​Суд відновив справу Шепелева проти Луценка, яку НАБУ рік тому закрило

Солом'янський райсуд Києва 14 червня скасував постанову детектива Національного антикорупційного бюро про закриття кримінального провадження щодо можливого отримання Юрієм Луценком хабара від екс-нардепа Олександра Шепелева. Про це повідомляє «Судовий репортер».


Як видно із реєстру судових рішень, 7 червня суд призначив на 14 червня в режимі відеоконференції розгляд скарги, яку подав адвокат Шепелева - Олександр Косенок. Скаргу розглядав суддя Максим Вишняк. Розгляд закінчився скасуванням постанови детектива, але повного тексту рішення в реєстрі ще немає.

Кримінальне провадження щодо можливого отримання Юрієм Луценком хабара в екс-нардепа було зареєстроване НАБУ 23 березня 2017 року після надходження заяви Шепелева. Але вже 30 червня 2017 справу закрили.

У заяві Шепелева йшлося, що у 2006 році міністр внутрішніх справ Юрій Луценко з метою отримання від нього хабара ініціював його перевірку на предмет наявності подвійного громадянства, а саме українського та канадського. До вказаної протиправної діяльності Луценко начебто залучив керівника ГУ ДКР МВС України генерала міліції Василя Паскала. І в подальшому шляхом вимагання особисто отримав в своєму кабінеті від Шепелева хабар у розмірі 150 тис доларів, в обмін за припинення подальших перевірок та позбавлення громадянства через суд, а також передачу всіх наявних матеріалів перевірки, які зберігались в НЦБ Інтерполу України.

Також Шепелев повідомив, що у 2008 році дружина Луценка з метою приховання отримання хабара придбала квартиру в Ялті, яку переоформила на свого бухгалтера Світлану Риженко. Екс-нардеп відправив у НАБУ копії договорів купівлі-продажу.

З аналогічними заявами того ж змісту до НАБУ звертався адвокат і колишній заступник генпрокурора Ренат Кузьмін.

«Екс-нардеп Шепелєв за хабар в $150 000 викупив у Луценка свою справу, яка розслідувалася в МВС. Цю справу пізніше було виявлено під час обшуку в банківському сейфі, яким користувався Шепелев», - заявляв Кузьмін.

Детектив стверджував, що в ході розслідування Шепелев і Кузьмін неодноразово викликалися для дачі показань та надання речових доказів, однак останні жодного разу в НАБУ не прибули, причини свого неприбуття не повідомили, жодним іншим чином із детективами не зв'язувались і жодних доказів на підтвердження своїх письмових заяв не надали.

У 2017 суд відмовився скасовувати постанову детектива. Але у березні 2018 адвокат Шепелева виграв апеляцію. Він повідомив, що під час досудового розслідування детективом не було виконано вимоги ст. 91 КПК України та не повідомлено ні заявника, ні його представника про відкриття кримінального провадження, не викликано їх для надання показань і додаткових доказів, які є в їх розпорядженні.

Відомо, що у 2017 році Шепелев також подав до ГПУ заяви на екс-генпрокурора Віктора Пшонку та його сина, а також до НАБУ на секретаря РНБО Олександра Турчинова і нардепа Руслана Лук'янчука.

У 2016 році було опубліковано інтерв'ю з колишньою бухгалтеркою родини Луценків, яка, окрім квартири в Ялті, мала у власності також 8 квартир на столичному Печерську. При цьому сама жінка мешкала в скромному будинку в селі під Києвом. Через місяць після виходу інтерв'ю 8 квартир було переоформлено на нардепа від БПП Гліба Загорія, який стверджував, що у 2009 році Риженко купила їх на позичені в нього гроші.

Заяви Шепелева до НАБУ

8 лютого 2018 СБУ затримала Олександра Шепелева поблизу Києва. Він був побитий і стверджував, що повернувся в Україну кілька місяців тому, написавши генпрокурору, що хоче дати показання. За словами Шепелева, його викрали і побили люди, які представлялись військовою прокуратурою і вимагали компромату на діючу владу. При затриманні в нього виявили посвідчення підполковника «Міністерства державної безпеки «ДНР» на ім'я іншої особи, але з його фотокарткою.

З лютого 2018 Шепелев утримується під вартою в ізоляторі СБУ і постійно скаржиться на стан здоров'я і відсутність належної медичної допомоги.

Раніше, у 2014 році, в статусі підозрюваного, перебуваючи в лікарні, він втік разом із конвоїром і переховувався за кордоном. В останній час проживав у Росії.

У 2006-2010 рр. Олександр Шепелев був народним депутатом від «Блоку Юлії Тимошенко», а після обрання президентом віктора януковича – членом фракції Партії регіонів.

Зараз у судах міста Києва і Київської області знаходиться п'ять кримінальних справ стосовно Олександра Шепелева. Остання передана до Печерського суду 25 травня цього року і стосується розтрати коштів «Родовід Банку» в сумі понад 300 млн грн, а також державної зради.

Києво-Святошинський суд слухає справу про перший замах на вбивство банкіра Сергія Дядечка у 2011 році. За версією обвинувачення, Шепелев намагався убити Дядечка, оскільки той знав про його схеми розкрадання коштів «Родовід Банку».

У Дарницькому суді перебуває справа щодо Шепелева про фальсифікацію кримінальної справи проти Дядечка в росії і повторний замах на його вбивство у 2013 році.

Оболонський суд розглядає справу за обвинуваченням Шепелева у вбивстві у 2003 році голови наглядової ради «АвтоКразБанку» Сергія Кириченка, а Деснянський суд - справу про втечу Шепелева з лікарні з-під варти у 2014 році.

Фото sud-report.org.ua



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Враг продолжает атаковать нашу страну по ночам ракетами, шахедами, а также обстреливать ракетными системами залпового огня

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.