mogno vse

Пленарне засідання Верховної Ради України 8 квітня 2015 року

plenar zasidan

 
У середу, 8 квітня, Верховна Рада України восьмого скликання продовжила роботу в пленарному режимі. Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман, відкривши ранкове засідання, повідомив про те, що в кулуарах Верховної Ради відбувається акція на підтримку сільських бібліотек і попросив народних депутатів долучитися до цієї акції та передати сільським бібліотекам книги.


Парламентарії виступили із оголошеннями, заявами, повідомленнями, пропозиціями.

Народні депутати розглянули питання ратифікації.

Проект закону про ратифікацію Протоколу прикордонного знака «ТУР», який встановлено для позначення точки стику державних кордонів України, Румунії і Угорщини (реєстр. №0008) доповів Голова Адміністрації Державної прикордонної служби Віктор Назаренко. Він зазначив, що 2007 року міждержавними прикордонними комісіями було здійснено перевірку проходження лінії кордону - і було виявлено підмив угорського прикордонного стовпа. Угорською стороною проведено роботи з перенесення його в інше безпечне місце. За результатами робіт підписано новий протокол.

В.Назаренко також зазначив, що лінія проходження державного кордону і точка стику кордонів не змінилися. Відповідно до міжнародних договорів України з Угорщиною і Румунією про режим державного кордону зазначений протокол підлягає ратифікації.

Голова Комітету з питань європейської інтеграції Ірина Геращенко доповіла рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді ухвалити цей законопроект в цілому.

І.Геращенко також повідомила, що приймаючи таке рішення, члени Комітету виходили насамперед з того, що ратифікацію вищезазначеного протоколу дозволить виконати внутрішньодержавні процедури, необхідні для визначення точки перетину державних кордонів України, Румунії та Угорщини, а також сприятиме розвитку добросусідських відносин між нашими країнами. Цей законопроект не суперечить міжнародно-правовим зобов'язанням України і спрямований на вдосконалення та оновлення демаркаційних документів українсько-угорсько-румунської ділянки державного кордону.

Народні депутати 286 голосами підтримали законопроект в цілому.

Верховна Рада ухвалила закони: «Про ратифікацію Листа про внесення змін до Фінансової угоди (Проект будівництва високовольтної повітряної лінії 750 кВ Рівненська АЕС - Київська) між Україною та Європейським інвестиційним банком» (реєстр. №0009); «Про ратифікацію Протоколу між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про внесення змін до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про співробітництво в галузі технічного захисту інформації, підписаної в м. Мінську 22 січня 2003 року» (реєстр. №0006); «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Ісландії про реадмісію осіб» (реєстр. №0007); «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України, Урядом Республіки Білорусь і Урядом Республіки Польща про точку стику державних кордонів України, Республіки Білорусь і Республіки Польща» (реєстр. №0010); «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Кіпр про співпрацю у сфері оборони» (реєстр. №0011); «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Італійської Республіки про перевезення військових вантажів та персоналу через територію України у зв'язку з участю Збройних Сил Італійської Республіки у Міжнародних силах сприяння безпеці в Ісламській Республіці Афганістан» (реєстр. №0012); «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії про заходи зміцнення довіри і безпеки» (реєстр. №0013).

До порядку денного сесії було включено кілька законопроектів: про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації харчування особового складу Збройних Сил України (реєстр. №2595); про внесення зміни до Закону «Про прокуратуру» (щодо терміну набрання чинності) (реєстр. №2550); про внесення змін до статті 39 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (реєстр. №2596); про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності прокуратури (реєстр. №2404); про внесення змін до Закону «Про прокуратуру» (щодо приведення у відповідність з європейськими стандартами, забезпечення перехідного періоду реформування органів прокуратури і усунення неузгодженостей) (реєстр. №2404-1).

Народні депутати розглянули у другому читанні проект закону про парламентську опозицію (реєстр. №0948).

Перший заступник голови Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України Павло Пинзеник доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду у другому читанні відхилити цей законопроект та доручити Комітету підготувати нову редакцію законопроекту про парламентську опозицію, передбачивши засади формування, організації, діяльності та припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді та парламентської опозиції.

Деякі парламентарії вимагали розгляду законопроекту та наполягали на розгляді поправок, авторами яких вони є. Свою позицію вони обґрунтовували тим, що закон про парламентську опозицію було прийнято практично півтора роки назад ще при колишньому скликанні Верховної Ради. І тоді за цей закон голосували ті народні депутати, які сьогодні входять до парламентської коаліції, парламентської більшості. «Якщо ми ідемо до європейських стандартів роботи депутатів Верховної Ради України, то нам необхідно приймати цей закон і надати контрольні функції громадянам України», - наголошували парламентарії.

Опоненти прийняття законопроекту зазначали, що у запропонованій редакції законопроект про парламентську опозицію неможливо ухвалити, а такий закон узагалі потрібен в умовах, коли опозиція є професійною, сучасною та представляє інтереси українського суспільства, а не інтереси окремих бізнес-кланів чи олігархів.

За результатами голосування («за» - 228) законопроект було відхилено.

Народні депутати розглянули у першому читанні два законопроекти про внесення змін до Закону «Про насіння і садивний матеріал» (щодо гармонізації законодавства України до законодавства ЄС та СОТ) за реєстр. №№1460 і 1460-1.

Про суть проектів доповіли їх автори - народні депутати Юрій Левченко та Іван Мірошниченко.

Голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Тарас Кутовий доповів рішення Комітету. Він зазначив, що обидва законопроекти мають на меті вдосконалити систему насінництва та розсадництва в Україні шляхом гармонізації вимог законодавства у цій сфері.

Т.Кутовий повідомив, що Комітет за підсумками обговорень прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді законопроект про внесення змін до Закону «Про насіння і садивний матеріал» щодо гармонізації законодавства України у сфері насінництва та розсадництва до Закону ЄС та СОТ) (реєстр. №1416) відхилити, а законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України за реєстр. №1461 прийняти за основу.

Під час обговорення народні депутати підтримали законопроект за реєстр. №1461. За словами парламентаріїв, цей проект довгий час готувався професійними асоціаціями і його підтримують всі аграрії. На їхню думку, законопроект також суттєво спрощує все, що пов'язано з насінництвом в Україні, проводить децентралізацію повноважень державних органів у насінництві, зокрема, проводиться розподіл обов'язків між КМУ, Мінекономіки, Національним органом з акредитації. Законопроектом унеможливлено безпосереднє втручання державних органів в господарські діяльність у насінництві без відповідного рішення суду та запропонований механізм введення реєстру виробників у електронному вигляді.

Народні депутати також зазначали, що цей проект є комплексним і покликаний системно реформувати галузь.

За результатами голосування законопроект за реєстр. №1460 було відхилено, а законопроект за реєстр. №1460-1 - прийнято за основу.

Проект закону про внесення змін до Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо медичного забезпечення дітей учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та евакуйованих із зони відчуження (реєстр. №1336) доповіла народний депутат Наталія Королевська. Вона звернула увагу на те, що сьогодні в Україні проживають десятки тисяч осіб, які народилися від учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та евакуйованих із зони відчуження, та які після досягнення повноліття не віднесені до встановлених статтею 14 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Н.Королевська зауважила, що стверджувати, що такі особи не піддалися жодному радіаційному впливу не можна. За її словами, з дня Чорнобильської катастрофи пройшло лише 28 років і про наслідки впливу у найближчі десятиліття чинників, пов'язаних з аварією, на здоров'я дітей, які народилися від ліквідаторів, можна лише здогадуватися.

Доповідачка стверджувала, що наслідки Чорнобильської катастрофи будуть відчувати на собі не лише перше покоління народжених від ліквідаторів аварії, а й інші покоління. Тому, вважає народний депутат, сьогодні держава зобов'язана створити умови для моніторингу стану здоров'я таких осіб.

Н.Королевська запропонувала відповідним проектом закону запровадити щорічне медичне обстеження (диспансеризацію) та лікування повнолітніх осіб, які до досягнення повноліття мали статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Микола Томенко доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

М.Томенко зазначив, що «ідея загалом добра». «Тобто мова іде про те, що ми дітям-чорнобильцям, які до набуття повноліття мають раз в рік безплатно пролікуватися і безплатно пройти медогляд. Тепер, як стають вони повнолітніми, виникає питання: може хтось вилікувався, тоді, напевне, йому не треба, а хто ще має хворобу, йому треба. Таким чином, ну, є тут ідеї, Комітет це підтримав, але треба, щоб уряд прорахував, напевно, не всім цим дорослим треба. Треба зробити відповідні документи, розписати», - підсумував голова Комітету.

За результатами голосування законопроект не набрав голосів для прийняття за основу і був відхилений.

Проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо захисту населення від інфекційних хвороб (реєстр. №1729) доповіла народний депутат Тетяна Бахтеєва. Вона зазначила, що законопроект розроблено з метою вдосконаленню правової бази у сфері імунопрофілактики та впровадження системного та комплексного підходу у здійсненні вакцинації населення проти інфекційних хвороб.

Головним завданням законопроекту, за словами доповідачки, є комплексний перегляд чинних законів України, що регулюють правовідносини у сфері імунопрофілактики інфекційних хвороб, та внесення відповідних змін і доповнень до них з метою усунення наявних у них протиріч та удосконалення положень, що регулюють питання проведення профілактичних щеплень.

Голова Комітету з питань охорони здоров'я Ольга Богомолець у співдоповіді зазначила, що сьогодні ситуація в країні з вакцинацією є катастрофічною. «Ми сьогодні не виконуємо ні вимоги Європейського Союзу і наближаємося до епідемічного порогу. Сьогодні вакциновано лише 8%, потреба в вакцинації дітей проти туберкульозу виконана лише на 8,5 відсотків, поліомієліту - 3,2 відсотки, кашлюку, дифтерії, правцю - 4,3 відсотки; гемофільної інфекції - 2,3 відсотки; кору паротиту, краснухи - 10 відсотків; гепатиту - 2 відсотки від загальних потреб», - повідомила голова Комітету.

О.Богомолець зазначила, що, на жаль, цей закон, є філософським. З одного боку, відмова від обов'язкової вакцинації, сьогодні в суспільстві розглядається як демократична позиція батьків, які можуть вирішувати - їм давати щеплення проти поліомієліту чи не давати.

З точки зору вимог Європейського Союзу, ці щеплення мають бути обов'язковими. І з одного боку, цей закон демократизує суспільство, з другого боку він порушує ті вимоги, які дає Європейський Союз.

Під час обговорення народні депутати зазначали, що «насправді є профанація зі щепленнями в Україні».

Народний депутат О.Мусій у виступі зазначив, що «зараз існує корупційна схема: батьки замість того, щоб реально щепити своїх дітей чи відмовитися від щеплення, на що вони також мають право згідно Конституції, ідуть і несуть гроші лікарям». «Якщо ми хочемо залишити корупційні схеми, а потім знову звинувачувати медиків в корупції, то, безумовно, ми не повинні ніяк реагувати і не повинні приймати цей законопроект», - наголосив він.

О.Мусій висловив думку, що «прийняття цього законопроекту зобов'яже наших медиків і зобов'яже батьків відповідально ставитися до щеплення».

На необхідності прийняття законопроекту також наголошували й інші парламентарії.

Представник Міністерства охорони здоров'я пропонував направити законопроект на доопрацювання.

За результатами голосування законопроект не набрав голосів для прийняття за основу та про направлення його на доопрацювання і був відхилений.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій закрив пленарне засідання, повідомляє Інформаційне управління ВР України.



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Минулої доби російсько-окупаційні війська 35 разів обстрілювали позиції Збройних Сил України. Внаслідок ворожого вогню двоє українських захисників отримали поранення

подробнее

Опрос

Как Вы относитесь к привлечению Надежды Савченко к уголовной ответственности?

pp
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.