mogno vse

Пленарне засідання Верховної Ради України 16 січня 2015 року

vr gontareva

 
У п'ятницю, 16 січня 2014 року, відбулося пленарне засідання Верховної Ради України восьмого скликання. Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман, відкривши ранкове засідання, зазначив, що «16 січня є чорним днем в історії парламентаризму і Української Держави».


В.Гройсман нагадав, що «рік тому у залі цього парламенту були прийняті закони, які знищували нашу державність, демократію і свободу, призвели до загибелі мирних громадян, до того, що виборюючи свою свободу, багато людей втратили життя і здоров'я».

Голова Верховної Ради наголосив: «всім нам необхідно усвідомити, що на Парламент нинішнього скликання покладено величезну відповідальність за проведення реформ, утвердження демократії, за те, щоб Україна врешті стала успішною державою. А успішною вона буде лише тоді, коли кожен громадянин буде відчувати себе вільним, захищеним, а Україна буде по-справжньому демократичною європейською державою».

В.Гройсман також зазначив: «ми маємо в ім'я пам'яті загиблих, в ім'я наших героїв, які сьогодні боронять нашу незалежність, зробити усе, щоб Україна відбулася». Він висловив переконання, що зусиллями Президента, Парламенту і Уряду 2015 рік буде роком відродження України, відновлення парламентаризму і проведення успішних і якісних реформ.

Головуючий поінформував про зустріч Президента України, Прем'єр-міністра, Секретаря Ради національної безпеки і оборони з головами фракцій, на якій було обговорено низку поточних питань, а також «внесена ініціатива Президента України щодо внесення у залу Верховної Ради проекту закону про зняття депутатської недоторканності, а також суддівської недоторканності».

Гройсман повідомив, що лідери всіх фракцій ухвалили одноголосне рішення підтримати ініціативу Президента України.

Голова Верховної Ради зазначив, що він дав доручення Апарату Верховної Ради підготувати цей законопроект для того, щоб сьогодні він був проголосований і направлений до Конституційного Суду з тим, щоб розпочати процедуру «зняття необмеженої, необґрунтованої, ганебної недоторканності депутатів, а також суддів».

«Переконаний, що саме сьогодні Український Парламент має проявити волю і підтримати ініціативу Президента», - заявив він.

Голова Верховної Ради висловив сподівання, що законопроект, внесений Президентом України, буде підтриманий всіма депутатами, що стане підтвердженням недекларативних, а реальних кроків щодо скасування недоторканності.

Головуючий нагадав: у пленарні тижні щоп'ятниці проводиться година запитань до уряду. Він повідомив, що у сесійній залі присутні члени Кабінету Міністрів на чолі з Прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком.

Прем'єр-міністр А.Яценюк у короткому виступі зазначив, що на запитання будуть відповідати Міністр оборони і Міністр фінансів по тих питаннях, які були задані у письмовій формі. Стосовно інших запитань всі члени уряду готові давати відповіді на будь-які питання народних депутатів.

Першим на запитання відповідав Міністр оборони Степан Полторак.

Перше запитання стосувалося кошторису Міністерства оборони з постійним обґрунтуванням всіх витрат. Міністр відповів, що він не може сьогодні говорити про кількість танків, ракет, засобів ППО тощо. При цьому він назвав основні цифри і показники. За його словами, відповідно до кошторису Міністерства оборони на 2015 рік передбачено 44,6 мільярди гривень, із них під державні гарантії - 4,4 мільярди. Збільшення видатків по відношенню з 2014-м роком становить 17,3 мільярди гривень, або в 1,6 разів.

С.Полторак доповів про основні напрямки витрат, перший з яких пов'язаний з розробками озброєння та придбання нової військової техніки. Цифра складає 14 мільярдів 24 мільйони гривень. На модернізацію озброєння та військової техніки - 5,2 мільярди гривень.

Ще один напрямок стосується підготовки військ. На це передбачена сума приблизно в 2 мільярди гривень, що дає можливість провести навчання, тренування, підготувати в початкових школах контрактників і забезпечити підготовку майбутніх офіцерів.

На утримання Збройних Сил України за словами Міністра передбачено витрати у сумі 28 мільярдів. Відбулося збільшення в 1,3 рази. Це пов'язано з тим, що чисельність Збройних Сил України планується збільшення до 250 тисяч чоловік.

Наступне запитання стосувалося роз'яснення ситуації щодо стану польових шпиталів, зокрема, чому транспортування українських бійців в шпиталі деколи буває дуже тривалим?

Міністр оборони відповів, що сьогодні в зоні АТО діє достатня кількість польових шпиталів, які розгорнуті на базі стаціонарних. І є відповідний резерв стаціонарних шпиталів, які в найближчий час готові до розгортання. Він не став доповідати з певних причин про місцезнаходження і можливості, але сказав, що в польових шпиталях знаходиться невелика кількість військовослужбовців.

С.Полторак також відповів на запитання, яка посадова особа Міністерства оборони відповідає за медичне забезпечення; яким чином здійснюється забезпечення харчування військовослужбовців в зоні проведення антитерористичної операції; яка посадова особа відповідає в Міністерстві оборони за забезпечення, а також на запитання: які компанії надають послуги для забезпечення харчування Міністерством оборони?

С.Полторак зазначив, що залучення чотирьох суб'єктів господарювання: це товариства «Адмет-груп», «Авіка», «Укрпродакорд-ОР», «Артек-союз» для своєчасного, повного і безперебійного забезпечення харчування масового складу Збройних Сил було вимушеним заходом. Але, за його словами, зараз вже проводиться певна робота - підготовлена концепція забезпечення особового складу і харчуванням, і речовим забезпеченням. Він також додав, що основними чинниками є зміна норм раціонів та калорійності харчування, зміна складових компонентів калорійності, способу застосування, забезпечення та комплектування індивідуальними та груповими наборами сухих пайків, приведення затверджених показників вартості набору продуктів харчування у відповідності до середньостатистичних, зміна системи контролю за якістю та своєчасне надання послуг харчування, впровадження новітніх технологій приготування  та забезпечення їжі особовим складом.

На запитання далі відповідала Міністр фінансів Наталія Яресько. Вона зазначила, що «терористична війна, що точиться на Сході України, є частиною економічної війни, яку розв'язано проти України, аби завадити необхідним реформам або перетнути Україні шлях у Європу. Тож, аби перемогти у цій війні разом з військовою від нас вимагається провести фінансову мобілізацію. З одного боку, ми зобов'язані зберегти базові соціальні гарантії українцям, профінансувати значне збільшення військових витрат та разом з тим провести нову повну перебудову фінансової системи країни, аби врешті-решт запустити механізми економічного зростання, аби відродити місцеве самоврядування та повернути сучасні стандарти життя у найвіддаленіші куточки України».

Н.Яресько доповіла про два блоки державного бюджету, які викликали жваві дискусії, - фінансування місцевих бюджетів і внесення змін до Податкового кодексу.

Міністр доповіла про джерела наповнення місцевих бюджетів, значне розширення бази оподаткування податку на нерухомість шляхом включення до оподаткування цим податком комерційного нежитлового майна та автомобілів з великим об'ємом двигуна, збільшення нормативу зарахування тощо.

«Уряд розуміє, що зроблено лише перші кроки на шляху до бюджетної децентралізації. В процесі затвердження місцевих бюджетів, яке зараз триває, і я хочу тут підтвердити вам, що лише менше 9 відсотків з місцевих бюджетів ухвалені сьогодні їхні кошториси. Уряд здійснює оперативний моніторинг проблемних питань місцевих органів влади щодо соціально-економічного розвитку регіонів, аби вчасно підготувати та внести на затвердження народними депутатами необхідні зміни до законодавчих актів», - зазначила Міністр фінансів.

Н.Яресько також відповіла на запитання народних депутатів.

На запитання парламентаріїв щодо проведення приватизації відповів Міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус. Він запевнив, що уряд зараз не збирається проводити приватизацію, а весь ажіотаж в Раді з приводу цього питання через те, що частина депутатів захищає окремі держкомпанії. Він нагадав, що раніше вже багато разів пояснював: яка кількість держпідприємств в даний момент є - 3374. З них тільки 1900 підприємств працюючих. Всі інші або закриваються, або вже закриті. З цих 1900 компанії - 60% з оборотом менше 1 мільйона євро.

Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк додав, що мова йде, зокрема, про такі компанії, як «Укрспирт», яка знаходилася в підпорядкуванні у Міністерства аграрної політики. «Це і риба, ліс, і всяка інша, абсолютно «некорумпована» річ, по яких зараз йдуть кримінальні розслідування», - наголосив він.

А.Яценюк висловив переконання, що «органи прокуратури не просто назвуть прізвища, а й посадять в тюрму тих керівників компаній, яких вчора захищали, не даючи можливості уряду провести правильне рішення щодо того, чи треба знищувати корупцію в державному секторі».

Він підкреслив, що уряд залишив виключно той перелік стратегічних об'єктів, який працює на країну і від якого залежить доля країни.

Все інше, за його словами, необхідно на публічному непрозорому конкурсі продати і зробити так, щоб воно працювало на країну, платило податки і заробітну платню, а не працювало на кишеню чиновника. «На жаль, вчора парламент не підтримав цю ідею. Але ми все одно прийдемо до того, щоб ці об'єкти були продані на прозорому конкурсі», - зазначив він.

Прем'єр-міністр щодо призначення керівників тих найбільших стратегічних об'єктів, які найважливіші для безпеки економіки держави, повідомив, що Кабінет Міністрів в середу прийняв рішення щодо проведення публічного конкурсного відбору для призначення керівників найбільших держкомпаній. Він зазначив, що питання про приватизацію «Укрзалізниці» взагалі сьогодні не стоїть і не передбачалося законопроектом, який відхилила Рада. «Всі стратегічні об'єкти повинні залишитися в державній власності», - наголосив А.Яценюк.

На запитання народних депутатів відповіли Міністр палива та енергетики В.Демчишин і заступник міністр охорони здоров'я А.Терещенко.

Ще одне запитання було адресовано Прем'єр-міністрові А.Яценюку стосовно того, чому його фракція (Народний фронт) не підтримала законопроект, спрямований на боротьбу з олігархами.

А.Яценюк, звертаючись до народного депутата О.Кужель, висловив жаль, що фракція «Батьківщина» проголосувала за оптимізацію і скорочення соціальних пільг, але прикро, що фракція «Батьківщина» не проголосувала за закон про Державний бюджет, тому що саме цей закон передбачає фінансування, в першу чергу оборонного бюджету, найвищого за всію історію України, - це 5,2 відсотка від ВВП, 90 мільярдів гривень.

«Закон передбачав низку суттєвих реформ, як, наприклад, боротьба з корупцією у вугільній, енергетичній сфері. Ми вперше в історії України зняли 2 мільярди доларів дотацій, які завжди розкрадалися у вугільній галузі. І значну частину коштів відправили на соціальні потреби і на фінансування, не тільки оборони, але і на фінансування освіти, на фінансування лікарень, на фінансування нашої державної служби, на можливість того, щоб країна в стані війни і країна, яка втратила 20 відсотків економіки, все-таки жила і щоб ця країна формувала базу для подальшого економічного зростання. Якщо наші прогнози справдяться і якщо Україна далі буде йти по шляху економічних і політичних реформ і буде підтримана відповідна підтримка наших західних партнерів, то це створить передумови для стабілізації і економічного зростання. Витрачати можна тільки те, що заробив.

Це попередній Президент взяв за 3 роки 40 мільярдів доларів, а нам зараз всім в Україні потрібно їх віддавати», - наголосив він.

А.Яценюк стосовно запитання заявив свою чітку позицію з приводу того, що необхідно робити в державному секторі. «Перше. Я публічно доручаю Міністру енергетики скликати загальні збори акціонерів компанії «Укрнафта», в тому числі з порядком денним щодо зміни менеджменту компанії.

Друге. Прикро, що проголосований парламентом закон не розповсюджується на компанію «Укрнафта». Саме тому звертаюся до членів парламенту внести відповідні зміни до даного закону. Так як цей законопроект впопихах приймався і, на жаль, цей закон не має ніякого відношення до управління компанією «Укрнафта».

А.Яценюк, відповідаючи на останнє запитання, продовжив, що держава відновить контроль над компанією «Укрнафта». «І саме за моєї вказівки збори акціонерів відбулися 2 місяці тому. І саме за моєї вказівки прибуток у розмірі 1,7 мільярди гривень, які компанія «Укрнафта» повинна відправити до Державного бюджету, були розподілені».

Прем'єр-міністр звернувся народних депутатів з проханням: «коли голосуються такі важливі закони, їх треба голосувати так, щоб цей закон не мав двозначних тлумачень. І щоб потім уряд знову не ходив по судах і роками не витягував свої мільярди коштів. Навіть якщо ви не проголосуєте за зміни до цього законопроекту, все рівно рішенням уряду так, як і попередні збори акціонерів, які провів уряд, ми їх проведемо. Але, знаючи українську судову систему, «абсолютно не корумповану, чесну і безкомпромісну», думаю, що у нас буде знову два десятка судових рішень, які вже сьогодні є, з приводу не тільки компанії «Укрнафта», але і інших державних компаній, які саме тому ми пропонуємо приватизувати на публічних конкурсах, а не давати можливості далі через корупційні схеми витягувати кошти з цих компаній».

На цьому Година запитань до уряду завершилася.

В.Гройсман на вимогу фракцій Радикальної партії і «Самопоміч» оголосив перерву у засіданні.

Головуючий після перерви нагадав, що Президент України вніс до Верховної Ради законопроект про позбавлення народних депутатів та суддів недоторканності.

Він надав слово для виступу Представникові Президента України у Верховній Раді Степану Кубіву. Він зазначив, що Президент України визначив проект закону про внесення змін до Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України та суддів) за реєстр. №1776 як невідкладний для позачергового розгляду Верховною Радою України.

С.Кубів зазначив, що Конституція України гарантує депутатську недоторканність. Водночас, настрої в суспільстві засвідчили, що такий імунітет народних обранців виявився невиправданим, оскільки він по суті перетворився в гарантію безкарності.

«Враховуючи суспільні настрої, виникла нагальна необхідність скасування депутатської недоторканності», - зазначив він і додав, що питання скасування депутатської недоторканності неодноразово були предметом розгляду Конституційного Суду України.

Крім того, потребує суттєвого вдосконалення інститут суддівської недоторканності та приведення його у відповідність із європейськими стандартами.

Метою законопроекту є вдосконалення положень Конституції України щодо недоторканності народних депутатів та суддів і приведення відповідних положень Основного Закону України у відповідність із міжнародними стандартами.

За словами С.Кубіва, реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат із Державного бюджету України.

Перший заступник голови Комітету з питань правової політики та правосуддя Леонід Ємець доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді включити законопроект до порядку денного сесії.

Позиції щодо законопроекту висловили представники депутатських фракцій.

Народні депутати закликали прийняти цей закон, але з урахуванням пропозиції, що «перед законом мають бути усі рівні - і Президент, і народні депутати, і судді».

Верховна Рада 297 голосами включила до порядку денного сесії проект закону про внесення змін до Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України та суддів) за реєстр. №1776.

Головуючий зазначив, що результати цього голосування будуть оприлюднені.

Про стан грошово-кредитної системи в Україні поінформувала народних депутатів Голова Національного банку України Валерія Гонтарева.

На початку виступу народний депутат О.Ляшко підійшов до трибуни і перешкоджав Голові Національного банку виступати.

Головуючий зробив йому зауваження, а на подальші незадоволені викрики народних депутатів заявив, що закриє пленарне засідання.

Голова Національного банку на початку виступу акцентувала на витоках повномасштабної фінансової кризи в країні. « В цифрах це виглядає так: значне падіння ВВП - 7,5 відсотків в минулому році, стрімка девальвація гривні, майже 100 відсотків, з економічної точки зору це 50 відсотків, але з нашої точки зору як це ринком прийнято це майже 100 відсотків. Споживча інфляція, яка сягнула майже 25 відсотків та втрата третини депозитів банківської системи», - зазначила вона.

В.Гонтарева нагадала, що основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. «Тому зараз постає питання: а чи міг Національний банк самотужки впоратися з цими безпрецедентними виплатами? А чи є хоч одна Конституція у світі, яка покладала виключну відповідальність на центральний банк країни за забезпечення стабільності грошової одиниці? Більш того, оцінювала не просто купівельну спроможність гривні, а її курс до долара США, до євро, або російського рубля? Відповідь: такого немає в жодній країні світу. Тому, що тільки консолідована та солідарна відповідальність всіх гілок влади може це зробити», - наголосила Голова Національного банку.

За словами В.Гонтаревої, це спільне завдання уряду та Національного банку. Тому що Національний банк не може замінити собою ні промисловість, не може бути ні імпортером, ні експортером, ні митницею, ні Податковою службою. «Національний банк не може створювати платіжний баланс країни від якого і залежить стабільність національної валюти. Тому що курс - це тільки дзеркало того, що відбувається в економіці держави», - зазначила вона і продовжила «Національний банк у разі значного погіршення ситуації з платіжним балансом країни, що наразі сталося, може тільки тимчасово закривати наявні дисбаланси своїми валютними резервами через механізм ринкових інтервенцій або як регулятор банківської системи запроваджувати, знову ж таки, на короткий термін адміністративні обмеження.

При цьому Національний банк не шукав собі виправдань і розпочав реформи одразу, тому що важкий стан нашої економіки це зараз, навпаки, привід рухатися ще швидше, це - реальний акселератор швидкості проведення реформ».

В.Гонтарева поінформувала про те, що зробив Національний банк за час її керівництва, розповіла про девальвацію національної валюти, про грошово-кредитну політику, яку проводив Національний банк в минулому році, про програму автоматичного рефінансування банків під заставу ОВДП через прозору ринкову систему щотижневих аукціонів тощо.

Голова Національного банку поінформувала про ті заходи, які будуть вжиті Національним банком протягом цього року. «Перш за все цінова стабільність в державі - це завдання Національного банку. Для цього треба переходити до режиму інфляційного таргетування», - повідомила вона, додавши, що також Національний банк планує приріст монетарної бази на 27 відсотків або на 91 мільярда та готовий оказати підтримку уряду, Фонду гарантування та банківській системі тільки в цих межах. Розраховано це, виходячи з інфляції 17,2 відсотка.

Голова Національного банку також зазначила, що Національний банк буде продовжувати використовувати систему гнучкого обмінного курсу, тому в нас ніколи вже не буде фіксованого обмінного курсу.

Голова Національного банку відповіла на запитання народних депутатів.

Під час запитань на адресу Голови Національного банку лунали звинувачення у тому, куди ділися валютні резерви країни, що в країні одночасно існує чотири курси обміну валюти, куди ділися сотні мільярдів на рефінансування, що вона часто оприлюднює інформацію про дії Національного банку тощо.

В.Гонтарева відповіла на ці та інші запитання.

Голова Національного банку відповіла і на запитання стосовно того, яку заробітну плату вона отримує як Голова Національного банку. Вона зазначила, що отримує зарплату, яка складає 7,5 розмірів мінімальної зарплати. Та що ні вона, ні члени правління Ради Національного банку не погоджуються з також зарплатою.

В.Гонтарева також відповіла на запитання, де простому громадянину, крім «чорного ринку» сьогодні можна купити валюту? Вона наголосила, що валюту купувати не треба, тому, що кожний, хто хоче купити валюту, створює паніку, а, перебуваючи за кордоном, користуватися платіжною карткою.

Голови Національного банку також зазначила, що «у нас недостатньо валюти, а попит з боку населення перевищує пропозицію в сотні разів».

Голова Верховної Ради В.Гройсман нагадав, що засідання закінчується о 14 годині.

Народні депутати не погоджувалися з цим і вимагали продовжити пленарне засідання.

Головуючий поставив на голосування пропозицію про продовження пленарного засідання до 15-ї години.

Пропозиція не була підтримана.

В.Гройсман повідомив, що він продовжує пленарне засідання на 15 хвилин.

Головуючий оголосив про створення у Верховній Раді міжфракційного депутатського об'єднання «За Київ», співголовами якого обрано народних депутатів Наталію Новак та Ігоря Луценка.

Головуючий також оголосив про вихід народного депутата Віктора Бондаря з складу депутатської групи «Воля народу» та про його входження до складу депутатської групи «Економічний розвиток».

Народні депутати не підтримали («за» - 195) пропозицію свого колеги О.Ляшка про включення до порядку денного проекту закону про внесення змін до статті 41 Закону «Про акціонерні товариства» (щодо зниження відсоткової ставки для кворуму) за реєстр. №1778.

Повторне голосування також не було результативним («за» - 204).

Головуючий закрив пленарне засідання.

З 19 по 23 січня народні депутати працюватимуть у комітетах, комісіях і групах, а з 26 по 30 січня - з виборцями, повідомляє Інформаційне управління ВР України.



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Минулої добу найбільша напруженість відзначається на Луганському та Донецькому напрямках. У ході бойових дій один військовослужбовець Об'єднаних сил отримав легке поранення

подробнее

Опрос

Поддерживаете ли Вы введение военного положения в Украине?

pp
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.