Влада боїться висвітлення спротиву народу у ЗМІ

Янукович - боїться. І боїться по-справжньому. Боїться вільного народу і особистостей, які не мовчать, а відстоюють свої права. А тому нещодавно у його оточенні і почали говорити про збільшення кількості внутрішніх військ. І це за умови, що їх і так понад 33 тисячі (не рахуючи представників міліції). Але Командувач Внутрішніх військ МВС України генерал армії Олександр Кіхтенко вважає, що кількість особового складу цієї воєнізованої структури треба збільшити на 5-7 тисяч осіб. Звісно, треба. І не на 7 тисяч, а до декількох мільйонів, оскільки саме такою кількістю воєнізованих молодчиків можна захиститись від народу.

А те, що репресивна машина вже пішла по накатаній (такій знайомій Януковичу системі МВС), говорить про те, що влада починає боятись людей, свободи слова та вільного висловлення думок. Де вже говорити про супротив із застосуванням димових шашок.

Але найголовніше, чого боїться нинішня влада - це висвітлення спротиву народу у ЗМІ. А тому і розпочала з репресій проти журналістів. І от вже є не одне з підтверджень тому.
 
Розповідає журналістка Олена БІЛОЗЕРСЬКА:
 
Двадцять сьомого березня о восьмій ранку до мене прийшли співробітники МВС з постановою суду на обшук моєї квартири. Я ще була у ліжку, оскільки працювала напередодні десь до шостої ранку - опрацьовувала відеоматеріали, пов’язані з прес-конференцією і арештом Миколи Коханівського.
 
Прийшли до мене слідчий з Голосіївського РОВД Валерій Коновод і оперуповноважений на прізвище Печений.
 
У постанові на обшук було написано, що шукатимуть фото, відео і друковані матеріали, пов’язані з діяльністю організації "Автономний спротив".
 
У цьому році "автономи" провели ряд резонансних акцій, зокрема, взяли участь у закиданні димовими шашками столичної мерії, однієї з виборчих дільниць і магазину дорогого хутра "Fashion Furs". Під час "нападу" на магазин хутра (це відбулося 18 лютого 2010 року) одного хлопця, начебто учасника акції, затримали охоронці. Його по-звірячому побили і передали міліції. Було порушено кримінальну справу за статтею "групове хуліганство". Також охоронці і міліція 3 години незаконно тримали у приміщенні магазину фотокора відомої агенції, не допускаючи до нього адвоката. Цей фотокор і розповів мені про затримання і побиття хлопця, бо на власні очі я цього не бачила. Одночасно з обшуком у моїй квартирі у цього фотокора теж провели обшук із вилученням матеріалів і техніки.
 
Я, будучи журналістом, фотографувала акції молодих радикалів, хоча деякі їхні погляди, в т.ч. протест проти носіння натурального хутра, категорично не поділяла, про що і зазначала у своїх репортажах. Фотографії потім були опубліковані у кількох газетах і багатьох електронних ЗМІ. Були вони, звісно, і на моїй власній Інтернет-сторінці. Звичайно, я під час цих акцій проводила фотозйомку у такий спосіб, щоб обличчя учасників акції у кадр не потрапляли. Інакше мені більше не повідомляли б про аналогічні акції.
 
І ось - обшук. Наголошую - до цього міліція до мене не зверталася. Правоохоронці мені не телефонували, не надсилали повісток і не намагалися зконтактуватися зі мною у будь-який інший спосіб.
 
Лишень представники правоохоронних структур з’явилися у моїй оселі, я зателефонувала адвокату Сидору Кізіну, який прибув негайно і дуже кваліфіковано і рішуче надавав юридичну допомогу. Понятими взяли двох моїх сусідок. У присутності адвоката і понятих співробітники МВС оглянули квартиру, після чого слідчий передивився весь мій фотоархів, який зберігається на DVD-дисках, і весь зміст мого комп’ютера. Оглянули також фотоапарат і відеокамеру (які були порожні).
 
В результаті забрали два диски, на яких, серед іншого, були акції "автономів". Адвокат написав у протоколі, що це -  порушення ст. 17 Закону України "Про державну підтримку ЗМІ і соціальний захист журналістів", у якій вказано: "Службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів і технічних засобів, якими він користується у своїй роботі".
 
Поцікавитесь, про що мене запитували під час обшуку? Як не дивно, майже не питали про діяльність "автономів" і моє до них гіпотетичне відношення - можливо, це буде у вівторок (30 березня 2010 року мене запросили на бесіду до слідчого). Якщо казати просто, шукали, до чого присікатись - наприклад, до назв книг у моїй книжковій шафі (маю багато книг з військово-історичної тематики) і до інформації у моєму компі - скачаних з Інету фотографій унсовців у Чечні і зроблених мною власноруч відеозаписів у Грузії (переважно, це інтерв’ю з тамтешніми можновладцями). Задля справедливості скажу - поводились достатньо ввічливо.
 
Проте про те, що викликала адвоката – не шкодувала, оскільки мені було відомо про вищезгадану статтю 17. Тож тоді подумала, що якщо її порушують, можуть порушити й інші норми законодавства, і допомога адвоката буде не зайвою.
 
Коли пан Кізін нагадав їм про цю статтю, вони сказали, що обшук проводиться не у зв’язку з моєю службовою діяльністю, хоча в ордері на обшук чітко було сказано, що шукають фото, відео і друковані матеріали, а не, наприклад, вкрадені кимсь із гастроному рибні консерви.
 
Сфотографувати ордер на обшук не дозволили.
 
На останок скажу таке: якщо затриманий співробітниками МВС хлопець дійсно є активістом "Автономного спротиву" і учасником акції, їм простіше "розкручувати" його зв’язки, ніж порушувати напряму норму закону. Отже, може бути, що обшук у мене провели не з метою розкриття конкретної справи, а з метою залякати журналістів, щоб вони не висвітлювали протестні акції. Що, на мою думку, є неприпустимим.