mogno vse

Пленарні засідання Верховної Ради України 5 листопада 2015 року

plenar zasidan

 
У четвер, 5 листопада 2015 року, відбулися пленарні засідання третьої сесії Верховної Ради України восьмого скликання. Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман перед відкриттям ранкового пленарного засідання зазначив, що сьогодні надзвичайно важливий день - народні депутати мають розглянути блок питань по реалізації плану безвізового режиму для українців; питання щодо зменшення ренти на газ; питання продовження мораторію на продаж сільськогосподарської землі і проект Трудового кодексу.


В.Гройсман закликав парламентаріїв об'єднатися навколо того, щоб кожен рядовий український громадянин мав можливість вільно пересуватися Європейським Союзом.

Для участі в пленарному засіданні зареєструвалося 317 народних депутатів.

В.Гройсман, відкривши засідання, повідомив, що в сесійній залі Верховної Ради присутні депутати Європейського парламенту, а саме: керівники і члени Комітету Асоціації Європейського Союзу і України на чолі з паном Плєнковічем, а також співголова Комітету, народний депутат Остап Семерак, і посол Європейського Союзу в Україні Ян Томбінські.

Головуючий повідомив, що у сесійній залі присутній Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк.

Народні депутати включили до порядку денного сесії кілька законопроектів.

Головуючий надав слово Прем'єр-міністру Арсенію Яценюку.

Урядовець на початку короткого виступу відзначив дуже добрий рівень співпраці між урядом і Верховною Радою", і окремо подякував всім членам Парламенту за те, що "дійшли згоди по практично всіх законопроектах, які необхідно прийняти.

А.Яценюк запропонував направити на доопрацювання законопроект №3242, який підтверджує громадянство України, посвідчує особу чи її спеціальний статус і по якому не досягнуто згоди.

Щодо законопроектів №2540 і №2541а, які викликали певне непорозуміння, Прем'єр-міністр попросив, щоб під час їх розгляду не вичистили їх і не змінили суті і форми законів, а щодо статей, запропонованих до другого читання, пройшли з метою, щоб закони, які ми приймаємо, відповідали тим критеріям, які визначені Європейським Союзом. Тобто пройтися по всій табличці і проголосувати відповідні правки.

А.Яценюк повідомив, що він відбуває до Риги, де триватиме зустріч чотирьох прем'єр-міністрів України, трьох країн членів Європейського Союзу і українського уряду. За його словами, основний порядок денний цієї зустрічі - забезпечення безвізового режиму для українських громадян, виконання плану реформ і допомога з боку Європейського Союзу для проведення реформи в Україні.

Прем'єр-міністр звернувся до членів Парламенту з проханням проголосувати сьогодні всі законопроекти для того, щоб дати додаткові аргументи нашим європейським партнерам в тому, що українські громадяни заслуговують на безвізовий режим, в тому, що Український парламент знає, що таке політична відповідальність і політична єдність, і прийме всі закони необхідні для забезпечення безвізових поїздок громадян України до Європейського Союзу.

Народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного.

Парламентарії включили до порядку денного третьої сесії ряд законопроектів та розглянули питання, що стосуються зобов'язань України із лібералізації візового режиму з Європейським Союзом.

Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" щодо вдосконалення процедури документування осіб" за №3155 доповів перший заступник Голови Державної міграційної служби Максим Соколюк. Він зазначив, що проект розроблено Державною міграційною службою з метою забезпечення і проведення строків оформлення та видачі посвідчення біженцям, визначених статтею 10 чинного закону у відповідність до Закону "Про єдиний державний демографічний реєстр" та документам, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус. Статтею 33, якою визначено, що зазначений документ оформляється та видається протягом 15 робочих днів з дати прийняття рішення про визнання іноземця або особи без громадянства біженцем в Україні.

Проектом також пропонується надати повноваження Державній міграційній службі у випадку виявлення описок у рішеннях про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту прийнятих, у тому числі до набрання чинності цим законом, приймати рішення про внесення виправлень до вказаних рішень.

За словами доповідача, це дасть змогу забезпечити права осіб, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, про надання відповідних документів або письмової аргументації на документування правильних даних.

Голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Григорій Немиря доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

273 голосами законопроект було прийнято у першому читанні за основу.

Перший заступник Голови Державної міграційної служби Максим Соколюк доповів наступний законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень судового захисту іноземців та осіб без громадянств та урегулювання окремих питань, пов'язаних з протидією нелегальній міграції" за №3159. Урядовець повідомив, що проектом передбачається внести зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, доповнити новою статтею щодо особливостей провадження у справах про затримання іноземців та осіб без громадянства, які підлягають примусовому видворенню в частині визначення умов та граничних строків затримання таких осіб відповідно до директив ЄС, невідкладності розгляду зазначених категорій справ, а також строків розгляду та оскарження судових рішень.

Проектом також пропонується визначити органи, до яких можуть доставлятися іноземці та особи без громадянства з метою встановлення їх особи та з'ясування обставин правопорушення.

У Законі "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" передбачається ввести норму щодо удосконалення процедури розміщення іноземців та осіб без громадянства до пунктів тимчасового перебування, а також оформлення цієї категорії осіб у разі їх звільнення з пунктів посвідок на постійне чи тимчасове проживання.

Змінами до Закону "Про безоплатну правову допомогу" передбачено, що біженці та особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту своїх прав, у разі їх затримання для ідентифікації та забезпечення примусового вигнання з моменту, коли зазначені категорії осіб подали документи для отримання відповідного статусу та оскаржують рішення про свої затримання.

Доповідач повідомив, що законопроект погоджений з управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців. За його словами, прийняття запропонованих змін до законодавчих актів України сприятиме вдосконаленню міграційного законодавства.

Голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Григорій Немиря повідомив, що Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти проект за основу.

Парламентарії 273 голосами підтримали законопроект за основу.

Проект Закону "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території України" за №3171 доповів Міністр юстиції Павло Петренко. Необхідність прийняття законопроекту він аргументував тим, що наші громадяни, які зараз проживають на території анексованого Криму, на територіях Донецька і Луганська, де контролюються фактично російськими бойовиками, мають цілу низку дуже серйозних складнощів, в тому числі, які стосуються оформлення тих юридичних фактів щодо народження і смерті, які фактично потребують рішень органів державної влади.

За його словами, громадяни, які там проживають, не мають можливості сформувати пакет документів для реєстрації фактів народження і смерті.

Голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

Верховна Рада 300 голосами прийняла законопроект за основу.

Проект Трудового кодексу України №1658 доповіла народний депутат Людмила Денісова. Вона зазначила, що чинне трудове законодавство є застарілим, оскільки трудові відносини в нашій країні регулюються Кодексом законів про працю, який діє ще з 1 червня 1972 року.

Вона повідомила, що з 265 статей суттєво змінилося 235, причому деякі з них неодноразово. Крім того, до норм трудового законодавства відносяться ряд спеціальних законів, постанов, акти колишнього Союзу РСР та навіть постанови Ради народних комісарів 1929, 1930, 1933 років, які суперечать одна одній та ускладнюють застосування його положень.

Л.Денісова наголосила, що з 15 пострадянських держав, які колись входили до Радянського Союзу, лише Україна не прийняла новий законодавчий акт, який регулює трудові відносини.

Голова Комітету також повідомила, що неодноразово до Парламенту вносилися законодавчі ініціативи щодо нового проекту. "І цей проект Трудовий кодексу, який ми сьогодні з вами розглядаємо, є документом, в якому відображено напрацювання всіх народних депутатів, які входили до Комітету соціальної політики останніх трьох скликань, всіх міністрів соціальної політики попередніх періодів, всіх соціальних партнерів, які активно приймають участь в розробленні даного акту", - зазначила вона.

Л.Денісова також зазначила, що "можна висловлювати критику щодо окремих положень даного проекту. Можна говорити, що певні норми потребують доопрацювання, потрібно краще виписати механізм реалізації та захист прав всіх інших суб'єктів трудових відносин. Однак, всі сторони процесу усвідомлюють, що ми маємо прийняти єдиний документ, який буде комплексним, системним, усуне дублювання та трактування одних і тих норм в різних законодавчих актах".

Голова Комітету запропонувала документ, який забезпечує кодифікацію та систематизацію всіх нормативно-правових актів, що регулюються трудові відносини; визначає механізм реалізації конституційних прав громадян на працю, на своєчасне одержання винагороди за неї, на безпечні і здорові умови праці та відпочинок. Він включає базові принципи і найважливіші норми семи головних Конвенцій МОП у сфері праці, які ратифіковані Україною, Європейської соціальної хартії, Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права.

За її словами, даний проект складається з дев'яти книг і до його змісту включено 398 статей. "Це системний документ. Його положення повністю охоплюють всі сфери трудових відносин від початку укладення трудового договору, його дії та припинення", - наголосила вона.

Л.Денісова також звернула увагу на те, що до змісту проекту повністю інкорпоровані всі норми законів про оплату праці, відпустки та ті, які стосуються охорони праці. Вона відзначила, що парламентарії максимально намагалися забезпечити баланс прав і обов'язків працюючої людини, роботодавця та ефективний захист держави.

Голова Комітету доповіла про основні особливості документу, відзначивши, що внесеному до Верховної Ради проекту передувала величезна робота з обговорення його положень центральними органами виконавчої влади, з профспілками і роботодавцями.

Л.Денісова сповістила, що в разі підтримки проекту Трудового кодексу за основу, його обов'язково буде надіслано в Міжнародну організацію праці для експертного висновку, також відбудеться широке його обговорення з експертами, громадськістю, науковцями, фахівцями.

Голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Олександр Дроздик доповів рішення Комітету, який рекомендує Верховній Раді прийняти проект Трудового кодексу за основу.

В обговоренні проекту взяли участь представники фракцій і груп. Вони загалом підтримали прийняття проекту, наголошуючи, що це "тетанічна праця, яка вилилася в такий системний документ, який вперше за часи незалежності України пробує систематизувати та кодифікувати всі закони, які регулюють трудові відносини".

Промовці також зазначали, що "враховуючи надзвичайну суспільну важливу значущість даного проекту, до нього не можна підходити в пересічний спосіб". "Що є найважливіше при підготовці таких законів?", - запитав один з них: "це є досягнення балансу суспільних інтересів, балансу як працівників, так і роботодавців".

Виступаючі погоджувалися з необхідністю "створити ефективний механізм захисту інтересів працівників, з тим, щоб вони відчували себе захищено від свавілля тих роботодавців, які не хочуть рахуватися ні з законом, ні з мораллю".

Опоненти зазначали, що цей проект "значно обмежує трудові права, пільги та гарантії громадян України. Якщо говорити простими словами, цей Трудовий кодекс в інтересах олігархів, в інтересах роботодавців, але не в інтересах працівників, найманих працівників"; "проект, по суті регулює баланс стосунків між роботодавцями і найманими працівниками. Якщо цей закон складений правильно, баланс існує, якщо баланс порушується, то в законі виникають перекоси"; "в цьому кодексі безліч безправ'я працівників, але, в той же час, від нас вимагають цей законопроект як перший крок до отримання безвізового режиму".

Перед голосуванням головуючий надав слово представникам уряду - міністру соціальної політики Павлу Розенку і Міністру юстиції Павлу Петренку, які у своїх виступах звертали увагу на те, що "предмет дискусії про те, чи Україна буде продовжувати жити по-совєтському кодексу 70-х років, який є неефективним, з точки зору захисту як працівника так і роботодавця, чи Україна виконує своє зобов'язання по безвізовому режиму?" За їхніми словами, "насправді це зобов'язання - це не якісь вимоги наших європейських партнерів, це їхні рекомендації змінити законодавство базово, щоб воно відповідало європейським стандартам".

Верховна Рада 258 голосами прийняла проект Трудового кодексу за основу.

Народні депутати далі розглянули законопроекти у другому читанні.

Голова Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Людмила Денісова доповіла доопрацьований законопроект "Про зовнішню трудову міграцію" № 2330а.

Парламентарії розглянули поправки, на яких наполягали їх автори. Деякі з них за результатами голосування були підтверджені.

З урахуванням цих поправок законопроект було прийнято 304 голосами у другому читанні та в цілому.

Парламентарії підтримали пропозицію головуючого продовжити розгляд питань порядку денного на вечірньому засіданні до завершення розгляду всіх питань, пов'язаних з безвізовим режимом, рентою на газ і мораторію на продаж землі і розгляд питання виборів в м. Маріуполі.

Народні депутати за пропозицією головуючого включили до порядку денного законопроект "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" №3191.

Ще кілька законопроектів не набрали голосів для їх включення до порядку денного сесії.

Головуючий закрив ранкове засідання.

На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд законопроектів у другому читанні, які стосуються зобов'язань України із лібералізації візового режиму з Європейським Союзом.

Підготовлений до другого читання законопроект "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" №3040 доповів голова Комітету з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв. Він нагадав, що законопроект передбачає утворення Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів; орган із широкими повноваженнями, високими гарантіями незалежності та, водночас, із достатньою кількістю контрольних механізмів з боку фахівців та громадськості, спеціально уповноважений на виявлення, розшук та управління кримінальними активами.

Є.Соболєв повідомив, що у процесі роботи над законопроектом до Комітету від суб'єктів права законодавчої ініціативи - народних депутатів України надійшло майже триста пропозицій та поправок, переважну більшість яких враховано.

За його словами, на підставі рішення Верховної Ради та численних зауважень і пропозицій народних депутатів, Комітетом виключено із проекту закону норми щодо створення спеціального фонду державного бюджету, що на переконання членів Комітету, значно понизить корупційні ризики при використанні коштів державного бюджету.

Голова повідомив, що Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект в другому читанні та в цілому.

Народні депутати розглянули поправки до законопроекту, на яких наполягали їх автори.

За результатами голосування законопроект не набрав голосів для його прийняття в цілому ("за" - 199 голосів).

Народні депутати кілька разів намагалися повернутися до розгляду законопроекту, однак жодна зі спроб не дозволила набрати необхідну кількість голосів.

Головуючий оголосив перерву для проведення консультацій.

Після закінчення перерви народні депутати запропонували направити законопроект в профільний комітет на доопрацювання.

230 голосами законопроект було направлено на доопрацювання.

Наступний законопроект з пакету законопроектів, необхідних для виконання зобов'язань України із лібералізації візового режиму з Європейським Союзом, проект "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні" №2540а доповів голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін. Він повідомив, що члени Комітету рекомендують прийняти законопроект в редакції Комітету з урахуванням деяких поправок.

Парламентарії розглянули поправки до законопроекту, на яких наполягали їх автори.

Під час голосування народні депутати не підтримали деякі поправки.

Голова Верховної Ради України В.Гройсман повідомив, що рішення щодо законопроекту буде прийняте на пленарному засіданні наступного вівторка 10 листопада і закрив вечірнє пленарне засідання.

Наступне пленарне засідання відбудеться у п'ятницю, 6 листопада, повідомляє Інформаційне управління ВР України.



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Відзначалося напруження на Маріупольському напрямку. По позиціях наших військових в районі населеного пункту Чермалик противник відкривав вогонь з гранатометів різних систем

подробнее

Опрос

Поддерживаете ли Вы введение военного положения в Украине?

pp
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.