mogno vse

Пленарні засідання Верховної Ради України 13 березня 2014 року

plenar zasidan

 
У четвер, 13 березня 2014 року, відбулися пленарні засідання Верховної Ради України сьомого скликання. Для участі у пленарному засіданні зареєструвалося 227 народних депутатів.


Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов, відкривши ранкове пленарне засідання, надав слово представникам депутатських фракцій і груп для обговорення порядку денного засідання.

Представники фракцій коаліції підтримали запропонований порядок денний, внісши свої пропозиції. Вони висловлювалися за те, щоб "організувати роботу у такий спосіб, щоб пройтися по тих больових точках, по яких звертаються люди, яких вимагає сьогодні захист національних інтересів і територіальної цілісності України". Вони також підтримали прийняття Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй.

Представники фракцій партії регіонів і КПУ заявили, що не будуть голосувати за визначені питання, пояснивши причини своєї неучасті у голосуваннях.

О.Турчинов запропонував народним депутатам розглянути проект постанови про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй.

Під час обговорення парламентарії внесли кілька поправок до тексту звернення. Зокрема, народний депутат В.Литвин запропонував внести деякі уточнення. Він зачитав текст звернення з цими уточненнями.

Верховна Рада 250 голосами ухвалили постанову в цілому з урахуванням висловлених пропозицій.

Фракції партії регіонів і КПУ вимагали надати слово для заяви.

Представник фракції партії регіонів Ганна Герман у виступі привернула увагу до ставлення до народних депутатів. Вона повідомила, що один із народних депутатів з фракції партії регіонів зареєстрував законопроект, який, за її словами, "комусь там не сподобався і пішли погрози буквально до фізичного знищення, щоб він забрав назад свій законопроект".

Г.Герман також зазначила: "якщо біля Верховної Ради депутатів невідомі люди у одностроях будуть пропускати крізь стрій, це буде давати підстави не лише рішення, які може прийняти опозиція, але всі рішення, які може прийняти цей зал, вважати незаконними".

Г.Герман заявила, що фракція партії регіонів не може підтримувати прийняття законів до тих пір, поки Україна не повернеться в правове поле і "доки не будуть створені нормальні умови для життя людей і для роботи депутатів".

Головуючий повідомив про прохання уряду розглянути і прийняти проект постанови про підтвердження курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу та першочергові заходи у цьому напрямі.

Народні депутати 252 голосами прийняли постанову в цілому.

О.Турчинов оголосив до розгляду питання про обрання суддів Конституційного Суду України і повідомив, що він вносить на розгляд п'ять кандидатур на призначення суддів Конституційного Суду України: Мельника Миколи Івановича, Саса Сергія Володимировича, Сліденка Ігоря Дмитровича, Стретовича Володимира Миколайовича, Шевчука Станіслава Володимировича.

Заступник голови Комітету з питань верховенства права і правосуддя Роман Романюк доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді підтримати подання Голови Верховної Ради О.Турчинова про призначення суддів Конституційного суду.

У сесійній залі відбулося обговорення кандидатур.

Підбиваючи підсумки обговорення, О.Турчинов нагадав, що Верховна Рада призначає суддів Конституційного суду шляхом таємного голосування.

Головуючий надав слово голові Лічильної комісії Геннадію Зубку, який запросив членів Лічильної комісії на засідання для організації проведення таємного голосування.

До порядку денного сесії було включено п'ять законопроектів про відновлення довіри до судової системи України (реєстр. №№4378, 4378-1, 4378-2, 4378-3, 4378-4).

Народні депутати далі розглянули два законопроекти про Національну гвардію. Перший законопроект представив народний депутат Олександр Турчинов. Він запропонував створити на базі внутрішніх військ МВС України окреме військове формування з правоохоронними функціями і законодавчо визначити його правовий статус, організацію, структуру, функції і повноваження тощо.

Проектом також, крім правоохоронних функцій, які переходять новому військовому формуванню у спадщину від внутрішніх військ МВС України, на Національну гвардію, пропонується покласти виконання низки інших функцій. Зокрема: у взаємодії з правоохоронними органами вони будуть брати участь у забезпеченні державної безпеки і захисті державного кордону, брати участь у припиненні терористичної діяльності, а також у діяльності знешкодження незаконних воєнізованих та збройних формувань, терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій. Крім того, перед Національною гвардією ставляться завдання, що притаманні суто військовим формуванням. У взаємодії зі Збройними Силами України вони будуть брати участь у відсічі збройної агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту, шляхом ведення воєнних бойових дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони.

О.Турчинов зазначив: "виходячи з досвіду формування подібних формувань в інших країнах світу, створення Національної гвардії є можливим як з точки зору організаційної діяльності, так і з точки зору відповідності такого рішення конституційно-правовим приписам і сучасній ситуації в Україні".

Доповідач обумовив внесення законопроекту тим, що чинний Закон "Про внутрішні війська Міністерство внутрішніх справ України" був прийнятий ще в 1992 році минулого століття. За його словами, на цей час він застарів і не відповідає Конституції України та досвіду практичного застосування внутрішніх військ МВС України.

О.Турчинов далі зазначив, що за організаційно-правовим статусом Національна гвардія діятиме в системі Міністерства внутрішніх справ. І тому це формування нерозривно пов'язано із системою державних правоохоронних органів. "Унікальність Національної гвардії України буде полягати в тому, що вона виконуватиме службово-бойові завдання в інтересах громадян, суспільства і держави в умовах мирного часу, за надзвичайних ситуацій, а також братиме участь у забезпеченні оборони України, захисті її суверенітету і територіальної цілісності, безпеки прикордонного простору, державної незалежності і національних інтересів у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосередньо ведення бойових дій", - сказав він.

Доповідач зазначив, що в умовах мирного часу та за надзвичайних ситуацій Національна гвардія призначена виконувати в основному правоохоронні функції всередині держави.

О.Турчинов також відзначив, що в рамках договору "Про звичайні збройні сили в Європі" та пов'язаних з ним угод Національну гвардію України необхідно розглядати як формування, що утворене і структурно організоване для здійснення в мирний час функцій забезпечення саме внутрішньої безпеки.

Законопроектом, враховуючи специфіку та важливість завдань і функцій, що виконуватиме Національна гвардія, пропонується встановити деякі обмеження щодо прийняття на службу. Так, не може бути прийнята на службу до Національної гвардії особа, яка має непогашену або незняту судимість за вчинення злочину, крім реабілітованої особи, або особа, на яку протягом останнього часу накладалось адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення.

Питання правового статусу, соціально-правового захисту, особового складу Національної гвардії і членів їх сімей визначені з врахуванням проходження військової служби, а також специфіки виконання особовим складом Національної гвардії службово-бойових завдань.

Другий законопроект доповів народний депутат Юрій Сиротюк. Він попросив розглядати його проект не як альтернативний, оскільки він готував законопроект не знаючи, що в цей час готується інший законопроект.

Ю.Сиротюк зауважив на деяких речах. "Сьогодні у зв'язку з тим, що внутрішні війська мають не найкраще суспільне реноме, не найвищій дух патріотичних почуттів, є потреба відновити Національну гвардію. На відміну від внутрішніх військ, які використовуються для того, щоб захистити режим від власного народу досить часто, головне завдання Національної гвардії, і це чітко має бути прописано в обох законопроектах, має бути захист конституційного ладу, цілісності територій від спроб змінити їх насильницьким шляхом", - наголосив він.

За словами народного депутата, "є певна проблема, що сьогодні, коли на базі Внутрішніх військ буде формуватися Національна гвардія, то є проблема, щоб з часом ми відділили конвойні функції від Національної гвардії, бо вона не може конвоювати ув'язнених, охороняти в'язниці, це не її функція".

Ю.Сиротюк звернув увагу на те, що "командувач Національної гвардії повинен призначатися за поданням Президента України, але призначатися Верховною Радою України".

Народний депутат також відзначив, що в його проекті Національна гвардія виводиться з-під порядкування Внутрішніх військ і безпосередньо підпорядковується Президенту України, а в законопроекті О.Турчинова поки що Національна гвардія зберігається в підпорядкуванні Внутрішніх військ.

Ю.Сиротюк зазначив, що з урахуванням його пропозицій і обов'язково зняттям з попереднього законопроекту чисельного складу Національної гвардії, бо він буде формуватися за потребою, врахувавши ці моменти, врахувавши, що головним завданням Національної гвардії є захист від зовнішніх посягань, а не захист режиму від власного народу, законопроект може бути прийнятий.

Співдоповідали голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін і голова підкомітету Комітету з питань національної безпеки і оборони Олександр Кузьмук.

А.Кожем'якін зазначив, що обидва законопроекти заслуговують на належну увагу, оскільки їх спільною рисою є пропозиції створити новий державний орган - Національну гвардію України. Основна відмінність між цими проектами у тому, що законопроектом за №4393 пропонується Національну гвардію створити в системі МВС України, а законопроектом №4393-1 пропонується створити Національну гвардію як окремий державний орган спеціального призначення.

А.Кожем'якін повідомив, що члени Комітету під час обговорення обох законопроектів зазначили, що "в умовах небезпеки для територіальної цілісності України, загрози її державного суверенітету, провокування силового сценарію та дестабілізації ситуації в країні дійсно виникла необхідність на основі внутрішніх військ МВС створити за європейською моделлю військове формування з правоохоронними функціями, яке запропонував народний депутат О.Турчинов". Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти цей законопроект за основу та в цілому, врахувавши пропозиції, які тільки що висловив автор другого законопроекту (№4393-1).

О.Кузьмук повідомив, що члени Комітету з питань національної безпеки і оборони підтверджують, що є негайна потреба в прийнятті такого законопроекту. За його словами, Комітет одноголосно підтримав прийняття законопроекту за основу і в цілому, але з зауваженнями, які зробило Юридичне управління і члени Комітету. Він запропонував доповнити законопроект двома нормами, згідно з якими Командувач Національної гвардії затверджується Верховною Радою та чисельність Національної гвардії визначається окремим законом, а не визначається Міністерством внутрішніх справ.

Верховна Рада 262 голосами прийняла законопроект про Національну гвардію за основу та в цілому.

Голова Лічильної комісії Г.Зубко доповів про засідання Лічильної комісії, на якому було затверджено форму бюлетеня для таємного голосування про призначення суддів Конституційного Суду. Він зазначив, що до бюлетеня внесено п'ять кандидатур і доповів як буде відбуватися голосування.

Верховна Рада 238 голосами прийняла в цілому проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону "Про Національну гвардію".

Проект закону про реабілітацію осіб, які були незаконно засуджені, доповів народний депутат Сергій Пашинський. Він зазначив, що за останні 4 роки в країні були масові факти репресій. При цьому, за його словами, правоохоронна і судова система використовували весь інструментарій тиску. "На жаль, це все прикривалося іменем закону людьми в мантіях. І по багатьох економічних і кримінальних статтях за грати було кинути десятки людей", - зазначив народний депутат. Він повідомив, що суть законопроекту в тому, щоб створити фахову комісію. "Ми повинні розуміти, що ми не повинні масово відпускати усіх ув'язнених, але створити фахову комісію з колишніх суддів, з громадських діячів, і терміново приступити до реабілітації осіб, які були незаконно засуджені".

Народні депутати під час обговорення, підтримавши проект, запропонували вилучити із законопроекту норму стосовно терміну обмеження.

З урахуванням цієї поправки законопроект було прийнято за основу та в цілому як закон.

Головуючий оголосив перерву у пленарному засіданні з 12-ї до 13-ї години, під час якої народні депутати взяли участь у таємному голосуванні за обрання суддів Конституційного Суду.

О.Турчинов після перерви запропонував розглянути проект постанови про забезпечення безперешкодної діяльності засобів масової інформації у передвиборний період 2014.

За результатами голосування проект не набрав голосів для прийняття ("за" - 200).

Народні депутати розглянули проект закону про внесення змін до Закону "Про вибори Президента України" (щодо техніко-юридичного вдосконалення виборчого процесу) у другому читанні.

Секретар Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Руслан Князевич доповів доопрацьований законопроект. Він повідомив, що під час підготовки до другого читання було внесено 191 пропозицію щодо вдосконалення виборчого процесу по виборах Президента України, з яких під час доопрацювання повністю враховано 122, 19 враховано частково, 1 з редакційним уточненням, 49 відхилено. Комітет, зокрема, запропонував змінити назву законопроекту - Закон "Про вибори Президента України" та деяких інших законодавчих актів щодо техніко-юридичного вдосконалення виборчого процесу".

Парламентарії розглянули поправки до законопроекту. З урахуванням деяких з них законопроект 226 голосами було прийнято в цілому.

Народні депутати повернулися до проекту постанови про забезпечення безперешкодної діяльності засобів масової інформації у передвиборний період 2014.

231 голосом проект постанови було прийнято за основу.

За результатами голосування на доопрацювання було направлено проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення діяльності акціонерних товариств.

Голова Лічильної комісії Г.Зубко повідомив про результати таємного голосування за призначення суддів Конституційного суду. Він повідомив, що у бюлетень були включені кандидатури: Мельника Миколи Івановича, Саса Сергія Володимировича, Сліденка Ігоря Дмитровича, Стретовича Володимира Миколайовича, Шевчука Станіслава Володимировича.

На підставі результатів таємного голосування Лічильна комісія встановила: кількість народних депутатів, повноваження яких були визнані - 447; одержали бюлетені для таємного голосування - 261; взяли участь у голосуванні - 261; кількість бюлетенів, визнаних недійсними - 27, кількість бюлетенів, які не підтримали жодного кандидата - 6.

За словами голови Лічильної комісії, Мельник Микола Іванович набрав 207 голосів, Сас Сергій Володимирович - 216 голосів, Сліденко Ігор Дмитрович - 186 голосів, Стретович Володимир Миколайович - 173 голоси, Шевчук Станіслав Володимирович - 198 голосів.

Лічильна комісія вирішила вважати непризначеними на посади членів Конституційного Суду жодного з кандидатів.

Г.Зубко зазначив: "ситуація дуже складна. Були заяви від народних депутатів, які помилилися, не поставили жодної позначки. Були заяви від народних депутатів, які помилилися і поставили шість підряд. Є заяви від народних депутатів, які просто не встигли з малим часом, відведеним голосування. Тому просимо вважати, що такі голосування не відбулися з технічних причин".

"Лічильна комісія вирішила вважати непризначеними жодного з кандидатів на посаду судді Конституційного суду", - повідомив голова.

Представники фракцій висловили незадоволення результатами таємного голосування. Вони підтримали рішення Лічильної комісії визнати вибори такими, що не відбулися за технічних причин. Народні депутати пропонували терміново переробити бюлетень і зробити його більш зрозумілий.

Промовці зверталися до своїх колег з проханням проголосувати і дати можливість працювати Конституційному Суду, щоб він "міг прийняти відповідне рішення по відношенню до Криму".

Головуючий запросив до себе в кабінет керівників депутатських фракцій і груп і закрив ранкове засідання.

О.Турчинов на початку вечірнього засідання повідомив про засідання керівників депутатських фракцій і груп, а також про засідання Комітету з питань верховенства права та правосуддя. Він зазначив, що зараз буде проведено повторне таємне голосування про призначення суддів Конституційного суду.

О.Турчинов зазначив, що Регламент не забороняє внесення тих самих кандидатур. Він також зазначив: "зараз немає іншого варіанту і ми не розійдемося, доки не оберемо суддів Конституційного суду".

Заступник голови Комітету з питань верховенства права і правосуддя Роман Романюк повідомив, що Комітет щойно розглянув подання Голови Верховної Ради про призначення суддів Конституційного Суду України. За результатами розгляду Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді призначити суддями Конституційного Суду: Сліденка Ігоря Дмитровича, Шевчука Станіслава Володимировича, Мельника Миколи Івановича, Саса Сергія Володимировича, Стретовича Володимира Миколайовича. За словами доповідача, всі кандидати відповідають вимогам статті 148 Конституції України та статті 16 Закону "Про Конституційний Суд України" і можуть бути призначеними суддями Конституційного Суду України.

Головуючий надав слово голові Лічильної комісії Г.Зубку, який запросив членів Лічильної комісії на засідання для затвердження бюлетеня для таємного голосування.

За кілька хвилин голова Лічильної комісії повідомив, що члени Лічильної комісії затвердили зразок бюлетеня для таємного голосування і пропонують провести таємне голосування з 16 години 45 хвилин до 17 години 45 хвилин.

Народні депутати прийняли рішення про продовження пленарного засідання до закінчення проведення таємного голосування і оголошення його результатів.

Головуючий оголосив перерву, під час якої у кулуарах відбувалося таємне голосування за призначення суддів Конституційного Суду України.

Після перерви голова Лічильної комісії Г.Зубко поінформував про результати повторного таємного голосування про призначення суддів Конституційного Суду.

У бюлетень були включені кандидатури Мельника Миколу Івановича, Саса Сергія Володимировича, Сліденка Ігоря Дмитровича, Стретовича Володимира Миколайовича, Шевчука Станіслава Володимировича.

Лічильна комісія встановила: кількість народних депутатів, повноваження яких були визнані - 447; одержали бюлетені для таємного голосування - 268; взяли участь у голосуванні - 268; кількість бюлетенів, визнаних недійсними - 0, кількість бюлетенів, які не підтримали жодного кандидата - 3.

За словами голови Лічильної комісії, Мельник Микола Іванович набрав 245 голосів, Сас Сергій Володимирович - 257 голосів, Сліденко Ігор Дмитрович - 239 голосів, Стретович Володимир Миколайович - 203 голоси, Шевчук Станіслав Володимирович - 244 голосів.

Лічильна комісія вирішила: вважати призначеними на посаду членів Конституційного Суду: Мельника Миколу Івановича, Саса Сергія Володимировича, Сліденка Ігоря Дмитровича, Шевчука Станіслава Володимировича.

Головуючий оголосив про призначення на посаду суддів Конституційного Суду України: Мельника Миколу Івановича, Саса Сергія Володимировича, Сліденка Ігоря Дмитровича, Шевчука Станіслава Володимировича.

Головуючий повідомив про дострокове припинення повноважень народного депутата Сергія Саса згідно з поданою заявою у зв'язку з призначенням його суддею Конституційного Суду України.

Народні депутати 227 голосами достроково припинили повноваження народного депутата С.Саса.

Новопризначені судді Конституційного Суду склали присягу перед Верховною Радою.

Народні депутати привітали нових суддів Конституційного Суду.

Головуючий закрив вечірнє засідання.

Наступне пленарне засідання четвертої сесії відбудеться у п'ятницю, 14 березня, повідомляє Інформаційне управління ВР України.



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

За минулу добу російсько-окупаційні війська здійснили 36 обстрілів позицій ЗСУ. Унаслідок ворожого вогню один український воїн загинув, ще один зазнав поранення

подробнее

Опрос

Как Вы относитесь к привлечению Надежды Савченко к уголовной ответственности?

pp
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.