mogno vse

Пленарні засідання Верховної Ради України 21 травня 2015 року

plenar zasidan

 
У четвер, 21 травня 2015 року, відбулися пленарні засідання другої сесії Верховної Ради України восьмого скликання. Голова Верховної Ради Володимир Гройсман, відкривши ранкове засідання, звернув увагу на те, що у порядку денному є ряд важливих законопроектів, які стосуються правоохоронної системи.


В.Гройсман зазначив, що ці законодавчі акти покликані перетворити пострадянську систему внутрішніх справ на сучасну систему, яка дозволить забезпечувати ефективну роботу правоохоронних органів, зокрема, поліції.

Головуючий повідомив, що окремо буде розглядатися питання щодо вдосконалення роботи прокуратури.

За його словами, сьогодні на розгляд народних депутатів також виноситься законопроект про створення муніципальної варти, який він охарактеризував як «дієвий механізм дотримання порядку у територіальних громадах».

В.Гройсман повідомив, що сьогодні стартує Ризький саміт, на який покладається багато надій. Він також повідомив, що майже 100 депутатів Європейського парламенту звернулися до саміту письмово щодо ухвалення рішення про безвізовий режим.

Головуючий попросив народних депутатів подякувати за таку позицію колег-європарламентаріїв.

Народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного.

Проект Постанови «Про затвердження Заяви про відступ України від зобов'язань, визначених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Європейською соціальною хартією (переглянутою)» №2765 доповіла народний депутат Оксана Сироїд. Вона наголосила на тому, що «війна продовжує диктувати парламенту порядок денний і війна впливає тяжко на дотримання і захист прав людини як на окупованих територіях, так і на територіях вздовж так званої лінії зіткнення. Ми мусимо визнати, що ми приймаємо рішення, яких ми би ніколи не приймали, якби не умови війни. І сьогодні наше рішення уже є предметом спекуляцій нашого сусіда Росії, держави-агресора».

О.Сироїд зазначила, що зважаючи на неможливість гарантування Україною прав людини в повному обсязі відповідно до зобов'язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Європейською соціальною хартією (переглянутою) на території проведення антитерористичної операції у зв'язку з об'єктивною необхідністю вживати заходів для завдання відсічі збройній агресії Російської Федерації, Україні необхідно здійснити тимчасовий відступ від зобов'язань щодо гарантування певних прав людини в межах, дозволених відповідними міжнародними договорами.

Доповідачка наголосила на тому, що Верховна Рада повинна бути свідомою і забезпечити за найперших можливостей якнайшвидший перегляд усіх тих законів, які зазначені у постанові і які обумовили обмеження, відступ від зобов'язань України.

О.Сироїд зазначила, що потрібно докладати зусиль і уряду для того, аби забезпечувати дотримання і захист прав людини на території зіткнення. Передовсім потрібно дбати про евакуацію осіб і їх захист під час евакуації, забезпечити чітку і ефективну взаємодію між всіма органами виконавчої влади, які здійснюють сьогодні забезпечення і захист прав людини, а також подбати про дотримання норм міжнародного гуманітарного права.

Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко доповіла рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти проект постанови за основу та в цілому. Вона також зазначила, що постанова відповідає національним інтересам України та тому, що Україна виконує взяті на себе міжнародні зобов'язання.

Народні депутати підтримали проект постанови. Вони наголошували, що її прийняття є тимчасовим заходом і висловлювалися за можливість повернутися до повного гарантування прав і свобод людини на окупованій території в якомога стисліші терміни.

Парламентарії за пропозицією народного депутата І.Мосійчука хвилиною мовчання в річницю депортації чеченського народу вшанували пам'ять всіх жертв трагедії.

Верховна Рада 249 голосами прийняла проект постанови в цілому.

Головуючий запропонував народним депутатам включити до порядку денного сесії низку законопроектів.

Пропозиція була підтримана 245 голосами.

Народні депутати розглянули питання денонсації.

Проект Закону «Про денонсацію Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про транзит через територію України військових формувань Російської Федерації, які тимчасово знаходяться на території Республіки Молдова» №0015 доповів народний депутат Михайло Головко. Він запропонував розірвати зазначену угоду з Російською Федерацією, висловивши здивування, що «ми це вже мали зробити якомога раніше, вже можна було рік тому назад і це мала бути ініціатива уряду, але, на жаль, вона була не зроблена».

За словами доповідача, сьогодні «є абсурдним, що через територію Української держави можуть спокійно пересікати залізничними шляхами російські війська нібито до Республіки Молдова». «Неприпустимо, що в час російсько-української війни, коли агресор є Москва, зараз воює на сході, фінансує терористів і їхні солдати обстрілюють наші мирні міста, неприпустимо, що вони зараз спокійно можуть пересікати територію України», - наголосив М.Головко.

Автори інших проектів постанов про денонсацію також обґрунтували пропозиції стосовно необхідності зробити такі кроки.

Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко повідомила, що Комітет розглянув всі 5 проектів постанов, які щойно були озвучені, зокрема представниками «Свободи» і Радикальної партії. Вона зазначила, що Комітет звернувся до МЗС для проведення відповідної внутрішньодержавної інвентаризації двосторонньої договірно-правової бази, що дозволить ефективніше реагувати на безпекові виклики та загрози, які йдуть від Російської Федерації. МЗС, Міністерство оборони, Рада національної безпеки і оборони, Міністерство юстиції не заперечують проти денонсації таких українсько-російських угод.

Г.Гопко попросила народних депутатів підтримати денонсацію цих угод. Вона повідомила, що Комітет чекає від МЗС, яке приступило до другого етапу роботи щодо вдосконалення договірно-правової бази українсько-російських відносин та ініціювало питання підготовки причетними органами виконавчої влади України висновків, щодо виконання російською стороною зобов'язань за всіма міжнародними договорами, їх ефективності та відповідності національним інтересам України.

Верховна Рада денонсувала всі п'ять угод, прийнявши відповідні проекти постанов за №№0015, 0016, 0017, 0018, 0019.

Проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» (щодо удосконалення та особливостей застосування окремих положень)» №2667 доповів голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін. Він наголосив на тому, що реформа прокуратури в Україні занадто затягнулася. «Нарешті в жовтні 2014 року парламент спромігся увалити новий Закон «Про прокуратуру», який повинен був набрати чинності 25 квітня цього року.

Разом з тим 21 квітня цього року ми ухвалили Закон, яким відстрочили введення в дію окремих положень нового Закону «Про прокуратуру». Це був вимушений крок, адже без цього неможливо було ані провести перше засідання Всеукраїнської конференції працівників прокуратури, ані створити місцеві прокуратури. І ось черговий проект Закону, я сподіваюсь, останній - 2667, яким вносяться зміни до закону», - зазначив він.

Цим законопроектом, за словами доповідача, усуваються окремі недоліки нового закону. Члени Комітету звернули увагу на те, що з його прийняттям складається ситуація, коли прогресивні норми нового Закону «Про прокуратуру» щодо формування прокурорського корпусу, а також здійснення дисциплінарного провадження до запровадження у повній мірі системи органів прокурорського самоврядування та формування кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, створення системи органів прокуратури відтерміновується до 1 січня 2016 року.

А.Кожем'якін назвав законопроект «політичним компромісом», проектом, який дасть можливість прокуратурі працювати.

265 голосами законопроект було прийнято за основу.

Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих положень з питань судоустрою» №2860 доповів голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич. Він нагадав, що під час прийняття Закону «Про забезпечення права на справедливий суд» було зроблено виняток щодо переформатування Вищої ради юстиції в частині з'їзду суддів. Це було усвідомлене рішення, оскільки з'їзд суддів відбувається раз на рік і останній з'їзд суддів відбувся фактично в кінці минулого року. Для того, щоб не чекати заповнення цієї квоти рік, було зроблено цей виняток за консенсусним рішенням всіх політичних фракцій. Але в Законі написано, що кожна з частин, так би мовити, джерел формування Вищої ради юстиції, орган, який призначає на посади членів Вищої ради юстиції, повинен прийняти присягу у них.

Р.Князевич зазначив, що проектом, зважаючи на те, що наступний з'їзд суддів відбудеться в кінці цього року, щоб не чекати цього з'їзду суддів, пропонується внести зміни до «Перехідних положень» Закону про Вищу раду юстиції, де передбачити, що, як виняток, ті члени Вищої ради юстиції, які були призначені до набуття чинності нової редакції закону, складають свою присягу на засіданні Верховної Ради України.

Парламентарії 241 голосом підтримали законопроект за основу та в цілому.

Народні депутати розглянули кілька законопроектів стосовно реформи правоохоронної системи.

Законопроекти «Про органи внутрішніх справ» №2561 і «Про Національну поліцію» №2822 доповів Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Він зазначив, що Міністерство внутрішніх справ пропонує розглянути пакет із п'яти законопроектів, зокрема: про органи внутрішніх справ, про Національну поліцію, про сервісні послуги та сервісні центри Міністерства внутрішніх справ, про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху і про внесення змін до статті 29 Бюджетного кодексу.

В ході їх публічного обговорення, під час круглих столів, нарад, зустрічей та інших заходів висловлено ряд слушних, ґрунтовних зауважень, пропозицій та рекомендацій, що максимально враховані під час доопрацювання цих законопроектів.

Проекти законів спрямовані на викорінення корупційної складової, оптимізацію ресурсів, побудову ефективної структури МВС як цивільного та відкритого Home Office і національної поліції.

«Національна поліція буде окремим центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів через Міністра внутрішніх справ. Витрати на управлінський апарат зведуться до мінімуму за рахунок впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та систем. Основним пріоритетом в роботі поліції є встановлення партнерських засад взаємодії з територіальними громадами в межах загальновизнаної в світі моделі сommunity policing», - зазначив доповідач, представляючи законопроект «Про національну поліцію» №2822.

За словами А.Авакова, прийняття запропонованих законопроектів дозволить підвищить рівень охорони прав, свобод і законних інтересів людини, протидії злочинності, підтримання публічного порядку та забезпечення громадської безпеки і, що дуже суттєво, наблизити національне законодавство у сфері правоохоронної діяльності до правової системи Європейського Союзу.

В доопрацьованих редакціях законопроектів також враховані зауваження та пропозиція правозахисників, вчених та фахівців в галузі правознавства, міжнародних експертів Ради Європи, Консультативної місії ЄС UІМ США. Доповідач повідомив, що всі вказані міжнародні інституції схвалили проекти законів.

А.Аваков далі доповів інші законопроекти і попросив народних депутатів підтримати їх. Він наголосив на тому, що їх прийняття «надасть можливість втілити в життя основний меседж нової поліції - «служити та захищати», реально почати реформи за декількома важливими напрямками роботи МВС».

Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін доповів рішення Комітету. Він зазначив, що необхідність прийняття законопроекту про органи внутрішніх справ, який визначав би систему органів виконавчої влади, що відповідають за стан внутрішньої безпеки в країні, обумовлена потребою у докорінній модернізації існуючої системи МВС, приведення її у відповідність з найкращими світовими стандартами організації правоохоронної діяльності, відходом від існуючої до цього часу в Україні радянської моделі побудови правоохоронного механізму, в якому домінує міліція - каральний орган з усіма відомими суспільними вадами та проблемами, давно назріла.

А.Кожем'якін повідомив, що Комітет дуже уважно розглянув законопроект і висловив деякі зауваження і пропозиції. Перше - стосується порушення умов Коаліційної угоди, якою передбачено передання повноважень щодо регулювання внутрішньої міграції та реєстрації місця проживання Державній реєстраційній службі Міністерства юстиції. В проекті цього не враховано. Також збережено існуючу громіздку структуру МВС. У проекті немає повноважень Міністра внутрішніх справ щодо добору кадрів, а також фінансового, матеріально-технічного і ресурсного забезпечення. І останнє - це порушення таємниці особистого і сімейного життя.

За словами голови Комітету, всі ці зауваження і пропозиції будуть ретельно обговорюватися і опрацьовуватися під час підготовки документа до другого читання. «Однак, зважаючи на те, що вже зараз конче необхідно запустити механізм продовження реформування Міністерства внутрішніх справ, Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу», - повідомив А.Кожем'якін.

Народні депутати 245 голосами підтримали законопроект за основу.

284 голосами народні депутати підтримали наступний із пакету реформаторських законів - проект Закону «Про Національну поліцію» №2822.

Законопроект «Про муніципальну варту» за №2890 доповів народний депутат Юрій Луценко. Він зазначив, що цей проект має стати «елементом архітектури взаємовідносин між правоохоронними органами та місцевим самоврядуванням».

За словами Ю.Луценка, муніципальна варта - це спеціально створені підрозділи містами, котрі будуть виконувати функції по посиленню правопорядку, тобто патрулювання разом із Національною поліцією, а також виконувати контролюючі функції, які тягнуть за собою адміністративні штрафи за порушення правил паркування, за неправильне встановлення малих архітектурних форм тощо.

«Цей законопроект дає можливість містам, котрі мають потребу, вводити, видавати кошти на збільшення порядку на своїх вулицях», - наголосив він.

Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу. Він додав, що законопроект визначає муніципальну варту як орган в системі місцевого самоврядування з метою забезпечення на території, що перебуває під юрисдикцією відповідної ради, охорони громадського порядку, законності, прав, свобод і законних інтересів громадян. Принциповим є положення проекту про те, що підрозділи муніципальної варти не входитимуть до структури територіальних органів Міністерства внутрішніх справ.

За результатами голосування законопроект було прийнято за основу («за» - 288).

Головуючий зачитав проект постанови «Про обрання суддів» №2921.

Народні депутати запропонували виключити зі списку деяких суддів.

З урахуванням цих пропозицій проект постанови було поставлено на голосування.

Парламентарії не підтримали його.

Головуючий після перерви запропонував продовжити ранкове засідання, працювати без перерви з 14.00. до 16.00 до 18.00.

Народні депутати за результатами кількох голосувань не підтримали пропозицію.

Парламентарії розглянули два законопроекти про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за №№2562 і 2562-1.

Законопроект за №2562 доповіла Перший заступник Міністра внутрішніх справ Екатерина Згуладзе-Глуксманн.

Альтернативний проект доповів народний депутат Іван Рибак.

Перший заступник Голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Микола Паламарчук доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді направити обидва законопроекти на доопрацювання.

За результатами голосування за основу було прийнято законопроект за №2562.

За пропозицією головуючого народні депутати повернулися до раніше непідтриманого проекту постанови «Про обрання суддів» №2921 і 236 голосами з урахуванням деяких змін прийняли його в цілому.

Парламентарії не підтримали включення до порядку денного сесії законопроекту «Про сервісні послуги та сервісні центри Міністерства внутрішніх справ України» №2567.

До порядку денного сесії було включено проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» №2862.

Проект Закону «Про Державне бюро розслідувань» №2114 доповів народний депутат Андрій Кожем'якін. Він назвав проект системним проектом з питань формування правоохоронних органів України. Його метою є створення організаційно-правових засад діяльності Державного бюро розслідувань, головним завданням якого є запобігання і протидія злочинам.

Народний депутат доповів концептуальні положення проекту.

Перший заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Микола Паламарчук доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

М.Паламарчук також зазначив, що створення Державного бюро розслідувань передбачено положенням «Прикінцевих положень» Кримінального процесуального кодексу, згідно з яким окремі його норми вводяться в дію з дня створення Державного бюро розслідувань.

Низкою положень Кримінального процесуального кодексу передбачено здійснення досудового розслідування кримінальних проваджень поряд з іншими органами внутрішніх справ, органів Служби безпеки, органів, що здійснюють контроль за дотриманням податкового законодавства слідчими Державного бюро розслідувань.

Відповідно до «Перехідних положень» Конституцією України прокуратура продовжує виконувати функцію попереднього слідства до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.

За словами представника профільного комітету, з метою формування системи досудового слідства є об'єктивною необхідністю прийняти законопроект «Про Державне бюро розслідувань».

За результатами голосування законопроект 247 голосами було прийнято за основу.

Головуючий закрив ранкове засідання.

На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд законопроектів у першому читанні.

Проект Закону «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених електричними двигунами» за №1912 доповів народний депутат Геннадій Кривошея. Він зазначив, що метою проекту є збільшення попиту на електромобілі серед населення, зменшення рівня споживання палива, покращення екологічної ситуації в країні та імплементації європейських правових норм в Україні.

Основним завданням законопроекту є зменшення податкового навантаження на імпорт транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, що дозволить знизити їх вартість до 20% та створити належну інфраструктуру для їх використання.

Законопроект передбачає тимчасове, до 1 січня 2020 року, звільнення від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком операцій з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених електричними двигунами.

Під час обговорення народні депутати підтримали прийняття законопроекту.

Парламентарії далі розглянули схожий з попереднім законопроект Про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» щодо скасування ввізного мита на електромобілі» №1674.

242 голосами проект було прийнято за основу.

Проект Закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо розбудови інституційної спроможності Національного банку України» №2743 доповів перший заступник Голови Національного банку Олександр Писарук. Він зазначив, що метою законопроекту є виключення із Бюджетного кодексу України положень, які послаблюють фінансову незалежність центрального банку країни та не відповідають взятим на себе Україною зобов'язанням за Меморандумом про економічну та фінансову політику.

Законопроектом передбачається внести зміни до Бюджетного кодексу в частині скасування вимог щодо необхідності включення до прогнозу Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди показників валютно-курсової політики, наданих Національним банком України, а також скасування відповідних положень статті 33 щодо використання при складанні проекту закону про Державний бюджет України відповідної інформації, наданої Національним банком.

Проектом також встановити, що частина прибутку до розподілу Національного банку визначається та перераховується до Державного бюджету після підтвердження зовнішнім аудитом та затвердження Радою Національного банку України річної фінансової звітності та формування Національним банком резервів у порядку та розмірах, визначених Законом «Про Національний банк України». Такі зміни згідно з проектом застосовуватимуться, починаючи зі складання проекту Державного бюджету України на 2016 рік.

Народні депутати під час обговорення зазначали, що вони підтримають цей законопроект за умови прийняття у другому читанні прийнятого у першому читанні законопроекту №2742.

Вони також зауважували, що прийняття цього проекту дозволить Національному банку усунутися від виконання важливих функцій, зокрема, підтримувати стабільність національної валюти.

За результатами голосування законопроект не набрав необхідної кількості голосів для прийняття за основу.

Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення законодавства у сфері теплопостачання та сфері житлово-комунальних послуг» №2670 доповів Віце-прем'єр-міністр України - Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко. Він зазначив, що відповідно до Законів «Про житлово-комунальні послуги», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про теплопостачання» встановлення тарифів на комунальні послуги у сферах тепло- та водопостачання здійснюється органом державного регулювання - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідними органами місцевого самоврядування (щодо суб'єктів господарювання, які не є ліцензіатами НКРЕКП).

Вказаними законами закріплено основний принцип щодо встановлення цін/тарифів на рівні не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання).

У цих законах містяться норми, що дають можливість встановлення тарифу з відхиленням від економічно обґрунтованих витрат на виробництво послуг із відшкодуванням з відповідного бюджету.

Законопроектом пропонується забезпечити єдиний підхід в сфері державного регулювання питань формування та встановлення тарифів та виконання заходів, визначених ключовою подією 8 програми (Матриці) стратегічних та інституційних реформ у рамках проекту «Друга програмна позика на політику розвитку», узгодивши положень Законів «Про житлово-комунальні послуги», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про теплопостачання» щодо основних засад встановлення тарифів.

Заступник Голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Альона Бабак доповіла рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

А.Бабак також повідомила, що під час обговорення члени Комітету зазначили, що з прийняттям проекту не буде вирішеним питання щодо погашення наявної заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, яка станом на 1 квітня 2015 року складає 4,9 млрд. гривень. Тобто є необхідність відшкодувати наявну заборгованість Тому, Комітет вважає за доцільне передбачити у розділі ІІ проекту доповнення про набуття чинності підпункту першого  пункту 1 розділу 1 законопроекту з 1 вересня 2015 року.

232 голосами законопроект було прийнято за основу.

Верховна Рада 267 голосами прийняла за основу та в цілому проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи» №2896.

Народні депутати розглянули законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо поліпшення бізнес-клімату в Україні)» №2679.

За результатами голосування законопроект не набрав голосів для прийняття за основу.

Народний депутат Юрій Луценко запропонував застосувати процедуру ad hock і зараз розглянути законопроект «Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті» за №1558-1, прийняти його у другому читанні та направити на третє читання.

Парламентарії підтримали пропозицію.

Законопроект доповів голова Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Сергій Рибалка. Він нагадав, що Верховна Рада прийняла законопроект у першому читанні 9 квітня поточного року.

С.Рибалка повідомив, що під час підготовки до другого читання надійшло 54 пропозиції, які були опрацьовані і включені до порівняльної таблиці. Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект у другому читанні.

Народні депутати розглянули ті поправки, на підтвердженні яких наполягали їх автори. Жодна з них не була підтримана.

Законопроект 227 голосами було прийнято у другому читанні.

Головуючий поставив на голосування прийняття законопроекту в цілому.

Пропозиція не була підтримана.

Головуючий запропонував підтримати пропозицію народного депутата Ю.Луценка про направлення законопроекту на третє читання.

Дві спроби направити законопроект на третє читання не були результативними.

За результатами наступного голосування законопроект 242 голосами було направлено на третє читання.

Головуючий закрив вечірнє засідання, повідомляє Інформаційне Управління ВР України.



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Найбільша напруженість спостерігалась на Луганському та Донецькому напрямках. В ході обстрілів російські окупаційні війська 3 рази застосували заборонене озброєння

подробнее

Опрос

Поддерживаете ли Вы введение военного положения в Украине?

pp
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.