mogno vse

Пленарне засідання Верховної Ради України 26 березня 2014 року

plenar zasidan

 
У вівторок 26 березня 2014 року Верховна Рада України продовжила роботу в пленарному режимі. Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов, відкривши ранкове пленарне засідання, повідомив, що в Україні з візитом перебувають президент Світового Конгресу Українців Євген Чолій та президент Канадсько-Української Торгової Палати Зенон Потічний.


Народні депутати привітали високих гостей, які знаходилися в дипломатичній ложі сесійної зали.

Головуючий повідомив, що 25 березня 2014 року Центральна виборча комісія зареєструвала народного депутата України Ревенка Анатолія Дмитровича, обраного 28 жовтня 2014 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, включеного до виборчого списку політичної партії "УДАР".

Новообраний народний депутат склав присягу перед Верховною Радою.

З оголошеннями, заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили народні депутати.

Парламентарії, приступивши до розгляду питань порядку денного, першим розглянули проект постанови про звільнення Цушка В.П. з посади Голови Антимонопольного комітету України.

Голова Комітету з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики Олександра Кужель повідомила, що 27 лютого В.Цушко подав заяву про звільнення. Ця заява була розглянута на засіданні Комітету, підтримана і внесена на розгляд Верховної Ради.

О.Кужель також зазначила, що сьогодні Антимонопольний комітет практично немає керівництва і тому потрібно проголосувати це рішення для того, щоб дати можливість внести до Верховної Ради кандидатуру на призначення голови Антимонопольного комітету.

Народні депутати 238 голосами з другої спроби підтримали постанову.

Верховна Рада звільнила 6 членів Ради Національного банку України, призначених за квотою парламенту. Відповідною постановою звільнено членів Ради Національного банку України у зв'язку з закінченням строку їх повноважень: Гончарова Михайла Олександровича, Горбаля Василя Михайловича, Клюєва Сергія Петровича, Колеснікова Бориса Вікторовича, Порошенка Петра Олексійовича, Прасолова Ігоря Миколайовича.

Парламентарії розглянули у першому читанні проект закону про внесення змін до статті 1 Закону "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" (щодо поширення права на отримання житла для військовослужбовців, працівників Збройних Сил України та Міністерства внутрішніх справ України)

Доповідач, народний депутат Сергій Міщенко, зазначив, що цей законопроект розглядається саме зараз у зв'язку з подіями в Криму і на кордонах України, де "оголилися величезні проблеми військовослужбовців і органів внутрішніх справ".

С.Міщенко нагадав: чинним законом передбачено, що цивільні люди, які живуть в гуртожитках більше п'яти років, мають право приватизувати його. Але військові і співробітники органів внутрішніх справ цього права не мають. Тому що цей закон не розповсюджується на них.

Доповідач наголосив на необхідності "виправити цю несправедливість".

Заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Володимир Сальдо доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу. Він також наголосив на актуальності законопроекту.

Під час обговорення народні депутати підтримали законопроект. Деякі промовці зазначали: "мова про гуртожитки для військовослужбовців і працівників Збройних сил і Військово-морського флоту України повинна йти, як мінімум". А взагалі вони повинні "отримати всі необхідні соціально-побутові умови, тому що за обставин оточення, окупації і ворожих дій проти них вони по-суті врятували честь Збройних Сил, честь флоту і честь України, проявивши витримку, мужність і привернувши до себе погляди усього цивілізованого світу. Тому вони повинні бути не в гуртожитках, а вони повинні бути у квартирах за місцем нової дислокації служби".

Парламентарії також наголошували на тому, що держава повинна забезпечувати військовослужбовців справжнім житлом, а не гуртожитками.

Законопроект 275 голосами було прийнято за основу.

Проект закону про внесення змін до Закону "Про господарські товариства" (щодо добровільності входження до органів господарських товариств) доповіла заступник голови Комітету з питань економічної політики Ксенія Ляпіна. Вона повідомила, що законопроект складається лише з однієї стрічки, яка доповнює статтю 23 Закону "Про господарські товариства", і уточнює, що особи, які обрані або призначені до органів управління такого товариства, набувають своїх повноважень з дня подання власноручно написаної заяви про згоду на зайняття відповідної посади.

За словами представника Комітету, розробка проекту обумовлена "деякими прикладами зловживань, коли господарське товариство поводилось як піонерська дружина радянського кшталту, де в органи управління призначали людей, які на це згоду не давали".

К.Ляпіна повідомила, що Комітет підтримав прийняття цього законопроекту за основу.

Під час обговорення народні депутати висловлювали сумніви у доцільності прийняття цього законопроекту, оскільки він практично нічого не вирішує. На думку парламентаріїв, потрібно ухвалювати новий закон "Про господарські товариства", який "конкретно міг би змінити ситуацію в діяльності господарських товариств".

Зазначалося також, що підготовлено новий проект, який в комплексі буде вирішувати діяльність господарських товариств.

Парламентарії не підтримали законопроект ("за" - 144).

Народні депутати розглянули у другому читанні проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону "Про інформацію" (у новій редакції) та Закону "Про доступ до публічної інформації".

Голова Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко зазначив, що "законопроект надважливий і пов'язаний з необхідністю продовжити відкриття публічності того, що відбувається у системі місцевих органів виконавчої влади, в структурах влади загалом, в державних закупівлях тощо".

М.Томенко сказав про те, що після ухвалення Закону "Про доступ до публічної інформації" виникло дві групи питань. Перша група питань: цей закон конфліктував з низкою законів, які спеціально приймалися раніше, і тому після довгої дискусії уряд запропонував першу редакцію. Комітет разом з громадськістю допрацював до другого читання ті зміни, які знімають такі конфліктні норми.

Друга група - це ті норми стосовно резонансних тем, які сьогодні вимагають не лише журналісти, а й громадськість. За словами доповідача, "мова йде про заборону включати до генеральних планів розвитку міст, селищ будь-яку інформацію з обмеженим доступом; про вилучення з Цивільного кодексу презумпції недостовірності і негативної інформації; про відкритий доступ до протоколів сесій місцевих рад, рішень та висновків їх постійних комісій і все, що пов'язане з використанням бюджетних і комунальних коштів".

"Мова також йде про уточнення дуже багатьох позицій, пов'язаних з тим, що сьогодні ми тлумачимо, і це європейська і світова норма, що немає конфіденційної інформації держави, є конфіденційна інформація про особу, юридичну особу. Держава може встановити лише службову інформацію, а вся інформація, яка пов'язана з діяльністю влади, не має права на засекречування, крім окремої інформації, що попадає під категорії "державної таємниці". Конфіденційною залишається лише інформація стосовно особи приватної і юридичної особи", - зазначив М.Томенко.

Голова Комітету повідомив, що Комітет підготував поправки до законопроекту, пропонує їх розглянути і прийняти законопроект в другому читанні та в цілому.

Парламентарії звернули увагу головуючого на те, що багато народних депутатів виймають свої картки для голосування, не бажаючи голосувати. Тому, не маючи права провалити цей законопроект, вони просили поставити законопроект на сигнальне голосування.

Головуючий поставив законопроект на сигнальне голосування - "за" - 202.

Головуючий запропонував комітетам і фракціям ще попрацювати над цим проектом з тим, щоб проголосувати за нього на наступному пленарному засіданні.

Проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації положень Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті доповів народний депутат Олег Лукашук. Він зазначив, що законопроект спрямований на створення правової процедури здійснення оцінки впливу на навколишнє середовище, забезпечення виконання положень Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті та Конвенції про доступ до інформації, а також на участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля. За словами доповідача, Україна ратифікувала конвенцію Експо у 1999 році. На жаль, майже 10 років після ратифікації цієї конвенції вищим її органом - нарадою сторін було констатовано порушення Україною вимог статей 2, 6 конвенції.

Однієї з причин прийняття такого рішення, повідомив О.Лукашук, була відсутність належного порядку оцінки впливу на навколишнє середовище, яка, зокрема, мала би забезпечувати можливість громадськості брати участь у прийнятті рішень, які можуть мати негативний вплив на довкілля. Створити таку процедуру кожну сторону зобов'язує положення частини 2 статті 2 Конвенції Експо.

Представник Комітету зазначив, що під час доопрацювання законопроекту до другого читанні були розглянуті і переважно враховані зауваження і пропозиції народних депутатів. За його словами, до законопроекту було внесено 90 пропозицій та зауважень, з них 66 враховані. "Комітет пропонує Верховній Раді підтримати законопроект та прийняти його в другому читанні та в цілому як закон.

Верховна Рада відхилила законопроект ("за" - 188).

Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення процедури державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень) доповів народний депутат Сергій Кальцев. Він зазначив, що проект спрямовано на скорочення процедури реєстрації нерухомого майна і на захист громадян від необґрунтованих витрат, пов'язаних з реєстрацією нерухомості.

За його словами, зараз в Україні більшість нерухомості зареєстровано за старим законодавством. "Сьогодні має місце така ситуація, коли здійснюється процедура відчуження нерухомості, нотаріус спочатку реєструє об'єкт на продавця, видає йому витяг, а потім вже посвідчує угоду та реєструє об'єкт на покупця. Ми вважаємо, що реєстрація об'єкту на продавця при його відчужені є непотрібною. Нотаріусу достатньо пересвідчитися у законності права власності продавця аби посвідчити угоду про відчуження. Продавцю взагалі ця реєстрація не потрібна, він все-одно продає свою нерухомість. Отже у разі прийняття цього законопроекту особи, що відчужують свою нерухомість, зможуть уникнути зайвої ланки у цій процедурі та зберегти свої гроші та час. Мається на увазі гроші, що сплатить продавець за реєстрацію нерухомості на себе", - зазначив доповідач.

За результатами голосування законопроект було направлено на повторне перше читання ("за" - 228).

Головуючий закрив ранкове засідання.

Наступне пленарне засідання четвертої сесії відбудеться у четвер, 27 березня, повідомляє Інформаційне управління ВР України.



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Найбільша напруженість спостерігалась на Луганському та Донецькому напрямках. В ході обстрілів російські окупаційні війська 3 рази застосували заборонене озброєння

подробнее

Опрос

Поддерживаете ли Вы введение военного положения в Украине?

pp
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.