mogno vse

З 1 січня нормативну «творчість» чиновників досліджуватимуть на корупцію

  Фото agrokraina.uaprom.net 

Із вступом в дію Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» 1 січня 2010 р. в нашій державі буде запроваджено здійснення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів.

У сучасних теоретичних моделях корупції, на яких базуються виконані в останні роки дослідження корупції в країнах з перехідною економікою (перш за все, дослідження Світового Банку, Європейського Банку реконструкції та розвитку тощо) стан законодавства визнається важливим чинником корупційної поведінки. Так, неякісне законодавство провокує корупційні дії осіб, уповноважених на виконання функцій держави, або ж полегшує реалізацію їхніх корисливих інтересів усупереч суспільним зловживаючи, при цьому, повноваженнями. Крім того, окремі правові норми можуть змушувати одержувачів державних послуг обирати корупційні моделі поведінки як найбільш раціональні та ефективні способи досягнення своїх ситуативних інтересів.
 
Як свідчить аналіз нормативно-правових актів України, правове регулювання в Україні здійснюється певною мірою хаотично і безсистемно. Це створює передумови для “конструювання” посадовцями вигідних для себе владних повноважень або створення можливостей діяти на власний розсуд. Навіть якщо правове регулювання здійснюється, як може здатися на перший погляд, на належному рівні, воно досить часто містить істотні прогалини, що дозволяє деяким посадовцям зловживати відсутністю повного і однозначного визначення меж їхніх повноважень.
 
Конвенція Організації Об’єднаних Націй проти корупції, яку Україна підписала 11 грудня 2003 року у м. Меріда (Мексиканські Сполучені Штати), містить офіційну вимогу до всіх Держав-учасниць на політичному та практичному рівнях попереджати та протидіяти корупції: “Кожна Держава-учасниця прагне періодично проводити оцінку відповідних правових інструментів й адміністративних заходів з метою визначення їх адекватності з точки зору запобігання корупції та боротьби з нею” (пункт 3 статті 5 Конвенції). Отже, у цьому документі акцентується увага на можливих корупційних ризиках у законодавстві та необхідності проведення відповідної експертизи.
 
У Концепції подолання корупції в Україні „На шляху до доброчесності”, схваленій Указом Президента України від 11 вересня 2006 року № 742, Главою держави наголошено на необхідності запровадження антикорупційної експертизи законопроектів з метою запобігання виникненню можливих корупційних ризиків у нових законах.
 
 З прийняттям Закону України “Про засади запобігання та протидії корупції” створено законодавчі передумови для запровадження та здійснення антикорупційної експертизи.
 
Так, відповідно до положень частини першої статті 13 цього Закону з метою  виявлення  у  проектах нормативно-правових актів  норм,  що  можуть  сприяти вчиненню корупційних  правопорушень, розроблення  рекомендацій   стосовно їх усунення спеціально уповноважений орган  (особа) з питань  антикорупційної  політики проводить  антикорупційну  експертизу проектів нормативно-правових  актів.
 
Як відомо, на сьогодні таким органом  (особою) в Україні є Урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики. Відповідно до Положення про нього, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2009 року № 410, Урядовий уповноважений наділений повноваженнями щодо проведення системного аналізу законодавства з метою виявлення норм, реалізація яких може призвести до корупційних проявів, з підготовкою пропозицій щодо розроблення проектів нормативно-правових актів у сфері запобігання та протидії корупції, проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів та підготовка висновків за її результатами.
 
Абзацом другим частини першої статті 13 вищезазначеного Закону передбачено, що порядок і методологія проведення антикорупційної експертизи та порядок оприлюднення її результатів визначаються Кабінетом Міністрів України.
 
Постановою Кабінету Міністрів України від  16 вересня 2009 року    № 1057 схвалено Порядок проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів, який визначає процедуру проведення такої експертизи.
 
Відповідно до частини другої статті 13 Закону та пункту 2 Порядку антикорупційній експертизі  підлягають  проекти  законів України,  актів Президента України,  Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої   влади.
 
Основними завданнями антикорупційної експертизи є аналіз положень нормативно-правових актів для визначення повноти та системності врегулювання відносин у відповідній сфері, внутрішньої узгодженості, доступності для розуміння, виявлення колізій законодавства, а також наявності чи відсутності положень, які сприяють або можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень, надання рекомендацій щодо їх усунення з метою запобігання виникненню наслідків корупційного характеру.
 
До проектів нормативно-правових актів з потенційно високим ступенем корупційних ризиків  зазначеним Порядком віднесені, зокрема ті, предметом регулювання яких, є:
-   відносини, пов`язані з виконанням рішень, у тому числі індивідуального  характеру,  предметом  яких  є  визначення  прав, свобод, обов`язків людини і громадянина та способів їх реалізації;
 
-   управління об`єктами державної або комунальної власності, їх відчуження;
 
-   питання митної справи, податкової та фінансової політики;
 
-   установлення процедур аукціонів, тендерів стосовно відчуження чи закупівлі товарів, робіт і послуг;
 
-   використання бюджетних коштів;
 
-   питання інвестиційної та інноваційної діяльності;
 
-   надання пільг і переваг окремим суб`єктам господарювання;
 
-   встановлення повноважень органів виконавчої влади та  органів та органів місцевого  самоврядування,   їх   посадових  осіб,  зокрема  щодо самостійного визначення порядку (механізму, процедури) вирішення  проблемних питань; -   делегування повноважень  органів  виконавчої влади та органів місцевого самоврядування підприємствам та  організаціям   незалежно від форми власності;
 
-   надання адміністративних  послуг органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами;
 
-   виконання контрольно-наглядових функцій  органами  виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами.
Слід звернути увагу на те, що найбільш типові корупціогенні чинники та можливі способи їх усунення (нейтралізації) визначатимуться у Методології проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів (далі – проект Методології), яка незабаром має бути затверджена Урядом.
 
Вказаним документом визначатимуться основні завдання та етапи проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів, типологія корупціогенних чинників, основні елементи техніки проведення аналізу положень проекту нормативно-правового акта тощо.
 
Так, проектом Методології визначається поняття корупціогенного чинника - здатність нормативно-правової конструкції (окремого нормативного припису чи їх сукупності), самостійно чи у взаємодії з іншими нормами створювати ризик вчинення корупційних правопорушень.
 
Проектом Методології передбачається, що під час проведення антикорупційної експертизи здійснюватимуться виявлення та оцінка таких корупціогенних чинників:
 
- невиправдане встановлення чи надмірне розширення дискреційних повноважень органів публічної влади, службових та посадових осіб;
 
- встановлення (закріплення) надмірних (невиправдано завищених) вимог до фізичних та юридичних осіб, що реалізують суб’єктивні права і юридичні обов’язки у взаємодії з органами публічної влади;
 
- відсутність або нечіткість адміністративних процедур;
 
- відсутність чи недоліки конкурсних (аукціонних) процедур;
 
- нечітке визначення функцій, обов’язків, прав і відповідальності, службових та посадових осіб.
 
Крім того, проектом Методології також передбачаються способи ліквідації корупціогенних чинників в залежності від їх типу, може йти мова про повне виключення дискреційного повноваження з нормативно-правового акта, обмеження його об’єму, зниження рівня і обсягу встановлених відносно фізичних і юридичних осіб вимог, юридичних обов’язків і заборон, удосконалення юридичної процедури тощо.
 
У зв’язку з цим, необхідно зазначити, що важливою вимогою Закону є обов’язковість розгляду результатів антикорупційної експертизи під час  прийняття  рішення щодо видання відповідного нормативно-правового акта. Це означає, що висновки щодо корупціогенності тих чи інших норм проекту акта повинні бути публічними, і громадськість матиме можливість ознайомитись із потенційними корупційними ризиками акта, а також заходами, вжитими суб’єктом прийняття акта з метою запобігти корупційним наслідкам прийняття такого акта.
 
Крім того, Закон передбачає можливість участі інститутів громадянського суспільства у реалізації громадського контролю за нормотворчою діяльністю суб’єктів нормотворчого процесу.
 
У статті 13 Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції наголошено на тому, що «кожна  Держава-учасниця  вживає належних заходів, у межах своїх можливостей і згідно з основоположними принципами  свого внутрішнього  права, для  сприяння активній участі окремих осіб і груп за межами державного сектора, таких як громадянське суспільство, неурядові організації та організації, що функціонують на базі громад, у запобіганні корупції й боротьбі з нею та для поглиблення  розуміння  суспільством  факту  існування, причин  і небезпечного характеру корупції, а також загроз,  що  створюються нею».
 
З урахуванням цієї вимоги Конвенції частиною третьою статті 13 Закону України „Про засади запобігання та протидії корупції” закріплюється положення про те, що за ініціативою фізичних осіб, об’єднань громадян, юридичних осіб може проводитись громадська антикорупційна експертиза проектів нормативно-правових актів.  Широке оприлюднення результатів такої експертизи можуть бути ефективним механізмом суспільного контролю за правотворчістю органів державної влади.
 
Про важливість антикорупційної експертизи як інституту антикорупційної політики свідчить також те, що узагальнені результати проведення антикорупційної експертизи є однією із складових щорічного Звіту Уряду про результати проведення заходів щодо запобігання та  протидії корупції. 
 
Прес-служба Міністерства Юстиції України

Наступна стаття >>



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Найменше обстрілів було на Маріупольському напрямку. Тут бандити обстрілювали наші позиції на підступах до Богданівки і Мар’їнки

подробнее

Опрос

Как Вы относитесь к лишению украинского гражданства Саакашвили?

pp
Конфликты и законы © 2008-2017.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.