​Казус «Станіслава Єжова»

Затриманий днями за шпигунство на користь росії особистий перекладач Прем`єр-міністра України Станіслав Єжов особливий вид шпигунів-диверсантів. З одного боку, смішно вважати суперпрофесіоналом людину, що не приховує і відверто виявляє свої антиукраїнські погляди, одружений на росіянці, гроші зберігає в рублях в Сбєрбанку. З іншого боку не варто недооцінювати такого «палівного» агента.

Він росію любить щиро, так само щиро ностальгує за спільною державою і не менш відверто ненавидить незалежну Україну. При чому робить це зухвало показово.

І таких Єжових в органах державної влади тисячі.

Зайдіть в кабінет чиновника чи на його паблік. Перша ознака, звісно, «слабажанскій язик» і принципове небажання спілкуватися українською.

Зайдіть до будь-якого слідчого, есбіста, прокурора: бюстік Дзержинського, колаж із совєцьких агітплакатів, підшкірна ненависть до всього українського та страх перед українським націоналізмом, глибокий совок в мізках - це все на поверхні, навіть не приховується.

Добровільні коллаборант і агенти скрізь. Вони серед прогресивних псевдо-реформаторів й серед антидержавних псевдо-опозиціонерів.

Їх легіони.

Нащадків совєцької окупаційної адміністрації та їхніх дітей, що з ЦК КПУ перекочували в Адміністрацію Президента, Кабмін і Раду, а з обласних обкомів та комсомольських секретарів в олігархів, міністрів.

Командні пости в державі і далі займають ті, хто вважає її історичною випадковістю, казусом, хто мріє про її швидкий кінець. І хто готовий і щодня щиро цій державі, а особливо українській нації ставить палки в колеса і стріляти у спину.

А завербувати таких клієнтів для будь-якої спецслужби справа п’яти секунд.

І якщо держава не почистила цю явну агентуру, то що казати про спеців, які не висловлюють своїх поглядів, не тримають гроші в Сбєрбанку і не паляться «на слабажанскай»...

Yuriy Syrotyuk, facebook.com

Фото зі сторінки ФБ Yuriy Syrotyuk