Пропозиції щодо внесення змін до...

Пропозиції щодо внесення змін до проекту Податкового кодексу України від Авдокатури України

Подробиці

Опубліковано 25.06.2010 14:22

Автор:

Правозахистна діяльність - найвідповідальніша функція, яку не може втілити пересічний громадянин. Тож на сторожі захисту прав стоять правозахисники та адвокати, які, незважаючи на те, що захищають інших, самі є незахищеними в плані податкового регулювання. Тож, у зв’язку із розглядом Верховною Радою України проекту закону №6509/П Податковий кодекс України, представники адвокатських та правничих громадських організацій України, звернулися до Президента України В.Ф.Януковича, Прем’єр міністра України М.Я.Азарова, та Голови Верховної ради В.М.Литвина з проханням щодо ініціювання внесення деяких змін до проекту Податкового Кодексу, в частині оподаткування доходів адвокатів.

Адвокатура України є важливим інститутом громадянського суспільства, який виконує конституційну функцію надання правової допомоги фізичним та юридичним особам, в тому числі, на безоплатній основі і незахищеним верствам населення.

Усвідомлюючи свій соціальний обов’язок, адвокати не порушують перед державою питання щодо надання будь-яких пільг або преференцій, а наголошують виключно на тому, що на протязі 15 років оподаткування адвокатської діяльності належним чином не врегульовано.

Адвокати є платниками податку з доходів фізичних осіб, внесків до Пенсійного фонду України, а також до інших соціальних фондів, при цьому, відповідно до чинного законодавства, виплати за загальнообов’язковим внесками не зменшують у адвокатів оподаткований дохід.

Зазначені виплати адвокати здійснюють з єдиного джерела доходів – гонорарів, сплачених клієнтами.

За рахунок зазначених гонорарів адвокати забезпечують себе робочими місцями (утримання приміщень та комунальні платежі), оргтехнікою, професійною літературою, сплачують за навчання та підвищення кваліфікації, заробітну плату та відповідні нарахування на неї найманим працівникам – помічникам та технічному персоналу, адвокати здійснюють благодійницьку діяльність, підтримують членськими внесками професійні громадські організації, крім того, адвокати, як і всі інші фізичні особи утримують сім’ї, сплачують за навчання дітей та відсотки за іпотечними кредитами , хворіють та отримують медичну допомогу, проте, не мають право за діючим Законом України «Про оподаткування доходів фізичних осіб» на податковий кредит за вищеназваними витратами, а за запропонованим проектом Податкового кодексу відповідно – на податкову знижку, право на яку мають інші громадяни України.

Такий підхід, на нашу думку, суперечить основним принципам податкових реформ, запропонованих владою, а саме рівності всіх платників податків перед законом, недопущення податкової дискримінації, єдиного підходу до визначення на законодавчому рівні всіх податкових інструментів, гармонійного поєднання інтересів держави та платників податків.

Виключно у зв’язку з тим, що адвокати є само зайнятими особами та отримують не заробітну плату, а гонорар, доходи адвокатів оподатковуються подвійно (загальна сума податків та обов’язкових платежів складає 52 % доходу), витрати, які несуть адвокати у зв’язку із здійсненням адвокатської діяльності, нормативно не визначені та не визнаються податковими органами, адвокати не мають право на врахування при оподаткуванні витрат, пов’язаних з освітою та лікуванням. За запропонованим проектом витрати у накопичувальній пенсійній системі не будуть зменшувати оподаткований дохід адвоката.

Адвокатська спільнота неодноразово зверталася до відповідних державних установ з метою поліпшення зазначеного становища, проте низка податкових роз’яснень, якими адвокати керувалися останні роки при обчисленні і сплаті податків не могла вирішити питання належного системного унормування оподаткування адвокатської діяльності.

Наразі, у зв’язку з реформуванням податкового законодавства, розглядом у парламенті відповідних законопроектів , звертаємося до Вас із проханням вивчити наші пропозиції та висловлюємо надію, що останні стануть належним підґрунтям для більш уважного ставлення до існуючої проблеми.

Пропозиції

щодо внесення змін до проекту Податкового кодексу України

(№ 6509/П від 16 червня 2010 року)

Редакція проекту Податкового кодексу України № 6509/П від 16 червня 2010 року	Запропоновані зміни	Нова редакція
Стаття 1 розділу IV Податкового кодексу 1.6) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом; 1.9) самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що такі особи не є працівниками в межах підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність – діяльність, пов’язана з участю фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само, як у діяльності лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності за умови, що такі особи не є працівниками чи фізичною особою – підприємцем та використовують найману працю не більш як однієї фізичної особи.	Пропонується виключити: слова «у вигляді заробітної плати» слова «….та використовують найману працю не більш як однієї фізичної особи.»	Стаття 1 розділу IV Податкового кодексу 1.6) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Кодексом; 1.9) самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що такі особи не є працівниками в межах підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність – діяльність, пов’язана з участю фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само, як у діяльності лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності за умови, що такі особи не є працівниками чи фізичною особою – підприємцем.
Стаття 4 розділу IV Податкового кодексу 4.6. Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Пенсійного фонду України, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду та внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.	Пропонується виключити: слова «…у формі заробітної плати…» Доповнити словами : «Дохід» «…доходу само зайнятої особи…»	Стаття 4 розділу IV Податкового кодексу 4.6. Під час нарахування доходів база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата ( отриманий дохід), зменшена на суму страхових внесків до Пенсійного фонду України, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду та внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, доходу самозайнятої особи, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
Стаття 6 розділу IV Податкового кодексу 6.4.2. Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 4.6 статті 4 цього розділу.	Пропонується доповнити: словами : «… а для самозайнятих осіб – суми чистого доходу, який підлягає оподаткуванню»	Стаття 6 розділу IV Податкового кодексу 6.4.2. Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 4.6 статті 4 цього розділу, а для самозайнятих осіб – суми чистого доходу, який підлягає оподаткуванню.
Стаття 18 розділу IV Податкового кодексу 18.3. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом i витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності, за нормами у відсотках до отриманого у звітному періоді доходу, визначеними у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.	Пропонується замінити: Слова «необхідними для провадження…» словами «безпосередньо пов’язаними із провадженням…» Пропонується виключити: слова «за нормами у відсотках до отриманого у звітному періоді доходу, визначеними у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.» Пропонується доповнити: словами «До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, які включаються до витрат виробництва (обігу) згідно з розділом ІІІ цього Кодексу.»	Стаття 18 розділу IV Податкового кодексу 18.3. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом i витратами, безпосередньо пов’язаними із провадження певного виду незалежної професійної діяльності. До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, які включаються до витрат виробництва (обігу) згідно з розділом ІІІ цього Кодексу.