mogno vse

​Пленарні засідання Верховної Ради України 7 лютого 2019 року

Голова Верховної Ради України А.Парубій після реєстрації народних депутатів відкрив ранкове засідання. А.Парубій на початку зазначив, що «сьогодні надзвичайно важливий день – день істини, коли ми маємо ухвалити віхові конституційні зміни. Це - визначальні, стратегічні рішення, які визначають майбутнє нашої країни і нашої держави. Це закріплення у тексті Конституції рішення щодо стратегічного курсу України на членство України в Європейському Союзі і НАТО. Також це завершення декомунізації - внесення у Конституцію нової назви області».


Голова Верховної Ради висловив переконання, що «голосування за євроатлантичний курс України - питання історичної ваги».

Головуючий повідомив, що згідно плану зараз народні депутати мали б завершити розгляд розпочатого на минулому пленарному засіданні законопроекту №6746 і в 10.30 перейти до розгляду законопроекту про внесення змін до Конституції. За його словами, це давало можливість до 12-ї години проголосувати за зміни до Конституції. Але надійшла заява від двох фракцій - Радикальної партії і «Батьківщина» - про оголошення реальної перерви.


Головуючий на вимогу двох фракцій оголосив перерву на 30 хвилин, запросивши керівників фракцій на нараду для проведення консультацій.

Після закінчення перерви народні депутати продовжили розглядати правки до проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення принципів процесуальної справедливості та підвищення ефективності проваджень у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції №6746.

248 голосами законопроект прийнято у другому читанні та в цілому.

Прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення принципів процесуальної справедливості та підвищення ефективності проваджень у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції».

Законом врегульовано порядок розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, строки розгляду справ та суттєво розширено зміст ст. 39 «Особи, які беруть участь у справі», і ст. 40 «Права осіб, які беруть участь у справі «Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Законом статтю 221 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» доповнено новою частиною такого змісту:

«Якщо інформація, яку вимагає надати орган Антимонопольного комітету України у зв’язку із дослідженням товарного ринку, що проводиться поза межами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вже надавалася протягом дванадцяти місяців, що передують дню отримання такої вимоги, будь-якому органу Антимонопольного комітету України і не зазнала змін, особа, від якої вимагається така інформація, має право не надавати її повторно, повідомивши про це орган Антимонопольного комітету України, який вимагає надати інформацію, у письмовому вигляді із зазначенням реквізитів листа, яким було надіслано запитувану інформацію».

Законом запроваджено нову правову інституцію - процедура врегулювання у справах про антиконкурентні узгоджені дії.

Законом доповнено Закон України «Про захист економічної конкуренції» новою статтею 46/1 «Процедура врегулювання у справах про антиконкурентні узгоджені дії». Згідно з цією статтею, «1. З метою підвищення ефективності захисту економічної конкуренції, зокрема шляхом скорочення строку розгляду справ та припинення порушень, оптимізації використання органами Антимонопольного комітету України своїх ресурсів, у справах про антиконкурентні узгоджені дії може застосовуватися процедура врегулювання.

2. Процедура врегулювання у справі розпочинається за заявою відповідача, поданою до складення органом Антимонопольного комітету України подання з попередніми висновками у справі.

3. Заява відповідача про застосування процедури врегулювання має містити згоду відповідача розпочати переговори щодо укладення угоди про врегулювання, у тому числі згоду сплатити штраф відповідно до частини одинадцятої цієї статті.

Орган Антимонопольного комітету України зобов'язаний розглянути заяву відповідача про застосування процедури врегулювання та повідомити про результати її розгляду протягом десяти робочих днів з дня її надходження.

Цей строк може бути продовжений до отримання висновку експерта або завершення проведення інших дій, необхідних для збирання та фіксації доказів, які можуть бути втрачені зі спливом часу або які неможливо буде провести пізніше без істотної шкоди для їх результату та які мають значення для оцінки органом Антимонопольного комітету України доцільності укладення угоди про врегулювання».

Згідно із законом, «процедура врегулювання з відповідачем вважається розпочатою, якщо орган Антимонопольного комітету України письмово повідомив відповідача про згоду на застосування процедури врегулювання».

Орган Антимонопольного комітету України протягом 15 робочих днів з дня початку процедури врегулювання з відповідачем письмово повідомляє відповідача про порушення, яке є предметом врегулювання, зокрема про діяння, які можуть бути кваліфіковані як порушення, товари (товарні ринки) та географічні межі товарних ринків, що охоплені порушенням, тривалість (період) порушення, попередньо розрахований розмір штрафу, який може бути накладений на відповідача без застосування процедури врегулювання, та обґрунтування його розрахунку.

Органи Антимонопольного комітету України припиняють процедуру врегулювання у разі, якщо:

з відповідачем не досягнуто згоди щодо питань, викладених у частині одинадцятій цієї статті;

відповідач не надіслав підписану ним угоду про врегулювання до органу Антимонопольного комітету України;

господарський суд відмовив у затвердженні угоди про врегулювання.

Згідно із Законом, «рішення органів Антимонопольного комітету України не можуть ґрунтуватися на доказах, з якими особам, які беруть участь у справі, не була забезпечена можливість ознайомитися (крім випадків обмеження доступу до інформації відповідно до законодавства) та надати заперечення, а також на доказах, отриманих з порушенням законодавства та прав осіб, а також прийматися з порушенням права особи на захист.

Рішення органів Антимонопольного комітету України мають бути мотивованими. У рішенні зазначаються обставини, докази, на підставі яких прийнято рішення, обґрунтування прийняття чи відхилення доказів осіб, які беруть участь у справі».

Законом також доповнено Закон України «Про захист економічної конкуренції» новою статтею 52/1, в якій детально прописано порядок та підстави звільнення від відповідальності та зменшення розмірів штрафів за вчинення антиконкурентних дій та інші новели.

Закон України «Про захист економічної конкуренції» доповнено новою статтею 52/1 «Підстави та порядок звільнення від відповідальності та зменшення розміру штрафів за вчинення антиконкурентних узгоджених дій», згідно з якою «1. Особа, яка вчинила антиконкурентні узгоджені дії, передбачені статтею 6 цього Закону, звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 52 цього Закону, якщо вона раніше за інших учасників цих дій добровільно повідомила Антимонопольний комітет України про такі антиконкурентні узгоджені дії, звернувшись із заявою про звільнення від відповідальності.

Для осіб, які вчинили антиконкурентні узгоджені дії, передбачені статтею 6 цього Закону, які не можуть бути звільнені від відповідальності у зв’язку з тим, що інший учасник відповідних антиконкурентних узгоджених дій раніше подав заяву про звільнення від відповідальності, але які добровільно звернулися до Антимонопольного комітету України із заявою про зменшення розміру штрафу та надали докази антиконкурентних узгоджених дій, що мають суттєве значення для прийняття рішення у справі, розмір штрафу зменшується залежно від черговості надання ними таких доказів:

першій особі - на 50 відсотків;

другій особі - на 30 відсотків;

іншим особам - на 20 відсотків розрахованого розміру штрафу, який мав бути накладений відповідно до оприлюднених Антимонопольним комітетом України підходів до визначення розмірів штрафів.

3. Антимонопольний комітет України не розглядає заяви про зменшення розміру штрафу, отримані після надіслання особам, які беруть участь у справі, подання з попередніми висновками.

4. Заява про звільнення від відповідальності або про зменшення розміру штрафу подається у письмовій формі та повинна містити інформацію, яка має суттєве значення для прийняття рішення у справі».

Порядок подання заяв про звільнення від відповідальності, про зменшення розміру штрафів за надання доказів вчинення антиконкурентних узгоджених дій та надання такого зменшення встановлюється Антимонопольним комітетом України.

Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім статті 46/1, яка набирає чинності з 1 січня 2020 року.

Положення цього Закону щодо строків розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та наслідків пропуску граничних строків розгляду таких справ застосовуються до справ, розпочатих органами Антимонопольного комітету України після набрання чинності цим Законом.

Закон прийнято з техніко-юридичними правками.

Проект Закону зареєстровано за №6746.

Головуючий поінформував народних депутатів про результати консультацій керівників депутатських фракцій, які відбулися під час перерви.

А.Парубій надав слово голові фракції Радикальної партії Олегу Ляшку, який виступив із заявою від двох фракцій, які вимагали перерву.

Головуючий оголосив до розгляду питання про порядок денний десятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання».

Він повідомив, що вже усі комітети подали свої пропозиції до порядку денного сесії і поставив на голосування питання.

227 голосами порядок денний десятої сесії було затверджено.

Прийнято Постанову «Про порядок денний десятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання».

Верховна Рада України затвердила порядок денний десятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.

Верховна Рада погодилася з пропозиціями комітетів Верховної Ради України стосовно законопроектів, які не рекомендовані для включення до порядку денного восьмої сесії, та зняти з розгляду як такі, що втратили актуальність та пропонуються на відхилення з інших підстав, згідно з додатком 1.

Згідно з Постановою, суб’єктам права законодавчої ініціативи повернуто законопроекти як такі, що потребують доопрацювання, згідно з додатком 2.

Проект Постанови зареєстровано за №9534.

Народні депутати приступили до розгляду проекту Закону внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору) №9037.

Законопроект доповів Голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич.

В обговоренні законопроекту взяли участь представники депутатських фракцій.

Головуючий повідомив, що у сесійній залі присутні Президент України Петро Порошенко, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, Прем’єр-міністр у 2014-2016 рр. Арсеній Яценюк.

А.Парубій надав слово для виступу Президенту України Петру Порошенку.

Президент України висловив впевненість у тому, що «завдання щодо членства України в Європейському Союзі та НАТО є абсолютно реальним».

А.Парубій поставив на голосування пропозицію про прийняття в цілому законопроекту №9037.

334 голосами «за» законопроект прийнято в цілому.

Прийнято Закон «Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору)».

Законодавчим актом з метою законодавчого закріплення в Конституції України цивілізаційного вибору, європейської ідентичності Українського народу та незворотності стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору внесено зміни до преамбули Основного Закону України, статей 85, 102, 116 Конституції України, а саме:

абзац п’ятий преамбули після слів «громадянської злагоди на землі України» доповнено словами «та підтверджуючи європейську ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України».

Законом пункт 5 частини першої статті 85 Конституції України викладено в такій редакції:

«5) визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору»;

статтю 102 доповнено частиною третьою такого змісту:

«Президент України є гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору».

Законом статтю 116 доповнено пунктом 11 такого змісту:

«11) забезпечує реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору».

Законом виключено з Конституції України пункт 14 розділу XV «Перехідні положення», який передбачає використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань на умовах оренди відповідно до міжнародних договорів.

Проект Закону зареєстровано за №9037.

До порядку денного та прийняття рішення було включено ряд законопроектів, зокрема: про внесення змін до деяких законів України щодо спостереження за виборчим процесом в Україні №9524 та інших.

Народні депутати не підтримали пропозицію головуючого скасувати перерву та продовжити роботу.

У пленарному засіданні оголошено перерву.

Після перерви головуючий оголосив до розгляду законопроекти про внесення зміни до статті 133 Конституції України (щодо перейменування Дніпропетровської області) за №№9310 і 9310-1.

Законопроект №9310 доповіла Представник Президента України у Верховній Раді Ірина Луценко.

Альтернативний законопроект за №9310-1 доповів народний депутат Андрій Денисенко.

Доповідачі відповіли на запитання народних депутатів.

В обговоренні взяли участь представники депутатських фракцій.

Заступник Голови Комітету з питань правової політики та правосуддя Василь Яніцький доповів рішення Комітету, який рекомендує Верховній Раді визначитися шляхом голосування щодо включення до порядку денного десятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання, поданого Президентом України як невідкладний, проекту Закону про внесення зміни до статті 133 Конституції України (щодо перейменування Дніпропетровської області) (реєстр. № 9310 від 21 листопада 2018 року) та направлення його до Конституційного Суду України для одержання висновку щодо його відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України і законопроекту про внесення змін до статті 133 Конституції України (щодо перейменування Дніпропетровської області) (реєстр. № 9310-1), поданий 165 народними депутатами.

За результатами голосування законопроект №9310-1 набрав 240 голосів, а законопроект №9310 не набрав необхідної кількості голосів.

Прийнято Постанову «Про включення до порядку денного десятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання законопроекту про внесення змін до статті 133 Конституції України (щодо перейменування Дніпропетровської області) і про його направлення до Конституційного Суду України».

Постановою включено до порядку денного десятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання законопроект про внесення змін до статті 133 Конституції України (щодо перейменування Дніпропетровської області) (реєстр. № 9310-1), поданий 165 народними депутатами.

Законопроект про внесення зміни до статті 133 Конституції України (щодо перейменування Дніпропетровської області) направити до Конституційного Суду України для одержання висновку щодо відповідності його вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Проект Постанови зареєстровано за №9310-1.

Народні депутати розглядають проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо спостереження за виборчим процесом в Україні №9524.

Законопроект доповіла Представник Президента України у Верховній Раді Ірина Луценко.

232 голосами законопроект прийнято за основу та в цілому.

Прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо спостереження за виборчим процесом в Україні».

Законом внесено зміни до виборчого законодавства України, зокрема до законів України «Про вибори Президента України», «Про вибори народних депутатів України» та «Про місцеві вибори» з метою не допускати до спостереження за виборами в Україні осіб, які є громадянами (підданими) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, а також осіб, пропозиції щодо реєстрації якої у якості офіційного спостерігача ініційовано або внесено державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом.

Законом доповнено статтю 70 Закону України «Про вибори Президента України» приписом, відповідно до якого «офіційним спостерігачем від іноземних держав, міжнародних організацій не може бути: 1) особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом; 2) особа, пропозиції щодо якої ініційовано або внесено державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом».

Аналогічними за змістом нормами доповнено ст. 68 згаданого Закону та статті 77 і 79 Закону України «Про вибори народних депутатів України» і статті 64 та 67 Закону України «Про місцеві вибори».

Проект Закону зареєстровано за №9524.

А.Парубій повідомив про отримання Верховною Радою Висновку Конституційного Суду України щодо відповідності проекту Закону №8380 про внесення змін до ст. 133 Конституції України (щодо перейменування Кіровоградської області).

Голова Верховної Ради дав доручення Комітету з питань правової політики та правосуддя розглянути Висновок Конституційного Суду та підготувати питання до розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України.

Головуючий повідомив, що згідно Закону законопроект має бути розглянути не раніше ніж через 7 днів після надання відповідного висновку головного комітету.

А.Парубій висловив сподівання, що всі етапи розгляду законопроекту будуть пройдені швидко з тим, щоб ухвалили його.

Головуючий закрив ранкове засідання.

По перерві розпочалося вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України. Голова Верховної Ради України А.Парубій відкрив вечірнє засідання.

Народні депутати продовжують розгляд питань порядку денного.

Вони розглянули проект Закону про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо Єдиного державного реєстру ветеранів війни №9508.

Законопроект доповів Голова Комітету у справах ветеранів та осіб з інвалідністю Олександр Третьяков.

О.Третьяков повідомив, що проектом пропонується законодавчо унормувати створення Єдиного державного реєстру ветеранів війни, що дасть можливість забезпечити реалізацію ветеранами війни, особами, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалими учасниками Революції Гідності, членами сімей таких осіб, особами, на яких поширюється чинність Закону про статус ветеранів війни, пільг та інших державних гарантій, а також більш оперативно приймати управлінські рішення в частині посилення соціального захисту таких осіб.

Він також повідомив, що Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти проект Закону за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу і в цілому.

Законопроект 237 голосами прийнято за основу та в цілому.

Прийнято Закон «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо Єдиного державного реєстру ветеранів війни».

Законодавчим актом статтю 3/1 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено в новій редакції, якою передбачається:

створити Реєстр - єдину державну інформаційно-телекомунікаційну систему, призначену для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, захисту і знеособлення інформації про ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей таких осіб та інших осіб, на яких поширюється чинність цього Закону.

Реєстр створюється для забезпечення:

1) обліку осіб, визначених частиною першою цієї статті;

2) реалізації особами, визначеними частиною першою цієї статті, пільг та інших соціальних гарантій, передбачених цим та іншими законодавчими актами;

3) адміністрування потреб осіб, визначених частиною першою цієї статті;

4) координації діяльності органів виконавчої влади та у випадках, передбачених законом, органів місцевого самоврядування, з питань соціального захисту осіб, визначених частиною першою цієї статті.

Сукупність відомостей про фізичних осіб (персональні дані), що містяться в Реєстрі, є інформацією з обмеженим доступом. Оброблення таких відомостей здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

Законом встановлено, що відповідальним за забезпечення формування та ведення Реєстру та його розпорядником є Міністерство у справах ветеранів України. Центральні і місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування безоплатно надають інформацію, необхідну для формування та актуалізації Реєстру.

Законом встановлено, що порядок створення, ведення, доступу до відомостей Реєстру та їх використання, порядок одержання інформації з інших реєстрів і інформаційних баз даних щодо фізичних осіб для внесення до Реєстру, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Проект Закону зареєстровано за №9508.

Народні депутати розглянули проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Парламентської Асамблеї НАТО, національних парламентів держав-членів НАТО «Щодо набуття Україною членства в НАТО» №10007.

243 голосами Постанову прийнято.

Прийнято Постанову «Про Звернення Верховної Ради України до лідерів держав-членів НАТО, Північноатлантичної Ради та Парламентської Асамблеї НАТО, національних парламентів держав-членів Альянсу «Стосовно надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО».

Верховна Рада України ухвалила Звернення до держав-членів НАТО «Щодо надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО».

Верховна Рада України у Зверненні:

констатує, що з часу Революції Гідності особливе партнерство між Україною і НАТО зазнало глибоких якісних змін та потребує нових форм інституційного діалогу;

звертається до Північноатлантичної Ради та Парламентської Асамблеї НАТО, національних парламентів держав-членів НАТО із проханням підтримати висловлений Україною намір набути членства в НАТО;

закликає лідерів держав-членів НАТО схвалити (на ювілейному саміті Альянсу в Лондоні у грудні 2019 року) прогресивне бачення розвитку відносин з Україною, що вестиме до її членства в Організації, і формально розпочати з нашою державою індивідуальний діалог рекомендацій та практичної підтримки, що становитиме План дій щодо членства України в НАТО.

Проект Постанови зареєстровано за №10007.

Народні депутати розглядають проекти Закону про внесення змін до Житлового кодексу Української РСР та інших законодавчих актів України щодо забезпечення прав власників (користувачів) приміщень жилого будинку №10006 і №10006-1.

Законопроекти доповіли народні депутати Артур Герасимов і Юрій Левченко.

Голова Верховної Ради України повідомив, що він невідкладно підписує Закон «Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору)» №9037 і передає його на підпис Президенту України.

Головуючий закрив вечірнє засідання.

За матеріалами Інформаційного управління ВР України

Фото з прямої трансляції на каналі «Рада»



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Минулої доби внаслідок обстрілів один боєць Об'єднаних сил отримав поранення. За даними розвідки, двох окупантів було знищено, трьох – поранено, одного взято в полон

подробнее

Опрос

Что Вы будете делать после голосования в первом туре?

pp
Конфликты и законы © 2008-2019.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.