​Закон 2693 потребує повернення авторам та доопрацювання

Підтримуємо узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради України щодо законопроекту «Про медіа» (2693) - він потребує повернення авторам на доопрацювання.


З огляду на це, вважаємо доцільним вимагати створення Комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики відкритої робочої групи для доопрацювання проекту або відкритого прийняття пропозицій від галузевих об’єднань, оскільки подання альтернативних до проекту Закону України «Про медіа» реєстр. № 2693 від 27.12.2019 р., внесеного н.д. України Олександр Ткаченко, Никита Потураев (Nikita Poturaev), Yevheniya Kravchuk та іншими не виправить ситуацію.

Першочергово має бути змінена структура законопроекту. Формат «інформаційного чи то медіа кодексу», як це представлено зараз, потребує виділення загальної та спеціальної частини. У загальну частину можна включити визначення термінів, зобов'язання держави по гарантуванню свободи діяльності медіа та журналістів, підстави звільнення від відповідальності засобів масової інформації з огляду на їх функцію щодо збору і надання громадянам оперативної масової інформації, переваги у наданні інформації за запитом ЗМІ, питання державної підтримки ЗМІ і журналістів. Можна включити питання співрегулювання, функцією якого має стати прийняття не додаткових підстав для відповідальності, а попередній розгляд скарг на ЗМІ (особливо мовників, які отримують ліцензії) і прийняття висновку, який тільки і може слугувати підставою для звернення Нацради з позовом до суду про анулювання ліцензії на мовлення.

Положення про регулювання діяльності працівників медіа, пов’язану зі збором і поширенням інформації, не доцільно «відривати» від регулювання самих медіа. Виглядає так, що авторам і закритій робочій групі, яка готувала для них проект закону, просто не вистачило часу, щоб включити в проект питання державної підтримки ЗМІ.

Загалом проект закону має пройти стадію лібералізації через складність структури і змісту, зайву деталізацію, яка протирічить принципам доступності закону, як того вимагає Конвенція з захисту прав і основоположних свобод і на чому наголошено у висновку ГНЕУ.

Особлива частина має містити регулювання окремих видів засобів масової інформації. Вважаємо недоцільним заміну терміну «засіб масової інформації» на термін «медіа» у всьому законодавчому полі України, оскільки таким чином нівелюється відповідальність чиновників у забезпеченні доступу до інформації, висвітлення своєї діяльності. Доступ забезпечується не тільки запитами, а, передусім, має забезпечуватися висвітленням діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування. Відповідно до цього ж проекту закону, Директиви ЄС, виконанням якої і обґрунтовано необхідність зміни законодавства, та й взагалі керуючись здоровим глуздом, всі «медіа» не можуть бути зареєстровані, адже медіа термін всеохоплюючий. Тому реєстрації мають підлягати ЗМІ, надавачі аудіовізуальних послуг, іноді медіа-сервіси.

Протирічить міжнародній практиці і запропонована реєстрація, а тим більше СКАСУВАННЯ РЕЄСТРАЦІЇ друкованих медіа (ЗМІ). У світі ця реєстрація відбувається за принципом повідомлення, як і зараз в Україні. Пропонується її здійснювати виключно через Нацраду і перетворити на дозвільну, коли Нацрада спочатку розглядає фінансові декларації і вирішує чи реєструвати друкований медіа. ГНЕУ також звертає увагу на неадекватність штрафів за поширення друкованих медіа + конфіскацію майна. Ми пропонуємо проводити реєстрацію друкованих ЗМІ і інформаційних агентств у державних реєстраторів, що дійсно зробить цю процедуру максимально спрощеною і швидкою, наблизить її до місцевого рівня.

До речі, в проекті нічого не сказано про «провайдерів медіа сервісів» для друкованих медіа — це Укрпошта і розповсюджувачі преси. А ці питання потребують першочергового вирішення, на думку керівників і власників друкованих ЗМІ.

ГНЕУ також звертає увагу на звуження термінів «мовник», «телемовник», на плутанину в тексті проекту термінів «медіа послуга», «медіа сервіс», неузгодженість термінів між собою. Визначення «мовлення громад» не відповідає принципам AMARC, а зміна статусу та вимоги щодо фінансування комунальних мовників призведе до закриття більшості з них, причому шляхом ліквідації, навіть без права колективу провести реформування та залишитись медіа. Навряд чи зможуть пояснити місцеві ради, чому вони закривають школи і лікарні, але надають мільйонне фінансування мовнику для трансляції своїх засідань.

Бездоказове, лише за зверненням Нацради, позбавлення ліцензій, обмеження у доступі до веб-ресурсів, одним судом країни за скороченою процедурою, явно становить неправомірне втручання держави у свободу вираження. А скасування реєстрації медіа, що має наслідком припинення його діяльності під страхом штрафу і конфіскації майна, взагалі відбувається без судового рішення. Створення «переліку осіб» лише на підставі відкриття кримінального провадження порушує Конституцію і становить значний корупційний ризик в діях Нацради.

Звертаємо увагу Комітет гуманітарної та інформаційної політики та Комітет з питань свободи слова, що Національна рада з питань телебачення і радіомовлення потребує окремого законодавчого регулювання (окремого закону), як спеціальний наглядовий і регулюючий орган. Значне розширення повноважень Нацради потребує змін до Конституції, оскільки саме в ній визначено предмет діяльності цього органу — телебачення і радіомовлення.

Чекаємо запрошення Комітету для відкритої гласної прозорої роботи над законопроектом, починаючи зі зміни його структури з метою лібералізації медіа сфери для її інноваційного розвитку або, хоча б, взагалі існування медіа.

Тетяна Котюжинська, facebook.com

Фото pero.org.ua



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Последние новости

У відповідь на обстріли підрозділи ОС адекватно застосовували піхотне озброєння. Бойових втрат протягом доби, що минула, серед наших воїнів немає

подробнее
Конфликты и законы © 2008-2020.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.