mogno vse

​У Польщі підсумували візит президента Анджея Дуди в Україну

Візит президента Польщі Анджея Дуди до Харкова був короткочасним, але насиченим. За його підсумками в Україні з'явилися сподівання на покращення стосунків двох держав, які були затьмарені останнім часом історичними суперечками. В Польщі та України є набагато більше спільних інтересів, ніж проблем, зазначають опитані експерти.


Жорсткі заяви голови старого польського уряду і новопризначеного прем'єр-міністра, провокаційний обстріл польського автобуса в Україні, спроби запобігти візиту президента Польщі Анджея Дуди в Україну з боку міністра закордонних справ цієї держави не змогли зупинити хід історії – візит відбувся. Під час відвідин Харкова, як сказав на підсумковій прес-конференції президент Анджей Дуда, вдалося започаткувати розблокування чутливих історичних проблем, які стали на заваді розвиткові стосунків між двома державами останнім часом. Зокрема, Дуда виступив із посланням тим силам всередині Польщі, які вимагали від нього непохитності у питаннях ексгумації загиблих поляків на території України і спорудження пам'ятників в місцях їхніх поховань:

«Має бути досягнута згода на дослідження, має бути згода на ексґумацію. Щоби в кожному випадку збереження пам'яті стало можливим отримання результатів здійснених досліджень. Це дуже важливо».

Цю ідею підтримав і президент України Петро Порошенко:

«Ми маємо знайти історичну правду, запустити процес ексґумації. І в нас є абсолютно чітке розуміння, що в історичних конфліктах України і Польщі виграє лише одна сторона. І це не Україна і не Польща, а Росія. Тому ми маємо знайти абсолютно чіткий шлях виходу з цієї ситуації».

Ці заяви пролунали потому, як уряди України і Польщі заблокували створення нових і відновлення старих українських пам'ятників у Польщі і польських в Україні. Але створення спільної комісії з історичних проблем на рівні віце-прем'єрів двох держав покликане розглянути ширше коло проблем, ніж одне лише відновлення ексгумації загиблих на основі історичних досліджень. Зокрема, як сказав Порошенко, оцінити постать Степана Бандери «людини, яка зробила величезний внесок в український національно-визвольний рух». Порошенко зазначив, що історію слід віддати на експертизу науковців, а політиками більше дбати про майбутнє.

Проте в Україні лишається гіркий осад від зіпсованих стосунків між двома державами і далеко не всі вірять, що домовленість двох президентів означає нормалізацію стосунків між Україною і Польщею. Так, президент київського Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар закликав не переоцінювати значення візиту Дуди в Харків:

«Добре, що візит відбувся, добре, що діалог підтримується, але в цьому діалозі не залишилося нічого стратегічного. Зміна керівника уряду показує, що риторика офіційної польської сторони змін не містить. Там містяться ті самі епатажні вислови для української сторони, що були характерні і для попереднього складу уряду. Не думаю що найближчим часом слід очікувати якихось проривів в двосторонніх відносинах. Тим більше, що кулуарно польська сторона намагається шукати якесь порозуміння зі стороною російською. З польського боку ми щораз менше чуємо словосполучення «російська агресія», а дедалі більше словосполучення «конфлікт в Україні».

Але під час зустрічі Дуди і Порошенка була висловлена впевненість у тому, що набуття Польщею непостійного членства в Раді безпеки ООН сприятиме захисту українських інтересів у війні на Донбасі. Дуда сказав, що він за мирну місію миротворців в регіоні і проти того, щоби ця місія обмежувалася винятково захистом представників ОБСЄ. Польський президент хоче, щоби миротворча місія контролювала всю окуповану територію Донбасу. «Ці заяви та загальна позиція Польщі дають підстави для оптимізму», - вважає київський політолог Сергій Таран:

«Я просто не уявляю, про що може домовитеся Польща з росією. саме росія винна в тому, що не було польської держави більше ста років. Саме росія винна в радянській окупації на території Польщі. Тим більше зараз Польща є частиною європейської спільноти і незалежна від росії. Останніми роками Польща почала робити все можливе, щоби унезалежнитися від російського газу та енергоносіїв. Можна було би пофантазувати про якісь територіальні домовленості між Росією і Польщею, які можуть торкатися України. Але це фантазії, бо Польща є частиною цивілізованого західного світу, який надзвичайно обережно ставиться до подібних геополітичних кулуарних домовленостей».

Експерт аналітичної групи Geostrategy Володимир Денисюк

Ще більш оптимістично налаштований експерт аналітичної групи Geostrategy Володимир Денисюк. Він сказав Польському радіо, що вважає візит Анджея Дуди свідченням розвитку стабільних відносин України і Польщі. «У двох держав дуже подібні погляди на такі стратегічні проблеми, як енергетика і безпека», - зазначив експерт. Суперечки навколо проблем спільної історії він назвав «нюансами» і спростував можливість кулуарних переговорів Польщі з росією.

«Навесні ми чекаємо звіти розслідування катастрофи літака під Смоленськом. З тих даних, що ми вже маємо про це розслідування, виглядає, що це буде дуже жорстка заява проти росії, про те, що ця трагедія штучно створена. В Польщі чудово розуміють, хто є ворог і хто створює напруження в європейських країнах. Що завданням росії є створення кола ворожих держав навколо України. У Польщі і України однаковий стратегічний вибір. Ми рухаємося з деякими проблемами з популістами, з і спецопераціями з боку російських спецслужб, але рухаємося і скоро знаходимо порозуміння. Україна не ховається від складних питань, а намагається їх вирішувати».

Навіть скептики визнають, що тандем Польщі і України робить позиції двох держав сильнішими у вирішенні загальноєвропейських проблем. Анджей Дуда заявив, що його країна «абсолютно проти» будівництва нового газогону з Росії «Північний потік-2». На його думку, це «топче європейські норми і вона проти інтересів Європейського Союзу». Обидва президента підтвердили, що їхня позиція тут однакова і безкомпромісна. Дуда також сказав, що Польща відкрита для пропозицій України з постачання скрапленого газу через газопорт у польському Свіноуйсьце. Він також підтримав будівництво нового газового інтерконектора, що має поєднати газогони України і Польщі. Михайло Гончар зазначив, що це дозволить збільшити газові перетоки між двома державами і що польська сторона зможе під час стрибків споживання газу під час зимових морозів скористатися газом, що зберігається в українських підземних газосховищах.

«Якщо у них виникне така необхідність, вони зможуть цим скористатися. А в чому взаємна зацікавленість? Зараз ті обсяги газу, які ми беремо з Європи, цих існуючих потужностей реверсного постачання газу для нас більше ніж достатньо. Але ніколи не можна зав'язуватись на один маршрут, чи на одне джерело. Диверсифікація краще».

Ще одним здобутком перемовин президентів України і Польщі стала домовленість про скорочення переліку осіб, яким заборонено в’їзд до двох держав. Президенти також домовилися запровадити на міжурядовому рівні спільний митний контроль як ефективний засіб боротьби з корупцією і контрабандою.

Вільгельм Смоляк, Польське радіо

Фото РАР



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

За минулу добу противник 29 разів відкривав вогонь по наших позиціях, 5 разів при цьому застосовував артилерію та міномети. Найбільше обстрілів зафіксовано з 22-ї по 24-у годину

подробнее

Опрос

Как вы считаете, в Украине вообще кто-то борется с коррупцией?

pp
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.