mogno vse

​Сам собі янукович, або Як під Києвом гопота знищує пресу і права людини

Здавалося б, що після скандалу з судимостями януковича у владі не повинно з’являтися осіб, котрі у своєму житті мали судимості. Особливо за розбій та крадіжки. Проте нині модно: отримати довідку про погашення судимості і – у владу. Як виявляється, тепер в українських радах різних рівнів сидять колишні злочинці, що мають довідку про погашену судимість, а народ – тішиться, напевно через те, що хоче бути обкраденим, злиденним та у рабстві. Без права мати власну точку зору і, тим паче, отримувати інформацію, що не співпадатиме з точкою зору представників влади, що пройшли суворий шлях від посіпаки урки до великого чиновника.


Узурпація влади як механізм впливу

Ті, хто дорвався нині до влади в Україні, наразі вже й не приховують, що у них завдання не захищати громади міст та селищ, а ділити між собою майно громади, дерибанити землю, віджимати бізнес у неугодних, але при цьому ще й піклуватись про те, аби усілякі газетярі нічого подібного суспільству не повідомляли, адже хтозна: може, серед громади котрийсь прочитає в газеті про викрутаси крадіїв та шулерів і вирішить, що він - такий собі Чіпка, який може забажати не лише владні повноваження скоротити представнику знахабнілої влади. Та й під час виборів потрібно, аби випускались газети, які лише славитимуть владу, брехатимуть про її досягнення та, головне, – не писатимуть про колишні «досягнення» славетного мера, котрий, як повідомляють ЗМІ та й той же Google (що легко перевіряється, треба лише у пошуковик поставити словосполучення «момот судимість») свій життєвий шлях розпочинав з крадіжок з проникненням в чуже житло.

Тож не дивно, що влада Вишгорода, що під Києвом, пішла на порушення і закону і здорового глузду у боротьбі з головним редактором газети «Вишгород». І вже не вперше за останні місяці на розгляд сесії Вишгородської міської ради виносить проект рішення про затвердження Статуту комунального підприємства «Редакція газети «Вишгород» у новій редакції, при тому, що новоявлений документ фактично узаконює цензуру та надає необґрунтовані повноваження міській раді, зокрема – міському голові, чим порушує низку законів, приміром – антикорупційного та про роздержавлення ЗМІ.

Ба більше: у порядку денному на останній сесії, що відбувалась 30.03.2017 року, навіть вказали, що розглядатимуть звільнення головного редактора саме за положенням статуту.

Звісно, уркагани - вони такі. Для них навіть імітація законності є недоречною. Та й чого критись, як повідомляють ті ж ЗМІ, уродженцю російського Іркутська? А те, що нині майже ручна міськрада Вишгорода не поділяє проукраїнських позицій, стало зрозумілим після того, як депутати провалили голосування за звернення до президента, яким пропонувалось: заборонити переслідування учасників блокади, вимагати відставки Аброськіна, Авакова, припинити усі стосунки з ОРДЛО, заборонити торгівлю товарами російського виробництва в Україні, позбавити банки російської федерації ліцензії та права працювати на території України, визнати АТО – війною, яка ведеться росією проти України, взяти під контроль держави стратегічні об’єкти, які перебувають в руках російського капіталу. Чи може справжній патріот своєї землі не підтримати таких вимог? Але коли мер поділяє погляди росії, то на що можна очікувати, коли депутати не дбають про громаду, а лише думають, як вгодити колишньому, як пишуть ЗМІ, домушніку, що промишляв крадіжками з проникненням до житла.

Тож і дивуватись тому, що мер (який на сесії своєю поведінкою дуже нагадував Добкіна молодшого) вирішив через узурпацію влади знищити місцеву свободу слова, - не доводиться. Щоправда, спосіб, яким обрано знищення газети та головного редактора газети «Вишгород» - совковий. Напевно тому, що більшість комуністо-чекістів з самого початку появи своєї ідеології обрали напрямок доносів, оскільки більшість з них були бандитами (той же Сталін до революції банки обкрадав). І в цьому випадку мер Вишгорода поставив на начебто колектив редакції, який принизився до примітивного наклепу, що не відповідає дійсності. Про що, між іншим, і написала вишгородський блогер Алла Петрова, поставивши в одній зі своїх статей певну низку доволі раціональних питань. Але саме через цю статтю черговий номер газети було заблоковано. І не ким-небудь, а керівником комунального підприємства, який хоч за фахом і журналіст, але, напевно, переконаний: хто платить, той дівчинку і танцює. А пан Ткач, видко, любить, коли його танцюють. За те і відробляє. І не дивно, що одноосібним рішенням директора КП «Редакція газети «Вишгород» В. О. Ткача макет за спиною головного редактора було переверстано, а роздруковану та підписану автором статті та головним редактором газети М. Ю. Кочелісовою верстку знищено.

Порушення закону для мера Вишгорода – не проблема

Як вже наразі зрозуміло, намагання переписати статут газети має декілька цілей. Це не лише взяти під контроль свободу слова, а й продемонструвати вишгородцям, що саме мер з кримінальним минулим (як про це красномовно пишуть ЗМІ) повністю контролює громаду міста, депутатів та й усі гілки влади. А те, що запропоновані зміни не приводять Статут у відповідність до вимог законодавства України, проте знахабніло порушують його норми та інші вимоги законодавства України, красномовно написала у своєму висновку Людмила Опришко, адвокат, медіа-юрист з гарячої лінії НСЖУ-ОБСЄ. З висновку видко, що мер Вишгорода йде як на порушення норм Конституції України, так і закону. Так, наприклад, Вишгородський міській голова не має права призначати керівника комунального підприємства, як це зазначено у пункті 9.2.1, пункти 9.2.1-9.2.10 проекту Статуту порушують вимоги статей 19 Конституції України, 42 Закону України «Про місцеве самоврядування, 78 ЦК України, Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» та інші вищезазначені правові норми. На порушеннях законодавства наголошувала і медіа-юрист Людмила Панкратова, котра до 21-ої лютневої сесії готувала власний юридичний висновок.

Та й включення Вишгородського міського голови до органів управління комунального підприємства «Редакція газети Вишгород» - майже досягнення. Навіть для нинішніх розгульних та кримінальних часів, отаке – нонсенс, оскільки подібне означає, що пан мер бажає не лише контролювати колектив, а ще й змусити його звітувати за кожне слово, бо йому потрібна цензура - як тиск на журналістів.

Та от що прекрасно: коли медіа-юрист Олексій Ржанов на сесії в обличчя меру сказав, що голосування за зміни до Статуту призведуть до того, що з радою будуть судитись (а це – видатки громади, а потому повернення судового збору і оплата юриста), пан Момот без вагань заявив, що хай головний редактор газети йде до суду. Напевно, мер Вишгорода переконаний, що будь-якого суддю – купить, адже нормальна людина, прочитавши висновки юриста, такого б не верзла. Але, споглядаючи за поведінкою пана Момота, складалось враження, що він живе за правилом: у мене все схвачено і за все – заплачено.

Проте, розчаруємо самовпевненого у собі мера-узурпатора, що корчить з себе міні-януковича: і не такі, як він, суди програвали. Були люди куди «крутіші», і тих суд змусив відшкодовувати і судовий збір, і роботу адвоката, і дотримуватись закону, бо знахабніло порушувати закони не може ніхто, навіть Порошенко.

А загалом в Україні потрібно внести законопроект про заборону в минулому засудженим балотуватися на виборах, особливо тим, хто за вироком суду був звинувачений у розкраданнях, крадіжках та розбоях. Тоді і склад місцевих рад, а то й ВР - суттєво зміниться.

Конфлікти і закони

Фото Інтернет



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

17 липня російські окупаційні війська продовжували по всій лінії зіткнення порушувати встановлене перемир’я. Противник 21 раз відкривав вогонь по позиціях наших військ

подробнее
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.