Пленарне засідання Верховної Ради України 15 липня 2015 року

У середу, 15 липня, Верховна Рада України восьмого скликання продовжила роботу в пленарному режимі. Ранкове пленарне засідання відкрив Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман. Він подякував народним депутатам за учорашню плідну роботу і прийняття важливих рішень.

В.Гройсман поінформував про проведену ним учора трьохсторонню телефонну розмову з Федеральним Канцлером Федеративної Республіки Німеччина Ангелою Меркель та Президентом Французької Республіки Франсуа Олландом.

Він повідомив, що поінформував співрозмовників про хід реформ в Україні та, зокрема, про стан підготовки до розгляду Верховною Радою законопроекту про внесення змін до Конституції України в частині децентралізації влади.

Сторони обговорили значення конституційної реформи у контексті виконання Мінських домовленостей.

Голова Верховної Ради наголосив, що напрацювання Конституційної комісії, підтримані Венеціанською комісією та внесені Президентом України до Верховної Ради, є важливим кроком на шляху проведення реформи децентралізації, яка є ключовою для європейського майбутнього України. «Переваги децентралізації відчують мільйони людей по всій Україні і, в тому числі, мешканці Донбасу», - зазначив В.Гройсман.

За словами В.Гройсмана, Ангела Меркель і Франсуа Олланд високо оцінили роботу Верховної Ради у просуванні системних реформ. Лідери ФРН та Франції підкреслили, що внесення змін до Конституції України в частині децентралізації і продовження конституційної реформи є визначальним фактором зміцнення демократії в Україні та виконання Мінських домовленостей.

Парламентарії виступили із оголошеннями, заявами, повідомленнями, пропозиціями.

Після закінчення виступів Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій, який далі вів засідання, повідомив про заяву фракцій «Батьківщина» і «Самопоміч» про оголошення перерви або надання можливості для заяви.

Заяву фракцій зробив народний депутат Андрій Кожем'якін. Він привітав колег з тим, що сьогодні набув чинності новий Закон «Про прокуратуру», прийнятий Верховною Радою 14 жовтня 2014-го року.

А.Кожем'якін нагадав, що «Україна йшла до нього з 95-го року. З того моменту, коли взяла на себе зобов'язання перед Радою Європи, що українська прокуратура відповідатиме європейським стандартам».

«Прокуратура сьогодні буде діяти виключно у сфері кримінальної юстиції і буде позбавлена повноважень займатись цивільними, господарськими, адміністративними та іншими справами. Сьогодні втрачає чинність старий закон про прокуратуру, радянський закон, який був прийнятий ще у 91-му році. І з ним, нарешті, іде в минуле закрита система функціонування прокуратури старого радянського типу, надзвичайно централізованого з явно вираженою каральною функцією. Прокуратура, яка віддзеркалює недемократичне минуле і не є сумісною з європейськими стандартами. З сьогоднішнього дня прокуратура повністю втрачає так звану функцію загального нагляду. Запроваджується прозорий та конкурсний порядок прийняття на роботу прокурорів. Прокурорам надаються нові гарантії незалежності, запроваджуються незалежні від керівництва прокуратури органи прокурорського самоврядування», - зазначив він.

А.Кожем'якін наголосив: «незважаючи на всі перешкоди щодо прийняття цього закону з боку, в першу чергу, на жаль, і Генеральної прокуратури, реформаторів колишньої Адміністрації Президента януковича, Комітету все ж таки вдалося підготувати по-справжньому європейський закон про прокуратуру, який сьогодні набрав чинності».

Наступним кроком, за словами А.Кожем'якіна, має стати позбавлення прокуратури досудового слідства та створення Державного бюро розслідування.

А.Парубій оголосив про ще одну заяву двох фракцій - Радикальної партії і «Народного фронту».

Заяву зробив голова фракції Радикальної партії Олег Ляшко. Народний депутат назвав історичним сьогоднішній день, адже набув чинності новий Закон «Про прокуратуру», який дає можливості створити в Україні європейську, сучасну, некорумповану прокуратуру. «Але продовжує очолювати цю прокуратуру Генеральний прокурор Шокін, який є взірцем корупції у нашій країні», - заявив О.Ляшко.

Він звернувся з проханням до колег поставити свій підпис під проектом постанови про звільнення з посади Генерального прокурора Шокіна.

«Дайте можливість оновити Генеральну прокуратуру, дайте можливість, щоб Генеральну прокуратуру очолила нова людина, яка не пов'язана корупційними зв'язками, яка не покриває своїх заступників чи призначенців, які були затримані на хабарах, які були затримані за корупцію.

Тому ми вимагаємо негайної відставки Генерального прокурора Шокіна. Я звертаюся до депутатів підписатися під проектом постанови. Зібрано станом на цю хвилину 99 підписів», - заявив О.Ляшко.

Народні депутати розглянули питання ратифікації.

Проект Закону «Про ратифікацію Угоди про правовий статус Регіонального екологічного центру для Центральної та Східної Європи» №0037 доповів заступник Міністра екології та природних ресурсів Сергій Курикін. Урядовець зазначив, що Регіональний екологічний центр є міжнародною організацією, яка була заснована 1990 року. Її співзасновниками є Європейська комісія, Сполучені Штати та уряд Угорщини. Відтоді ця організація плідно працює в регіоні. Статут РЕЦ на сьогоднішній день підписали 32 країни, в тому числі Україна. Але для того, щоб створити повноцінну юридичну основу для подальшої діяльності РЕЦ в Україні і повноцінної участі України в його діяльності, необхідно ратифікувати зазначену угоду, оскільки юридичну основу складають як статут, так і зазначена Угода про правовий статус.

Голова підкомітету Комітету з питань європейської інтеграції Оксана Юринець доповіла рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді ратифікувати цю угоду. Вона також зазначила, що ратифікація вищезазначеної угоди сприятиме реалізації державної політики щодо подальшої взаємодії, співпраці в галузі охорони навколишнього середовища з державами-членами Регіонального екологічного центру для Центральної та Східної Європи. Прийняття закону дозволить виконати внутрішньодержавні процедури, необхідні для набрання чинності угоди.

Верховна Рада 250 голосами ухвалила законопроект.

Проект Закону «Про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Україною та Королівством Нідерланди про продовження до 1 серпня 2016 року строку дії Угоди між Україною та Королівством Нідерланди про Міжнародну місію захисту розслідування від 28 липня 2014 року» №0038 доповів Міністр закордонних справ Павло Клімкін. Він зазначив: «для нас зараз критично важливим є всебічне та неупереджене розслідування трагедії з літаком Малайзійських авіаліній, яка сталась внаслідок терористичного акту 17 липня 2014 року і, яка призвела до гибелі 298 людей. Ми зараз проводимо незалежне кримінальне розслідування за фактом збиття літака. Функціонує спеціальна група, яку очолюють наші нідерландські колеги і друзі. Нещодавно ми звернулися до Ради безпеки ООН з пропозицією схвалити проект створення спеціального трибуналу для покарання винних. Ми погодили шляхом пильних консультацій проект його статуту. І нами досягнуто згоди, що наступного тижня ми будемо працювати проект резолюції і проект статуту на міністерському рівні. Це буде сприяти зміцненню міжнародного миру  і безпеки і дозволить в цій міжнародній групі з розслідування завершити всебічне розслідування цієї трагедії. Тому прошу підтримати продовження дій угоди до 1 серпня 2016 року».

Заступник голови Комітету з питань європейської інтеграції Андрій Артеменко доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект в цілому.

Народні депутати 261 голосом ратифікували угоду.

Парламентарії також розглянули і ратифікували Фінансову угоду (Проект «Основний кредит для малих та середніх підприємств та компаній з середнім рівнем капіталізації») між Україною та Європейським інвестиційним банком №0039; Угоду (у формі обміну нотами) між Україною та Європейським Союзом про відновлення дії Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про наукове і технологічне співробітництво №0040; Фінансову угоду (Газопровід Уренгой - Помари - Ужгород (Проект «Реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення магістрального газопроводу Уренгой - Помари - Ужгород») між Україною та Європейським інвестиційним банком» №0041; Угоду між Україною і Європейським Союзом про участь України у програмі Європейського Союзу Горизонт 2020 - Рамкова програма з досліджень та інновацій (2014-2020) №0044; Меморандум про спільні наміри Уряду України та Уряду Федеративної Республіки Німеччина стосовно незв'язаного фінансового кредиту загальним розміром 500 млн. євро №0048; Конвенцію між Урядом України та Урядом Ірландії про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та доходи від відчуження майна і Протоколу до неї №0049.

Парламентарії розглянули два проекти постанов про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України восьмого скликання та обрання голови, першого заступника, заступників голови, секретаря та членів Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації» за №№2111а і 2215а.

Підготовлений до другого читання проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо трансфертного ціноутворення)» №1861 доповіла голова Комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна. Вона повідомила, що Комітет на своєму засіданні 17 червня розглянув порівняльну таблицю до розгляду у другому читанні законопроекту. До другого читання надійшло 75 поправок народних депутатів, із них 40 поправок враховано повністю або частково, і 35 відхилено.

Н.Южаніна звернула увагу на те, що законопроект вносить тільки ті поправки, які необхідні для роботи як суб'єктам підприємницької діяльності, так і фіскальній службі як контролюючому органу. За її словами, «справа в тому, що посилання на те, що послаблює увагу або застосування трансферного ціноутворення до великих виробників, це неправда».

Голова Комітету коротко доповіла про головні поправки, внесені законопроектом, з урахуванням врахованих до другого читання поправок. За її словами, з проекту виключені норми, які застосовували правила трансфертного ціноутворення при оподаткуванні податку на додану вартість, тобто тільки по ПДВ, по податку на прибуток застосовується трансфертне ціноутворення.

Також внесеними змінами підвищено поріг господарських операцій, при досягненні якого такі операції визнаються контрольованими, з 20 мільйонів до 50 мільйонів гривень річного доходу платника податків від будь-якої діяльності, і з 1 мільйона гривень до 5 мільйонів гривень - обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом.

Законопроектом передбачається встановити, що при визначенні контрольованих операцій із всіх господарських операцій з продажу товарів через комісіонерів-нерезидентів враховуватимуться лише зовнішньоекономічні господарські операції.

По операціям з товарами, які мають біржове котирування, Кабінетом Міністрів буде визначено не тільки перелік товарних бірж, а і перелік товарів, які мають біржове котирування. До переліку товарних бірж для кожної групи товарів, які мають біржове котирування, що визначатиме Кабінет Міністрів, включатимуться світові товарні біржі.

Н.Южаніна звернула увагу на те, що не змінено критерії щодо пов'язаності осіб. «Ніяких послаблень і збільшень долі в корпоративних правах іншої юридичної особи не підвищувалися з 20 до 50. До другого читання ми цю норму виключили зовсім», - додала вона.

Народні депутати розглянули поправки, на підтвердженні яких наполягали автори.

244 голосами законопроект було прийнято в цілому.

Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» щодо декларантів, що перебувають на військовій службі» №2608.

Проект Закону «Про Державне бюро розслідувань» №2114 доповів голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін. Він нагадав, що створення цього державного органу - Державного бюро розслідувань - передбачено положеннями вже діючого Кримінального процесуального кодексу, а також Коаліційною угодою, а також, що важливо, планового законодавчого забезпечення реформ в цілому в Україні. «Ми з вами повинні створити такий орган, який буде, у першу чергу, розслідувати злочини, які вчиняються вищими посадовими особами держави, а також злочини, які пов'язані з катуванням, жорстоким, нелюдським або таким, що принижує гідність, поводженням з боку працівників правоохоронних органів», - наголосив голова Комітету.

А.Кожем'якін повідомив, що у ході підготовки проекту до другого читання внесено 123 поправки та пропозиції. «Ми врахували повністю частково або редакційно - 64 поправки, 59 - відхилено. Я хочу нагадати, буквально коротко, групи цих поправок. Перша - це стосується статусу ДПР. Друга - уточнення основних засад організації діяльності ДПР. Третя - розширення завдань ДПР. Четверта - підпорядкування ДПР Президенту та порядку призначення його директора та заступників. П'ята - функціонування конкурсної комісії», - сказав він.

Доповідач також повідомив, що цей закон має набрати чинності з дня утворення Кабінетом Міністрів Державного бюро розслідувань, але не пізніше 1 січня 2016 року, крім частин другої і третьої статті 11 щодо формування конкурсної комісії, які набиратимуть чинності з 1 листопада 2015 року.

А.Кожем'якін зачитав одну з поправок, яку необхідно підтримати стосовно того, що «кримінальні провадження щодо злочинів, передбачених статтями 258, 258-1, 258-2, -3, -4, -5, 261 статті Кримінального кодексу України, досудове розслідування здійснюється слідчими того органу, який розпочав досудове розслідування».

Народні депутати не підтримали прийняття законопроекту у другому читанні.

Народний депутат Ю.Луценко пояснив, чому парламентарії не підтримали законопроект: «Закон абсолютно необхідний. Цей закон ставить останню крапку в реформі правоохоронних органів. Хочу нагадати: в Конституції 1996 року написано, що прокуратура не має мати прав слідства. Але вона їх тимчасово має по Перехідним положенням.

Цей закон треба державі для того, щоб роз'єднати функції слідства і нагляду. Але, на думку фахівців, цей закон потребує ще декількох поправок. І врегулювання питання незалежного шляху призначення керівника на конкурсній основі не урядом і не Президентом».

Ю.Луценко у цьому зв'язку запропонував відправити законопроект на повторне друге читання.

За результатами голосування законопроект не набрав голосів для прийняття в цілому і 231 голосом був направлений на доопрацювання.

Верховна Рада прийняла в цілому проекти законів «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства у сфері підтвердження відповідності, виготовлення, виробництва, реалізації, придбання продукції, робіт та послуг у військовій сфері» №1793, «Про внесення зміни до статті 247 Кримінального процесуального кодексу України» №2500, «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення» №1466.

За результатами голосування відхилено проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про молоко та молочні продукти» та інших законодавчих актів щодо посилення заходів боротьби з фальсифікацією молочних продуктів» №0901.

Парламентарії розглянули і прийняли у другому читанні та в цілому проекти законів «Про внесення змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо належного соціально-економічного захисту учасників антитерористичної операції та членів їх сімей» №2074а, «Про внесення змін до деяких законів України з питань ідентифікації та реєстрації тварин» №1484, «Про внесення змін до Закону України «Про карантин рослин» щодо зменшення адміністративного навантаження» №2655.

Народні депутати обговорили два законопроекти про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного регулювання закупівельної ціни на молоко та підтримки села за №№2089 і 2089-1. Про їх суть доповіли автори - народні депутати Анатолій Євлахов і Михайло Головко.

Законопроектами пропонується підвищити мінімальну закупівельну ціну на незбиране сире товарне молоко у розрахунку за 1 кілограм (без урахування податку на додану вартість) для молока другого ґатунку - 4 грн. 00 коп. і вище. При цьому закупівельна ціна на зазначену категорію незбираного сирого товарного молока встановлюється для всіх виробників молочної сировини та молока - юридичних осіб незалежно від форми власності, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, особистих селянських господарств, фізичних осіб, які утримують корів, овець, кіз, буйволиць, кобил та виробляють молочну сировину та молоко.

Голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Тарас Кутовий поінформував про рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді відхилити обидва законопроекти.

Т.Кутовий пояснив позицію членів Комітету: «Комітетом вважається достатньо складним питання регулювання ціни. Оскільки за умови, коли ціна ця буде встановлена і не дай, Бог, або у випадку, коли закупівельні підприємства не будуть здійснювати закупівлю за встановленою ціною, подібну функцію повинен взяти на себе аграрний фонд, який насправді ні технічно, ні фінансово в даний момент не розуміє, яким чином це робити.

Оскільки потрібно концентрувати ці об'єми молока. Воно до 40 градусів відповідно не зберігається, не піддано термічній обробці і так далі. Тому Комітет звернувся до Міністерства аграрної політики з проханням розробити законопроект, який би враховував інтереси громадян, які дійсно потребують сьогодні вирішення цього питання. А також розробив механізми, яким чином досягнення цього питання може бути реалізоване».

Народні депутати під час обговорення не погодилися з рішенням Комітету. Вони наголошували на тому, що ситуація на селі катастрофічна - вона перейшла межу неповернення. «За півроку нинішніх поголів'я скоротилося рівно на стільки, скільки за попередні 2 роки, разом узяті. При тому, що мізерна, принизлива для селян ціна на молоко, молоко в Україні - найдорожче у світі. В це важко повірити, бо заготовлюється в радіусі 200 кілометрів! Друзі, оце до такого рівня ми дійшли. Дійсно, це не ринковий механізм - змушувати уряд встановлювати ціну, але іншого виходу вже немає», - пояснив свою позицію народний депутат І.Кириленко.

У виступах пропонувалося відрегулювати механізм встановлення ціни на молоко законом, а між першим і другим читанням створити можливість індексації цієї мінімальної ціни поквартально. На думку парламентаріїв, «тоді буде вирішення цього соціального питання».

227 голосами за основу було прийнято законопроект №2089.

Наприкінці пленарного засідання народні депутати розглянули і прийняли Постанови «Про відзначення у 2015 році пам'ятних дат у вищих навчальних закладах України» №2457, «Про проведення парламентських слухань на тему: «Розвиток підприємництва в Україні та підтримка малого і середнього бізнесу» (30 вересня 2015 року)» №2132а, «Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань проведення технічної експертизи будівельних робіт та перевірки ефективності використання бюджетних коштів при будівництві мостових переходів через річку Дніпро в місті Запоріжжя» №2517.

Головуючий закрив пленарне засідання, повідомляє Інформаційне управління ВР України.