mogno vse

Вища рада юстиції за сприяння експертів працює над вдосконаленням Регламенту ВРЮ в частині дисциплінарної відповідальності суддів

vidpovidalnist suddiv

 

26 квітня 2016 року у Вищій раді юстиції відбулася робоча зустріч заступника Голови ВРЮ Олексія Муравйова із міжнародним експертом Проекту Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні», суддею апеляційного суду Литви Артурасом Дрюкасом та представниками Всеукраїнського громадського об’єднання «Асоціація правників України».


Участь у зустрічі також узяли секретар дисциплінарної секції ВРЮ Алла Лесько та член Вищої ради юстиції Андрій Бойко, від секретаріату ВРЮ – начальник відділу міжнародного співробітництва Владислав Гуртенко і заступник начальника відділу взаємодії із засобами масової інформації Лариса Бардаченко.

Асоціацію правників України на зустрічі представляли Президент АПУ Денис Бугай, виконавчий директор АПУ Олександра Егерт, експерти проекту «Ефективність дисциплінарних органів в системі судочинства» Ярина Дупай та Микита Нуралін. Крім того, в зустрічі взяла участь національний експерт Проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» Юлія Землітська.

Зазначена зустріч відбулася в рамках започаткованого раніше співробітництва Вищої ради юстиції з ВГО «Асоціація правників України» за сприяння Проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» стосовно вдосконалення процедур дисциплінарного провадження щодо суддів.

Метою зустрічі стало обговорення кола питань, пов’язаних із необхідністю внесення змін до Регламенту Вищої ради юстиції в частині дисциплінарної відповідальності суддів в Україні, та сфер залучення міжнародного досвіду.

Олексій Муравйов поінформував присутніх про діяльність Вищої ради юстиції, особливості розгляду дисциплінарних справ щодо суддів та висновків Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції. Заступник Голови ВРЮ також окреслив коло проблем, які потребують вирішення у процесі внесення змін до Регламенту. Серед них: реалізація у Регламенті принципу змагальності, пріоритетність розгляду ВРЮ матеріалів стосовно звільнення судді за загальними обставинами, за порушення присяги та у випадку порушення вимог щодо несумісності, а також доступ учасників провадження до матеріалів дисциплінарної справи, доцільність встановлення в Регламенті строків розгляду дисциплінарних справ та ін.

Заступник Голови ВРЮ нагадав, що 9 червня 2015 року новосформований склад Вищої ради юстиції розпочав свою роботу у ситуації, коли попередній склад Ради не працював понад рік. «Ми постали перед проблемою відсутності наступництва у роботі органу, – зазначив Олексій Муравйов. – Ніхто з нового складу ВРЮ не мав подібного досвіду роботи, ми змушені були фактично наосліп затверджувати Регламент ВРЮ, досконало не знаючи особливостей його застосування. Розроблений нами Регламент сприйняв ідеологію мінімальної деталізації процедур розгляду з тим, щоб не дублювати норми Закону України «Про Вищу раду юстиції» і застосовувати їх, виходячи з практики».

Водночас заступник Голови ВРЮ зауважив, що такий підхід спричинив і певні проблеми, оскільки деякі процедури виявилися неврегульованими, у зв’язку з чим уже двічі до Регламенту ВРЮ вносилися зміни, зокрема щодо розгляду висновків ТСК.

О.Муравйов поінформував учасників зустрічі, що на сьогодні перед Вищою радою юстиції стоїть питання заповнення пробілів у законодавстві процедурними нормами. За словами О.Муравйова, результати цієї роботи стануть у пригоді при розробці нового законодавства після прийняття змін до Конституції України у частині правосуддя.

Увагу учасники зустрічі приділили увагу черговості розгляду матеріалів та можливості визначення такого порядку у Регламенті ВРЮ, зокрема за наявності конкуренції розгляду матеріалів про звільнення судді за загальними обставинами та з особливих обставин, а саме: притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, порушення вимог щодо несумісності із зайняттям посади судді чи у зв’язку з набранням законної сили вироком суду.

«Якщо до ВРЮ вноситься одночасно подання про звільнення судді з кількох різних підстав, то який із матеріалів має розглядатися в першу чергу? Оскільки законодавство не врегульовує це питання, то варто його врегулювати Регламентом ВРЮ»,– окреслив проблему О.Муравйов.

Артурас Дрюкас розповів, що в Литві теж трапляються випадки конкуренції підстав для звільнення судді. «У Литві за порушення присяги можуть звільнити лише суддів двох судів – Верховного суду та апеляційного суду Литви. Цей процес є більш політичним, а не дисциплінарним, такі питання відразу вносяться до парламенту. Коли ж суддю пропонують звільнити з підстав неналежної поведінки, порушення стандартів і він одночасно написав заяву про звільнення – такі випадки у нас є поодинокими і вони не регламентовані. Однак вважаю, що вам треба регламентувати подібні випадки і врегулювати послідовність процедур – це дасть визначеність як для громадськості, так і для самого судді», – зазначив Артурас Дрюкас.

Під час зустрічі було порушене і питання розуміння поняття змагальності сторін дисциплінарного провадження та доступу учасників провадження до матеріалів дисциплінарної справи. Зокрема, член Вищої ради юстиції А.Бойко зазначив, що «дисциплінарне провадження – це приватно-публічний процес, і сторонами є суддя і Вища рада юстиції. Заявник як «потерпіла» сторона повинен мати певні права, але апелювати судді може той, хто провів повною мірою перевірку, оперує всіма матеріалами і кваліфіковано може оцінити діяльність судді і дати оцінку його поведінці».

Водночас Артурас Дрюкас вважає, що «все ж таки приватного інтересу тут немає – це публічний інтерес: може ця людина бути суддею чи ні».

Як зауважив Денис Бугай, коли з’явився термін «змагальність», адвокати ухопилися за можливість активно відстоювати свої права. «Більшість представників юридичної спільноти розуміли його у значенні судочинства, однак у ході дискусії, яка триває майже рік, більшість прихильників класичного сприйняття змагальності схиляється до розуміння ВРЮ та ВККС. Водночас ми згодні знайти баланс, який би всіх задовольнив, за тією формулою, що заявник не може апелювати судді, але повинен мати певний обсяг прав», – сказав Денис Бугай.

«Я вважаю, що принцип змагальності не є безмежним, він не може бути рівним, як у цивільному процесі, де є позивач і відповідач. Змагальність має проявлятися у повному праві заявника подати всі матеріали, які він вважає за потрібне, брати участь у відкритому розгляді, знати про результати розгляду і мати можливість виступати», – переконана Алла Лесько.

Крім того, члени ВРЮ та експерти обговорили питання необхідності визначення строків дисциплінарного провадження. Зокрема, на думку Д.Бугая, строки мають бути обов’язково визначені – це захистить насамперед суддю.

А.Бойко також вважає, що встановлення строків дасть можливість мінімізувати зловживання та підвищить ефективність організації праці. Водночас О.Муравйов дотримується думки, що «на сьогодні вироблена конструкція «розумні строки» є найбільш перевіреною і прийнятною, хоч і не типовою для нашої країни».

У підсумку учасники домовилися продовжити співпрацю щодо вдосконалення дисциплінарних процедур. Як повідомив Д.Бугай, група суддів з різних судів виявила бажання долучитися до цього процесу і найближчим часом надасть свої пропозиції.

Наприкінці зустрічі міжнародний експерт Артурас Дрюкас високо оцінив якість проведеної дискусії та зазначив, що «приємно здивований тим, як доброзичливо учасники обмінювались думками й одразу знаходили спільні рішення».

Вища рада юстиції, facebook.com



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Минулої доби російсько-окупаційні війська зосередили основні вогневі зусилля на Маріупольському та Донецькому напрямках. Один український військовий зазнав поранень

подробнее
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.