​Польща та Україна обговорюють спільну довгострокову стратегію протидії росії

Питання безпеки, що об’єднують Польщу та Україну, повинні перетворитися у спільну стратегію протидії росії, - погодилися учасники дискусії, що відбулася у четвер, 29 листопада, у Фонді імені Стефана Баторія у Варшаві.

Дискусія «Польща та Україна у неспокійному світі: союз чи конфлікт?» провели Фонд ім. Баторія та Міжнародний фонд «Відродження» під патронатом порталу Eastbook.eu. Учасники дискусії прокоментували, зокрема, реакцію польської влади на інцидент у Керченській протоці, повідомляє Польське радіо.

Завідувач Центру міжнародних досліджень Дипломатичної академії при Міністерстві закордонних справ України Надія Коваль вважає, що реакція Польщі на форумі Ради безпеки ООН була дуже важливою. «Польща виступила там з дуже зрозумілою реакцією, ми дуже це цінуємо», - сказала українська експерт. Вона підкреслила, що питання безпеки є найважливішим як для Польщі, так і для України. За її словами, Польща – це країна, яка найліпше розуміє цю проблему і те, що російські дії на сході України – це не тільки та виключно проблема України, але цілого регіону.

На погляд експерта з міжнародного права, радника у Міжнародному фонді «Відродження» Тараса Качки, позиція, яку Польща прийняла у Раді безпеки ООН, була «чіткою та однозначною». «Це не була навіть підтримка України, а правильна класифікація того, що сталося», - сказав він. Тарас Качка підкреслив, що для України важлива «не побічна реакція на події, а формування інформації щодо того, що робить росія, яка не дбає про міжнародне право, не дотримується засад цивілізованих міжнародних відносин». Він зазначив, що у відносинах між Україною та Польщею питання безпеки є спільними і вони «повинні перетворитися у спільну стратегію протидії росії». За його словами, Польща, як й Україна, розуміє безпекову політику, і як країна Європейського Союзу може бути її адвокатом у ЄС.

«Ніхто не є настільки наївним, аби вважати, що росія завтра або післязавтра змінить свою політику, це довготермінова загроза, а отже напрямок та особливість польсько-українського співробітництва теж повинен були довготерміновими», - сказав експерт.

Віце-директор Центру польсько-російського діалогу та порозуміння, член Польсько-українського форуму партнерства Лукаш Адамський зауважив, що він задоволений заявою МЗС Польщі, яка «була зроблена значно швидше, ніж заяви міністерств інших держав» і вона «вказує, що це не єдиний акт агресії росії, а продовження анексії, що триває вже майже п’ять років».

Директорка аналітичного центру pro public pono Фонду Баторія – ForumIdei, спів-голова Групи польсько-українського діалогу, екс-посол Польщі в москві, екс-віце-міністр закордонних справ Польщі Катажина Пелчинська-Наленч зазначила, що події у Керченській протоці були певним «отверезінням» для Польщі та України у взаємовідносинах.

«Обидві сторони зрозуміли, що однак, насправді, є певний стратегічний інтерес, який нас об’єднує, що він важливий, реальний, відчутний, що це неправда, що Україна може обійтися без Польщі і що український безпековий інтерес не співпадає з польським інтересом», - сказала вона.

Пелчинська-Наленч зазначила, що вона не задоволена польською реакцією на нинішню українсько-російську кризу. «Не тому, що я вважаю, що заява МЗС була поганою, вона була доброю, і не тому, що була невчасною, бо була вчасною, але я вважаю, що обмеження своєї політики до поширення заяв є абсолютно захисною політикою», - підкреслила вона.

На її переконання, після заяв МЗС Польщі та позиції у Раді безпеки ООН потрібно зробити «кроки на високому рівні». «Телефонний дзвінок до президента, прем’єра до канцлера Німеччини, до президента Макрона. Європейська розмова на найвищому рівні про те, що відбувається, що це не тільки черговий інцидент, що це збільшення російського володіння, розширення зони окупації та тестування реакції Заходу», - сказала Пелчинська-Наленч.

У неділю МЗС Польщі зробило заяву, у якій засудило агресивні дії росії та закликало її владу поважати міжнародне право. У понеділок з ініціативи президента України Петра Порошенка відбулася телефонна розмова з президентом Анджеєм Дудою.

У вівторок лідер Громадянської платформи Ґжеґож Схетина звернувся до президента Польщі з проханням якомога швидше скликати Раду національної безпеки у зв’язку із ситуацією в Україні.

Речник президента Блажей Спихальський сказав у четвер, що «на сьогодні такого рішення немає». Спихальський теж додав, що «на сьогодні немає теми» поїздки президента до Києва.

Фото galka.if.ua