Рівненський суддя вимагає у судовому порядку компенсації за моральну шкоду у розмірі 200 000 грн від багатодітної журналістки

31 березня відбулось засідання Рівненського районного суду за позовом судді рівненського міського суду – Олександра Тимощука до журналістів місцевих видань – Вікторії Мамотюк та Олексія Кривошеєва, а також до правозахисника Ліани Диновської та засновників видання «Льонокомбінат».

Позивач стверджує про розповсюдження журналістами недостовірної, на його думку, інформації, яка завдає шкоди честі, гідності та діловій репутації судді та спричинила йому моральну шкоду, яку він оцінив у 200 000 грн. Саме її Позивач має намір стягнути солідарно з відповідачів.

Про це «Конфліктам і законам» повідомили у прес-службі Незалежної медіа профспілки України.

Йдеться про поширення серії матеріалів: «Рівненський суд пікетували постраждалі від «кривосуддя», Скандальний рівненський суддя Тимощук відповідатиме за квартирні шахрайства?» Нагадаємо, що свої сюжети незаконній діяльності судді Тимощука також присвятили й національні канали, зокрема «1+1», а також Слідство Інфо, однак позивач прийняв рішення позиватись лише до місцевих видань. Як стверджує його представник, через право, яким наділений позивач, самостійно обирати, з ким саме йому потрібно розбиратись.

«Мене дивує вибірковість позову, де я чомусь фігурую як власник сайту, на якому була розміщена інформація про діяльність Тимощука», – наголошує Олексій Кривошеєв, очільник рівненського осередку медіа-профспілки. – Викликає подив також звинувачення на адресу самої журналістки – Вікторії Мамотюк, адже точно такі самі матеріали оприлюднила й низка провідних медіа, серед них «1+1».

Олексій Ржанов, юристконсульт медіа-профспілки, зазначив: «Вимога позивача щодо члена медіа-профспілки – Олексія Кривошеєва є абсолютно безпідставною, оскільки він не є власником сайту, на якому було оприлюднено зазначену інформацію. Натомість нагадую, що позивач є посадовою особою, тому відповідно до частини 2 ст 31 закону України «Про інформацію», де суб’єкти владних повноважень у справах про захист честі та гідності ділової репутації не мають права вимагати компенсації за моральну шкоду, або повинні довести, що явну неправдиву та недостовірну інформацію представники медіа поширюють зі злим наміром».

Медіаюрист також наголосив , що практика Європейського Суду з прав людини зазначає, що посадові особи в Україні, добровільно обіймаючи владні посади, повинні з розумінням ставитись до критики чи висвітлення негативних моментів у своїй роботі.