи з «зефірного тесту», які знають, що хапнути зі столу зефір зараз, поки він лежить на відстані руки - це найбільш ефективна стратегія поведінки, бо ніякої подвійної винагороди їм ніхто не принесе і не дасть. У цьому і полягає головна трагедія українця і українського народу, вцілому. «Хапай цю зефірину зараз, поки вона лежить на столі, поки можна дотягнутись до неї рукою! Хапай! Ніякої подвійної винагороди в майбутньому не буде!» - кричить весь життєвий досвід українця. І він хапає, не чекаючи виконання обіцянок чергового покидька, який лізе зі своїми обіцянками з телеекрану. Хапає 1000 гривень багаторазово обдурений пенсіонер з рук «агітатора за Порошенка», хапає невеличкий відкат мародер у військових погонах, хапає конвертик «майданівець», отримавши за своє мовчання «дохідну» посаду, скаче від удаваної радості і пише брехливі пости за невеличкий гонорар колишній політолог, вириває плакати з рук активіста поліцейський спільно з «пєтУшками», щоб не втратити роботу в «реформованій поліції»...

Зміни в Україні неможливо запустити знизу. Діти знають, що зефір є тільки у дорослих, не вміють і не хочуть вчитись його готувати власними руками, бо знають, що голодна смерть прийде швидше, ніж вони навчаться, а дорослі все одно весь зефір відберуть собі, бо вони сильніші.

Шанс на зміни в Україні дає тільки прихід такого президента, який швидко підтвердить своїми діями, не обіцянками, а справжнім зефіром, що варто припинити хапати зараз заради більшої винагороди трохи пізніше. Такому Президенту доведеться саджати мародерів, демонструючи українцям невигідність стратегії «хапати зараз», доведеться призначати на керівні посади в держапараті волонтерів, демонструючи суспільне визнання та вигідність альтруїстичних стратегій поведінкиІ Тільки побачивши такі дії Президента України, українці погодяться потерпіти, почекати, не хапаючи і не пхаючи собі в кишені все, до чого дотягується рука зараз. Тільки так українці припинять розтягувати і нищити свою державність! Тільки тоді в країні почнуться справжні зміни, зміни феодальної системи на капіталістичну, де право сили замінено силою права, а справедливість треба шукати у суді, а не в кабінеті «начальника», навіть, якщо на дверях його кабінету висить табличка «Президент»...

Історична місія наступного Президента і одночасно шанс для України полягає в тому, щоб дати українцям вагомі підстави переконатись, що навчитись і робити багато зефірок власними руками - це набагато більш вигідна стратегія, ніж хапнути зі столу одну, але зараз.

Якщо українці не почнуть швидко вчитись і чесно працювати саме в Україні - у нас просто не залишається жодного шансу на гідне майбутнє України.

Vladislav Olenchenko, facebook.com

Фото зі сторінки ФБ Vladislav Olenchenko



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Протягом минулої доби, 22 липня, на лінії бойового зіткнення спостерігалася спокійна обстановка. З боку російсько-окупаційних військ провокаційних обстрілів не зафіксовано

подробнее

Опрос

Доверяете ли Вы результатам подсчета голосов нынче действующей ЦИК?

pp
Конфликты и законы © 2008-2019.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.