mogno vse

Пленарні засідання Верховної Ради України 10 листопада 2015 року

vr1011

 
У вівторок, 10 листопада 2015 року, відбулися пленарні засідання третьої сесії Верховної Ради України восьмого скликання. Голова Верховної Ради Володимир Гройсман перед відкриттям пленарного засідання зазначив, що сьогодні важливий день - народні депутати розглядатимуть пакет безвізових законів, «законів, які роблять достатньо ефективними механізми боротьби з корупцією». Він наголосив на тому, що це надважливе питання для українського суспільства, громадян - і народні депутати зобов'язані сьогодні розглянути і прийняти це рішення під особисту відповідальність.


В.Гройсман повідомив, що відбувалася робота в комітетах, і вийшли на загальну узгоджену позицію. Також, за його словами, в порядку денному на цей день питання ренти на газ, продовження мораторію на землю, вибори в Маріуполі, зареєстровані відповідні зміни, звільнення суддів. Але перед тим питання освіти і науки, надзвичайно важливий законопроект, який стоїть першим - про наукову і науково-технічну діяльність.

Для участі у пленарному засіданні зареєструвалося 333 парламентарія.

В.Гройсман після реєстрації відкрив ранкове засідання.

Із оголошеннями, заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили представники депутатських фракцій і груп.

Під час одного з виступів народний депутат Злата Огнєвич заявила про дострокове складання нею повноважень народного депутата.

Парламентарії приступили до розгляду питань порядку денного.

Вони розглянули у першому читанні чотири законопроекти про наукову і науково-технічну діяльність за №№2244а, 2244а-1, 2244а-2, 2244а-3.

Перший проект доповів Міністр освіти і науки Сергій Квіт.

Він наголосив на важливості прийняття законопроекту. С.Квіт спочатку доповів про реальний стан справ у науковій сфері: витрати на науку сьогодні складають 4,2 мільярди гривень, що складає 0,25 відсотків від ВВП. Із цієї суми 60 відсотків припадає на систему Національної академії наук і 10 відсотків - на всі українські університети разом взяті. «Для порівняння кошти одного найменшого європейського університету, які витрачаються на науку, більші, ніж витрачаються в усій нашій державі. В Польщі витрачається 5 мільярдів доларів США, в Росії - 20, Китаї - 80 і США - 350». «Фактично ми не фінансуємо наукові дослідження в сучасному розумінні цього слова. Ці кошти, які ми витрачаємо, підтримують життєдіяльність системи», - наголосив Міністр.

С.Квіт повідомив, що «законопроект пропонує змінити нашу наукову сферу по суті». «Ми пропонуємо фінансувати всі наукові дослідження в усіх інституціях: і в університетах, і в академічних інституціях з одного фонду, який буде мати назву Національний фонд досліджень. Ми пропонуємо створити Національну раду України з питань розвитку науки і технологій, яка формувала б державну політику в наукових дослідженнях, яка буде стосуватися інтеграції науки і освіти. Тобто ми будемо створювати нові, якісно нові інфраструктурні підрозділи. Це будуть науково-інноваційні екосистеми за кращими зразками. Ми будемо інтегрувати академічні інститути і університети, ми будемо відкривати спільні магістерські і докторські програми», - пояснив доповідач.

Автори інших проектів - народні депутати Іван Кириленко, Олексій Скрипник, Сергій Тарута повідомили, що вони знімають свої законопроекти на користь урядового проекту, який доповів Міністр освіти і науки Сергій Квіт.

Голова Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич доповіла рішення Комітету стосовно усіх законопроектів.

Л.Гриневич спочатку привітала усіх науковців з Всесвітнім днем науки, який відзначається сьогодні.

Вона повідомила, що у Комітеті була створена робоча група за участю всіх авторів законопроектів, громадського середовища, експертів і було доопрацьовано на базі урядового законопроекту порівняльну таблицю, узгоджено всі позиції, які потребували доопрацювання. Цей законопроект Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти за основу.

Народні депутати підтримали законопроект. У виступах вони зазначали, що вимоги світової економіки, процеси глобалізації змінили місце і ставлення світового суспільства до науки і до науково-технічної сфери. Це тренд сьогоднішнього часу. Наука, заснувавши промислову індустрію, сьогодні майже докорінно змінює структуру світової економіки. Прискореними темпами розвивається ІТ-галузь, сфера нано- та біотехнологій, нової якості набуває сфера послуг, освіти, медицини, інформації. Зростає наукоємність ВВП, збільшується кількість зайнятих науково-технічних сфер, нарощується частка коштів на фінансове та ресурсне забезпечення науково-технічної діяльності.

Промовці наводили статистичні дані, згідно з якими сьогодні наукоємність ВВП у Фінляндії становить 3,45, у Швеції - 3,3, в Даній - 3,1 відсотка. Навіть в Естонії та Угорщині цей показник складає 1,7 і 1,4 відповідно. За словами парламентаріїв, в Україні, на жаль, спостерігається зворотній процес - деградація, наука і освіта потерпають найбільше. За статистичними даними за останні 10 років кількість наукових установ України скоротилася наполовину, наукоємність ВВП скоротилася теж вдвічі до 0, 66. Кошти на науку з державного бюджету скорочено з 0,42 до 0,26. Це найнижчий показник у Європі. Лише за останній рік кількість наукових установ скоротилась на 12. Чисельність зайнятих в науково-технічній сфері скоротилася на 11, кількість дослідників - на 10 відсотків. Цей процес продовжується.

Народні депутати зазначали, що урядовий законопроект - це «розумний компроміс між тим, що ми хочемо, і тим, що зараз ми маємо. Це шлях, який забезпечує не знищення окремих елементів наукової інфраструктури, яка склалась за радянські часи. Це розумний компроміс, який повинен змусити і Національну академію наук України, і галузеві академії наук запрацювати».

Верховна Рада 290 голосами прийняла законопроект №2244а за основу.

Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» №3225 доповів Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Він зазначив, що законопроект підготовлено з метою приведення термінології, що використовується в законодавчих актах України у відповідність до положень Закону України «Про Національну поліцію». Цим законопроектом вносяться зміни до 90 законодавчих актів України, зокрема: Кодексу України про адміністративні порушення, Кримінального процесуального кодексу, законів «Про дорожній рух», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» тощо.

За словами доповідача, прийняття цього законопроекту дозволить привести положення законодавчих актів у відповідність до Закону «Про Національну поліцію», а це, в свою чергу, забезпечить можливість практичної реалізації дій та повноважень поліцейських, закріплених нормами цього закону та уникнення колізій в частині застосування норм.

А.Аваков під час виступу представив народним депутатам новопризначеного керівника Національної поліції Хатію Деканоїдзе.

Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому.

Народні депутати 289 голосами підтримали законопроект за основу та в цілому.

Парламентарії 294 голосами підтримали за основу та в цілому наступний, пов'язаний з попереднім, законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Національної поліції» №3387.

Народні депутати далі розглянули питання стосовно виконання зобов'язань України із лібералізації візового режиму з Європейським Союзом.

Законопроект «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо негайного розгляду судами позовів про примусове видворення або щодо затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців та осіб без громадянства або забезпечення передачі іноземців та осіб без громадянства відповідно до міжнародних договорів про реадмісію)» №3154 доповів перший заступник голови Державної міграційної служби Максим Соколюк. Урядовець обумовив необхідність прийняття законопроекту проблемами, які виникають сьогодні в роботі територіальних органів і підрозділів ДМС, органів правоохоронного державного кордону у зв'язку з тривалим розглядом адміністративних справ про примусове видворення іноземців. Ці проблеми пов'язані із забезпеченням тримання іноземців до одержання постанови суду про їх примусове видворення. Тривалою також є процедура оскаржень і рішень суду про примусове видворення іноземців. Навіть у випадку затримання іноземців, відповідно до чинного законодавства, на три доби цього терміну недостатньо, щоб одержати постанову суду про його примусове видворення.

«З метою скорочення строків адміністративного провадження у справах про примусове видворення або щодо затримання з метою ідентифікації іноземців, які підлягають примусовому видворенню чи поверненню до країн походження в порядку виконання міжнародних угод про реадмісію, пропонується внести зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, які передбачають удосконалення правового регулювання щодо строків розгляду. Відповідно до запропонованих змін місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи про примусове видворення або затримання. Такі справи розглядаються судами негайно», - повідомив доповідач.

Голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому.

Під час обговорення парламентарії підтримали законопроект із зауваженнями та за умови його доопрацювання при підготовці до другого читання.

310 голосами законопроект було прийнято за основу.

Народні депутати розглянули у другому читанні три законопроекти стосовно вдосконалення інституту спеціальної конфіскації, уточнення підслідності органів досудового розслідування, накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні.

Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін доповів законопроект «Про внесення змін до Кримінального та Цивільного кодексів України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні» №2541а. Він нагадав, що в законопроекті, який подав уряд, пропонувалося розширити інститут спеціальної конфіскації на всі умисні злочини, які передбачені особливою частиною Кримінального кодексу. Це вимога Європейського Союзу, яка міститься в Директиві.

«Водночас після ретельного опрацювання положень Директиви про замороження та конфіскацію засобів та доходів, отриманих злочинним шляхом у Європейському Союзі, стало очевидним, що вимога про поширення спеціальної конфіскації на всі злочини відсутня», - пояснив голова Комітету.

За його словами, «положення значень Директиви навпаки означають, що вона має застосовуватися до деяких кримінальних злочинів, стаття 3 Директиви, в якій, зокрема, йдеться про корупційні правопорушення, правопорушення, пов'язані з відмиванням грошей, тероризм, злочини у сфері незаконного обігу наркотиків та інші. Крім того, в редакції уряду пропонувалося розширити межі застосування спеціальної конфіскації до третіх осіб з підстав, що особа, яка прийняла майно, знала або повинна була знати, що таке майно одержано внаслідок вчинення злочину».

Водночас, продовжив А.Кожем'якін, у статті 6-й Директиви Євросоюзу чітко зазначено, що особа принаймні повинна була знати, що мета передачі або придбання спрямована на уникнення конфіскації на основі конкретних фактів і обставин, у тому числі, що передача або придбання здійснювалися безкоштовно, або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості.

Голова Комітету повідомив, що під час підготовки законопроекту до другого читання до Комітету надійшло 96 пропозицій та правок від народних депутатів. Комітетом проведено їх обговорення, за результатом обговорення враховано 20 пропозицій, а також враховано дві пропозиції за наполяганням Міністерства юстиції, які вже підтверджені представниками і аналітиками з Євросоюзу сьогодні зранку.

Під час обговорення відхилено 76 пропозицій. Врахованими пропозиціями виправлені основні вади законопроекту, на яких наголошували народні депутати.

«Враховуючи необхідність виконання Україною зобов'язань з лібералізації візового режиму з ЄС Комітетом прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти цей законопроект в другому читанні та в цілому як закон», - повідомив А.Кожем'якін.

Законопроект 272 голосами було прийнято у другому читанні та в цілому.

Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін доповів наступний законопроект - про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рекомендацій Європейського Союзу з виконання Україною плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно уточнення підслідності органів досудового розслідування №2542а.

Він зазначив, що цим проектом пропонується внести зміни до статті 216 Кримінального кодексу, «Перехідних положень» Кримінального процесуального кодексу, перерозподіливши підслідність цих органів досудового розслідування.

А.Кожем'якін назвав законопроект «технічним документом», яким, зокрема, пропонується обмежити повноваження Служби безпеки України щодо здійснення досудового розслідування злочинів, залишити тільки злочини національної безпеки і пов'язані з тероризмом. Також пропонується конкретизувати підслідність злочинів органам Державного бюро розслідувань, передати їм право розслідувати злочини, які раніше були підслідні МВС, сьогодні Національна поліція, і СБУ.

«Підтримуючи ідею законопроекту в цілому, ми вважаємо не зовсім виправданим підхід, коли ДБР намагається передати право розслідування переважної більшості злочинів, тобто розширити його правоохоронні функції та створити ще один потужний державний орган», - зазначив голова Комітету.

На його думку, ДБР повинна зосередитись на розслідуванні злочинів вчинених спеціальними суб'єктами, вищими посадовими особами, суддями, прокурорами, працівниками правоохоронних органів.

Народні депутати 325 голосами прийняли законопроект у другому читанні та в цілому.

Підготовлений до другого читання законопроект «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні» №2540а доповів народний депутат Юрій Луценко. Він повідомив, що Комітет рекомендує Верховній Раді підтримати законопроект з відповідно затвердженими правками в цілому.

Ю.Луценко також зазначив, що підготовлений текст, який остаточно опрацював Комітет, збалансував законопроект між жорсткими покараннями корупціонерів та пов'язаних з ними третіх осіб із розумними європейськими правилами, визначеними у відповідній директиві про необхідність доказів щодо кожного окремого предмету, який може бути набутий корупційним шляхом, в тому числі і третьою особою. «Тому це баланс жорсткості щодо корупціонерів і захисту прав власності людей, непричетних до злочинів», - зазначив він.

Народні депутати розглянули правки, на яких наполягали їх автори.

Міністр юстиції Павло Петренко після розгляду правок зазначив, що даний законопроект приймається в силу вимог директиви і в силу вимог, які вказані безпосередньо в моніторингових звітах оціночних місій, які приїжджали до України протягом серпня і вересня.

«Основна вимога, яку ставлять перед нами європейські колеги, - це забезпечення ефективного механізму арешту, конфіскації і спецконфіскації майна. Тому оцінка нашого законодавства буде відбуватися в декількох напрямках. Діюче кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство і ті покращення, які Верховна Рада повинна внести для того, щоб виконати не тільки 6 статтю директив, але і 10-у», - пояснив міністр.

В обговоренні законопроекту взяв участь Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк. Він зазначив, що з формальної юридичної точки зору низка статей, які щойно озвучив міністр юстиції, не відповідає європейській практиці, критеріям і європейському законодавству. «З огляду на це я хочу вам повідомити, що в тому випадку, якщо даний законопроект не буде відповідати європейському законодавству, а юридична експертиза саме на це вказує, то це стане передумовою того, що Україні не дадуть безвізовий режим.

Тому, бачучи, що в стінах українського парламенту зараз немає повної єдності щодо вилучення поправок, які внесли суттєві зміни в антикорупційне законодавство і позбавляють правоохоронні органи реальної функції боротьби з корупцією, думаю, що після голосування цього законопроекту ми з вами отримаємо юридичний висновок Європейського Союзу. Якщо відповідно до цього юридичного висновку станеться так, що закон, який щойно прийнятий, не приймається Європейською комісією як такий, який відповідає європейському законодавству, то або Президент України внесене відповідні пропозиції до парламенту, або ми переголосуємо цей законопроект з тією метою, щоб отримати безвізовий режим», - наголосив він.

Верховна Рада 291 голосом прийняла законопроект у другому читанні та в цілому.

Народні депутати почали повторний розгляд у другому читанні законопроекту «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» №3040.

Голова Комітету з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв розпочав доповідати законопроект. Народні депутати з місць почали викрикувати, що в них немає тексту поправок.

Є.Соболєв у відповідь заявив, що в такій ситуації не можна розглядати поправки до проекту, оскільки вони не роздані народним депутатам.

Голова Верховної Ради Володимир Гройсман оголосив перерву до 13.00 для того, щоб були роздруковані порівняльні таблиці до законопроекту і роздані народним депутатам.

У пленарному засіданні було оголошено перерву.

Після закінчення перерви головуючий повідомив, що порівняльні таблиці роздані народним депутатам.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій доповів про результати роботи очолюваної ним робочої групи з доопрацювання цього законопроекту.

Він нагадав, що попереднього разу народні депутати розглянули усі 291 поправку до цього законопроекту. Тоді виникли застереження лише до деяких поправок, які почали обговорювати і щодо яких було прийнято рішення документ передати на друге повторне читання.

«В чому суть тих восьми поправок і яке рішення кінцеве компромісне ми дійшли на комітеті. Суть полягає в тому, що пропонується, щоб агентство стосовно арештованих активів займалось тільки збереженням. Отже, тільки збереженням тих активів. І збереженням повинні займатися ті суб'єкти, які визначаються на конкурсі», - повідомив А.Парубій.

Голова Комітету з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв доповів щодо деяких поправок законопроекту, які комітет пропонує врахувати під час повторного другого читання. Зокрема, однією з них передбачається обов'язковість зовнішнього аудиту аудиторської компанії з числа визнаних міжнародних компаній. Ще одна поправка стосувалася того, щоб склад Громадської ради був сформований за результатами відкритого інтернет-голосування громадян.

Законопроект 260 голосами було прийнято в цілому з урахуванням техніко-юридичних правок.

Перший заступник голови Комітету з питань бюджету Василь Амельченко доповів рішення Комітету щодо законопроекту «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реалізації рекомендації, наданої в рамках виконання Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України, стосовно забезпечення функціонування Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» №3041. Він повідомив, що «враховуючи те, що в цьому законопроекті основним було закріплення на постійній основі відповідних надходжень вказаного Національного агентства у спеціальному фонді державного бюджету, були враховані поправки наших колег і ця норма була виключена, Комітет пропонує законопроект 3041 зняти з розгляду».

282 голосами законопроект було знято з розгляду.

Головуючий закрив ранкове засідання.

На початку вечірнього засіданні Перший заступник Голови Верховної Ради України А.Парубій оголосив про створення у Верховній Раді міжфракційного депутатського об'єднання «Європейська екологічна ініціатива, головою якого обрано народного депутата Остапа Єднака.

Голова Верховної Ради В.Гройсман повідомив, що для виконання Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України залишилося розглянути ще одне питання. Але спочатку його необхідно включити до порядку денного - це законопроект «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із правом Європейського Союзу)» №3442.

Головуючий поставив питання про включення на сигнальне голосування, результати якого показали недостатню кількість голосів для позитивного рішення.

Головуючий надав слово представникам фракцій, які переконували народних депутатів у необхідності включити цей законопроект до порядку денного, «адже у ньому мова йде не про легалізацію одностатевих шлюбів, а про право усіх без винятку на працю».

228 голосами законопроект було включено до порядку денного сесії.

На пропозицію народного депутата Ю.Луценка законопроект було поставлено на голосування для його прийняття за основу та в цілому.

Народні депутати не підтримали законопроект.

Головуючий сказав, що народні депутати розглянуть його пізніше, застосувавши процедуру ad hoc.

Народні депутати продовжили розгляд питань порядку денного.

Вони розглянули у другому читанні законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо здешевлення вартості газу для населення» №2835.

Голова Комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна повідомила, що до законопроекту надійшла 21 пропозиція, з яких 6 враховано повністю або частково, 15 - відхилено.

Доопрацьованим законопроектом пропонується зменшити ставку рентної плати за видобування газу природного для населення з 70% до 29% від вартості товарної продукції.

Проектом також запропоновано залишити ставку рентної плати на природний газ, видобутий під час виконання договорів про спільну діяльність за ставкою 70%. Ця ставка буде застосовуватися лише для тих договорів про спільну діяльність, де однією з сторін є державне підприємство або інше підприємство, в якому є опосередковано державна частка.

Проектом також пропонується зменшення ставки рентної плати за видобування газу природного для потреб промисловості з 55% до 29% та з 28% до 14% - в залежності від глибини залягання і одночасно зменшити розмір збору у вигляді цільової надбавки діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності з чотирьох до нуля відсотків.

Народні депутати обговорили законопроект.

В обговоренні взяв участь Прем'єр-міністр А.Яценюк. Він зазначив, що Кабінет Міністрів вніс на розгляд Верховної Ради законопроект, який передбачав зменшення ренти при видобутку природного газу для тих компаній, які не вкрали ліцензію, не підписували договорів про спільну діяльність, як не отримували незаконно ті чи інші родовища., а для тих, які вкладають, інвестують і збільшують обсяги видобутку природного газу.

Законопроект, який вносився урядом, опрацьовувався з усіма світовими експертами, які безпосередньо задіяні в залученні інвестицій в українську газову галузь. «Під час внесення до парламенту альтернативного законопроекту за дивним збігом обставин з'явилася норма, яка повертає пільгове оподаткування для дванадцяти газових олігархів, які мають спільну діяльність. Після того, коли уряд України зробив публічну заяву з цього питання деякі почали задкувати, ті, хто ратують за народ України. І до тих, які ратують за народ України і зараз розповідають про те, що НАК «Нафтогаз України» і «Укргазвидобування» - банкрути, я вам скажу, вони не банкрути, але ви їх довели до банкрутства ціною на газ у 500 доларів, які підписали ви», - заявив А.Яценюк.

Прем'єр-міністр пояснив, що саме через те, що газ, видобутий «Укргазвидобування», не є ринковим, уряд знайшов можливість дати населенню 1200 куб. м на опалювальний сезон для кожного домогосподарства за ціною, яка вдвічі нижча за ринкову - не 7 тис. 200 грн., а 3 тис. 600 грн. за одну тисячу куб. м.

За його словами, автори законопроекту зараз пропонують зменшити ренту для «Укргазвидобування», що означає ліквідацію соціальної норми і підняття ціни газу для населення з 3600 до 7200.

Прем'єр-міністр заявив, що він проти цього.

А.Яценюк також пояснив позицію щодо субсидій - сьогодні кожний четвертий громадянин країни отримує субсидію від уряду України. Громадянам вже прийшли перші платіжні доручення. Він повідомив, що у п'ятницю покаже, що середня сума субсидій для тих, кому це потрібно, складає від 600 до 1500 тис. грн. на кожне домогосподарство.

А.Яценюк запропонував зменшити ставки ренти для тих, хто реально буде видобувати газ.

Головуючий поставив на голосування поправку, озвучену головою Комітету Н.Южаніною стосовно поступового зниження ставки ренти для «Укргазвидобування».

Поправка не була підтримана.

Головуючий далі поставив на голосування ще одну поправку, запропоновану представниками кількох фракцій.

Поправка не набрала голосів («за» - 208).

Законопроект було поставлено на голосування для прийняття у другому читанні та в цілому.

Законопроект підтримали 215 парламентаріїв.

Головуючий запропонував направити законопроект на доопрацювання.

Ця пропозиція також не набрала голосів («за» - 108).

В.Гройсман оголосив коротку перерву для проведення консультацій.

Після закінчення перерви В.Гройсман поінформував про проведені консультації, під час яких думки щодо законопроекту розділилися.

Головуючий надав слово представникам фракцій.

У виступах зазначалося, що за оцінками експертів економічно обґрунтовані тарифи на газ є нижчими за ті, за якими платять громадяни.

Промовці закликали прийняти цей закон і перестати порушувати права українців. Це дасть можливість знизити тарифи для населення і відновити вітчизняну галузь газовидобування.

Прем'єр-міністр А.Яценюк попросив провести відповідні консультації з тим, щоб у четвер проголосувати компромісні рішення.

Народні депутати 249 голосами підтримали пропозицію про повернення до законопроекту.

Головуючий поставив на голосування поправку, яку озвучила голова Комітету з питань податкової та митної політики Н.Южаніна щодо поступового переходу «Укргазвидобування» на понижені ставки ренти.

Поправка набрала лише 175 голосів.

Друга поправка, озвучена Н.Южаніною, також не набрала голосів.

Головуючий поставив на голосування законопроект для його прийняття в цілому.

Народні депутати не підтримали пропозицію («за» - 205 голосів).

Головуючий поставив на голосування пропозицію про направлення законопроекту на доопрацювання з повторним його внесення у четвер після проведення додаткових консультацій.

310 голосами підтримали цю пропозицію.

Народні депутати далі розглянули законопроект «Про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель» №3404.

Голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Тарас Кутовий повідомив, що законопроектом пропонується продовжити на один рік строк дії мораторію на продаж чи іншим способом відчуження земель сільськогосподарського призначення.

Т.Кутовий повідомив, що Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому.

Народні депутати під час обговорення підтримали законопроект. Всі промовці виступили проти продажу земель сільськогосподарського призначення, проти запровадження ринку земель в Україні.

Верховна Рада 309 голосами прийняла законопроект в цілому.

Народні депутати розглянули два законопроекти про забезпечення проведення голосування на чергових виборах депутатів міських рад та міських голів у містах Красноармійську та Маріуполі Донецької області у 2015 році за №№3371і 3371-1.

Автор першого законопроекту, народний депутат Сергій Матвієнков, зняв свій законопроект на користь альтернативного, який доповів народний депутат Сергій Тарута.

Він нагадав, що голосування з виборів депутатів Красноармійської, Маріупольської міських рад Донецької області, а також Красноармійського, Маріупольського міських голів у день чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2015 року не відбулося.

За його словами, непроведення голосування з виборів депутатів Красноармійської, Маріупольської міських рад Донецької області, а також Красноармійського, Маріупольського міських голів вже призвело до порушення гарантованих Конституцією України прав громадян України брати участь в управлінні державними справами, права на місцеве самоврядування, права вільно обирати і бути обраними до органів місцевого самоврядування.

За його словами, сьогодні гостро стоїть питання щодо необхідності забезпечення можливості реалізації громадянами України гарантованих Конституцією України виборчих прав та проведення виборів депутатів Красноармійської, Маріупольської міських рад Донецької області, а також Красноармійського, Маріупольського міських голів у повній відповідності до міжнародних стандартів.

Разом з тим, законодавством України про місцеві вибори на сьогодні не встановлено механізму поновлення порушених виборчих прав громадян України у разі, якщо голосування в день виборів не відбулося.

С.Тарута зазначив, що Верховна Рада не повинна стояти осторонь від наявних гострих проблем, що виникли під час проведення місцевих виборів, і повинна створити дієвий механізм захисту та реалізації конституційних прав громадян України - членів територіальних громад міст Красноармійськ та Маріуполь Донецької області та забезпечити проведення голосування з чергових місцевих виборів 25 жовтня 2015 року для обрання депутатів Красноармійської, Маріупольської міських рад Донецької області та Красноармійського, Маріупольського міських голів у найближчий можливий день - неділю 15 листопада 2015 року.

Голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект №3371-1 за основу та в цілому.

Народні депутати під час обговорення пропонували провести вибори, але не 15 листопада, як пропонується законопроектом.

Деякі промовці пропонували перенести ці вибори на не раніше ніж 29 листопада або взагалі їх не проводити.

Промовці також пропонували призначити нові вибори, «запустивши новий виборчий процес, щоб він був максимально прозорим і чесним».

Головуючий поставив на сигнальне голосування дві пропозиції - щодо проведення виборів 15 листопада і 29 листопада.

Друга пропозиція набрала більше голосів – 207, а згодом - 228 голосів.

Законопроект 233 голосами було прийнято за основу та в цілому.

Наприкінці вечірнього засідання народні депутати розглянули питання про звільнення суддів. Рішення щодо звільнення суддів буде ухвалено на наступному пленарному засіданні.

Головуючий закрив вечірнє засідання, повідомляє Інформаційне управління ВР УКраїни.



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Знову відзначається намагання окупантів відновити напруження на Донецькому напрямку на позиціях наших військ в районі населених пунктів Авдіївка, Старогнатіівка, Тарамчук

подробнее

Опрос

Поддерживаете ли Вы введение военного положения в Украине?

pp
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.