mogno vse

​Окупація не лише через території, а й через знищення українства

Лише доволі недалекі особи не розуміють, чому путіну так важливо утримати Україну в тенетах ФСБ, адже ясно, як божий день: без історії України, без Києва, росія перетворюється на московію без величності та історичних паралелей. І тому плем’я мокші та мордви, що походять від Золотої орди (а це легко встановлюється порівнянням гербів як нинішньої росії, так і золотординців, що мають в геральдиці двоголового орла) і надалі бажають тримати Україну колонією та доводити, що вона не може бути повноцінною країною.



Але як можна подібне втілювати? Нині росія робить це через своїх агентів впливу, які або є росіянами, або свого часу були ідеологами КПРС та агентами КДБ. Наразі в Україні стоїть величезний галас через Медведчука, але він не єдиний, хто покликався будь-якими методами доводити, що Україна не може бути самодостатньою країною.

На жаль, більшість українців сприймають ту чи іншу поведінку тих чи інших осіб лише через призму їхніх власних інтересів, частіш всього не замислюючись над тим, яка мотивація цих осіб, окрім власного збагачення? А те, що ми нині спостерігаємо в Україні, ні що інше, як бажання номенклатури СРСР, яка весь час служила КДБ, окрім власного збагачення, ще й втілювати інтереси агресора, бо насправді вони не люблять і не поважають Україну, а переконані, що вона повинна бути колонією росії, і тому своїми діями та вчинками, на тих чи інших посадах, впроваджують механізми, які повинні довести світові, що Україна не має ідентичності, культури, а все, що може демонструвати – це шароварщину: борщ, вареники та гопак, і на більше – не здатна.

І завдання справжніх українців знешкоджувати «щурів у підпіллі» - справжніх ворогів України, виявляючи їх саме за їхніми вчинками, які доводять, що всю свою діяльність вони направляють на знищення українства.

А скільки нині в Україні на тих чи інших посадах колишніх комсомольців, комуністів та ідеологів КДБ? Більшість українців над цим навіть не замислюється, а дарма, оскільки саме вони нинішній час сприймають як момент, коли вкотре треба довести справжньому господареві з росії, що вони вправно розвалюють Україну, заважаючи розвитку її історії та культури.

Найвиразнішим прецедентом, що доводить вищесказане, є конфлікт, який розгорівся нині в Національної музичній академії України імені П.І. Чайковського. Суспільству через ЗМІ нав’язують стереотипну точку зору, що колізія виникла саме через боротьбу за місце під сонцем. А деякі маститі ЗМІ, висвітлюючи конфлікт, ще й зробили спробу присоромити одну зі сторін цієї сутички, яка припускає, що є підстави вважати, що колектив консерваторії хочуть виселити на задвірки Києва, лишивши приміщення на Майдані оперній діві з москви, яка свого часу легко голосувала за анексію Криму, а нині – аж біглянка, і щодо якої Максим Тимошенко, який виконував обов’язки ректора останні півтора місяці (в інтерв'ю Українській редакції «Радіо Свобода») зізнався, що припустився однієї кадрової помилки - прийнявши на роботу колишню громадянку рф Марію Максакову.

Було дивним дізнатись, що маститі журналісти, яких «насмішило» вищезгадане припущення, аж ніяк не в курсі, що, наприклад, фонд ДНАББ ім. В.Г. Заболотного таки вигнали з Гостинного двору, а саме приміщення потому відвойовували у людей януковича. Або не знають про відібрання приміщення у спеціалізованої виставки на Круглоуніверситетській,4. Що вже говорити про приміщення, які колись були книжковими магазинами на вулицях Богдана Хмельницького, Льва Толстого, Великій Васильківській, Хрещатику…

Проте, мова нині не про приміщення (хоча диму без вогню не буває), а про те, що ж насправді відбувається в Національній музичній академії України імені П.І. Чайковського.

Треба зазначити, що останні два терміни ректором був Володимир Рожок (свого часу обіймав керівні посади у ЦК КПУ і балотувався у Верховну Раду від партії регіонів). Про те, що він був ідеологом соціалізму, не говорили лише ліниві. А от про певні факти з його біографії, які повинні були йому закрити двері на будь-які посади в державі, знають не так багато осіб, оскільки таке – приховується. Хоча той же державний секретар Міністерства культури Ростислав Карандєєв не може не знати про відповідь з Головного управління документального забезпечення Апарату ВР за підписом Керівника головного управління М. Майбороди, в якому вказано: «Відповідно до бази даних автоматизованої системи «Реєстрація та контроль виконання депутатських запитів та доручень Верховної Ради України» зареєстровано дві заяви народного депутата України Єрмака А.В. щодо неналежного виконання своїх обов’язків працівниками посольства України у москві (довідка додається). І не міг Ростислав Карандєєв не бачити завірений витяг із стенограми пленарного засідання Верховної Ради України від 5 лютого 2002 року, в якому доповідається про поведінку тодішнього радника Посольства України в москві. «Я привертаю увагу до того, що окремі відповідальні працівники посольства України не розуміють свого призначення у москві. І коли відбувався чемпіонат світу з шахів, радник посла Білоблоцького Рожок не забезпечив, щоб там був український прапор. Коли від федерації український прапор був внесений у конференц-зал готелю, де відбувався чемпіонат світу і де відбувалося нагородження, Рожок вжив заходів, щоб стяг України був винесений на задвірок, і сказав: забирайте свій стяг» (депутат ЄРМАК А.В., член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ №83, Запорізька область).

Але перший термін ректорства пан Рожок ще не виявляв себе, як відвертий українофоб, а от на другий термін вже проявив свою справжню натуру члена ЦК КПУ (про що буде розказано пізніше з публікацією всіх документів в інтерв’ю з народною артисткою України Євгенією Олександрівною Басалаєвою, яка багато років вела війну за справедливість з членом ЦК КПУ – Рожком). А Євгенія Олександрівна знає, про що говорить, бо належить до отих небагатьох митців, які метою свого життя поставили прославлення України через аристократичну українську музику, а не шаровари та борщ.

Людина, яка заснувала меценатський просвітницький проект «За духовне відродження України», вже понад сім років веде боротьбу з членом ЦК КПУ – Рожком та його офіційним представником в судах Паном Бровієм, якого наразі і… призначили новим керівником консерваторії.

Таке призначення викликало неабиякий супротив як у колективі, так і у студентів, адже (і про це, на щастя, повідомляли у ЗМІ) на початку 2018 року активісти домоглися звільнення з посади ректора Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського Володимира Рожка, а наказом Міністерства культури України № 511/0/17-18 від 11 червня 2018 року в. о. ректором Національної музичної академії було призначено заслуженого діяча мистецтв, професора Максима Тимошенка.

Проте, державний секретар Міністерства культури Ростислав Карандєєв, який свого часу так урочисто представив колективу Тимошенко, згодом – змінив свою позицію. Хоча, якщо чесно – не дивно, бо виходить, що міністерством керує не голос майдану Нищук, а саме Ростислав Карандєєв, який «випадково» почав свою діяльність ще при Омельченко. Принаймні, як вже сьогодні видко з біографій та прізвищ багатьох осіб при владі, усі вони – нащадки представників комуністичної псевдоеліти, які наразі отримали можливість правління, а тому і керуються у своїх рішеннях не інтересами України, а механізмами, які цим інтересам шкодять. І от яка дивина: вийшовши з відпустки, Нищук начебто зайняв позицію Тимошенко. І до 27 серпня думалось, що здоровий глузд – переможе. Проте на 28 серпня 2018 року, знову ж, начебто, міністр віддає перевагу Бровію. Чому? Невже через те, аби підчистити хвости за Рожком? Хоча, як не прибирай, але ще Булгаковим доведено, що рукописи (читай документи) – не горять.

А те, що в Міністерстві свідомі щодо усіх нюансів діяльності пана Рожка та його людей, це – точно. Тож, редакція «КЗ» ще поцікавиться у пана Карандєєва його ставленням до законодавства України та колаборантів, які усвідомлено, добровільно і умисно працюють в інтересах ворога і на шкоду своїй державі.

Нині ж питання полягає лише в одному: як не допустити непрофесіоналів і промосковських прихильників до можливості знищувати українство зсередини, аби не дати картбланшу окупанту, який свідомий того, що окупацію треба робити не лише через анексію територій, а й через нищення української культури, музики та мистецтва в цілому.


А що промосковські сили готові боротись за місце у консерваторії, видко хоча б з відео, розміщеного Максимом Тимошенком, який однією з причин свого звільнення називає «успіх у боротьбі з корупцією» у виші. Відео – красномовне. Звісно, напевно, він вимагатиме відкриття кримінального провадження щодо отриманих погроз. Але одне треба усвідомлювати чітко: представники КПРС-КДБ нині пожвавішали, аби на фоні війни допомагати агресору, легалізуючи окупацію не лише через військові дії, а й через розвалення інститутів українства в культурі, мистецтві, творчості. І завдання патріотів полягає у тому, аби декомунізація відбулася в повному обсязі і до влади і посад не приходили ті, хто був в команді радника Посольства України в росії в москві та йому подібних.

P.S.

Редакцією було зроблено запит до Міністерства культури України з проханням дати відповіді на питання відносно виявлених порушень у Національній музичній академії ім. Чайковського під час керівництва пана Рожка. Яким же було здивування, коли до редакції зателефонував чиновник міністерства і заявив, що він зареєструє запит лише після виправлення однієї літери в прізвищі, а інакше – відмовляється його реєструвати. Довелося зробити до міністерства ще один запит поцікавившись:

1. Що то за норми законодавства, згідно якого працівники міністерства культури можуть порушувати закон, відмовляючи в реєстрації інформаційного запиту лише через те, що випадково прізвище міністра написали через «і», зважаючи на те, що запит було направлено ПОСАДОВІЙ ОСОБІ – Міністру культури, а не особистий лист тому, кого називають «голос Майдану»?

2. Просимо повідомити: керуючись яким законом посадова особа міністерства відмовляється виконувати свої функціональні обов’язки, ставлячи умови, що виконає їх лише за умови виправлення однієї літери в прізвищі, якщо ця особа є працівником міністерства і повинна виконувати свої функціональні обов’язки незалежно від того, яка конкретна особа і з яким прізвищем посідає посаду міністра чи державного секретаря?

Тож чекатимемо відповідь на обидва запити, а ні – проситимемо Міністерство проявити свою порядність через суд, бо якось воно дивно: люди, що посіли свої місця через Революцію Гідності, самі ані гідності, ані совісті – не мають, та ще й підігрують окупанту, дозволяючи йому розвалювати українську культуру зсередини.

Конфлікти і закони

Київська консерваторія. Фото Википедия



Комментарии

  +1 #1 Василий 29 авг. 2018 г., 9:07:40
Все правда!Нищук пешка в руках Суслинского!Суслинский друг семьи президента !Рожок ради своей семьи готов продать все и всех! Выборы ретора пройдут под диктовку смотрящих!Публикации журналистов,протестующие возле министерства,активисты иметь результата не будут! Люди для таких как рожок,сусленский,карандеев стадо которым нужно и можно управлять!!Все вранье чтоб они не говорили!Деньги и власть играют главную роль!

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Ситуація в районі проведення операції ОС зберігала напруження на Луганському напрямку поблизу населеного пункту Кримське та на Маріупольському напрямку

подробнее
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.