​Пленарні засідання Верховної Ради України 7 червня 2018 року

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, відкривши ранкове засідання, нагадав, що протягом кількох днів народні депутати обговорювали правки до законопроекту про Вищий антикорупційний суд №7440. Залишилося розглянути 55 правок. Їх розгляд займе близько години. Після того на вимогу двох фракцій у засіданні буде оголошено перерву для того, щоб профільний комітет зміг зібратися і проаналізувати усі пройдені правки.


А.Парубій повідомив, що під час цієї перерви він запросить голів депутатських фракцій на нараду перед голосуванням.

Потім Комітет у письмовому вигляді роздасть своє рішення усім народним депутатам.

Він також повідомив, що голосування за законопроект відбудеться з 11.30 до 12 години.

Народні депутати продовжують розпочатий на попередніх засіданнях розгляд правок до законопроекту про Вищий антикорупційний суд №7440 з 1872-ї правки.

Всього у порівняльній таблиці 1927 правки.

Після завершення розгляду усіх правок головуючий повідомив, що на пленарному засіданні присутні Президент України Петро Порошенко і Прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

А.Парубій також повідомив про успішне завершення переговорів з МФВ щодо законопроекту №7440. «Ми змогли знайти формулу, яка повністю відповідає рекомендаціям Венеційської комісії», - повідомив він.

Головуючий надав слово для виступу Президентові України Петру Порошенку.

П.Порошенко сказав, що він не має жодного сумніву у тому, що «Верховна Рада продемонструє спроможність і відповідальність у прийнятті цього Закону».

Після виступу Президента України головуючий на вимогу двох фракцій оголосив перерву на 30 хвилин.

Під час перерви Комітет з питань правової політики і правосуддя проведе засідання, а голови фракцій візьмуть участь у нараді у кабінеті Голови Верховної Ради України.

О 12-й годині головуючий оголосив перерву на 30 хвилин.

Після перерви головуючий повідомив, що зараз роздруковуються підготовлені профільним комітетом матеріали, які будуть роздані народним депутатам.

Надав слово керівникам депутатських фракцій для виступів.

Голови фракцій «Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», «Відродження», «Самопоміч» повідомили, що їхні фракції підтримають прийняття законопроекту про Вищий антикорупційний суд.

Голова фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко зазначила, що її фракція підтримає законопроект за деяких умов.

Голова фракції Радикальної партії Олег Ляшко повідомив. що фракція не буде голосувати за це законопроект.

Представник депутатської групи «Воля народу» Євген Рибчинський повідомив, що група підтримає законопроект.

Керівник фракцій «Опозиційний блок» повідомив, що фракція не підтримує законопроект і проголосує проти, оскільки це є порушенням Конституції України.

Головуючий надав слово голові Комітету з питань правової політики і правосуддя Руслану Князевичу, який зачитав рішення Комітету щодо врахування правок перед голосування за законопроект.

Р.Князевич також повідомив, що Комітет з питань правової політики і правосуддя рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект про Вищий антикорупційний суд у другому читанні та в цілому з урахуванням пропозицій Комітету та подальшим техніко-юридичним опрацюванням.

На голосування було поставлено рішення Комітету.

Народні депутати 286-ма голосами підтримали його.

Головуючий поставив на голосування законопроект про Вищий антикорупційний суд для його прийняття у другому читанні та в цілому.

315 голосами законопроект прийнято у другому читані та в цілому як Закон.

Прийнято Закон «Про Вищий антикорупційний суд».

Законодавчий акт визначає засади організації та діяльності Вищого антикорупційного суду, спеціальні вимоги до суддів цього суду та гарантії їх діяльності, а також особливості проведення конкурсу на посаду судді Вищого антикорупційного суду.

Законом Вищий антикорупційний суд визначено як постійно діючий вищий спеціалізований суд у системі судоустрою України, завданням якого є здійснення правосуддя відповідно до визначених законом засад та процедур судочинства з метою захисту особи, суспільства та держави від корупційних і пов'язаних із ними злочинів та судового контролю за досудовим розслідуванням цих злочинів, дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Законом поширено юрисдикцію Вищого антикорупційного суду на всю територію України та передбачено, що Вищий антикорупційний суд здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом, а також шляхом здійснення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях;

аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику у кримінальних провадженнях, віднесених до його підсудності, та інформує про результати узагальнення судової практики Верховний Суд та надає йому пропозиції до висновків щодо проектів законодавчих актів, які стосуються організації та діяльності Вищого антикорупційного суду, спеціальних вимог до суддів цього суду та гарантій їх діяльності, а також оприлюднює їх на своєму офіційному веб-сайті.

Згідно із Законом, кількість суддів Вищого антикорупційного суду визначається відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у межах видатків, передбачених у Державному бюджеті України на утримання цього суду, та із окремим встановленням, у межах кількості суддів Вищого антикорупційного суду, кількості суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Для здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, з числа суддів цього суду обираються слідчі судді строком на один рік без права переобрання слідчим суддею два роки поспіль.

Визначення кількості слідчих суддів у Вищому антикорупційному суді, їх обрання, виконання обов'язків судді першої інстанції у Вищому антикорупційному суді здійснюються в порядку, передбаченому Законом України «Про судоустрій і статус суддів» для визначення кількості слідчих суддів, їх обрання та виконання обов'язків судді у місцевих судах.

Законом встановлено спеціальні вимоги до судді Вищого антикорупційного суду, вимоги щодо проведення конкурсу на зайняття посади судді Вищого антикорупційного суду,

Згідно із Законом, «Громадська рада міжнародних експертів виконує свої повноваження у складі семи членів, які призначаються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України виключно на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України.

Кожна міжнародна організація може запропонувати Вищій кваліфікаційній комісії суддів України не менше двох кандидатів до складу Громадської ради міжнародних експертів.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України приймає рішення про призначення членів Громадської ради міжнародних експертів якщо кількість запропонованих кандидатів до складу Громадської ради міжнародних експертів щонайменше вдвічі перевищує кількість вакантних місць.

Рішення про призначення членів Громадської ради міжнародних експертів приймається на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яке є відкритим».

Членами Громадської ради міжнародних експертів можуть бути призначені громадяни України чи іноземці, які мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, мають досвід роботи не менше ніж п’ять років із здійснення розслідувань та процесуального керівництва чи здійснення судочинства у справах, пов’язаних з корупцією, в тому числі в інших країнах.

Члени Громадської ради міжнародних експертів призначаються строком на два роки і не можуть бути призначені повторно.

Законом визначено особливості статусу суддів Вищого антикорупційного суду, додаткові гарантії безпеки суддів Вищого антикорупційного суду, порядок проведення моніторингу доброчесності суддів Вищого антикорупційного суду, умови для підвищення рівня їх професійної компетентності.

Законом також визначено особливості забезпечення діяльності Вищого антикорупційного суду, фінансове забезпечення, вимоги до розміщення Вищого антикорупційного суду.

Законом внесено зміни до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Зокрема, внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу, якими визначена предметна підсудність Вищого антикорупційного суду. Згідно із ними, «Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 2062, 209, 211, 3661 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п’ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України».

Закон прийнято з техніко-юридичними правками.

Проект Закону зареєстровано за №7440.

А.Парубій надав слово для виступу Президентові України Петру Порошенку.

Президент України подякував народним депутатам за прийнятий Закон, з прийняттям якого сьогодні завершено формування антикорупційної структури.

Головуючий оголосив до розгляду питання про визначення кандидатури від Верховної Ради України до складу комісії зовнішнього контролю з незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро України

Перший заступник голови Комітету з питань запобігання і протидії корупції Юрій Савчук доповів рішення Комітету щодо запропонованих кандидатур.

В обговоренні кандидатур взяли участь представники депутатських фракцій.

Головуючий після виступів представників депутатських фракцій поставив на рейтингове голосування запропоновані кандидатури. За результатами голосування кандидатура Василенка Володимира Андрійовича набрала більшу кількість голосів – 276, ніж кандидатура правозахисника з США Томаса Файєрстоуна (за - 208).

На голосування для визначення кандидатури від Верховної Ради України до складу комісії зовнішнього контролю з незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро України було поставлено кандидатуру Василенка В.А.

За результатами голосування кандидатура Василенка В.А. набрала 289 голосів.

Головуючий оголосив, що Василенко В.А. визначений членом комісії зовнішнього контролю з незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро від Верховної Ради.

Народні депутати повторно розглянули Закон України «Про дипломатичну службу» №7322 з пропозиціями Президента України.

За результатами голосування Закон прийнято в цілому з урахуванням пропозицій Президента України 226 голосами.

Прийнято Закон «Про дипломатичну службу» з пропозиціями Президента України.

У прийнятому Законі враховані пропозиції Президента України щодо виключення абзацу другого частини третьої статті 14 Закону повністю, а у абзаці першому частини п’ятої статті 5 Закону щодо виключення слів «Кабінетом Міністрів України».

Пропозиції Президента до Закону «Про дипломатичну службу» зареєстровані за посиланнямhttp://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=62942.

Народні депутати розглянули подання Прем’єр-міністра В.Гройсмана про звільнення з посади Міністра фінансів Олександра Данилюка.

Головуючий надав слово для виступу Міністру фінансів Олександру Данилюку, який доповів про свою роботу на посаді.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман у виступі звернувся до народних депутатів з проханням підтримати його подання.

Головуючий поставив на голосування проект Постанови про звільнення Данилюка О.О. з посади Міністра фінансів України за №8433.

254 голосами Постанову було прийнято.

Прийнято Постанову «Про звільнення Данилюка О. О. з посади Міністра фінансів України».

Верховна Рада України постановила звільнити Данилюка Олександра Олександровича з посади Міністра фінансів України.

Проект Постанови зареєстровано за №8433.

Головуючий закрив ранкове засідання.

По перерві розпочалося вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій відкрив вечірнє засідання.

Народні депутати вшанували пам’ять видатного українського кінорежисера Кіри Муратової, яка пішла з життя 6 червня.

Парламентарії приступили до розгляду проекту Постанови про Звернення Верховної Ради України до парламентів іноземних держав, парламентських асамблей міжнародних організацій, світових лідерів та міжнародного співтовариства у зв'язку з протиправним вироком Московського міського суду у справі незаконно утримуваного в російській федерації громадянина України Романа Сущенка №8446.

238 голосами проект Постанови прийнято в цілому.

Прийнято Постанову «Про Звернення Верховної Ради України до парламентів іноземних держав, парламентських асамблей міжнародних організацій, світових лідерів та міжнародного співтовариства у зв’язку з протиправним вироком Московського міського суду у справі незаконно утримуваного в російській федерації громадянина України Романа Сущенка».

Верховна Рада України засудила протиправний вирок Московського міського суду у справі незаконно утримуваного в Російській Федерації громадянина України Романа Сущенка та затвердила Звернення Верховної Ради України до парламентів іноземних держав, парламентських асамблей міжнародних організацій, світових лідерів та міжнародного співтовариства у зв’язку з протиправним вироком Московського міського суду у справі незаконно утримуваного в російській федерації громадянина України Романа Сущенка.

Верховна Рада України:

висловлює рішучий протест у зв’язку з неправомірним рішенням Московського міського суду від 4 червня 2018 року про засудження громадянина України, журналіста Романа Сущенка до 12 років позбавлення волі за сфабрикованими обвинуваченнями у «шпигунстві»;

заявляє, що вирок Московського міського суду у цій справі базується на відверто сфабрикованих обвинуваченнях, фальсифікації доказів і є черговим свідченням відсутності правосуддя в російській федерації та продовженням політично вмотивованих переслідувань громадян України;

вимагає від російської федерації негайно припинити цілеспрямоване порушення прав і свобод людини, скасувати незаконне рішення у справі Романа Сущенка, звільнити його та забезпечити безперешкодне повернення в Україну;

констатує, що з моменту ухвалення Звернення Верховної Ради України до парламентів іноземних держав та парламентських асамблей міжнародних організацій щодо засудження політичних репресій російської федерації проти громадян України внаслідок збройної агресії російської федерації проти України та звільнення політичних в’язнів - громадян України від 1 березня 2018 року політичні репресії лише посилилися, мали місце нові затримання та арешти, а політичні в’язні, згадані у Зверненні, не були звільнені російською федерацією;

закликає міжнародне співтовариство засудити агресивну політику російської федерації та посилити тиск на росію з метою припинення політично вмотивованих утисків та переслідувань проти громадян України, а також задля звільнення та повернення в Україну Романа Сущенка та інших політичних в'язнів-громадян України, які незаконно утримуються російською федерацією за сфабрикованими та політично вмотивованими звинуваченнями;

звертається до всіх держав світу, міжнародних організацій та інституцій із закликом запровадити нові санкції проти російської федерації у зв’язку з продовженням нею порушень прав людини і політичних переслідувань, зокрема протиправним вироком Московського міського суду у справі незаконно утримуваного в російській федерації Романа Сущенка;

закликає міжнародну спільноту сприяти притягненню до відповідальності всіх осіб, причетних до системних порушень прав людини російською федерацією та політично мотивованих переслідувань громадян України, зокрема до винесення протиправного вироку Роману Сущенку.

Проект Постанови зареєстровано за №8446.

Народні депутати розглянули питання ратифікації.

Прийнято Закон «Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки у створенні єдиної системи авіаційної безпеки та цивільного захисту в Україні».

Верховна Рада України ратифікувала Угоду між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки у створенні єдиної системи авіаційної безпеки та цивільного захисту в Україні, учинену 29 травня 2018 року в м. Парижі, яка набирає чинності з дати отримання останнього письмового повідомлення, переданого дипломатичними каналами, про завершення кожною Стороною внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності цією Угодою.

Угодою передбачається надання Україні кредиту на суму, що не перевищує 475 млн. євро, для закупівлі гелікоптерів в кількості до 55 одиниць та пов’язаних з ними товарів, робіт, послуг для створення єдиної системи авіаційної безпеки та цивільного захисту.

Проект Закону зареєстровано за №0189.

Прийнято за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень».

Законопроектом пропонується визначити принципи та критерії розмежування кримінальних проступків та злочинів та змінити класифікацію кримінальних правопорушень на кримінальні проступки, нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі злочини.

Проектом пропонується кримінальним проступком визначити діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

Проектом також пропонується:

узгодити питання строків дізнання та судового розгляду кримінальних проступків;

визначити порядок застосування інституту судимості до осіб, які скоїли кримінальний проступок;

визначити коло суб’єктів, що будуть проводити дізнання по кримінальним проступкам;

уточнити перелік можливих негласних слідчих (розшукових) дій під час дізнання;

унормувати питання джерел доказів;

передбачити, що готування до кримінального проступку не тягне за собою кримінальної відповідальності.

Проект Закону зареєстровано за №7279-д.

Прийнято Закон «Про внесення змін до Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» щодо термінів застосування фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері комерційного обліку та до Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо уточнення порядку введення в дію Закон».

Законом відтерміновано до 1 серпня 2020 року набрання чинності норми щодо застосування фінансових санкцій до суб’єктів господарювання за порушення строків встановлення засобів обліку теплової енергії та води;

відтерміновано введення в дію Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189 до 1 травня 2019 року (в частині регулювання комунальних послуг).

Законом визначено, що:

уже укладені договори про надання комунальних послуг зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, проте споживачі мають укласти з виконавцями комунальних послуг договори про надання відповідних послуг згідно із Законом №2189 до 1 травня 2020 року;

норми Закону №2189, що регулюють послугу з управління багатоквартирним будинком, вводяться в дію з 10 червня 2018 року. Проте, договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які уже були укладені, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами доки не будуть укладені договори про надання послуг з управління багатоквартирним будинком;

до затвердження Кабінетом Міністрів України типового договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком сторони можуть укласти договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком за формою та на умовах, погоджених між управителем та співвласниками.

Законом визначено, що норми щодо відповідальності за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг вводяться в дію з 1 травня 2019 року, а не з 1 січня 2019 року як визначено Законом.

Законом також встановлено, що при відшкодуванні витрат оператора зовнішніх інженерних мереж, пов’язаних із встановлення, обслуговування та заміною вузлів комерційного обліку, споживачам комунальних послуг та власникам (співвласникам) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у відповідній будівлі, які сплачують внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, надаються пільги та субсидії.

Згідно із Законом, пільги та субсидії для відшкодування витрат з оплати послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій надаються до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Проект Закону зареєстровано за №8424.

Прийнято Постанову «Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для проведення розслідування відомостей щодо фактів розкрадання в Збройних Силах України та підриву обороноздатності держави у період з 2004 по 2017 роки».

Верховна Рада України утворила Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України для проведення розслідування відомостей щодо фактів розкрадання в Збройних Силах України та підриву обороноздатності держави у період з 2004 по 2017 роки.

Метою Тимчасової слідчої комісії є перевірка відомостей про нецільове використання коштів, спрямованих на фінансування Збройних Сил України, незаконний продаж військового майна протягом 2004 - 2017 років з метою підтвердження або спростування зазначених фактів.

Постановою основними завданнями Тимчасової слідчої комісії визначено:

проведення перевірки законності та обґрунтованості переведення військового майна, зокрема техніки, озброєння та боєприпасів, в статус надлишкового військового майна протягом 2004 - 2017 років;

проведення перевірки відомостей щодо обґрунтованості вартості відчуження військового майна, зокрема техніки, озброєння та боєприпасів, надлишкового військового майна та інших об’єктів права власності Міністерства оборони та/або Збройних Сил України протягом 2004 - 2017 років;

проведення перевірки відомостей щодо обґрунтованості розміру компенсації вартості земельних ділянок, які належали на праві власності Міністерству оборони та/або Збройним Силам України та були відчужені та/або передані під забудову в рамках реалізації інвестиційних проектів, програм протягом 2004 - 2017 років;

проведення перевірки цільового використання коштів, спрямованих на фінансування Міністерства оборони України, Збройних Сил України протягом 2004 - 2017 років, зокрема в частині виконання програм підвищення обороноздатності і безпеки держави та програм розвитку Збройних Сил України;

встановлення та збір інформації стосовно кола осіб та/або підприємств, установ, організацій та їх посадових осіб, залучених до здійснення діяльності, яка пов’язана із колом питань, для підготовки та попереднього розгляду яких утворено Тимчасову слідчу комісію;

ініціювання питання про притягнення винних осіб до відповідальності, передбаченої законодавством України.

Постановою встановлено, що кількісний склад Тимчасової слідчої комісії складає 12 (дванадцять) осіб, а також встановлено, що Тимчасова слідча комісія є повноважною в кількості членів комісії, обраних до її складу за пропозиціями депутатських фракцій, депутатських груп.

Головою Тимчасової слідчої комісії обрано народного депутата України Вінника Івана Юлійовича, заступником голови Тимчасової слідчої комісії - народного депутата України Лінька Дмитра Володимировича.

Проект Постанови зареєстровано за №8434.

Головуючий закрив вечірнє засідання.

За матеріалами Інформаційного управління ВР України

Фото з прямої трансляції на каналі «Рада»



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Останні новини

В ночь на сегодняшний день противник нанес авиационный удар по Украине с применением 3 крылатых ракет и одной противорадиолокационной ракеты

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.