Василь Онопенко – про велику законотворчу авантюру

Із виступу Голови Верховного Суду України Василя Онопенка на засіданні Верховної Ради України під час розгляду у другому читанні законопроекту «Про судоустрій і статус суддів» 7 липня 2010 року
 
Шановний Володимире Михайловичу!
 
Шановні народні депутати!
 
Уже зрозуміло, що рішення щодо цього проекту прийнято.
 
За браком часу я не буду обговорювати змістові положення цього проекту. Попри нормальні та прогресивні положення, проект містить велику кількість юридично неприйнятних новел. Ці новели дають підстави говорити про те, що проект не має нічого спільного із справжньою судовою реформою.
 
За своїм змістом він має зовсім інше спрямування – поставити судову систему в режим ручного управління, отримати залежний і слухняний суд.
 
Після набрання цим законом чинності в Україні такої окремої гілки влади, як судова уже не буде.
 
Уся процедура підготовки та прийняття цього проекту, як на мене, свідчить про велику законотворчу авантюру.
 
За різними оцінками, близько 20 положень цього проекту прямо суперечать Конституції України. Зокрема, це стосується зниження статусу Верховного Суду, а по суті – знищення його як судового органу.
 
Вочевидь неконституційним є встановлення суцільної спеціалізації судів і утворення нового вищого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ.
 
Прямо суперечить Конституції наділення Вищої ради юстиції правом призначати голів судів.
 
У цій залі багато досвідчених парламентарів. Спробуйте пригадати, коли востаннє до законопроекту, який виноситься на друге читання, було 25 сторінок зауважень Головного юридичного управління. І зауважень не технічних, а концептуальних, які завершуються категоричним висновком – через неконституційність, юридичну необґрунтованість та суперечливість багатьох його положень проект потребує суттєвого доопрацювання.
 
На цьому ж наголошують провідні вчені-юристи у своєму відкритому листі до Президента, парламенту, який опублікований у сьогоднішньому номері «Голосу України».
 
Ключові положення цього проекту не відповідають міжнародним стандартам. Рада Європи закликає українську владу утриматися від остаточного схвалення законопроекту до отримання остаточних висновків Венеціанської комісії.
 
Куди і чому поспішаємо? Чому такий без перебільшення державоутворюючий закон внесено в зал для остаточного схвалення без надання можливості осмислити бодай основне?
 
Для мене відповідь очевидна: бо так треба для кількох осіб, які хочуть поставити на промислову основу експлуатацію судів у своїх інтересах.
 
Будь-яка реформа – обов’язково має бути кроком уперед. Реформа суду – як ключового інституту захисту прав і свобод громадян – має прийматися для людей і в інтересах всього суспільства, а не окремих політиків.
 
Шановні народні депутати!
 
Що я можу, так це востаннє закликати Вас подумати про наслідки сьогоднішнього рішення. Не заради Верховного Суду України, навіть не заради суддів, які вже й так залякані цією судовою реформою і вже сьогодні бояться ухвалювати законні рішення.
 
Подумайте про те, чи зможе Україна розвиватися далі як демократична та правова держава, якщо у ній не буде незалежного суду.
 
Замисліться про той правовий хаос, який неминуче настане в державі в результаті ухвалення цього недосконалого законопроекту.
 
І не треба тішити себе ілюзіями про те, що все можна буде виправити і відкоригувати через рік чи два. Я боюся, що руйнівна сила цього законопроекту надовго відкине Україну назад в своєму демократичному розвитку.
 
Дякую за увагу.
 
За матеріалами scourt.gov.ua
 


Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Полковник ЗСУ у запасі та військовий експерт Роман Світан у новому воєнному зведенні на 25 листопада обговорив такі актуальні теми:

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.