mogno vse

Пленарне засідання Верховної Ради України 27 листопада 2015 року

27vr11

 
У п'ятницю, 27 листопада 2015 року, завершився черговий пленарний тиждень третьої сесії Верховної Ради України восьмого скликання. Голова Верховної Ради Володимир Гройсман перед початком ранкового засідання зазначив, що сьогодні виповнюється перша річниця діяльності Верховної Ради України 8-го скликання.


В.Гройсман повідомив, що у сесійній залі присутній Прем'єр-міністр А.Яценюк.

Для участі у пленарному засіданні зареєструвалося 278 народних депутатів.

В.Гройсман відкрив ранкове засідання.

Голова Верховної Ради підвів підсумки роботи Парламенту 8-го скликання за перший рік. Він зазначив, що пройдено достатньо складний період: рік достатньо нелегкої роботи, з величезними викликами. І оцінка роботи має бути достатньо самокритична, але об'єктивна.

В.Гройсман окреслив п'ять визначальних тез. Перша теза - це цінності Революції як критерій оцінки дій в цілому як влади, і реформ. «Критерієм такої оцінки нашої річної роботи має бути те, наскільки ми справляємось з завданнями, які стоять перед нами»,  сказав він і продовжив: «Верховна Рада нинішнього складу - частина української влади, перезавантаженої Революцією. І перед нами усіма стоїть виклик: дати відповідь на те, заради чого люди вийшли на вулиці два роки тому».

В.Гройсман зауважив, що «відстоювати гідність достатньо непросто у нинішніх умовах». На його погляд, «у цьому полягає місія сьогоднішньої влади і нас з вами як її частини: прокласти шлях до нашого європейського майбутнього; відновити в суспільстві справедливість через встановлення верховенства права і закону; повернути людям почуття власної гідності.

Ці цінності і визначають реформи, які необхідні країні і яких чекають люди. А ми, як законодавці, повинні забезпечити формування законодавчої основи цих реформ», наголосив він, відзначивши, що «будь-які реформи, будь-які зміни, за які потрібно боротися, мають свої ризики».

За словами промовця, «рівень довіри до усієї влади сьогодні свідчить, що уся українська влада не завжди відповідає очікуванням суспільства щодо темпу і глибини таких реформ».

«Масштаб нашої катастрофи. Ми усі розуміли, що потрібні зміни, але ми до кінця не віддавали собі звіт, що система прогнила настільки, що в ній практично не залишилось нічого, що б не було вражено руйнуванням. Чим більше я заглиблювався, тим більше я розумів, що система була приречена і що немає тієї сфери в житті держави, у житті суспільства, яку не потрібно було б реформувати», - зазначив В.Гройсман.

Другим критерієм оцінки Голова Верховної Ради назвав інституційну слабкість. За його словами, рівень деградації усієї системи управління в державі виявився катастрофічним. Людей, здатних спроектувати необхідні реформи, визначити чіткий план дій і його реалізувати, виявилось мало. «І саме брак управлінської спроможності в системі є одним з ключових гальмуючих факторів», - зазначив він, звернувши увагу на те, що «коли ми підходимо до зміни системи, я не знаю, де беруться в цій системі сили, і вона починає чинити шалений опір». За його словами, «саме великі і малі олігархи мобілізують систему, щоб супротивити будь-яким позитивним змінам».

В.Гройсман акцентував на деяких результатах роботи. «Треба відверто говорити про труднощі і недопрацювання, але треба говорити і про те, що вже зроблено», - зазначив він, продовживши: «Цей Парламент, який, можливо, критикують найбільше у суспільстві, ніж будь-який інший попередній Парламент, насправді працює майже втричі інтенсивніше, ніж попередні: за рік ми ухвалили більше 800 рішень.

Кількість не є показником, якщо за ним не стоїть якість. А головним показником якості є те, що ми з вами, незважаючи на усі наші палкі дискусії, досі не провалили жодного важливого для України рішення», - наголосив він.

За словами промовця, «у цій залі завжди, коли розглядаються проукраїнські державницькі рішення, ми знаходимо більше голосів, ніж потрібно для простого ухвалення рішення. І вчора ці рішення приймали: і 250, і 270 голосів, а деякі і за 300».

В.Гройсман конкретизував: «саме ми з вами приймали усі необхідні для зміцнення обороноздатності країни рішення. І в тому, що українська армія сьогодні принципово відрізняється від тієї, якою вона була півтора роки тому, є теж заслуга українського Парламенту».

Промовець також нагадав про рішення щодо скасування Україною позаблокового статусу. «Саме в цьому залі були прийняті усі необхідні рішення для забезпечення фінансової стабілізації і продовження фінансової підтримки з боку наших міжнародних партнерів. Ми прийняли увесь необхідний пакет законів для безвізового режиму. Хотів би відзначити, що у ратифікації Угоди з ЄС національними парламентами країн ЄС є також заслуга і нашої парламентської дипломатії.

Ми прийняли весь необхідний пакет законів для належної організації боротьби з корупцією, а також дали старт реформі правоохоронної системи і судовій системі. Ми розпочали одну з ключових для України структурних реформ, яка відмежовує європейське майбутнє від її пострадянського минулого. Ми почали з вами справжню реформу з децентралізації влади. Ми розпочали деолігархизацію української економіки, ми зробили суттєві кроки по формуванню демократичних медіа, відкрили інформацію ЗМІ про  структуру власності, відомості про кінцевих власників. Ми почали відновлювати історичну справедливість, - прийняли закони про декомунізацію. Це фундаментальне рішення для зміцнення нашої ідентичності, для відтворення історичної справедливості», - сказав В.Гройсман, зазначивши, що це далеко не повний перелік рішень.

Говорячи про зроблене, В.Гройсман також наголосив: «Ми розпочали долати хаос в роботі Верховної Ради України, який був однією з її традицій. Ми прийняли План законодавчого забезпечення реформ - документ, який базується на усіх базових стратегічних документах і є для нас фактично операційним планом. Відповідно ми все більше структуруємо нашу роботу, фокусуючи її на справжніх пріоритетах».

Голова Верховної Ради поінформував про розпочату спільно з Європейським Парламентом реформу Верховної Ради, про Місію ЄП, яку очолює Пет Кокс. «Спільно з нашими колегами - народними депутатами України ми працюємо над тим, щоб змінити роботу українського Парламенту зсередини, щоб український Парламент став по-справжньому європейським. Зокрема, ми розпочали впровадження елементів електронного Парламенту, реорганізацію роботи Апарату, провадження нової системи підготовки пленарних засідань.

Дорожня карта реформ має бути готова вже у січні, і наші європейські партнери далі допоможуть нам її втілити у життя. Але вже сьогодні можна відзначити, що за усі роки Незалежності не робили жодної такої масштабної спроби реформувати Верховну Раду України і перетворити її у справжній Парламент європейського зразку. Я переконаний у тому, що у нас з вами вистачить політичної волі рішення, які будуть напрацьовані, втілити у життя», - повідомив він.

В.Гройсман далі наголосив: «і, можливо, найголовніше: незважаючи на усі наші внутрішні складнощі, ми зберегли єдність і здатність приймати рішення. Ми наразі не виправдали очікування тих, хто зацікавлений в дестабілізації ситуації в Україні будь-яким способом, в тому числі, через розпуск Парламенту. Я думаю, є очевидним, що розпуск Парламенту може спричинити величезну кризу в Українській державі».

Голова Верховної Ради окремо сказав про недопрацювання. «В чому ми недопрацювали? Недовіра до українського Парламенту значною мірою пов'язана з тим, що ми досі не стали Парламентом відповідальних депутатів. На жаль, і нинішній склад Парламенту не усвідомив ще до кінця, повною мірою того, що бути народним депутатом - це робота, це обов'язки, а не тільки привілеї. Дисципліна участі депутатів у пленарних засіданнях Верховної Ради України і засіданнях комітетів залишається величезною проблемою для ефективної нашої роботи, яка в багатьох випадках ставить під ризик прийняття, в тому числі, і надважливих рішень у стінах українського Парламенту. На сьогодні ми можемо боротися із цим ганебним явищем тільки через залучення громадськості, і ми відкрили інформацію про роботу депутатів, але проблема не подолана», - зазначив він.

Промовець звернув увагу на ще одне ганебне явище - непарламентську поведінку народних депутатів.

В.Гройсман далі згадав про цілий ряд досі неприйнятих рішень, на які чекає суспільство.

Голова Верховної Ради у виступі також зазначив, що Парламент поки що не став фабрикою якісних законів, є слушні зауваження до Уряду щодо якості і своєчасності підготовки законів, але «ми маємо і до себе пред'явити претензії, бо це наша спільна робота». «Ми маємо біля двох тисяч зареєстрованих законопроектів, далеко не усі з яких варті того, щоб ми витрачали на них час Апарату Верховної Ради і депутатів. Я доручав комітетам провести відсів законів, які комітети не рекомендують до розгляду, але ця робота досі до кінця не зроблена. Ми ще не вийшли на належну пріоритетизацію нашої роботи», - наголосив він.

В.Гройсман зазначив, що співпраця Парламенту і Уряду на основі спільних пріоритетів має бути покращена і сьогодні є всі підстави і повне розуміння між Кабінетом Міністрів і Парламентом для того, щоб цю роботу змінити в кращий бік.

Голова Верховної Ради відзначив, що прийнято чимало хороших законів, але проблема України часто не у відсутності законів, а в їх реалізації. За його словами, контроль Парламенту за виконавчою владою треба посилювати. Він також висловив думку, що в наступний рік це має бути одним із пріоритетів - якісний європейський парламентський контроль.

В.Гройсман також звернув увагу на недопрацювання в комунікаціях з суспільством. «Ми мало дбаємо про те, щоб пояснити суспільству роль Парламенту, пояснювати суть реформ. Ми маємо пояснювати і про труднощі, які нам потрібно долати на шляху їх реалізації. Часто переважає популізм, і є брак відвертої прямої комунікації з суспільством», - зазначив він.

В.Гройсман, запитуючи: чи є ці недопрацювання критичними, наголосив: «незважаючи на об'єктивні перешкоди на шляху прийняття важливих рішень і наші власні недоліки, над якими треба ще багато працювати, цей Парламент демонструє результат і зберігає потенціал для прийняття необхідних державних рішень».

Голова Верховної Ради визначив пріоритети роботи на наступний рік, наголосив, що Верховна Рада разом з Урядом повинні невідкладно запропонувати короткотермінову і середньострокову економічну стратегію, яка має включати: дерегуляцію, деолігархізацію і стимулювання малого і середнього бізнесу, підтримку перспективних кластерів і експортерів, підвищення ефективності управління державними активами, створення сприятливих умов для інвесторів.

За його словами, найближчим часом потрібно визначитися з податковою реформою, оскільки проста, зрозуміла і стабільна податкова система - основа будь-якої економіки. «Ми повинні уже в 2016 році домогтись принаймні невеликого економічного зростання. Наступні два пункти є необхідною передумовою для забезпечення економічного розвитку, продовження формування ефективної системи управління», - наголосив він.

В.Гройсман також переконаний у тому, що реформа державної служби є однією з ключових. «Неможливо з дилетантами будувати справжнє європейське майбутнє нашої держави. Реформа Парламенту, впровадження елементів електронного врядування і, як наслідок, - електронного Парламенту, зміни до Конституції, напрацювання нового виборчого законодавства - це елементи однієї мозаїки, складової формування ефективної моделі державного управління», - наголосив він.

В.Гройсман у виступі також окреслив ще кілька першочергових завдань, до яких відніс встановлення реального верховенства закону в країні; завершення формування законодавчої основи для створення в Україні дійсно ефективних і незалежних правоохоронних і судових органів влади, особливо судової системи, через прийняття відповідних змін до Конституції; використання усіх повноважень Верховної Ради для посилення контролю за імплементацією прийнятого законодавства; реформування двох найбільш чутливих сфер - охорони здоров'я і освіти.

«Усі ці пріоритети тісно пов'язані з цінностями європейського майбутнього, справедливості і гідності. І саме вони мають бути для нас критерієм для оцінки кожного прийнятого рішення. Найближчий тест, який нам потрібно пройти - це бюджет на 2016 рік», - зазначив Голова Верховної Ради.

В.Гройсман, завершуючи виступ, сказав, що це був надзвичайно важкий рік. Він поставив кілька запитань і відповів на них: «всі ці питання отримують схвальну відповідь тому, що саме на нас з вами лежить повна відповідальність як на законодавчій гілці влади в тому, якою буде Україна сьогодні і якою буде Україна завтра».

Головуючий нагадав, що у пленарні тижні щоп'ятниці проводиться година запитань до Уряду.

В.Гройсман надав слово Міністру палива та вугільної промисловості Володимиру Демчишину, який поінформував про ситуацію на півдні держави в Херсонській області: про підриви, про порушення енергетичного постачання в цих районах, про відновлювальні роботи, а також, про певні ризики, які виникають.

В.Демчишин повідомив: для того, щоб поновити лінії, для кожної лінії потрібно приблизно 72 години, після того як буде дано зелене світло від силовиків щодо розмінування і можливості проводити ремонтні роботи.

Він також повідомив, що сьогодні о 16 годині відбудеться засідання енергетичного штабу під керівництвом Прем'єр-міністра, за участю всіх спеціалістів буде проведена нарада, обговорення ситуації і план дальших дій.

Міністр висловив переконання, що вдасться виробити ефективні кроки для того, щоб провести відновлювальні роботи і заживити територію України.

В.Демчишин звернув увагу на декілька ризикових факторів, які виникли у зв'язку з тим, що зараз взагалі не відбувається постачання електричної енергії з території України в неконтрольовану територію Республіки Крим.

За словами урядовця, на даний момент в Україну обмежено постачання вугілля із неконтрольованих територій, а також із Російської Федерації. На даний момент запаси вугілля на наших складах та наших теплоелектростанціях достатньо для того, щоб працювати протягом щонайменше місяця. Але в більш довгій перспективі все-таки виникають досить проблемні питання.

«Для того, щоб вирішити питання з ритмічним забезпеченням наших станцій, ми активно проводимо переговори із постачальниками із Південно-Африканської Республіки. На сьогодні вже в процесі доставки знаходиться два кораблі, це - 168 тисяч тонн для Центренерго, а також 80 тисяч тонн для теплоелектроцентралей», - повідомив він.

Міністр також повідомив, що протягом грудня буде поставлено приблизно 250 тисяч тонн додатково антрацитового вугілля - того вугілля, яке на даний момент на території, на підконтрольній українській владі, не добувається. На складах такого вугілля є понад мільйон тонн. Крім того, ці 250 тисяч дають впевненість в тому, що щонайменше наступні 45-50 днів наша енергетична система буде знаходитись у стабільному виробничому процесі. «За цих 50 днів однозначно можна знайти рішення для того, щоб постачати вугілля, в тому числі із ПАР і від інших постачальників», - вважає урядовець.

В.Демчишин доповів про наявність ядерного палива для виробництва електроенергії. За його словами, на даний момент на території України на станціях є достатньо палива для того, щоб пройти весь 2016, десь до вересня 2016 року, тобто на даний момент немає проблем.

Міністр також поінформував про наявність газу. Він повідомив, що в українських сховищах знаходиться 16,4 мільярди кубічних метрів, що достатньо для того, щоб з поставками із Європейського Союзу пройти опалювальний сезон. За його словами, залежність від Російської Федерації стосовно постачання газу на даний момент взагалі відсутня, в нас достатньо газу, ситуація контрольована.

Урядовець також поінформував про постачання нафтопродуктів. «На даний момент ми закуповували десь приблизно 30 відсотків дизелю та бензину із Російської Федерації. Протягом останніх декількох місяців нам вдалося через диверсифікацію поставок, в тому числі, і через Херсонську перевалку, яка знаходиться під контролем міністерства, забезпечити безперебійне постачання дизелю та нафтопродуктів. Крім того, проведені переговори з Казахстаном та Туркменістаном, ризику немає», - сказав він.

В.Демчишин заспокоїв громадян України: незалежно від того, як буде розвиватися політична ситуація навколо відновлення ліній електропередач в Херсонській області, в Республіку Крим і відновлення енергопостачання, у підприємств, які знаходяться під контролем міністерства, достатньо ресурсу для того, щоби управляти процесом.

На запитання фракцій, які стосувалися реформування земельних відносин, дерегуляції у сфері сільського господарства, стану підготовки державних підприємств до приватизації та ситуації про запровадження Російською Федерацією продовольчого ембарго щодо українського експорту і заходів, як передбачається вжити для подолання можливих негативних наслідків відповів перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Ярослав Краснопольський.

Члени уряду відповіли на усні запитання народних депутатів.

Запитання стосувалися: врахування пропозицій щодо недоцільності передачі галузевих бюджетних установ Міністерства аграрної політики продовольства до сфери управління Міністерства освіти і науки при формування державного бюджету України на 2016 рік; можливих віялових відключень і кризових явищ в енергетиці; передачі до Верховної Ради законопроекту щодо реструктуризації валютних кредитів для незаможних громадян; коли орієнтовно українці отримають можливість їздити до Європи без віз; економічних підстав для росту курсу долара в обмінниках.

Стосовно росту курсу долара відповів перший заступник Міністра фінансів Ігор Уманський. Він сказав, що ситуацію на валютному ринку краще прокоментує Нацбанк, але саме в цей період проходять певні коливання курсу, відбувається ослаблення гривні. За його словами, перед різдвяними і новорічними святами йде зворотна тенденція, йде зміцнення національної валюти. І тому в умовах певного тиску на ринок надлишкової гривневої ліквідності, яка пройшла, зокрема й, через Фонд гарантування вкладів, а з іншого боку - сезонний чинник, зараз маємо тенденцію, яка є.

І.Уманський впевнений, що ця тенденція завершиться ближче до різдвяних свят. Зараз вона має тимчасовий характер.

Члени уряду також відповіли на інші запитання народних депутатів.

На цьому Година запитань до Уряду завершилася.

Головуючий оголосив про створення у Верховній Раді міжфракційного депутатського об'єднання «За вільний Кавказ», головою якого обрано народного депутата Юрія-Богдана Шухевича.

Заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд оголосила депутатські запити.

Перший заступник Голови Верховної Ради Андрій Парубій зачитав проект Звернення Верховної Ради України до демократичних держав світу щодо визнання Голодомору 1932-1933 років в Україні злочином геноциду українського народу.

«Україна в 1932-1933 роках пережила страшну трагедію - Голодомор, який забрав мільйони людських життів. Злочинний комуністичний тоталітарний режим шляхом насильницького вилучення харчів, блокади сіл і цілих районів, заборони виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій проти незгодних навмисне створив для українців такі життєві умови, які були розраховані на фізичне знищення», - йдеться у Зверненні.

Така політика режиму, продовжив далі А.Парубій, є злочином проти людяності, згідно з Конвенцією ООН від 9 грудня 1948 року про запобігання злочинів геноциду і покарання за нього.


У Зверненні також зазначається, що Верховна Рада Законом «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні» від 28 листопада 2006 року визнала голодомор злочином геноциду проти українського народу. А Законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 9 квітня 15-го року засудила комуністичний тоталітарний режим як злочинний.

«У 1932-1933 роках тоталітарний режим ховав свій злочин за стіною пропаганди і брехні. Режим впродовж усіх наступних десятиліть намагався не тільки приховати правду про голодомор в Україні, але і назавжди знищити крихти пам'яті про нього», - продовжив А.Парубій.

Перший заступник Голови Верховної Ради далі зачитав: «Керівництво СРСР блокувало будь-яку інформацію про реальну ситуацію в Україні. Вони свідомо дезорієнтували світову громадськість. Тим не менше деякі іноземні журналісти, які побували в оточенні залізної завіси і охопленій голодом Україні, зуміли своїми публікаціями донести світові правду про злочин, убивства мільйонів людей».

«Сьогодні Україна знову стала жертвою агресії сталінських послідовників із Кремля. Україна протистоїть не лише агресії зі Сходу, але і масштабній інформаційній навалі, опертій на брехню. Агресор знову вибудовує стіну пропаганди, щоб приховати свої злочини. І сьогодні, як і вісім десятків років тому, Україна потребує слова правди: «Щоб світ знав, щоб світ знав!». Ці слова були актуальними для тих, хто говорив і писав 1933-го. І такими вони залишаються досі. Нам надзвичайно важливо, аби за межами України знали, що саме відбувається у нас.

Верховна Рада висловлює подяку всім державам світу, які сьогодні підтримують Україну в протистоянні з агресором, а також всім, хто сьогодні доносить правду про події в Україні до світової громадськості.

Верховна Рада звертається до держав світу визнати Голодомор 1932-1933 років в Україні злочином геноциду українського народу. Наша спільна пам'ять про злочини минулого є запорукою їх неповернення у майбутньому», - наголошується у Зверненні.

А.Парубій запропонував, щоб ця заява за загальною підтримкою вважалась як заява Верховної Ради України і закликав усіх українців завтра о 16:00 запалити свічку пам'яті жертв Голодомору.

Він звернувся до народних депутатів з проханням підтримати це Звернення. Парламентарії не висловили заперечень.

Народні депутати хвилиною мовчання вшанували пам'ять усіх жертв Голодомору.

Парламентарії виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.

Заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд оголосила пленарне засідання закритим.

30 листопада - 4 грудня народні депутати працюватимуть з виборцями.

Наступне пленарне засідання третьої сесії відбудеться у вівторок, 8 грудня, повідомляє Інформаційне управління ВР України.



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Найбільша напруженість спостерігалась на Луганському та Донецькому напрямках. В ході обстрілів російські окупаційні війська 3 рази застосували заборонене озброєння

подробнее

Опрос

Поддерживаете ли Вы введение военного положения в Украине?

pp
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.