​Польща вшанувала 73 роковини розстрілу українців у Павлокомі

У суботу, 3 березня, в селі Павлокома в регіоні Підкарпаття на південному сході Польщі відбулися поминальні заходи, присвячені роковинам розстрілу українців підрозділами польського підпілля в березні 1945 року. За різними даними, тоді загинуло від 150 до 366 осіб, повідомляє Польське радіо.


До Павлокоми прибув міністр закордонних справ України Павло Клімкін, посол України в Польщі Андрій Дещиця, численні делегації з України, представники української меншини з Підкарпаття і греко-католицькі священики. Присутня на поминальних заходах підкарпатська воєвода Ева Лєнярт закликала до діалогу; як вона оцінила, діалог дає надію на досягнення спільної версії історії.

Очільник МЗС України Павло Клімкін нагадав слова президента Польщі Лєха Качинського, що прозвучали в Павлокомі 2006 року: «І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим», та слова папи Івана Павла ІІ: «Прощайте, то простять і вам».

Павло Клімкін навів також свою розмову, що відбулася напередодні на Личаківському цвинтарі з матір’ю солдата – поляка, громадянина України, який загинув у боротьбі із сепаратистами в Луганську. «Його мама сказала мені: «Будьте разом, тримайтеся разом». Це символ польсько-української дружби», – підкреслив міністр.

Як додав Павло Клімкін: «Останніми днями росія знову вирішила нас пересварити», «вона свідомо здійснює маніпуляції». «Ми поважаємо нашу історію. Пам’ятаємо історію. Поважаємо кожного українця, який загинув (...). Якщо ми їх не пам’ятатимемо – зрадимо їх усіх, зрадимо себе», – сказав глава дипломатичної служби України.

«Ми завжди були сильні, але зараз як ніколи. Ми цінуємо нашу історію. Нашу спільну історію з Польщею», – написано в Твіттері міністра закордонних справ України.

Очільниця Підкарпатського воєводства Ева Лєнярт звернула увагу: «Пролита у братовбивчій боротьбі кров є зобов’язанням для обох народів, щоб говорити правду про складну історію. Є зобов’язанням будувати сучасні відносини між громадянами наших країн, поважаючи право на пам’ять і молитву за жертви з обох сторін».

Підкарпатська воєвода зазначила, що необхідно знайти відвагу, і про болюче та складне минуле говорити відкрито й досягти єдиної спільної оцінки минулого. «Це можливо лише на основі діалогу. До такого діалогу закликаю. Він дає надію довести до того, що спільна версія історії буде створена», – зазначила воєвода. Ева Лєнярт також нагадала, що між обома народами є негативний і добрий досвід, але доброго – набагато більше. За її словами, це доказ, що порозуміння між поляками та українцями є потрібним і можливим. Складні теми з минулого слід порушувати, взаємно поважаючи вразливість другої сторони, в ім’я пам’яті про польські та українські жертви – «В ім’я пам’яті про майбутнє польського та українського народів, до такого діалогу у правді я закликаю», – закінчила свій виступ Ева Лєнярт.

До діалогу закликав також греко-католицький митрополит Перемишля і Варшави, архієпископ Євген Попович. «Ми повинні розмовляти один з одним, бо найгірше, коли мовчать», – сказав владика.

Павлокома, 3 березня 2018 року. Фото РАР



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

За прошедшие сутки боевая активность уменьшилась - на фронте произошло 54 боевых столкновения, враг нанес 8 ракетных и 85 авиационных ударов

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.