mogno vse

Пленарне засідання Верховної Ради України 3 липня 2015 року

vr shults

 
У п'ятницю, 3 липня 2015 року, завершився черговий пленарний тиждень другої сесії Верховної Ради України восьмого скликання. Голова Верховної Ради Володимир Гройсман на початку ранкового засідання поінформував народних депутатів про те, що об 11 годині до Верховної Ради прибудуть Президент України Петро Порошенко і Президент Європейського Парламенту Мартін Шульц. Під час візиту вперше відбудеться виступ Президента Європейського Парламенту перед народними депутатами.


Засідання розпочалося з «години запитань до Уряду». Відповідно до поданих пропозицій у письмовій формі з інформаціями виступили міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко і міністр юстиції Павло Петренко.

Міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко поінформував про стан весняно-польових робіт цього року. Він, зокрема, повідомив про завершення весняно-польових робіт якк частини найскладнішої в історії країни посівної кампанії. За його словами, вона була успішною, незважаючи на суттєве подорожчання основних компонентів: палива, добрив, насіння, незважаючи на брак бюджетної підтримки та бойові дії на Донбасі.

За його словами, посівна відбулася в усіх регіонах України, у тому числі, на територіях Луганщини і Донеччини, контрольованих українською владою. Окрім замінованих полів, які є в зоні АТО, на 96 відсотків плану засіяно Луганщину, і на 99 відсотків - Донеччину . Він відзначив, що з 30 тисяч гектар орних земель під Новоазовським і Артемівським районами заміновано, з яких 6 тисяч гектар було розміновано і засіяно яровими культурами. Натомість, на тимчасово окупованих територіях Донбасу більше половини родючих земель не засіяно. За його даними це сталося вперше взагалі в історії землеробства цього краю, бо навіть у післявоєнні 1944-1945 роки там сіяли активніше, ніж під час російської окупації.

«Агросектор на окупованих територіях майже повністю втрачений. На жаль, терористи не здатні на мирне землеробство. Очевидно, що Луганщину і Донеччину, та й Крим очікує серйозний дефіцит продовольства. Безумовно, це дуже болісно вдарить по рівню життя українських громадян на цих територіях. Через дефіцит продуктів на окупованому Донбасі зростуть ціни ще більше, передусім ближче до зими», - наголосив він.

О.Павленко також зазначив, що Крим за півтора роки господарювання російських окупантів втратив майже все, що було здобуто українськими аграріями за десятиліття. Зокрема, було практично знищено інфраструктуру Північнокримського каналу, через що також сильно постраждало рисове господарство.

«Загальний негативний ефект від нестачі зрошення ми оцінюємо в 350-400 тисяч тонн зернових.

Особливих втрат зазнало тваринництво Криму - поголів'я зменшилося більше ніж на 50 відсотків. Це справді катастрофа. Відповідно Крим самостійно не зможе себе годувати, і питання ближче до зими ,буде досить і досить серйозним», - зазначив О.Павленко.

Міністр відзначив, що цей рік, у тому числі, є рекордним з точки зору експорту. «На сьогодні ми можемо підсумувати, що за маркетинговий рік 2014-2015 років, ми маємо рекордні для України 34,8 мільйона тон зерна з урахуванням продуктів переробки, цей показник перевищив торішній на 1,6 мільйона тон - це рекорд для України. При цьому, нам потрібно і далі підтримувати продовольчу безпеку, враховуючи ситуацію, наявність кризових явищ, і наявність нестабільності на сході. Тож перехідний рівень в запасах досить високий, становить на рівні 11 мільйонів тон, з яких пшениці 4,9 мільйона тон, продовольчі 1,8 мільйона тон, кукурудзи біля 5 мільйонів тон, тобто в Україні достатньо продуктів харчування, у тому числі, і для харчової безпеки», - повідомив урядовець.

О.Павленко також відзначив, що Міністерство серйозно продовжує співпрацю з Мінінфраструктури по перевалці зернових продуктів, у тому числі, по покращенню логістики.

Урядовець також поінформував про залучення інвестиційних проектів аграрної діяльності, розповів про кілька проектів, що здійснюються зараз.

Головуючий надав слово міністру юстиції Павлу Петренку.

П.Петренко зазначив, що український парламент приймає десятки і сотні законів. Але буквально одиниці з цих законів стосуються кожного українця, саме ті закони, які стосуються поліпшення життя пересічного українця, чи в сфері дерегуляції, чи в сфері реєстрації, послуг, чи в сфері дебюрократизації або боротьби з корупцією. Таких законів дуже мало. Тож коли українські громадяни спостерігають за нашими з вами баталіями в сесійній залі по тому чи іншому законопроекту і не розуміють, навіщо витрачають свій час українські парламентарії, час платників податків, коли не голосуються ті зміни, які можна відчути вже зараз».

П.Петренко презентував пакет законів, розроблений фракціями коаліції спільно з урядом. За його словами, ці закони стосуються саме життя мільйонів українців. Йдеться про децентралізацію сервісів і реєстраційних послуг, які надаються органами державної влади. Він повідомив, що 21 мільйон українців щороку звертаються до Міністерства юстиції наших органів, і 5 мільйонів реєстраційних дій вчиняються в ньому.

Як наші громадяни прийняли ці сервіси? Бюрократія, черги, хабарі і десятки, сотні годин перебування в державних органах в темних кабінетах, коли українець є заручником волі державного чиновника, який не бажає виконати свій обов'язок.

«Ми запропонували великий пакет змін, який стосується кожного українця. Учора це питання стояло в порядку денному. На жаль, через довгі дискусії з політичних питань ви не змогли до них дійти і зробити перший крок до того, щоб спростити життя українців у сфері сервісів, які надає держава таким громадянам. Мова йде про чотири законопроекти: №2981, №2982, №2983. Йдеться про децентралізацію сервісів у сфері реєстрації бізнесу, нерухомості, про передачу цих функцій місцевим органам влади: містам, селищам, районним центрам, - про демонополізацію цих сервісів і передачу цих функцій нотаріусам, коли, крім органів місцевого самоврядування, 8 тисяч нотаріусів, які є готовими офісами для реєстрації бізнесу і нерухомості, зможуть надавати українцям якісний, прозорий сервіс під час реєстрації компаній, внесення змін до статуту, реєстрації квартири, будинку, земельної ділянки. Саме ті сервіси, з якими зараз українці асоціюють бюрократію, хабарництво і зневагу до простого громадянина, який приходить до державного органу», - сказав П.Петренко.

Він наголосив на тому, що Міністерство юстиції є першим міністерством, яке відмовляється від своїх повноважень. «Ми прийняли рішення, що Міністерство юстиції повністю віддає свої повноваження щодо реєстрації бізнесу і нерухомості місцевим органам влади і нотаріусам. Більше того, ми віддаємо і грошові кошти, і бюджет. Мова йде про майже мільярд гривень, які отримують маленькі бюджети міст, селищ, районних центрів. Це ті кошти, які зможуть бути направлені на ремонт доріг, на ремонт дитячих садків, на побудову нових якісних центрів надання сервісів і послуг», - зазначив урядовець.

П.Петренко висловив надію, що закони будуть прийняті на останньому сесійному тижні поточної сесії, а в серпні українці зможуть відчути ті реальні зміни, які стосуються їхніх відносин із державними органами.

За його словами, залишився один маленький крок. «Нам треба прийняти ці закони, і зразу після того, як вони набудуть чинності, всі повноваження стосовно реєстрації бізнесу і нерухомості будуть демонополізовані. Ми переводимо більшість цих сервісів в електронний формат. Ми прибираємо бюрократію, велику кількість документів, форм і довідок, які раніше були поганим шлейфом роботи державних органів.

І найголовніше - держава і державний чиновник, який призначається з Києва, і не є лояльним до громадянина, що мешкає в маленькому містечку, вилучаються з цього процесу. Лише місцеві органи влади, нотаріус як зацікавлений приватний суб'єкт, надаватимуть якісну послугу і ця послуга стосуватиметься кожного українця, який зможе за кошти визначені в законі, без хабарів отримати ту послугу, на яку він заслуговує, за яку він платить податки».

П.Петренко звернувся до Голови Верховної Ради з проханням: «На початку наступного сесійного тижня, буквально у вівторок потрібно пакетом проголосувати чотири закони, які нададуть можливість здійснити реальну децентралізацію повноважень і спрощення ведення бізнесу в Україні».

Перед нами місцеві вибори. Після них фактично нові, оновлені місцеві ради будуть виконувати функції щодо реального місцевого самоврядування в Україні. Ми пропонуємо, щоб на прикладі бюджетної децентралізації ми передали цим громадам повноваження з впровадження, надання сервісів громадянам спільно з грошима, дебюрократизацією і спрощенням цих послуг», - завершив Міністр юстиції.

На письмові запитання фракцій відповіли також заступник міністра інфраструктури України, керівник апарату Володимир Омелян та перший заступник міністра культури Ігор Ліховий.

На усні запитання народних депутатів відповіли Міністр фінансів Наталія Яресько, Міністр соціальної політики Павло Розенко, Міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин.

Міністр оборони Степан Полторак відповів на запитання стосовно того, коли саме армія буде забезпечена спецзв'язком? Він повідомив, що на закупівлю засобів зв'язку передбачено 300 млн. грн. з 750 млн., які взагалі передбачено на засоби зв'язку.

За його словами, роботу з контрактами буде завершено в найближчі дні, а постачання відбудеться впродовж 120 днів. Водночас, С.Полторак зазначив, що цих коштів все одно не вистачає. «Те, що стосується інструкції щодо порядку використання засобів зв'язку, - вона буде доопрацьована і максимально будуть враховані всі пропозиції», - наголосив він.

Члени уряду відповіли на інші запитання народних депутатів.

На цьому година запитань до Уряду завершилася.

В.Гройсман повідомив, що в пленарному засіданні беруть участь Президент України Петро Порошенко і Президент Європейського Парламенту Мартін Шульц.

Президент Європейського Парламенту М.Шульц виступив у Верховній Раді. Він зазначив, що для нього велика честь бути у Верховній Раді в день підписання угоди про співпрацю між Європейським Парламентом і Верховною Радою України. «Ця угода зробить наші парламенти, а відтак і наші народи ще ближчими», - наголосив він.

М.Шульц нагадав про те, що під час Революції гідності на Майдані українці піднялися з вимогою вільних виборів. «Ви вийшли на вулиці, щоб жити у вільному і демократичному суспільстві. Ви обрали європейський шлях, підписавши та ратифікувавши Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. І ми привітали ваш європейський вибір. Це був сміливий вибір», - зазначив він.

Президент Європейського Парламенту, згадуючи останні півтора року, був вражений усіма стражданнями, які переніс український народ. «Я не міг уявити, що через 70 років після закінчення Другої світової війни, через 25 років після падіння «залізної завіси» людям в Європі буде відмовлено у праві вирішувати свою власну долю; що кордони в Європі знову можуть змінювати силою; що архітектура миру, яку ми побудували після холодної війни, може зазнати удару; і що парадигма «той хто сильний, той і правий» знову може мати пріоритет над верховенством права», - наголосив він.

М.Шульц заявив: «Те, що відбувається в Україні, стосується всіх європейців. Ми не можемо стояти осторонь та просто спостерігати, як основоположні принципи міжнародного співтовариства порушуються. Ми домовилися про правила, яких мають дотримуватися держави при співпраці одна з одною. Ці правила стосуються всіх.

Ми не можемо прийняти, що великі країни залякують менші для того, щоб досягти свого, що норми міжнародного права застосовуються до декого, а не до всіх», - наголосив він.

Президент Європейського Парламенту далі зазначив, що від початку конфлікту і після незаконної анексії Криму Європейський Союз працював задля мирного врегулювання. «Я особисто повністю підтримав посередницькі зусилля канцлера Ангели Меркель і президента Франсуа Олланда.

Ми повинні дивитися в обличчя фактам: військового вирішення конфлікту не існує.

Всі сторони мають стримувати себе і утримуватися від розпалювання війни та провокаційної риторики. Історія вчить нас, що занадто часто джин легко випускається з пляшки і виходить з-під контролю», - сказав він.

За словами М.Щульца, всі сторони і міжнародне співтовариство мають зробити все, що в їхніх силах, щоб запобігти виходу ситуації з-під контролю.

«Існує лише одне життєздатне рішення, і це політичне рішення за повної поваги до територіальної цілісності і суверенітету України. І політичне рішення може бути напрацьоване спільно з Росією. У нас немає вибору, окрім як продовжувати переговори з Росією, даючи чітко зрозуміти, що ми не відмовимося від наших принципів і що не буде повернення до «business as usual» (відносин як звичай) доти, доки Мінські угоди не будуть виконані в повному обсязі», - зазначив промовець, висловивши жаль, що з часу підписання Мінських угод-2 в лютому ми щодня бачили провокації, порушення режиму припинення вогню і продовження насильства, обстрілів та страждання людей».

М.Шульц повідомив, що 22 червня Європейський Союз продовжив санкції щодо Росії. «Ми будемо зберігати санкції до дня, коли буква і дух Мінських угод будуть повністю виконані і доки Росія не повернеться до виконання інших міжнародних зобов'язань», - зазначив він.

Президент Європейського Парламенту закликає всі сторони дотримуватися свого слова та виконувати те, що вони погодилися зробити: підтримувати режим припинення вогню; вивести всі російські війська, зброю і підтримувані Росією збройні групи та найманців; забезпечити повний контроль української влади над кордоном та обмін всіх ув'язнених; запустити реформу щодо децентралізації і забезпечити вільні і чесні регіональні вибори під наглядом ОБСЄ.

М.Шульц сказав, що у червні Європейський Парламент знову засудив агресивну політику Росії, у тому числі інформаційну війну та економічний тиск проти України і сусідніх країн. «Ми чітко заявили, що відновлення співпраці з Москвою залежить від поваги Росії до територіальної цілісності і суверенітету України, включаючи Крим», - наголосив він.

Президент Європейського Парламенту у виступі торкнувся тристоронніх переговорів щодо умов постачання газу в Україну (цього тижня Росія припинила газопостачання до України). «Ми закликаємо Росію негайно повернутися за стіл переговорів. Ми хочемо працювати задля ефективного вирішення того, що не буде допускати подібних збоїв у майбутньому і уможливить безпеку постачання газу в Європу та Україну», - зазначив він.

Президент Європейського Парламенту також звернув увагу на гуманітарну ситуацію в Східній Україні і Криму, назвавши її жахливою. Він повідомив, що Європейський Союз та його держави-члени були найбільшими постачальниками гуманітарної допомоги в райони, постраждалі від конфлікту, але набагато більша допомога потрібна, щоб впоратися з масштабом трагедії.

«Українська нація стикається із значними безпековими, економічними і соціальними викликами одразу і на кількох фронтах. Рівень життя звичайних українців погіршується; економічна ситуація зазнає промислового спаду 38 місяців поспіль, масової інфляції та знецінення валюти. Крім того, конфлікт на сході висмоктує багато ресурсів та енергії і не дозволяє вам повністю зосередитися на відновленні економіки», - сказав М.Шульц і повторив: те, що відбувається в Україні стосується всіх європейців.

«Саме тому протягом цього важкого періоду ми збільшили нашу підтримку вашій країні: підтримуючи процес реформ; сприяючи зростанню вашої економіки; швидко забезпечуючи необхідну макрофінансову допомогу», - відзначив промовець і від Європейського парламенту висловив рекомендації зосередитися на постійній фінансовій кризі і олігархічній структурі економіки. «Ми хочемо, щоб ви і далі продовжували йти амбітним шляхом реформ, який ви обрали. І ми будемо на вашому боці під час цього шляху.

У минулому ми довели: наші слова супроводжуються діями - Єврокомісія виділила 13 мільярдів євро, щоб допомогти стабілізувати Україну, з метою припинити збільшення соціальної прірви і повторно запустити економіку. Ця підтримка заснована на очікуваннях, що Україна продовжить реформи: йдеться про зміцнення верховенства права; реформування виборчого законодавства; комплексну конституційну реформу; усунення тотальної корупції; забезпечення прав людини і прав меншин», - підкреслив він.

М.Шульц відзначив переконливий прогрес України: від всеосяжної реформи ринку природного газу, що робить енергетичний бізнес більш прозорим у відповідності з Третім енергетичнім пакетом ЄС до створення Національного антикорупційного бюро та виконання умов програми МВФ. «Багато чого ще належить зробити, але з вашою відданістю і цілеспрямованістю та послідовною допомогою з боку міжнародного співтовариства все можливо», - наголосив він.

М.Шульц сказав, що його візит до Києва - перший візит в якості Президента Європарламенту на початку другого терміну. Він заявив, що зробив це для того, аби показати свою єдність з українським народом.

Говорячи про підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Верховною Радою України та Європейським Парламентом про спільні рамки парламентської підтримки та підвищення інституційної спроможності, М.Шульц відзначив, що після одночасної ратифікації Угоди про асоціацію 16 вересня минулого року - першої в історії наших установ - сьогоднішня церемонія є ще одним сильним знаком світу про те, що ми єдині.

Президент Європейського Парламенту зазначив, що сьогоднішній меморандум про взаєморозуміння створить рамки для парламентської підтримки та нарощування потенціалу. «Я сьогодні тут разом із Бюро парламентського комітету Асоціації ЄС-Україна. Комітету, який допоможе контролювати і координувати програму. Разом ми будемо зміцнювати конституційні ролі законотворчості, нагляду та репрезентації Верховної Ради. Ми допоможемо вам у вдосконаленні законодавчого процесу в Україні, зміцненні потенціалу ваших комітетів і перегляді внутрішньої організації. Наша мета у тому, щоб допомогти вам стати сильним, ефективним і незалежним парламентом, який здатний до проштовхування необхідних реформ і створення нової політичної культури», - наголосив промовець.

М.Шульц також відзначив, що Угода про асоціацію з ЄС вже сьогодні приносить перші плоди. Він впевнений, що в січні 2016 року, після початку дії угоди, асоціація з ЄС відкриє українцям нові можливості і принесе реальну користь у повсякденному житті.

«Прийде день, коли масштабні реформи буде здійснено, і це буде день, коли надії і мрії революції на Майдані стануть реальністю», - наголосив М.Шульц і від усього серця побажав українському народу успіху. «Я бажаю вам сили, я бажаю вам стремління, я бажаю вам терпіння в цій важкій боротьбі.

Парламентарі покликані служити. Як європейський парламентар, я знаю, як важко вести цю роботу. Парламентаризм означає, що люди вашими руками управляють країною.

Тому коли я бажаю успіху вам, це означає, що я бажаю успіху всьому народові» - завершив свій виступ Президент Європейського Парламенту.

Народні депутати оплесками привітали Президента Європейського Парламенту М.Шульца.

Заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд оголосила депутатські запити.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій, який вів засідання, запропонував далі працювати без перерви у засіданні.

Він провів кілька сигнальних голосувань, щоб з'ясувати чи є у сесійній залі достатня кількість народних депутатів для повноцінної роботи. Результати голосувань показали недостатню кількість парламентаріїв на робочих місцях.

А.Парубій оголосив до розгляду проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України у сфері комунальних послуг» №2029а.

Головуючий попросив народних депутатів зайняти свої місця і приступити до роботи.

Він провів сигнальне голосування, результати якого показали недостатню кількість парламентаріїв у сесійній залі.

Головуючий оголосив перерву у засіданні.

Після перерви народні депутати повторно розглянули Закон «Про внесення змін до Закону України «Про Національну гвардію України» №1848 з пропозиціями Президента України.

Пропозиції Президента України до Закону доповів Представник Президента України у Верховній Раді України Степан Кубів. Він поінформував про причини, з яких Глава держави не підписав цей закон та про пропозиції до закону.

Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін доповів рішення Комітету. Він зазначив, що до закону надійшло дві пропозиції Президента України і Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти закон з їх урахуванням.

А.Парубій перед голосуванням за закон провів сигнальне голосування. За його результатами у сесійній залі знаходилася недостатня кількість народних депутатів для результативного голосування.

Головуючий звернувся до парламентаріїв з прохання записатися для виступів із заявами, повідомленнями, пропозиціями.

Заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд після завершення виступів народних депутатів закрила пленарне засідання.

6-10 липня народні депутати працюватимуть у в комітетах, комісіях і фракціях.

Наступне пленарне засідання другої сесії відбудеться у вівторок, 14 липня, повідомляє Інформаційне управління ВР України.



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Відзначалося напруження на Маріупольському напрямку. По позиціях наших військових в районі населеного пункту Чермалик противник відкривав вогонь з гранатометів різних систем

подробнее

Опрос

Поддерживаете ли Вы введение военного положения в Украине?

pp
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.