mogno vse

Пленарні засідання Верховної Ради України 5 березня 2015 року

vr 05

 
У четвер, 5 березня 2015 року, відбулися пленарні засідання другої сесії Верховної Ради України восьмого скликання. Голова Верховної Ради Володимир Гройсман, відкривши ранкове засідання, поінформував про те, що вчора було проведено чергове засідання Ради реформ при Президенті України за присутності керівників фракцій, комітетів уряду, голови уряду, де було розглянуто питання, пов'язані в тому числі з електронним врядуванням, з дерегуляцією та багато інших можливих питань щодо проведення реформ в країні.


В.Гройсман зазначив, що він на цьому засіданні презентував план законодавчої роботи для проведення реформ в країні. За його словами, цей план має сім розділів, 44 пункти і базується на Коаліційній угоді, на Угоді про асоціацію з Європейським Союзом, Програмі дій уряду і потребує опрацювання в комітетах, депутатських фракціях коаліції, групах.

В.Гройсман повідомив, що сьогодні розішле цей план народним депутатам для опрацювання, внесення пропозицій, і на базі цього плану буде побудована подальша законодавча робота. «Зробимо профільні групи по кожному розділу: економіка, соціальна політика, оборонний сектор, децентралізація, багато інших питань, які нам потрібно врегулювати. Ми всі розуміємо, що в нас немає багато часу на проведення реформ. І частина завдань у проведенні реформ стоїть перед Українським парламентом. Тому наша робота має бути злагоджена і планова, що є дуже важливим, щоб ми відійшли від практики прийняття законів України правками, частинами, а перейшли до серйозної законотворчої роботи», - пояснив він.

В.Гройсман також поінформував про те, що триває процес децентралізації влади. Президентом України видано указ про створення комісії, яка напрацює текст Конституції, яка буде достатньо інклюзивною, комісія сама, оскільки туди ввійдуть і фракції парламенту, експерте середовище, для того, щоб з урахуванням пропозиції Венеціанської комісії, досвіду колег напрацювати якісні зміни по децентралізації і провели конституційну реформу. «Указом Президента мені запропоновано очолити цю роботу. Окремо хотів би зазначити, що урядом теж опрацьовано питання децентралізації. Ми розуміємо, що деякі кроки ми зробили, в тому числі, і в фінансовій децентралізації. Окремо хочу зазначити, що в понеділок, коли ми тут голосували економічні закони МВФ, ми голосували з вами зміни до Бюджетного, Податкового кодексу, які дозволяють фінансувати в повному обсязі всі видатки сіл, селищ і малих міст України. Але нам потрібно йти далі для того, щоб робити все для того, щоб підсилювати місцеве самоврядування і проводити серйозні знакові реформи в нашій країні. Тому прийнято спільне рішення Президента, уряду про те, що на базі парламенту за участі Адміністрації Президента, профільних міністерств створена Експертна робоча група щодо впровадження децентралізації влади в Україні. І я теж буду опікуватися цим питанням спільно з вами. Попереду у нас є надзвичайно багато питань, які пов'язані з проведенням децентралізації саме в 2015 році», - зазначив він.

Народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного.

Проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних (реєстр. №2171) доповів заступник Глави Адміністрації Президента України Дмитро Шимків. Він зазначив, що цей проект є одним із складових законодавчого пакету інформаційних реформ під назвою «Цифрова Україна».

Д.Шимків поінформував про ключові положення проекту. Перше - «відкриті дані» - це один із ключових елементів в боротьбі з корупцією та бюрократією. Законопроектом передбачається оприлюднення інформації з державних реєстрів громадських організацій, інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб, генеральних планів населених пунктів та детальних планів територій, Реєстру об'єктів державної власності та інше. Цей законопроект передбачений Антикорупційною стратегією 2014-2017, затвердженою попереднім парламентом.

Друге. Законопроект повністю відповідає нормам Європейського Союзу, а також Директиві ЄС 2013/37/EU від 26 червня 2014 року, який зобов'язує держав-членів надавати всю інформацію, а також її повторне використання. Ця ініціатива, за словами доповідача, підтримана громадськими організаціями, експертами за підтримки ООН та Міністерства закордонних справ Данії.

«Найголовніше, що публікація даних у форматі відкритих даних дозволяє в електронному форматі українським розробникам аналізувати дані, опрацьовувати їх і приймати рішення. І наостанок. Створення прозорої системи, в якій можна аналізувати дані щодо державних рішень, допомагає зробити країну прозорою», - наголосив доповідач.

Голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар доповіла рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти проект за основу.

Законопроект 243 голосами було прийнято за основу.

Проект закону про внесення зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України (щодо встановлення святкового дня - День захисника України) за реєстр. №2187·доповів Представник Президента України у Верховній Раді України Степан Кубів. Він нагадав, що 14 жовтня 2014 року видано Указ Президента України №806, яким встановлено День захисника України, що відзначатиметься щорічно 14 жовтня. При цьому скасовано Указ Президента України від 23 лютого 1999 року №202 «Про День захисника Вітчизни».

Голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Олександр Дроздик доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому. Він також зазначив, що на думку членів Комітету встановлення Дня захисника України засвідчить увагу і шанобливе ставлення держави до людей, які, не шкодуючи себе, відстоюють територіальну цілісність, суверенітет та інші державницькі цінності.

Верховна Рада 244 голосами прийняла законопроект за основу та в цілому.

Проект закону про внесення змін до статті 28 Бюджетного кодексу України щодо доступу до інформації про бюджетні показники у формі відкритих даних (реєстр. №2172) доповів заступник Глави Адміністрації Президента України Дмитро Шимків. Він зазначив, що ключові положення цього законопроекту стосуються відкритості. За його словами, як показує аналіз опитування про відкритість бюджету, Україна у 2012 році перемістилася на 35 місце після 19 місця у 2010 році. На 2014 рік ще дані не оприлюднені, але закритість і непрозорість українського бюджету, зокрема, для використання у публічному аналізі відзначають міжнародні організації, міжнародні інституції. «Таким чином, у багатьох питаннях ми не виконуємо директиви ЄС, у багатьох питаннях щодо прозорості бюджету ми не відповідаємо на запит українського суспільства, зокрема, бюджетні запити не оприлюднюються, ефективність бюджетного планування і розподіл коштів вимагають значного опрацювання паперової інформації. Публікація відкритих даних у прозорому форматі дозволить аналітичним системам дуже швидко і вчасно аналізувати дані і давати свої висновки», - наголосив заступник Глави Адміністрації Президента України.

Перший заступник Голови Комітету з питань бюджету Василь Амельченко доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу та доручити Комітету доопрацювати його і прийняти у другому читанні тільки після прийняття в цілому законопроекту за реєстр. №2171.

Народні депутати 279 голосами підтримали законопроект за основу.

Законопроект про Рахункову палату (реєстр. №2072) доповів Представник Президента України у Верховній Раді України Степан Кубів. Він зазначив, що цей законопроект є фундаментальним і базовим. «Цей закон вимагає від нас дуже великої роботи щодо забезпечення на перспективу того, що вимагають сьогодні від нас громадські організації, органи самоврядування і окремі громадяни України, які хочуть бачити, як витрачаються кошти з бюджету», - наголосив С.Кубів.

Представник Президента України пояснив: цей проект внесений тому, що згідно рішення Конституційного Суду України від 11 липня 1996 року про Рахункову палату визнано таким, що не відповідає Конституції України. «Ми говоримо про те, що більше десятиліття ми не виконували рішення Конституційного Суду і обходилися тим, що ніби його не потрібно виконувати», - зазначив він. За його словами, з часу прийняття рішення Конституційного Суду від 23 грудня 1997 року у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України або конституційності, справа про Рахункову палату, парламентом не було внесено відповідні зміни до закону.

С.Кубів дав відповідь на деякі запитання, які були поставлені під час розгляду законопроекту на засіданні Комітету з питань бюджету. Перше з них стосувалося невідповідності Бюджетному кодексу України щодо встановлення особливої процедури підготовки бюджетного запиту Рахункової палати та передбачену проектом гарантію повного і своєчасного фінансування Рахункової палати. Він пояснив: порядок визначення процедури формування і використання фінансових ресурсів на утримання палати є одним із механізмів забезпечення незалежності діяльності Рахункової палати.

Ще одне запитання стосувалося необхідності виключення з проекту положень щодо перевірки Рахунковою палатою Національного банку України.

«Згідно Закону «Про Національний банк України» (стаття 70) передбачено, що Рахункова палата в порядку здійснення контролю за надходженням коштів до Державного бюджету України та використання коштів Державного бюджету України здійснює перевірку використання кошторису доходів і витрат Національного банку України». Це іде підтвердження про правильність, зменшення корупційних дій, прозорості публічних фінансів», - відповів С.Кубів.

Доповідач зазначив, що цим проектом пропонується можливість створити Громадську раду, яка дозволить максимально оприлюднювати рекомендації, якість документів, які використовуються в дохідній і видатковій частині державних фінансів, бюджету України і ті повноваження тих структур, які сьогодні відображені.

С.Кубів попросив народних депутатів якнайшвидше консолідувати дані пропозиції, провести професійну дискусію. «Цей закон необхідний державі, цей закон є необхідний українському народу для розкриття більше ніж два тисячоліття тих таємниць, які ефективно проводила Рахункова палата до сьогоднішнього дня, і удосконалити механізм», - наголосив він.

Голова підкомітету Комітету з питань бюджету Іван Крулько доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

І.Крулько також звернув увагу на деякі принципові зауваження Комітету. За його словами, замість того, щоб розширити повноваження Рахункової палати, навіть звужено існуючі повноваження, наприклад, щодо фінансового контролю фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування та державних підприємств, кошти яких належать до публічних фінансів.

Дискусійним також є питання щодо порядку призначення та звільнення Голови та інших членів Рахункової палати, строку їх повноважень, граничної чисельності Апарату з огляду на демократичні засади і принципи забезпечення незалежності Рахункової палати.

За словами представника Комітету, має місце неузгодженість положень закону з вимогами Бюджетного кодексу, насамперед, запровадження особливостей щодо фінансового забезпечення Рахункової палати.

Спірним є питання і потребує уточнення стосовно зовнішнього аудиту діяльності Рахункової палати. А забезпечення членів Рахункової палати службовим житлом узагалі є недоцільним, оскільки це передбачає значні витрати з державного бюджету.

«Загалом необхідно упорядкувати і систематизувати положення законопроекту та привести окремі з них, включаючи термінологію, у відповідність з бюджетним та іншим законодавством», - зазначив І.Крулько.

Після обговорення законопроект 282 голосами було прийнято за основу.

Проект закону про чисельність Збройних Сил України (реєстр. №2269), внесений Президентом України та визначений ним як невідкладний для позачергового розгляду Верховною Радою, доповів заступник Міністра оборони Петро Мехед. Він зазначив, що цим проектом пропонується затвердити чисельність Збройних Сил України у кількості, яка не перевищує 250 000 осіб, у тому числі 204 000 військовослужбовців. Також визначається, що в особливий період чисельність Збройних Сил України збільшуватиметься на кількість особового складу, призваного на військову службу на виконання указів Президента України про мобілізацію, затверджених законами України.

П.Мехед також зазначив, що реалізація цього закону буде здійснюватися в межах асигнувань, передбачених для Міністерства оборони України у Державному бюджеті України на 2015 рік.

Голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Сергій Пашинський доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

270 голосами законопроект було прийнято за основу та в цілому.

О 12-й годині народні депутати хвилиною мовчання вшанували пам'ять 32 шахтарів, які загинули учора в результаті вибуху газометанної суміші на шахті ім. Засядька у м. Донецьк.

Перший Заступник Голови Верховної Ради України А.Парубій після закінчення перерви оголосив про створення у Верховній Раді двох міжфракційних депутатських об'єднань: «Пам'ять і порозуміння», головою якого обрано народного депутата Марію Матіос та «Україна - Держава Ізраїль», головою якого обрано народного депутата Олександра Фельдмана.

Проект закону про ринок природного газу (реєстр. №2250) доповів заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості Ігор Діденко. Він зазначив, що цей проект розроблений у тісній співпраці із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства і відповідає Директивам 73 і 715 Європейського парламенту і Європейської комісії.

За словами доповідача, законопроект побудовано на принципово новій законотворчій базі. В ньому відсутні норми прямої дії і є тільки концептуальні рішення. Цей законопроект передбачає повний розподіл функцій газопостачання, газотранспортування і газорозподілу. Так само підвищується роль регулятора - Національної комісії регулювання енергетики, яка разом з Кабінетом Міністрів буде вирішувати найважливіше і найболючіше питання, яке виникає внаслідок прийняття цього закону - це ринкове ціноутворення.

«Що це означає? Це означає, що соціально вразливі верстви населення будуть отримувати персональну індивідуальну субсидію», - пояснив І.Діденко і відзначив, що Міжнародний валютний фонд і Світовий банк допомагатимуть уряду України в фінансовому сенсі підтримувати субсидіями ті верстви населення, яким це потрібно.

Проектом пропонується встановити перехідний період і він визначений до початку другого кварталу 2017 року.

Урядовець також відзначив, що цей закон «абсолютно нівелює корупційну складову на ринку газу». «Всі знають, що таке компанії-метелики, які отримують передоплату від споживачів газу, а потім зникають з грошима, не надаючи їм ніяких ресурсів. Всі міністерства були долучені до опрацювання цього закону. Всі зауваження враховано і узгоджено додатково із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства», - зазначив І.Діденко.

Перший заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський, доповідаючи рішення Комітету, зазначив, що законопроект є одним із самих фундаментальних законів, які направлені на реформування і модернізацію енергетичного сектору нашої країни.

Він також зазначив, що «це виклик на наші зобов'язання відносно виконання умов, які ми підписали, прийнявши Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. І ми повинні відповідати, наш енергетичний сектор, третьому енергетичному пакету Європейського Союзу».

За його словами, прийняття цього проекту створює прозорий, демократичний, ліберальний інструмент для того, щоб в Україні був ринок по доступу до газотранспортної мережі, до газових сховищ. Закон дає можливість недискримінаційного доступу до ринку природного газу, вводить поняття оптового, роздрібного ринків природного газу, дає важливі норми і умови щодо заходів з точки зору безпеки поставки природного газу для різних споживачів.

О.Домбровський повідомив, що Комітет підтримав прийняття цього законопроекту в першому читанні і пропонує Верховній Раді проголосувати його за основу.

Народні депутати під час обговорення загалом підтримали законопроект. У виступах наголошувалося на тому, що його прийняття або дозволить, або зупинить реформування газового сектору в Україні. Промовці також зазначали, що ключові параметри законопроекту відповідають європейським стандартам, де мережі зберігання і виробництва буде відокремлено. «Це фактично буде перший крок, який дозволяє чітко реструктурувати українські компанії і українських виробників і споживачів цього ринку», - наголошували парламентарії.

Законопроект 237 голосами прийнято за основу.

Проект закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних інвестиційних проектів (реєстр. №2258) доповів Міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус. Урядовець зазначив, що метою внесення змін до Бюджетного кодексу є створення ефективної та прозорої системи управління державними інвестиціями, яка дозволить забезпечити обґрунтованість та прозорість прийняття рішень щодо фінансування державних інвестиційних проектів, стабільність їх фінансування, підвищити ефективність використання державних коштів і результативність державних інвестиційних проектів. Крім того, прийняття закону дозволить гармонізувати систему управління державними інвестиціями з бюджетним процесом. Законопроектом передбачено: визначити поняття «державний інвестиційний проект» та «державні (місцеві) капітальні вкладення»; визначити загального обсягу державних капітальних вкладень та пріоритетних напрямів (сфер, галузей) вкладень Основними напрямами бюджетної політики на наступний бюджетний період; встановити Мінфіном планові та прогнозні обсяги державних капітальних вкладень на розробку та реалізацію державних інвестиційних проектів з урахуванням необхідності продовження чи завершення таких проектів, початку нових та доведення таких обсягів до 15 квітня кожного року до Мінекономрозвитку; встановити прозорий та колегіальний розподіл бюджетних коштів у межах загального обсягу державних капітальних вкладень для продовження (завершення) реалізації раніше розпочатих інвестиційних проектів і нових тощо.

Перший заступник голови Комітету з питань бюджету Василь Амельченко доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

Під час обговорення народні депутати звертали увагу на те, що у цьому законопроекті мова йде не про розподіл капітальних вкладень в бюджеті, які парламентарії звикли ділити разом з Бюджетним комітетом. А мова йде про те, що ніхто не здатний розібратися, яка інвестиційна складова українського бюджету. І цим проектом уряд «пробує навести якийсь порядок і в принциповому плані перспективи бюджет повинен мати окремо інвестиційну складову», що є правильним рішенням.

Законопроект 239 голосами було прийнято за основу.

Проект закону про внесення зміни до статті 8 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (щодо зарахування мобілізованим військової служби для призначення пенсії на пільгових умовах) за реєстр. №2149 доповів Міністр соціальної політики Павло Розенко. Він зазначив, що цим проектом пропонується вирішити питання зарахування до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, часу військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону «Про оборону України».

За словами П.Розенка, прийняття проекту дасть можливість зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, час військової служби особам, які призвані на військову службу по призову в особливий період.

Голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Сергій Пашинський повідомив, що Комітет підтримав цей законопроект і рекомендує парламенту прийняти його за основу та в цілому.

Верховна Рада 265 голосами прийняла законопроект за основу та в цілому.

За основу та в цілому було прийнято наступний законопроект - про внесення зміни до статті 1 Закону «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки» (щодо забезпечення УНП, який бере участь у МОПМБ вогнепальною (стрілецькою) зброєю та боєприпасами) за реєстр. №2081.

Голова Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Микола Мартиненко доповів законопроект про внесення змін до Закону «Про електроенергетику» щодо особливостей регулювання відносин у сфері енергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (реєстр. №2182). Він зазначив, що метою проекту є врахувати специфічні складні обставини і переважно неможливість здійснення нормальної штатної роботи енергетичних підприємств у зоні проведення антитерористичної операції. І при цьому забезпечити повноту обліку та розрахунків заборгованості за спожиті в зоні проведення АТО енергоносії та врегулювати відносини з приводу виробництва, передачі, розподілу, постачання, купівлі, продажу і використання там електроенергії.

Законопроект передбачає механізм врегулювання зазначених відносин аналогічно вже діючому механізму правового регулювання таких відносин між оптовим ринком електроенергії України та суб'єктами на тимчасово окупованій території півострова Крим.

За словами М.Мартиненка, щонайменше 20 відсотків від виробленої електроенергії відпускається без розрахунків. «І основна доля цих нерозрахунків в зоні антитерористичної операції. Тому, з врахуванням цих складнощів, які є, і накопиченого досвіду відносно іншої території, необхідно прийняти законопроект і покласти відповідно відповідальність на написання відповідних піднормативних актів Кабінетом Міністрів», - зазначив голова Комітету.

Народні депутати під час обговорення висловлювалися на підтримку законопроекту. Однак, за результатами голосування він не набрав голосів для прийняття.

Головуючий закрив ранкове засідання.

На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд питань порядку денного.

Законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення фінансової самодостатності територіальних громад) (реєстр. №1898) доповів народний депутат Іван Кириленко. Він зазначив, що законопроект має за мету посилення фінансової самодостатності територіальних громад. Досягти цього пропонується шляхом прийняття ініційованих змін до Земельного та Лісового кодексів, Кодексу України про надра, Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», які дозволять залучити додаткові ресурси до бюджетів територіальних громад та запобігти необґрунтованим бюджетним видаткам.

Проектом, зокрема, передбачається розширити напрями використання коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва для розробки містобудівної документації, здійснення заходів з благоустрою; зменшити витрати місцевих бюджетів на обов'язкову експертизу проектів будівництва об'єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій у разі, коли суми не перевищують 500 тисяч гривень; залучити кошти надро- та лісокористувачів до утримання доріг, що прилягають до відповідних ділянок; прискорити набуття чинності законодавчими положеннями, що спрощують доступ сільського населення до вчинення нотаріальних дій у сфері спадкування тощо.

Голова Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Сергій Власенко доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

За результатами голосування законопроект не набрав голосів.

Народні депутати включили до порядку денного сесії кілька законопроектів за реєстр. №№2079, 2283, 2190, 2139.

Верховна Рада України прийняла Постанову «Про визнання такою, що втратила чинність постанови Верховної Ради України «Про обрання суддів» (реєстр. №1827).

На доопрацювання було направлено законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання організацій терористичними (реєстр. №1840).

Народні депутати розглянули поправки до кількох законопроектів та прийняли у другому читанні та в цілому законопроекти: проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту внутрішньо переміщених осіб (реєстр. №1496); про внесення змін до деяких законів України (щодо волонтерської діяльності) (реєстр. №1408); про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення повноважень нотаріусів та особливостей реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (реєстр. №0944).

За результатами розгляду у першому читанні за основу прийняті законопроекти: про внесення змін до Закону «Про волонтерську діяльність» (щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичної операції) (реєстр. №1689); про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони приватизації об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем та земель, на яких ці об'єкти розташовані (реєстр. №1128).

Народний депутат С.Власенко під час обговорення законопроекту (реєстр. №1128) повідомив, що українська льотчиця, народний депутат України Надія Савченко погодилася на часткове припинення голодування.

Перший заступник Голови Верховної Ради Андрій Парубій оголосив про розпуск депутатської групи «Економічний розвиток» згідно з протоколом засідання цієї групи.

Головуючий закрив вечірнє засідання, повідомляє Інформаційне управління ВР України.



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Минулої доби Об'єднані сили вживали заходів щодо недопущення загострення ситуації. Серед українських військових поранень зазнали двоє військовослужбовців

подробнее

Опрос

Поддерживаете ли Вы введение военного положения в Украине?

pp
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.